Постанова № 42081318, 24.12.2014, Вінницький апеляційний адміністративний суд

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 824/2490/14-а

Головуючий у 1-й інстанції: Анісімов О.В.

Суддя-доповідач: Загороднюк А.Г.

24 грудня 2014 року

м. Вінниця

Вінницький апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді: Загороднюка А.Г.

суддів: Драчук Т. О. Полотнянка Ю.П.

за участю секретаря судового засідання: Бондаренко С.А.

представників позивача - Чмоли І.І., Сандуляк А.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Трейдербуд" на постанову Чернівецького окружного адміністративного суду від 12 вересня 2014 року у справі за адміністративним позовом Товариство з обмеженою відповідальністю "Трейдербуд" до Державної податкової інспекції у Путильському районі ГУ Міндоходів у Чернівецькій області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень ,

В С Т А Н О В И В :

постановою Чернівецького окружного адміністративного суду від 12 вересня 2014 року у задоволенні адміністративного позову відмовлено.

Не погоджуючись з вказаним рішенням, позивач подав апеляційну скаргу, у якій просить скасувати рішення суду І інстанції та прийняти нову постанову, якою позов задовольнити.

Під час судового засідання представники позивача підтримали доводи апеляційної скарги та просили задовольнити її.

Представник відповідача у судове засідання не з'явився, про час та місце розгляду справи повідомлений вчасно та належним чином.

Відповідно до ч. 4 ст.196 КАС України неприбуття у судове засідання сторін або інших осіб, які беруть участь у справі, належним чином повідомлених про дату, час і місце апеляційного розгляду, не перешкоджає судовому розгляду справи.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши суддю-доповідача, представників позивача, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм чинного законодавства, колегія суддів апеляційної інстанції, переглядаючи судове рішення у даній справі в межах апеляційної скарги у відповідності до частини 1 статті 195 КАС України, дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, виходячи з наступних підстав.

Як встановлено з матеріалів справи, в період з 16 червня 2014 року по 27 червня 2014 року ДПІ проведена документальна позапланова виїзна перевірка ТОВ "Трейдербуд" з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 10 травня 2012 року по 31 березня 2014 року.

Зазначена перевірка проведена на підставі постанови начальника слідчого відділення Путильського РАВ УМВС України в Чернівецькій області від 12 травня 2014 року про призначення позапланової перевірки своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати податків та зборів (обов'язкових платежів), наказів ДПІ від 16 червня 2014 року, №130, від 20 червня 2014 року, №136 та направлень від 16 червня 2014 року, №№161,162,163,164.

Перевіркою в діяльності ТОВ "Трейдербуд" виявлені у т.ч. наступні порушення вимог податкового законодавства:

- п.135.2, пп.135.4.1, п.135.4 ст.135, п.137.1 ст.137, п.138.2, п.138.4, п.138.6-138.8, п.138.11 ст.138, пп.139.9.1, п.139.1 ст.139, п.140.2 ст.140 ПК України в результаті чого позивачем занижено податок на прибуток у сумі 81046,00 грн., у т.ч. за 2012 р. у сумі 55362,00 грн., за півріччя 2013 р. в сумі 135179,00 грн.;

- п.198.1, п.198.2, п.198.3, п.198.6 ст.198, п.201.1, п.201.2 ст.201 ПК України в результаті чого занижено ПДВ у сумі 31303,00 грн., у т.ч. за січень 2013 р. у сумі 5833,00 грн., за лютий 2013 р. у сумі 25470,00 грн.

Дані порушення задокументовані актом перевірки від 02 липня 2014 року №111/24-08-22-36/38132727 про результати документальної позапланової виїзної перевірки товариства з обмеженою відповідальністю "Трейдербуд" код ЄДРПОУ 38132727 з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 10 травня 2012 року по 31 березня 2014 року (далі - акт перевірки).

Суть порушень задокументованих актом перевірки полягала у тому, що позивачем сформовано валові витрати та податковий кредит за рахунок господарських операцій з ТОВ "Грант Тайм", які фактично не проводились, а також заниження витрат, що враховуються при визначенні об'єкта оподаткування по господарській операції щодо реалізації товару ПП "Інтекс".

