Рішення № 42086360, 26.12.2014, Самарський районний суд м. Дніпропетровська

Справа № 206/8002/14-ц

Провадження № 2/206/1822/14

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 грудня 2014 року Самарський районний суд м. Дніпропетровська

в складі:

головуючого судді: Маштак К.С.

при секретарі: Колісник В.Ю.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Дніпропетровську цивільну справу за позовом Публічного акціонерного товариства ОСОБА_1 «ПриватБанк» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості,

ВСТАНОВИВ:

08 грудня 2014 року ПАТ КБ «ПриватБанк» звернулося до Самарського районного суду м. Дніпропетровська із позовом до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості. В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що відповідно підписаної відповідачем заяви, разом з умовами надання банківських послуг, правилами користування платіжною карткою, що складає договір між відповідачем та банком від 26.09.2013 року, відповідач отримав кредит у розмірі 4300,00 грн. у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку зі сплатою відсотків у розмірі 30% на рік на суму залишку заборгованості за кредитом. Відповідач не надав своєчасно банку грошові кошти для погашення заборгованості за кредитом, відсотками, а також іншими витратами відповідно до умов договору, таким чином відповідач зобовязання за договором належним чином не виконав, у звязку з чим станом на 31.10.2014 року має заборгованість в розмірі 14629,49 грн., яка складається з 7815,23 грн. заборгованість за кредитом, 4491,43 грн. заборгованість за процентами за користування кредитом, 1150 грн. заборгованість з комісії за користування кредитом, 500 грн. штраф (фіксована частина), 672,83 грн. штраф (процента складова). Позивач просить стягнути з відповідача на користь ПАТ КБ «ПриватБанк» заборгованість по кредитному договору у розмірі 14629,49 грн. та судові витрати.

Представник позивача в судове засідання не зявився, але надав до суду заяву з проханням розглядати дану справу без його участі, позовні вимоги підтримав в повному обсязі, проти заочного розгляду справи не заперечував (а.с. 49).

Відповідач в судове засідання не зявився, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином. У справі є достатньо доказів для її вирішення, що у сукупності із вказаними вище обставинами дає судові підстави для застосування положень ч. 4 ст. 169, ст.ст. 224, 225 ЦПК України.

Вивчивши та дослідивши матеріали справи в їх сукупності, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, згідно розрахунку заборгованості за договором № б/н від 26.09.2013 року станом на 31.10.2014 року ОСОБА_2 має заборгованість в розмірі 14629,49 грн., яка складається з 7815,23 грн. заборгованість за кредитом, 4491,43 грн. заборгованість за процентами за користування кредитом, 1150 грн. заборгованість з комісії за користування кредитом, 500 грн. штраф (фіксована частина), 672,83 грн. штраф (процента складова) (а.с. 4).

Відповідно до заяви від 26.09.2013 року, ОСОБА_2 прохав надати йому кредит у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку зі сплатою відсотків у розмірі 30% на рік на суму залишку заборгованості за кредитом (а.с. 5).

Відповідно до умов та правил надання банківських послуг, а саме п. 2.1.1.12.11 банк має право вимагати дострокового виконання боргових зобов`язань в цілому або у встановленої банком долі в разі невиконання боржником своїх боргових та інших обов`язків за договором (а.с. 8-31).

Дані правовідносини регулюються Цивільним кодексом України.

Відповідно до ст. 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обовязків, зокрема, є договори та інші правочини.

Відповідно до положень ст.ст. 509, 526, 530 ЦК України зобовязанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобовязана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію, у тому числі сплатити гроші, а кредитор має право вимагати від боржника виконання обовязку. Зобовязання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства. Якщо у зобовязанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.

Згідно ч. 1 ст. 1054 ЦК України умовами кредитного договору є обовязок кредитодавця надати грошові кошти позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобовязаний повернути кредит та сплатити проценти.

Згідно ч. 1 ст. 1055 ЦК України, кредитний договір укладається в письмовій формі.

За змістом ст. ст. 610, 611, 612, 623, 625 ЦК України порушенням зобовязання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобовязання. У разі порушення зобовязання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, у тому числі і відшкодування збитків та моральної шкоди.

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобовязання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом. Боржник, який прострочив виконання зобовязання, відповідає перед кредитором за завдані простроченням збитки і за неможливість виконання, що випадково настала після прострочення. Боржник, який порушив зобовязання, має відшкодувати кредиторові завдані цим збитки. Розмір збитків, завданих порушенням зобовязання, доказується кредитором. Боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобовязання.

Статтею 212 ЦПК України, передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, обєктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.

Враховуючи вище викладене, а також приймаючи до уваги, що відповідач в порушення умов кредитного договору свої зобовязання по поверненню кредитних коштів та сплати відсотків за користування ними не виконав, у звязку з чим у банка виникло право вимагати повернення кредиту та стягнення заборгованості у примусовому порядку, з урахуванням викладеного суд вважає звернення позивача з позовом до відповідача про стягнення заборгованості та судових витрат цілком обґрунтоване, та таке, що відповідає характеру та змісту цивільно-правових відносин.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 15, 16, 509, 526, 530, 610, 611, 612, 623, 1050, 1054-1055 ЦК України, ст.ст. 10, 11, 57-64, 88, 169, 209, 214, 215, 224-225 ЦПК України,

ВИРІШИВ:

Позов Публічного акціонерного товариства КБ «ПриватБанк» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1 (ІПН НОМЕР_1) на користь Публічного акціонерного товариства КБ «ПриватБанк» (ЄДРПОУ 14360570) заборгованість в розмірі 14629,49 грн., яка складається з 7815,23 грн. заборгованість за кредитом, 4491,43 грн. заборгованість за процентами за користування кредитом, 1150 грн. заборгованість з комісії за користування кредитом, 500 грн. штраф (фіксована частина), 672,83 грн. штраф (процента складова).

Стягнути з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1 (ІПН НОМЕР_1) на користь Публічного акціонерного товариства КБ «ПриватБанк» судовий збір у розмірі 243,60 грн.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом десяти днів з дня отримання його копії.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Апеляційного суду Дніпропетровської області через Самарський районний суд м. Дніпропетровська протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні в судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Головуючий суддя: К.С. Маштак