№ 2/243/3035/2014
№243/6799/14
Р І Ш Е Н Н Я
І м е н е м У к р а ї н и
(заочне)
19 грудня 2014 року Слов'янський міськрайонний суд Донецької області в складі:
головуючого судді Чернишова Ю.В.
при секретарі Морозовій Н.С.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Слов'янська справу за позовом ПАТ комерційний банк «Приватбанк» до ОСОБА_1 про виселення ,
ВСТАНОВИВ:
У Слов'янський міськрайонний суд звернувся ПАТ КБ «Приватбанк» з позовом до ОСОБА_1, в якому просив суд виселити відповідача із квартири №2 розташованої в будинку №37 по пров. Лермонтова м. Словянська, на яку звернуто стягнення в рахунок погашення заборгованості за кредитним договором № 4М-08 від 08.01.2008 р.
Свої вимоги позивач обґрунтував тим, що між ПАТ КБ «Приватбанк» та ОСОБА_2 08.01.2008 р. було укладено кредитний договір № 4М-08 , за яким банк надавав останній кредит в сумі 25000 Долар США зі сплатою відсотків за користування кредитом в розмірі 16 % на рік на суму залишку заборгованості за кредитом з кінцевим терміном повернення 06.01.2023 року.
З метою забезпечення виконання зобовязань по кредитному договору, 08.01.2008 року, було укладено договір іпотеки між ПАТ КБ „Приватбанк „ та ОСОБА_2, за яким остання, як іпотекодавець, передала в іпотеку нерухоме майно - квартиру №2, яка розташована в будинку №37 по пров. Лермонтова м. Словянська Донецької області.
Зазначений договір було посвідчено нотаріально. Враховуючи, що за основним договором кредиту, позичальник не виконує свого зобовязання, не повертає кредит та відсотки за користування, позивач звернувся до суду з позовом про звернення стягнення на майно, за договором іпотеки. Рішенням суду такі вимоги було задоволено та звернуто стягнення в рахунок погашення кредиту на предмет іпотеки, вищезазначену квартиру. Після цього банк надіслав ОСОБА_1, який зареєстрований у спірній квартирі, вимогу про звільнення зазначеної квартири для можливості реалізації цього майна, однак до теперішнього часу відповідач добровільно не звільняє квартиру.
У судове засідання представник позивача не зявився, але надав суду заяву, у якій підтримав позивні вимоги, просить судове засідання провести без його участі.
Відповідач ОСОБА_1 у судове засідання не зявився, про місце та час судового засідання належним чином був повідомлений. Дослідивши матеріали справи, суд вважає за можливим розглянути справу відповідно до вимог ст.224 ЦПК України, тобто провести заочний розгляд справи.
Суд дослідивши матеріали справи, суд приходить до переконання, що позов підлягає задоволенню з таких підстав.
Так в судовому засіданні з вірогідністю встановлено наступне, що 08.01.2008 р. між ПАТ КБ «Приватбанк» та ОСОБА_2 08.01.2008 р. було укладено кредитний договір № 4М-08 , за яким банк надавав останній кредит в сумі 25000 Долар США зі сплатою відсотків за користування кредитом в розмірі 16 % на рік на суму залишку заборгованості за кредитом з кінцевим терміном повернення 06.01.2023 року..
На виконання умов цього договору, між ПАТ КБ «Приватбанк» та ОСОБА_2 було укладено договір іпотеки від 08.01.2008 р, за яким ОСОБА_2, що є власником квартири №2 розташованої в будинку №37 по пров. Лермонтова м. Словянська Донецької області, передала в іпотеку у якості забезпечення виконання зобовязання за вищеозначеним кредитним договором, квартиру АДРЕСА_1.
Рішенням Словянського міськрайонного суду від 2 грудня 2009 року було задоволено вимоги ПАТ «Приватбанк» до ОСОБА_2 яким звернуто стягнення в рахунок погашення заборгованості за кредитним договором № 4М-08 від 08.01.2008 року на квартиру №2, розташовану за адресою Донецька область м. Словянськ пров. Лермонтова, 37, визначивши спосіб реалізації предмета іпотеки шляхом застосування процедури продажу, встановленої ст.38 ЗУ «Про іпотеку», шляхом продажу ПАТ «Приватбанк» з укладенням від імені відповідачів договору купівлі-продажу будь-яким способом з іншою особою покупцем, з отриманням витягу з державного реєстру прав власності та наданням Банку всіх повноважень необхідних для здійснення продажу.
Відповідно до Закону України «Про іпотеку», іпотека вид забезпечення виконання зобовязання нерухомим майном, що залишається у володінні і користуванні іпотекодавця, згідно з яким іпотекодержатель має право в разі невиконання боржником забезпеченого іпотекою зобовязання одержати задоволення своїх вимог за рахунок предмета іпотеки переважно перед іншими кредиторами цього боржника у порядку, встановленому цим Законом.