У зв'язку із виявленням зазначених вище порушень ДПІ прийнятті податкові повідомлення-рішення від 15 липня 2014 року №0000222200, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання за платежем податок на прибуток приватних підприємств на 101307,00 грн., з них основний платіж 81046,00 грн., штрафні (фінансові) санкції 20261,00 грн. та №0000232200, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання за платежем податок на додану вартість на 46954 грн. 00 коп., з них основний платіж 31303,00 грн., штрафні (фінансові) санкції 15651,00 грн.

Суд І інстанції, відмовляючи у задоволенні позову, виходив з того, що відповідачем прийнято оскаржувані податкові повідомлення-рішення законно та обґрунтовано, оскільки позивачем не доведено реальності господарських операцій між позивачем та ТОВ "Грант Тайм".

Колегія суду не погоджується з таким висновком суду І інстанції з огляду на наступні обставини.

Згідно Порядку оформлення результатів документальних перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства (далі - Порядок), затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України від 22 грудня 2010 року №984, під актом перевірки розуміють службовий документ, який підтверджує факт проведення документальної перевірки фінансово-господарської діяльності платника податків і є носієм доказової інформації про виявлені порушення вимог податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотримання якого покладено на органи державної податкової служби. Відповідно до п.п.5,6 Порядку в акті перевірки викладаються всі суттєві обставини фінансово-господарської діяльності платника податків, які мають відношення до фактів виявлених порушень. При цьому ці порушення в акті перевірки викладаються чітко, об'єктивно та в повній мірі із посиланням на первинні або інші документи, які зафіксовані в бухгалтерському та податковому обліку, що підтверджують наявність зазначених фактів.

Згідно положень ПК України, а також враховуючи принципи прийняття суб'єктом владних повноважень рішень, які викладенні у ч.3 ст.2 КАС України, не допускається прийняття рішень, у т.ч. податкових повідомлень-рішень на підставі припущень, які не підтверджуються відповідними доказами. У силу положень ч.2 ст.71 КАС України саме на ДПІ покладено обов'язок доказувати законність своїх рішень. При цьому під доказами в адміністративному судочинстві розуміють будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи (ч.1 ст.69 КАС України).

Як зазначалось вище суть порушень позивачем податкового законодавства зводиться до завищення валових витрат, які застосовуються для визначення прибутку підприємства як об'єкта оподаткування, а також неправомірне включення сум ПДВ, сплачених у зв'язку із зазначеними витратами, до суми податкового кредиту з ПДВ, внаслідок чого занижене податкове зобов'язання з ПДВ.

При постачанні товарів (робіт, послуг), що згідно із ст.185 ПК України є об'єктом оподаткування ПДВ, фактично суму податку сплачує покупець товару (роботи, послуги), оскільки вона включена у вартість предмета поставки, однак, юридично обов'язок сплати ПДВ покладено на продавця таких товарів (робіт, послуг).

Відповідно до пп.14.1.181 п.14.1 ст.14 ПК України податковим кредитом є сума, на яку платник податку має право зменшити податкове зобов'язання звітного періоду, при цьому відповідно п.п.198.3 ст.198 ПК України податковий кредит звітного періоду визначається, виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою встановленою п.193.1 ст.193 цього кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Датою виникнення права платника податку на податковий кредит є дата отримання податкової накладної або дата списання коштів з банківського рахунку платника податків в оплату товарів.

ПК України не ставить в залежність формування платником податку податкового кредиту від сплати податкових зобов'язань з ПДВ його контрагентами.

Щодо податку на прибуток, то відповідно до ст.133 ПК України платниками податку на прибуток підприємств є у т.ч. суб'єкти господарювання-юридичні особи, які провадять господарську діяльність як на території України, так і за її межами. Згідно із пп.134.1.1 п.134.1 ст.134 ПК України об'єктом оподаткування податку на прибуток підприємств є прибуток із джерелом походження в Україні та за її межами, який визначається шляхом зменшення суми доходів звітного періоду, визначених згідно зі ст.ст.135-137 цього Кодексу, на собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг та суму інших витрат звітного податкового періоду, визначених згідно зі статтями 138-143 цього Кодексу, з урахуванням правил, встановлених статтею 152 цього Кодексу.

