Вирок № 42085653, 12.12.2014, Приморський районний суд м. Маріуполя

Справа № 266/4740/14-к

Провадження № 1-кп/266/264/14

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12.12.2014 року місто Маріуполь

Приморський районний суд міста Маріуполя Донецької області в складі :

головуючого судді Дзюба М.В.,

при секретарі - Петрухіной Т.Л.,

з участю прокурора Охоти С.О.,

обвинуваченого ОСОБА_1,

розглянув у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Маріуполі Донецької області кримінальне провадження відносно

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, який народився в м.Запоріжжя, громадянина України, ІНФОРМАЦІЯ_2, одруженого, військовослужбовця (рядового), має на утриманні неповнолітню дитину, зареєстрованого за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_3, раніше не судимого,

у вчинені кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст. 413 КК України, -

В С Т А Н О В И В:

Військовослужбовець служби за призовом під час мобілізації на особливий період військової частини А1978 солдат ОСОБА_1, у період часу з 11-00 години до 13 годин 30 хвилин 8 жовтня 2014 року, перебуваючи на бойових позиціях 2 протитанкової артилерійської батареї зазначеної військової частини, у бойовій обстановці, тобто, у складі бойового підрозділу, який відповідно до бойового наказу виконував бойові завдання з оборони визначеного рубежу в зоні проведення Антитерористичної операції, на відстані приблизно 50м від огорожі пункту технічного спостереження ВПС «Мелекіно» Донецького прикордонного загону та на відстані приблизно 200м від огорожі будинку №161 по вул. Гірській у м. Маріуполі, в Приморському районі м. Маріуполя Донецької області, в порушення вимог ст. ст. 17, 65 Конституції України, ст. ст. 11, 16, 128 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, ст. ст. 1, 3 Закону України «Про правовий режим майна у Збройних Силах України», п.п. 13-15 "Положення про порядок обліку, зберігання, списання та використання військового майна у Збройних Силах", затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 4 серпня 2000 року №1225, технічних умов ТУ У 18.2-31778043.046-2003, ГОСТ 15150, через злочинну недбалість, залишив поруч із відкритим багаттям без нагляду ввірене для службового користування інше військове майно бронежилет «Корсар М3» вартістю 4 500 гривень, один магазин для автомата АКС-74 вартістю 11,64 гривень та бойові припаси набої калібру 5,45мм у кількості 30 штук, вартістю 26,10 гривень, а всього на загальну суму 4 537,74 гривень, які внаслідок порушення правил зберігання, контакту із полумям, були зіпсуті до стану, не придатного для використання за призначенням.

В суді обвинувачений повністю визнав свою провину у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.413 КК України, та суду пояснив, що під час виконання військового завдання він проявив недбалість до військового майна, залишивши виданий йому бронежилет з бойовими припасами біля відкритого вогню, що призвело до їх знищення. В даний час він добровільно повністю відшкодував заподіяні матеріальні збитки. У вчиненому покаявся та просив не лишати його волі, оскільки має на утриманні непрацездатну дружину, що є інвалідом 3 групи, та малолітню дитину - доньку ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_4.

У звязку з тим, що обвинувачений під час судового засідання визнав себе винним у межах пред'явленого обвинувачення повністю, розуміє зміст обставин, добровільно висловлює свою позицію відносно визнання вини в скоєні кримінального правопорушення, суд розцінює його показання як обєктивні та такі, що відповідають фактичним обставинам справи і вважає достатніми і доцільними для розгляду справи без дослідження доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорюються, і для ухвалення обвинувального вироку у відповідності до ст.. 349 КПК України.

Суд вважає, що подія кримінального правопорушення мала місце, вина обвинуваченого в його скоєні доказана повністю, а його дії правильно кваліфіковані за ч.3 ст.413 КК України як зіпсуття ввірених для службового користування бойових припасів та іншого військового майна внаслідок порушення правил їх зберігання, вчинене у бойовій обстановці.

При визначенні міри покарання суд враховує ступень тяжкості скоєного кримінального правопорушення, особу винного, а також обставини, що помякшують покарання.

Вчинене обвинуваченим кримінальне правопорушення відповідно до ст..12 КК України є злочином середньої тяжкості.

Обвинувачений раніше не судимий, задовільно характеризується, в повному обсязі визнав вину.

Відповідно до ст. 66 КК України обставинами, що помякшують покарання, суд визнає щире каяття, добровільне відшкодування обвинуваченим заподіяної матеріальної шкоди в повному обсязі, наявність у обвинуваченого на його утриманні непрацездатної дружини ОСОБА_3, яка є інвалідом 3 групи з дитинства, та малолітньої дитини ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_5.

Виходячи з наведеного, суд вважає необхідним призначити йому покарання у вигляді позбавлення волі в нижчих межах санкції статті та приходить до висновку, що його виправлення можливе без ізоляції від суспільства, а тому відповідно до ст..75 КК України вважає можливим звільнити його від відбування покарання з випробуванням та покладенням на нього обовязків, передбачених ст..76 КК України.

Судових витрат у кримінальному провадженні не має.

Заходи забезпечення у кримінальному провадженні не застосовувались.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст.349, 374 КПК України , суд

З А С У Д И В:

ОСОБА_1 визнати винним в скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ст..413 ч.3 КК України, та призначити йому покарання у вигляді двох років позбавлення волі.

На підставі ст..75 КК України звільнити ОСОБА_1 від відбування призначеного покарання з випробуванням, встановивши випробувальний термін один рік.

Відповідно до ст..76 КК України зобовязати ОСОБА_1 не виїжджати за межі України без дозволу кримінально-виконавчої інспекції.

На вирок може бути подана апеляція до Апеляційного суду Донецької області в місті Маріуполі через Приморський районний суд міста Маріуполя протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

СуддяДзюба М. В.