Ухвала суду № 42081192, 09.12.2014, Львівський апеляційний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 грудня 2014 р. Справа № 876/4049/14

Львівський апеляційний адміністративний суд в складі:

головуючого-судді Кузьмича С. М.,

суддів Улицького В. З., Гулида Р. М.,

за участю секретаря Гнатик А. З.

представника позивача Солонина Р. Д.

представника відповідача Ляхович Д. П.

розглянувши в відкритому судовому засіданні в місті Львові апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Івано-Франківську Головного управління Міндоходів в Івано-Франківській області на постанову Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 27 лютого 2014 року у справі № 809/397/14 за позовом Товариства з додатковою відповідальністю "Івано-Франківський хлібокомбінат" до Державної податкової інспекції у м. Івано-Франківську Головного управління Міндоходів в Івано-Франківській області про визнання протиправним та скасування податкових повідомлень-рішень №0000962201 та №0000972204 від 20 грудня 2013 року,

в с т а н о в и в :

Позивач звернувся в суд з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у м. Івано-Франківську Головного управління Міндоходів в Івано-Франківській області про визнання протиправним та скасування податкових повідомлень-рішень №0000962201 та №0000972204 від 20 грудня 2013 року.

Позовні вимоги мотивує тим, що він не погоджується з податковими повідомленнями-рішеннями, оскільки вважає, що вони суперечать нормам чинного законодавства та фактичним даним отриманим в процесі податкової перевірки.

Постановою Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 27 лютого 2014 року позов задоволено.

Не погодившись із зазначеним судовим рішенням відповідачем подано апеляційну скаргу, в якій просить скасувати оскаржувану постанову та прийняти нове рішення, яким відмовити в задоволенні позову.

Апелянт вказує на те, що при вирішенні даного спору судом порушено норми діючого законодавства України.

Зокрема зазначає, що фінансово-господарська діяльність ТОВ «Горішник» здійснюється поза межами правового поля, що у свою чергу свідчить про не набуття належним чином цивільної праводієздатності ТОВ «Горішник», фінансово-господарські взаємовідносини між ТОВ «Горішник» та контрагентами є фіктивними правочинами, та такими, що вчинені без наміру створення правових наслідків.

В ході перевірки не підтверджено наявність поставок товарів (послуг) від ТОВ «Горішник» за період з 1 січня 2010 року до 31 грудня 2012 року, що свідчить про те, що правочини між ТОВ «Горішник» та, підприємствами покупцями та постачальниками здійснені без мети настання реальних наслідків.

Підсумовуючи доводи апеляційної скарги, апелянт вважає, що господарські операції не відбулися, а відповідні документи не можуть вважатися первинними документами для цілей ведення бухгалтерського обліку та визначення оподатковуваного прибутку навіть за наявності всіх формальних реквізитів таких документів, що передбачені чинним законодавством.

В судовому засіданні представник апелянта підтримав апеляційну скаргу та просив її задоволити, надав пояснення в контексті апеляційної скарги.

Представник позивача в судовому засіданні заперечив щодо задоволення апеляційної скарги, вважає що рішення суду першої інстанції відповідає обставинам справи та нормам матеріального та процесуального права.

Колегія суддів, вислухавши суддю доповідача, заслухавши пояснення представників сторін, вивчивши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, приходить до висновку, що апеляційна скарга не належить до задоволення з наступних підстав.

З аналізу матеріалів справи зрозуміло, що відповідачем прийнято податкові повідомлення-рішення №0000962201 та №0000972204, відповідно до яких внаслідок порушення підпункту 5.2.1 пункту 5.2, підпунктів 5.3.1 та 5.3.9 пункту 5.3 статті 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємства", в результаті чого занижено податок на прибуток за 2010 рік на суму 1020623 грн, в тому числі: за ІІІ квартал 2010 року - 384375 грн, IV квартал 2010 року - 636248 грн; також встановлення порушення пункту 7.11, підпунктів 7.2.1, 7.2.3, 7.2.4, 7.2.6 пункту 7.2, підпунктів 7.4.1, 7.4.5 пункту 7.4, підпункту 7.5.1 пункту 7.5, підпункту 7.7.1 пункту 7.7 статті 7 Закону України "Про податок на додану вартість", в результаті чого занижено податок на додану вартість, що підлягає сплаті до бюджету, на загальну суму 816498,35 грн, у тому числі: за серпень 2010 року - занижено на 307500 грн; за жовтень 2010 року - завищено на 2093,05 грн; за листопад 2010 року - занижено на 300000 грн; за грудень 2010 року - занижено на 211091,40 грн.

Виходячи з висновків зазначених в акті перевірки №4540/09-15/22-04/05495259 від 9 грудня 2013 року ДПІ у м. Івано-Франківську ГУ Міндоходів в Івано-Франківській області прийнято наступні податкові повідомлення-рішення: №0000962204 від 20 грудня 2013 року, згідно якого ТзДВ "Івано-Франківський хлібокомбінат" збільшено суму грошового зобов'язання за платежем податок на прибуток приватних підприємств на 795310 грн, в тому числі за основним платежем - 636248 грн та за штрафними (фінансовими) санкціями - 159062 грн; №0000972204 від 20 грудня 2013 року, згідно якого ТзДВ "Івано-Франківський хлібокомбінат" збільшено суму грошового зобов'язання за платежем податок на додану вартість на 738864 грн, в тому числі за основним платежем - 511091 грн, та за штрафними (фінансовими) санкціями - 127773 грн.