Згідно із п.п.14.1.26 п.14.1 ст.14 ПК України під витратами розуміють суму будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних для провадження господарської діяльності платника податку, в результаті яких відбувається зменшення економічних вигод у вигляді вибуття активів або збільшення зобов'язань, внаслідок чого відбувається зменшення власного капіталу (крім змін капіталу за рахунок його вилучення або розподілу власником). До валових витрат не включається сума ПДВ, сплаченого у зв'язку із придбанням таких товарів, не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку (ст.139 ПК України).

Так, відповідно до матеріалів справи позивач є юридичною особою, яка перебуває на обліку у ДПІ як платник податків та є платником ПДВ. ТОВ "Грант Тайм" на момент господарських взаємовідносин з позивачем також було зареєстровано як юридична особа та було платником ПДВ.

Податковим органом, на підставі акта перевірки №111/24-08-22-36/38132727 від 02 липня 2014 року, у якому встановлено порушення п. 198.1, п. 198.6 ст. 198, п. 200.1, п. 200.2, ст. 200, п. 201.2 ст. 201 Податкового кодексу України, винесено оскаржувані податкові повідомлення-рішення. яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток в сумі 69203 грн. , в тому числі за основним платежем - 55362 грн., за штрафними санкціями - 13841 грн. та з податку на додану вартість в сумі 46954 грн., в тому числі за основним платежем - 31303 грн., за штрафними санкціями -15651грн.

Пунктом 198.3 статті 198 ПК визначено, що податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг (у разі здійснення контрольованих операцій - не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу) та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

- придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

- придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Таким чином, витрати для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на прибуток, а також податковий кредит для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на додану вартість мають бути фактично здійснені і підтверджені належним чином складеними первинними документами, що відображають реальність господарської операції, яка є підставою для формування податкового обліку платника податків.

Відповідно до п. 198.6 ст. 198 ПК не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Згідно з п. 201.10 ст. 201 ПК податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Пунктом 44.1 ст. 44 ПК України визначено, що для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

У п.п. 1.2 п.1, п.п. 2.1 п. 2 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24 травня1995 року № 88, визначено необхідність підтвердження господарських операцій первинними документами, згідно з вказаним Положенням первинні документи - письмові свідоцтва, що фіксують та підтверджують господарські операції, включаючи розпорядження та дозволи адміністрації на їх проведення.

Згідно зі ст. 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Дія контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Такі первинні документи повинні мати обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Отже, податковий орган дійшов висновку про безтоварність господарської операції позивача із TOB "Грант Тайм", які ґрунтуються на тому, що враховуючи специфіку товару, який був предметом надання послуг із завантаження згідно з даним договором, умови його зберігання, завантаження, транспортування, фактичне здійснення господарської операції не здійснювалося.

Так, 03 вересня 2012 року між продавцем TOB «Грант Тайм», що діє на підставі Статуту, в особі директора ОСОБА_4 з одного боку та покупцем TOB «Трейдербуд» з іншого боку укладено договір купівлі-продажу товарів №03-09/12. Згідно п.1.1 даного договору продавець зобов'язується передати у власність покупця, а покупець зобов'язується прийняти у свою власність та оплатити товар в кількостях та за ціною (вартістю), що наводяться в накладних, які підписуються та скріплюються печатками обох сторін та є невід'ємною частиною цього Договору. Згідно п.2.1 та п.2.2 передача товару у власність покупця здійснюється продавцем протягом терміну та за адресою, яка визначається в накладних до цього договору. Факт передачі товару у власність покупцеві оформляється сторонами шляхом підписання двостороннього акта прийому-передачі товару або видаткової накладної, які підписуються обома сторонами у момент передачі-приймання товару.

На підтвердження реальності здійснення господарських операцій позивачем надано наступні первинні документи:

1) копію договору від 03 вересня 2012 року №03-09/12;

2) податкові накладні: №1439 від 18 вересня 2012 року на суму 40000,00грн. (в тому числі ПДВ 6666,67 грн.); №1438 від 14 вересня 2012 року на суму 25400,00 грн. (в тому числі ПДВ 4233,33грн.); №1435 від 10 вересня 2012 року на суму 45000,00 грн. ( в тому числі ПДВ 7500,00грн.); №1436 від 12 вересня 2012 року на суму 30000,00 грн. (в тому числі ПДВ 5000,00грн.); №1440 від 19 вересня 2012 року на суму 20000,00 грн. ( в тому числі ПДВ 3333,33грн.); №1443 від 26 вересня 2012 року на суму 18532,50 грн. (в тому числі ПДВ 3088,75

грн.); №1433 від 04 вересня 2012 року на суму 45000,00 грн. ( в тому числі ПДВ 7500,00 грн.); №1444 від 28 вересня 2012 року на суму 10400,00 грн. ( в тому числі ПДВ 1733,33грн.); №1437 від 13 вересня 2012 року на суму 19415,31 грн. (в тому числі ПДВ 3235,89 грн.); №1442 від 24 вересня 2012 року на суму 27607,50 грн. ( в тому числі ПДВ 4601,25 грн.); №1434 від 05 вересня 2012 року на суму 20000,00 грн. (в тому числі ПДВ 3333,33 грн.); №1441 від 20 вересня 2012 року на суму 15000,00 грн. ( в тому числі ПДВ 2500,00 грн.); №12 від 28 вересня 2012 року на суму 12279,54 грн., №13 від 03 жовтня 2012 року на суму 30000 грн., №14 від 04 жовтня 2012 року на суму 10000грн., №15 від 08 жовтня 2012 року на суму 15000 грн., №16 від 04 грудня 2012р. на суму 35000грн., №17 від 06 грудня 2012 року на суму 35000 грн., №18 від 28 грудня 2012 року на суму 24657,20 грн., №19 від 31 грудня 2012 року на суму 45000 грн., №1 від 15 травня 2013 року на суму 28568,21 грн.;

6) копія договору генерального підряду №172 від 07 вересня 2012 року, укладеного між управлінням капітального будівництва Чернівецької ОДА та ТзОВ «Трейдербуд» щодо виконання робіт по об'єкту Реконструкція терапевтичного відділення комунального закладу «Путильська центральна районна лікарня»;

7) копія довідок про вартість виконаних будівельних робіт за листопад 2012 року та актів приймання виконаних будівельних робіт за листопад 2012 року між управлінням капітального будівництва Чернівецької ОДА та ТзОВ «Трейдербуд» щодо Реконструкції терапевтичного відділення комунального закладу «Путильська центральна районна лікарня»;

8) копії ліцензій виданих ТзОВ «Трейдербуд» Державною архітектурно-будівельною інспекцією України на здійснення будівельних та монтажних робіт ( серія АВ №280658 та серія №040447);

9) копія карточки субконто по рахунку 63 субрахунку 631 «Розрахунки з вітчизняними постачальниками»;

10) копія актів №№6,7,8 на списання матеріальних цінностей;

11) копія Книги складського обліку запасів;

12) копія оборотно-сальдових відомостей по ТМЦ за ІП-ІУ квартал 2012 року;

13) копії видаткових касових ордерів: №1 від 04 вересня 2012 року на суму 45000грн., №2 від 05 вересня 2012 року на суму 20000 грн., №3 від 10 вересня 2012 року на суму 45000 грн., №4 від 12 вересня 2012 року на суму 30000 грн., №5 від 13 вересня 2012 року на суму 20000 грн., №6 від 14 вересня 2012 року на суму 35000 грн., №7 від 18 вересня 2012 року на суму 40000 грн., №8 від 19 вересня 2012 року на суму 20000 грн., №9 від 20 вересня 2012 року на суму 15000 грн., №10 від 24 вересня 2012 року на суму 30000 грн., №11 від 26 вересня 2012 року на суму 20000 грн., №12 від 28 вересня 2012 року на суму 20000 грн., №13 від 01 жовтня 2012 року на суму 30000 грн., №14 від 04 жовтня 2012 року на суму 10000грн., №15 від 05 жовтня 2012 року на суму 15000 грн., №16 від 03 грудня 2012 року на суму 35000грн., №17 від 04 грудня 2012 року на суму 35000 грн., №18 від 28 грудня 2012 року на суму 35000 грн., №19 від 29 грудня 2012 року на суму 45000 грн., №1 від 13 травня 2013 року на суму 30000 грн.

Що стосується товарно-транспортних накладних, суд враховує, що згідно пункту 2.4 договору від 03 вересня 2012 року №03-09/12 товар доставляється (перевозиться) силами та засобами продавця за адресою, яка визначається в додатках. Вартість доставки (перевезення) товар включається у ціну (вартість) товару.

