Вирок № 42082136, 11.11.2014, Павлоградський міськрайонний суд Дніпропетровської області

Справа № 185/1046/14-к

1-кп/185/119/14

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

11 листопада 2014 року Павлоградський міськрайонний суд Дніпропетровської області у складі:

Головуючого судді Мицака М.С.

за участю секретаря Олійник А.С.

за участю прокурора Боргуна Є.В.

обвинуваченого - ОСОБА_1

розглянувши в приміщенні суду у відкритому судовому засіданні в м. Павлограді кримінальне провадження внесене в ЄРДР за № 12012040370000650 від 14 грудня 2012 року, за обвинуваченням

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, громадянина Україна, не працюючого, який має середньо-спеціальну освіту, проживає за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_3, не одруженого, раніше судимого: остання судимість 23 січня 2014 року Павлоградським міськрайонним судом Дніпропетровської області за ч. 2 ст. 185 КК України до 2 років позбавлення волі, на підставі,ч.4 ст. 70 КК України, за сукупністю злочинів шляхом поглинання менш суворого покарання призначеного даним вироком, більш суворим покаранням призначеним вироком Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 23.12.2013 року, остаточне покарання визначено у вигляді позбавлення волі строком два роки і один місяць, звільнений 17 липня 2014 року на підставі ухвали Полтавського районного суду Полтавської області від 09 липня 2014 року,згідно Закону України «Про амністію в 2014 році»,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 185 КК України,

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1, у квітні 2012 року (більш точної дати та часу під час судового розгляду не встановлено) знаходився біля будинку № 1 по вулиці Іскрівська м. Павлограда Дніпропетровської області, де у нього виник злочинний умисел направлений на таємне викрадення майна, яке належить Комунальному підприємству «Павлограджитлосервіс». Реалізуючи свій умисел, ОСОБА_1 у вказаний час, зайшов до четвертого підїзду будинку № 1 по вулиці Іскрівська м. Павлограда, підійшов до входу в підвальне приміщення та за допомогою фізичної сили - руками, зняв з петель металеві двері, діючи умисно, з корисливих мотивів, таємно, викрав майно, яке належить Комунальному підприємству «Павлограджитлосервіс», а саме: металеві двері, вартістю 1112 гривень.

Після чого, продовжуючи реалізовувати свій злочинний умисел, направлений на таємне, викрадення чужого майна, ОСОБА_1 з викраденим майном зник з місця скоєння злочину та розпорядився ним на власний розсуд.

В результаті своїх умисних злочинних дій ОСОБА_1, спричинив Комунальному підприємству «Павлограджитлосервіс» матеріальні збитки на вказану суму.

Ознаки встановленого судом злочинного діяння відповідають ознакам злочину, передбаченого ч.1 ст. 185 КК України.

Дії ОСОБА_1, слід кваліфікувати за ч.1 ст. 185 КК України, як таємне викрадення чужого майна (крадіжка).

Встановлені в судовому засіданні обставини обвинувачення підтверджуються наступними доказами.

Показами обвинуваченого ОСОБА_1, який заявив, що вину визнає повністю. Пояснив, що у квітні 2012 року він в будинку № 1 по вулиці Іскрівська м. Павлограда Дніпропетровської області, в четвертому підїзді зняв з петель металеві двері, та відніс їх на пункт прийому металу, у вчиненому розкаюється. Цивільний позов визнає в повному обсязі.

Представник потерпілого надала суду заяву про розгляд справи без її участі.

На підставі ст. 349 ч.3 КПК України, із згоди прокурора, обвинуваченого суд визнав недоцільним дослідження доказів, стосовно тих обставин справи, які ніким не оспорюються і обмежився допитом обвинуваченого, та дослідженням характеризуючи даних.

При цьому суд, зясував правильність розуміння обвинуваченим та іншими учасниками судового розгляду зміст цих обставин, зясував, чи немає сумніву в добровільності та істинності їх позиції, а також розяснив учасникам розгляду, що вони будуть позбавлені права оспорювати ці обставини справи в апеляційному суді.

Аналізуючи та оцінюючи досліджені в судовому засіданні докази, з врахуванням положень ст.. 349 ч. 3 КПК України, суд визнає їх належними, допустимими, достовірними і приходить до висновку, що їх сукупність з точки зору достатності та взаємозвязку, свідчить про винність обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.185 КК України.