Відповідно до акту перевірки №4540/09-15/22-04/05495259 від 9 грудня 2013 року, старшим слідчим ВКР СУ ГУ Міндоходів у Чернівецькій області направлено для організації виконання постанову від 1 жовтня 2013 року по матеріалах досудового розслідування, про призначення документальної позапланової перевірки ТзДВ "Івано-Франківський хлібокомбінат" з питання своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати податків та зборів, дотримання вимог валютного та іншого законодавства за період з 1 січня 2010 року по 31 березня 2011 року при здійсненні фінансово-господарських операцій з ТзОВ "Горішник".

Відповідно до постанови про призначення позапланової документальної перевірки 17 червня 2013 року СУ ФР ГУ Міндоходів у Чернівецькій області внесено відомості до ЄРДР за №32013270000000049 за ознаками злочину, передбаченого частиною 3 статті 212 КК України щодо службових осіб ПАТ "Чернівецький хлібокомбінат". Проведеним досудовим розслідуванням встановлено, що службові особи ПАТ "Чернівецький хлібокомбінат" ухилились від сплати податку на додану вартість в сумі 2511718 грн в період часу з 1 січня 2010 року по 31 березня 2011 року. Між ПАТ "Чернівецький хлібокомбінат" та ТОВ "Горішник" укладені договори купівлі-продажу, згідно яких продавцем є ТОВ "Горішник", а покупцем ПАТ "Чернівецький хлібокомбінат", відповідно до договору продавець зобов'язується передати у власність, а покупець прийняти на умовах договорів товаро-матеріальні цінності.

Відповідно до матеріалів податкової звітності, реєстраційних документів встановлено відсутність необхідних умов для досягнення результатів відповідної підприємницької, економічної діяльності в силу відсутності управлінського або технічного персоналу, оборотних коштів, виробничих актів, складських приміщень, транспортних засобів при значних обсягах реалізації товарів (робіт, послуг).

Згідно з висновком експертизи від 17 вересня 2013 року №1645-к за результатами судової експертизи первинні бухгалтерські документи по взаємовідносинах ПАТ "Чернівецький хлібокомбінат" з ТОВ "Горішник" (договори, додатки до договорів, видаткові, податкові накладні, акти прийому-передачі) підписані іншою особою, а не директором ТОВ "Горішник" ОСОБА_3 Також відповідно до висновку експерта останній не підписував податкову звітність підприємства, підписував лише установчі, реєстраційні, банківські документи, банківські чеки ТОВ "Горішник".

Колегія суддів поділяє думку суду першої інстанції, про те, що висновки ДПІ у м. Івано-Франківську ГУ Міндоходів в Івано-Франківській області в акті про нереальність настання правових наслідків за правочином ТзДВ "Івано-Франківський хлібокомбінат" з ТОВ "Горішник", є безпідставними та такими, що ґрунтуються виключно на особистих припущеннях.

Згідно з частиною 2 статті 215 Цивільного кодексу України недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена Законом (нікчемний правочин).

Відповідно до частини 3 статті 215 Цивільного кодексу України, якщо недійсність правочину прямо не встановлено законом, але один із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

Суду не надано доказів визнання правочинів недійсними.

З огляду на зазначене висновки податкового органу базуються виключно на припущеннях без з'ясування фактичних обставин, а відтак у відповідача не було підстав для заниження ТзДВ "Івано-Франківський хлібокомбінат" суми валових витрат за 2010 рік та суми податкового кредиту за 2010 рік по здійснених фінансово-господарських операцій з ТзОВ "Горішник".

Що стосується експертних документів в Чернівецькій справі, яка розслідувалась прокуратурою Чернівецької області, то здобуті в ній пояснення та експертні дослідження, на які посилається відповідач, не можуть бути належними та допустимими доказами в даному судовому спорі, оскільки судового підтвердження ці докази в порядку кримінально-процесуального судочинства не знайшли, так як кримінальна справа закрита.

Відповідно до рішень Верховного суду України у справах №21-14-а10 від 29 жовтня 2010 року та №21-47-а10 від 31 січня 2011 року останній зазначив, що несплата продавцем чи його контрагентом податку на додану вартість до бюджету, у разі фактичного здійснення господарської операції, не впливає на формування податкового кредиту покупцем та не є підставою для позбавлення останнього права на відшкодування цього податку, якщо він виконав усі передбачені законом умови отримання такого відшкодування і має всі документальні підтвердження розміру заявленого податкового кредиту, якщо контрагент не виконав свого зобов'язання щодо сплати податку до бюджету, то це тягне відповідальність та негативні наслідки саме для цієї особи. Зазначені обставини не є підставою для позбавлення платника податку права на відшкодування ПДВ у випадку, коли виконав усі передбачені законом умови стосовно отримання такого відшкодування та має необхідні документальні підтвердження розміру свого податкового кредиту.

Одночасно колегія суддів звертає увагу на те, що в матеріалах справи наявні копії первинних бухгалтерських документів, якими підтверджується формування податкового кредиту та валових витрат, однак такі не були предметом дослідження в ході документальної позапланової невиїзної перевірки позивача.

Враховуючи наведене вище, колегія суддів приходить до переконання, що судом першої інстанції дотримано норми матеріального та процесуального права, висновки суду відповідають обставинам справи та наявним у ній доказам.

Відповідно до статті 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.

Керуючись статтями 160, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 254 КАС України, суд

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Івано-Франківську Головного управління Міндоходів в Івано-Франківській області без задоволення.

Постанову Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 27 лютого 2014 року у справі № 809/397/14 без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили негайно після проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом 20-ти днів з дати складення в повному обсязі.

Головуючий суддя: Кузьмич С. М.

Судді: Улицький В. З.

Гулид Р. М.

Повний текст ухвали складено 14 грудня 2014 року