Разом з тим, матеріали справи містять документи, які підтверджують використання позивачем придбаних товарів у TOB «Грант Тайм» у своїй господарській діяльності, зокрема на реконструкцію терапевтичного відділення комунального закладу «Путильська центральна районна лікарня».

Таким чином, апелянт підтвердив реальність здійснення господарських операцій з TOB «Грант Тайм» щодо придбання сантехнічного обладнання та будівельних матеріалів документовано, і тому за рахунок сум зазначених у цих первинних документах мав законне право на формування витрат та податкового кредиту.

Згідно із п.п. 14.1.27 п.14.1 ст.14 ПК України витрати - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних для провадження господарської діяльності платника податку, в результаті яких відбувається зменшення економічних вигод у вигляді вибуття активів або збільшення зобов'язань, внаслідок чого відбувається зменшення власного капіталу (крім змін капіталу за рахунок його вилучення або розподілу власником).

Крім цього, слід зазначити, що судом першої інстанції зроблено помилковий висновок щодо того, що договір та податкові накладні, підписані ОСОБА_4, як не уповноваженою на те особою.

Судом І інстанції допитана у якості свідка виконавчий директор TOB «Трейдербуд» ОСОБА_5 підтвердила факт та реальність господарських операцій з TOB «Грант Тайм» щодо купівлі-продажу товарів та те, що ОСОБА_4 був керівником їхнього контрагента.

Апелянтом у підтвердження того, що на момент здійснення господарських операцій між TOB «Трейдербуд» та TOB «Грант Тайм» керівником TOB «Грант Тайм» був саме ОСОБА_4, надано копію довідки про взяття на облік платника податків від 14 березня 2012 року за №43937, виданою ДНІ у Шевченківському районі міста Києва, витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців станом на 01 жовтня 2012 року, тобто на момент вчинення господарських операцій. Також апелянт надає копію свідоцтва про реєстрацію платника податку на додану вартість №200039019, видане ДНІ у Шевченківському районі міста Києва 04 квітня 2012 року, яке було надано керівництвом TOB «Грант Тайм» ОСОБА_5 під час укладення договору купівлі-продажу №03-09/12 від 03 вересня 2012 року.

Окрім зазначеного, також є помилковим твердження суду першої інстанції про те, що виконавчий директор ТзОВ «Трейдербуд» ОСОБА_5 не наділена повноваженнями щодо права підпису на первинних документах і спростовується протоколом №1 установчих зборів засновників позивача та наказом від 14 серпня 2012 року №4-У «Про суміщення посад» та витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців №618442 від 03 жовтня 2014 року. Зазначені документи свідчать про те, що з моменту призначення виконавчим директором ОСОБА_5 наділена правом підпису всіх документів фінансово-господарської діяльності товариства.

Враховуючи вищевикладене, доводи апелянта є обґрунтованими, у зв'язку з чим, колегія суддів приходить до висновку про задоволення апеляційної скарги позивача та скасування постанови Чернівецького окружного адміністративного суду від 12 вересня 2014 року.

Згідно з ч. 2 ст. 159 КАС України, законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм адміністративного процесуального права.

Відповідно до пунктів 3, 4 частини 1 статті 202 КАС України підстави для скасування судового рішення та ухвалення нового рішення є невідповідність висновків суду обставинам справи та порушення норм матеріального або процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи.

Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, 198, 202, 205, 207, 212, 254 КАС України, суд

П О С Т А Н О В И В:

апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Трейдербуд" задовольнити повністю .

Постанову Чернівецького окружного адміністративного суду від 12 вересня 2014 року скасувати .

Прийняти нову постанову, якою задовольнити позовні вимоги.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Путильському районі ГУ Міндоходів у Чернівецькій області від 15 липня 2014 року № 0000222200 в частині в сумі 69203 грн. з податку на прибуток, в тому числі, за основним платежем - 55362 грн., за штрафними санкціями - 113841 грн. та № 0000232200 в частині в сумі 46954 грн. з податку на додану вартість, в тому числі, за основним платежем - 31303 грн., за штрафними санкціями - 15651 грн.

Постанова суду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку згідно ст. 212 КАС України.

Постанова суду складена в повному обсязі 25 грудня 2014 року.

Головуючий Загороднюк А.Г.

Судді Драчук Т. О.

Полотнянко Ю.П.