Призначаючи обвинуваченому вид і розмір покарання суд, керується ст. 65 КК України і враховує, що він вчинив злочин, який відноситься до злочину середньої тяжкості.

Суд враховує особу обвинуваченого, який раніше судимий, не працює, за місцем проживання характеризується посередньо, на обліку у лікаря психіатра та нарколога не перебуває, є інвалідом 2-ї групи.

В якості помякшувальних обставин, суд враховує визнання вини у вчиненому злочині, активне сприяння встановленню істини в справі. Обтяжуючі обставини не встановлені.

Враховуючи викладене, зокрема позицію сторони обвинувачення, помякшуючі обставини, дані про особу обвинуваченого, суд вважає, що для виправлення обвинуваченого і попередження вчинення ним нових злочинів, йому необхідно призначити покарання за ч. 1 ст. 185 КК України у вигляді арешту.

Також суд враховує, що обвинувачений вчинив злочин до постановлення вироку Павлоградським міськрайонним судом Дніпропетровської області від 23 січня 2014 року за ч. 2 ст. 185 КК України до 2 років позбавлення волі, на підставі, на підставі ч.4 ст. 70 КК України, за сукупністю злочинів шляхом поглинання менш суворого покарання призначеного даним вироком, більш суворим покаранням призначеним вироком Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 23.12.2013 року, остаточне покарання визначено у вигляді позбавлення волі строком два роки і один місяць, звільнений 17 липня 2014 року на підставі ухвали Полтавського районного суду Полтавської області від 09 липня 2014 року,згідно Закону України «Про амністію в 2014 році».

Тому, остаточне покарання ОСОБА_1 необхідно призначити на підставі ч.4 ст. 70 КК України, за сукупністю злочинів, застосовуючи принцип поглинання менш суворого покарання більш суворим.

Цивільний позов потерпілого підлягає задоволенню з наступних підстав. Відповідно до ст.. 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Обвинувачений погодився з вартістю викраденого майна та визнав позовні вимоги.

Судові витрати та речові докази відсутні.

На підставі викладеного, керуючись ст. 373,374 КПК України.

У Х В А Л И В:

Визнати ОСОБА_1 винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 185 КК України та призначити йому покарання у вигляді арешту строком на два місяці.

На підставі ч.4 ст. 70 КК України, за сукупністю злочинів шляхом поглинання менш суворого покарання призначеного даним вироком, більш суворим покаранням призначеним вироком Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 23 січня 2014 року, остаточне покарання визначити в розмірі два роки один місяць позбавлення волі.

Зарахувати в строк остаточного покарання, відбуте частково покарання за попереднім вироком, відповідно до якого ОСОБА_1 фактично відбуто пять місяців чотири дні позбавлення волі і від відбування подальшого покарання він звільнений на підставі ухвали Полтавського районного суду Полтавської області від 09 липня 2014 року, згідно Закону України «Про амністію в 2014 році».

Вважати ОСОБА_1 таким, що відбув остаточне покарання.

Цивільний позов Комунального підприємства «Павлограджитлосервіс» Павлоградської міської ради ( Р/Р 26002500051152 код ОКПО 37085472, МФО 300614, ПАТ «КРЕДІ ОСОБА_2») до ОСОБА_1 про стягнення матеріальних збитків, задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Комунального підприємства «Павлограджитлосервіс» Павлоградської міської ради ( Р/Р 26002500051152 код ОКПО 37085472, МФО 300614, ПАТ «КРЕДІ ОСОБА_2») в рахунок відшкодування завданих збитків одну тисячу сто дванадцять гривень.

Запобіжний захід до набрання вироком законної сили відносно ОСОБА_1 не обирати.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги на вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції. Якщо строк апеляційного оскарження буде поновлено, вважається, що вирок не набрав законної сили.

На вирок може бути подана апеляційна скарга до апеляційного суду Дніпропетровської області через Павлоградський міськрайонний суд, протягом тридцяти діб з моменту його проголошення, а для осіб,Ж які перебувають під вартою, - в той же строк з моменту вручення копії вироку.

Суддя: М.С. Мицак