Згідно з п. 18.8.3 Договору іпотеки, який був укладений між ПАТ КБ „Приватбанк та ОСОБА_2, іпотекодержатель має право звернути стягнення на предмет іпотеки незалежно від настання термінів виконання позичальником якого-небудь із зобовязань за кредитним договором у випадках порушення позичальником якого-небудь із зобовязань, передбачених умовами договору.
Згідно ст. 526 ЦК України, зобовязання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Реалізація предмету іпотеки здійснюється шляхом продажу предмета іпотеки іпотекодержателем від свого імені будь-якій особі покупцеві на підставі договору купівлі-продажу в порядку, встановленому ст. 38 Закону України „Про іпотеку або шляхом продажу з прилюдних торгів у межах процедури виконавчого провадження.
Згідно із ст. 589 ЦК України у разі невиконання зобовязання, забезпеченого заставою, заставодержатель набуває право звернення стягнення на предмет застави. За рахунок предмета застави заставодержатель має право задовольнити в повному обсязі свою вимогу, що визначена на момент фактичного задоволення, включаючи сплату процентів, неустойки, відшкодування збитків, завданих порушенням зобовязання, необхідних витрат на утримання заставленого майна, а також витрат понесених у звязку із предявленням вимоги, якщо інше не встановлено договором.
Відповідно з ч.1 ст. 591 ЦК України реалізація предмета застави, на який звернене стягнення, провадиться шляхом його продажу з публічних торгів, якщо інше не встановлено договором або законом. Порядок реалізації предмета застави з публічних торгів встановлюється законом.
Таким чином, реалізація заставленого (іпотечного) майна може бути реалізована відповідно до вимог ст. 38 Закону України „Про іпотеку.
Згідно зі ст. 40 Закону України „Про іпотеку після прийняття рішення про звернення стягнення на передані в іпотеку житловий будинок чи житлове приміщення всі мешканці, за винятком наймачів та членів їх сімей, зобовязані на письмову вимогу іпотекодержателя або нового власника добровільно звільнити житловий будинок чи житлове приміщення протягом одного місяця з дня отримання цієї вимоги. Якщо мешканці не звільняють житловий будинок або житлове приміщення у встановлений або інший погоджений сторонами строк добровільно, їх примусове виселення здійснюється на підставі рішення суду.
В суді встановлено, що рішенням суду від 2 грудня 2009 року було звернуто стягнення на предмет іпотеки квартиру АДРЕСА_2, що належить ОСОБА_2 Після цього Банк 13.02.2014 року звернувся до відповідача ОСОБА_1, який зареєстрований у зазначеній квартирі, як син іпотекодавця, з вимогою протягом 30 днів звільнити житлове приміщення квартиру АДРЕСА_2, у звязку з тим, що Краматорська філія ПАТ «Приватбанк» має намір звернути стягнення на предмет іпотеки. Як вбачається з реєстрів рекомендованих поштових відправлень з повідомленням, зазначене повідомлення відправлене рекомендованим листом 14.02.204 року. Відповідач на це повідомлення ніяк не відреагував та не надавав банку ніякої відповіді, до теперішнього часу зазначене нежитлове приміщення не звільнив.
Підстав передбачених ст. 17 ЗУ «Про іпотеку», які б свідчили про припинення іпотеки, судом не встановлено і сторонами не надано доказів, які б свідчили про настання таких підстав.
З огляду на викладене суд приходить до переконання, що вимоги позивача обґрунтовані та підлягають задоволенню.
На підставі ст. 88 ЦПК України підлягають задоволенню вимоги позивача про стягнення з відповідачів понесених ним судових витрат в сумі 365,40 грн.
На підставі викладеного, керуючись ст. 16, 526, 589, 591 ЦК України, ст.9, 33,38, 39,40 Закону України «Про іпотеку», ст. 10,11,88, 209,212,214-215,218, 224-226 ЦПК України, суд
ВИРІШИВ:
Позовні вимоги ПАТ комерційного банку «Приватбанк» задовольнити.
Виселити ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1 із квартири №2, розташованої за адресою :Донецька область м. Словянськ, пров. Лермонтова, 37 .
Стягнути з ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_2, на користь Публічного акціонерного товариства комерційного банку „ Приват банк на р/р 64993919400001 МФО 305299 ЄДРПОУ 14360570, судові витрати в сумі 365,40 грн.
Рішення може бути оскаржене позивачем до апеляційного суду Запорізької області через Слов'янський міськрайонный суд протягом десяти днів з дня його проголошення, а для осіб які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.
Роз'яснити, що відповідно до вимог ст. 228,229 ЦПК України, заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом 10 днів з дня отримання його копії.
Рішення складене в одному екземплярі в нарадчій кімнаті.
Суддя Слов'янського міськрайонного суду
Донецької області ОСОБА_3
Судове рішення № 42086698, Слов'янський міськрайонний суд Донецької області було прийнято 19.12.2014. Форма судочинства - Цивільне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти необхідні відомості про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних містить повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам швидко знаходити необхідні відомості.
Це рішення відноситься до справи № 243/6799/14. Фірми, які зазначені в тексті цього судового документа: