Постанова № 42081112, 22.12.2014, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м. Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

22 грудня 2014 року 13:59 № 826/16712/14

Окружний адміністративний суд м. Києва у складі головуючого судді Саніна Б.В., при секретарі судового засідання Дмитрієвій В.В. розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом Прокуратури Солом'янського району м. Києва в інтересах держави в особі Центрального територіального департаменту Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку до Публічного акціонерного товариства "Дніпро-Спецгідроенергомонтаж" про стягнення штрафу за участю представників:

від позивача Лапшина О.В. (довіреність); Руднева М.Є. (довіреність)

від відповідача Терніков Є.І. (довіреність)

ВСТАНОВИВ:

До Окружного адміністративного суду м. Києва звернувся Прокурор Солом'янського району м. Києва в інтересах держави в особі Центрального територіального департаменту Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку (надалі-позивач/ЦТД НКЦПФР) з адміністративним позовом до Публічного акціонерного товариства «Дніпро-Спецгідроенергомонтаж» (надалі-відповідач/ПАТ «Дніпро-СГЕМ»), в якому просить суд:

1. Постановити рішення, яким стягнути з ПАТ «Дніпро-СГЕМ» (код ЄДРПОУ 14183323), на користь Державного бюджету України суму несплаченого штрафу у розмірі 85000,00 грн.

Ухвалою Окружного адміністративного суду м. Києва від 19.11.2014 р. було відкрито скорочене провадження в адміністративній справі.

Водночас, 05.12.2014 р. від відповідача через відділ документального обігу та контролю суду надійшли письмові заперечення (вх.01-5/92555/14 від 04.12.2014 р.), в яких останній просить суд в задоволенні позовних вимог відмовити в повному обсязі, свою позицію обґрунтовує тим що постанова ЦТД НЦКПФР №1163-ЦД-1-Е від 30.07.2014 р. була оскаржена в судовому порядку до Окружного адміністративного суду м. Києва.

Враховуючи вищезазначене, 10.12.2014 р. Окружним адміністративним судом м. Києва було винесено ухвалу про неможливість розгляду справи в порядку скороченого провадження та розгляд справи за загальними правилами, якою адміністративну справу №826/16712/14 було призначено до судового розгляду.

В судове засідання з'явились представники позивача, які позовні вимоги підтримують в повному обсязі, просять суд задовольнити їх з підстав викладених в адміністративному позові, зокрема зазначають, що відповідачем не виконано розпорядження НКЦПФР №163-ЦД-1-Е від 12.03.2014 р. про усунення порушень законодавства про цінні папери (надалі-Розпорядження №163-ЦД-1-Е), за що на відповідача було накладено штраф у розмірі 85 000,00 грн., який ПАТ «Дніпро-СГЕМ» сплачено не було.

В судове засідання з'явились представник відповідача, який проти позовних вимог заперечує в повному обсязі, просить суд в їх задоволенні відмовити з підстав викладених в письмових запереченнях, зокрема зазначає, що даний адміністративний позов поданий позивачем передчасно, адже на разі триває процедура судового оскарження правомірності Постанови №1163-ЦД-1-Е.

Відповідно до положень п.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

В судовому засіданні було проголошено вступну та резолютивну частини постанови, повний текст виготовлений та підписаний - 25.12.2014 р.

Розглянувши наявні в матеріалах докази, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши письмові заперечення відповідача, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини справи на яких ґрунтується позов, оцінивши докази які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов висновку про наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, 12.03.2014 р. у зв'язку із порушенням відповідачем положень ч.3 ст.51 Закону України «Про акціонерні товариства» (надалі-Закон №514), що полягало в неукладанні відповідачем з членами наглядової ради договорів, якими визначено права, обов'язки, відповідальність сторін, умови та порядок отримання нагороди, НКЦПФР було винесено Розпорядження №163-ЦД-1-Е, відповідно до якого позивачу необхідно було у строк до 16.06.2014 р. усунути вищезазначені порушення законодавства про цінні папери та письмово повідомити уповноважену особу Комісії про виконання даного розпорядження.

03.07.2014 р. позивачем було винесено постанову про порушення справи про правопорушення на ринку цінних паперів, в якій було зафіксовано про порушення позивачем вимог п.10 ст.8 Закону №448, а саме невиконання у строк до 16.06.2014 р. Розпорядження №163-ЦД-1-Е.

15.07.2014 р. НКЦПФР було складено акт №1086-ЦД-1-Е про правопорушення на ринку цінних паперів (надалі-Акт №1086-ЦД-1-Е) та винесено постанову про розгляд справи про правопорушення на ринку цінних паперів, в якій було зафіксовано, що розгляд справи про правопорушення на ринку цінних паперів у відношенні ПАТ «Дніпро-СГЕМ» відбудеться 30.07.2014 р. о 09 год. 30 хв.

30.07.2014 р. до початку розгляду справи про правопорушення на ринку цінних паперів ПАТ «Дніпро-СГЕМ» було подано до позивача клопотання про зупинення провадження у справі про правопорушення на ринку цінних паперів (вх.№8353) у зв'язку з оскарженням відповідачем до Вищого адміністративного суду України постанов від 12.03.2014 р., розглянувши яке позивачем було відмовлено в його задоволенні.

В той же час, 30.07.2014 р. у зв'язку з невиконанням Розпорядження №163-ЦД-1-Е позивачем була винесена постанова про накладення санкції за правопорушення на ринку цінних паперів №1163-ЦД-1-Е (надалі-Постанова №1163-ЦД-1-Е), відповідно до якої, за порушення вимог законодавства про цінні папери на позивача було накладено санкцію у розмірі 5 000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 85 000,00 грн.

Враховуючи вищевикладене, оскільки штраф накладений Постановою №1163-ЦД-1-Е відповідачем не сплачено, позивач звернувся до суду з даним адміністративним позовом.

Відповідно до преамбули Закону України «Про державне регулювання ринку цінних паперів в Україні» (надалі-Закон №448), цей Закон визначає правові засади здійснення державного регулювання ринку цінних паперів та державного контролю за випуском і обігом цінних паперів та їх похідних в Україні.

Відповідно до ч.1 ст.1 Закону №448 державне регулювання ринку цінних паперів - здійснення державою комплексних заходів щодо упорядкування, контролю, нагляду за ринком цінних паперів та їх похідних та запобігання зловживанням і порушенням у цій сфері.

Водночас, ст.2 Закону №448 передбачено, що проведення державного регулювання цінних паперів здійснюється, в тому числі і з метою захисту прав учасників фондового ринку.

Так, в ст.5 Закону №448 визначено державне регулювання ринку цінних паперів здійснює НКЦПФР. Інші державні органи здійснюють контроль за діяльністю учасників ринку цінних паперів у межах своїх повноважень, визначених чинним законодавством.

Відповідно до п.4 ч.1 ст.7 Закону №448 одним із основних завдань НКЦПФР, є захист прав інвесторів шляхом застосування заходів щодо запобігання і припинення порушень законодавства на ринку цінних паперів, застосування санкцій за порушення законодавства у межах своїх повноважень.

Згідно п.10 ч.1 ст.8 Закону №448 НКЦПФР має право надсилати емітентам, особам, які здійснюють професійну діяльність на ринку цінних паперів, фондовим біржам та саморегулівним організаціям обов'язкові для виконання розпорядження про усунення порушень законодавства про цінні папери та вимагати надання необхідних документів відповідно до чинного законодавства.

В той же час, п.14 ст.8 Закону №448 визначено, що НКЦПФР має право накладати адміністративні стягнення, штрафні та інші санкції за порушення чинного законодавства на юридичних осіб та їх співробітників, аж до анулювання ліцензій на здійснення професійної діяльності на ринку цінних паперів;

Так, в ч.8 ст.11 Закону №448 визначено, що НКЦПФР застосовує до юридичних осіб фінансові санкції за невиконання або несвоєчасне виконання рішень НКЦПФР або розпоряджень, постанов або рішень уповноважених осіб НКЦПФР щодо усунення порушень законодавства на ринку цінних паперів у розмірі від тисячі до п'яти тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. За ті самі дії, вчинені повторно протягом року, у розмірі від п'яти до десяти тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Крім того, правовим актом, що визначає порядок та строки розгляду НКЦПФР справ про порушення громадянами, посадовими особами та юридичними особами вимог законодавства на ринку цінних паперів, є Правила розгляду справ про порушення вимог законодавства на ринку цінних паперів та застосування санкцій №1470, затвердженні рішенням Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку від 16.10.2012 р. (надалі-Правила №1470).

Відповідно до ч.5 р.I Правил №1470 уповноважені особи Комісії в межах своїх повноважень зобов'язані в кожному випадку виявлення правопорушення вжити всіх необхідних заходів для документального закріплення факту правопорушення, всебічно, повно та об'єктивно дослідити обставини справи, а також своєчасно застосувати передбачені законодавством санкції. Рішення у справі повинно бути законним та обґрунтованим. Рішення повинно ґрунтуватися лише на тих доказах, які були досліджені під час розгляду справи.

Так, ч.1 р.III Правил №1470 визначено, що справа про правопорушення може бути порушена тільки в тому разі, якщо є достатні дані, які вказують на наявність правопорушення.

Згідно з ч.3 р.III Правил №1470 уповноважена особа Комісії розглядає справу про правопорушення та виносить рішення за справою у точній відповідності із законодавством та оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи.

Відповідно ч.1 р.VII Правил №1470 розглянувши справу про правопорушення, уповноважена особа приймає рішення у справі. Рішення уповноваженої особи у справі оформлюється у вигляді постанови.

Частиною 3 р.VII Правил №1470 у справі про правопорушення уповноважена особа приймає одне з таких рішень: про накладення санкції за правопорушення на ринку цінних паперів; про закриття справи.

Таким чином, з аналізу вищевикладених норм чинного законодавства вбачається, що відповідач наділений правом застосовувати заходи щодо запобігання і припинення порушень законодавства на ринку цінних паперів, зокрема й виносити обов'язкові до виконання розпорядження, за невиконання яких позивач має право застосувати відповідні штрафні санкції.

Як вбачається з матеріалів справи, що не заперечується сторонами, за невиконання Розпорядження №163-ЦД-1-Е, позивачем була винесена Постанова №1163-ЦД-1-Е, відповідно до якої, за порушення вимог законодавства про цінні папери, зокрема п.10 ст.8 Закону №448, на позивача було накладено штрафну санкцію у розмірі 85 000,00 грн.

В той же час, як встановлено судом під час розгляду адміністративної справи, не погоджуючись з вищезазначеною Постановою №1163-ЦД-1-Е, ПАТ «Дніпро-СГЕМ» оскаржив останню до Окружного адміністративного суду м. Києва.

Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва №826/12708/14 від 31.10.2014 р., залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 16.12.2014 р. в задоволенні позовних вимог ПАТ «Дніпро-СГЕМ» до ЦТД НКЦПФР про визнання протиправною та скасування Постанови №1163-ЦД-1-Е було відмовлено.

Відповідно до ч.1 ст.255 КАС України постанова або ухвала суду, яка набрала законної сили, є обов'язковою для осіб, які беруть участь у справі, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України.

З врахуванням вищевикладеного, суд критично ставиться до доводів відповідача щодо передчасності та необґрунтованості заявлених позовних вимог позивача щодо стягнення з ПАТ «Дніпро-СГЕМ» штрафних санкцій накладених Постановою №1163-ЦД-1-Е у зв'язку з оскарженням останньої до Вищого адміністративного суду України, адже як вбачається з матеріалів справи, жодних доказів які б підтверджували факт звернення ПАТ «Дніпро-СГЕМ» з касаційною скаргою до Вищого адміністративного суду України та відкриття останнім касаційного провадження щодо оскарження Постанови №1163-ЦД-1-Е відповідачем до суду не надано.

Більше того, суд вважає за необхідне звернути увагу на пояснення представника відповідача, яким в судовому засіданні було повідомлено про те, що ПАТ «Дніпро-СГЕМ» лише має намір звернутися до Вищого адміністративного суду України з касаційною скаргою.

Відповідно до ч.1 ст.71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст.72 цього Кодексу.

Таким чином, враховуючи вищевикладене, оскільки ухвала Київського апеляційного адміністративного суду від 16.12.2014 р. наразі не оскаржена, а постанова Окружного адміністративного суду м. Києва від 31.10.2014 р. є такою, що набрала законної сили, суд приходить до висновку, що позовні вимоги позивача є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі.

Відповідно до ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч.1 ст.2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Частиною 1 ст.9 КАС України встановлено, що суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

В ч.1, ч.4, ч.5 та ч.6 ст.72 КАС України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст.72 цього Кодексу. Суб'єкт владних повноважень повинен подати суду всі наявні у нього документи та матеріали, які можуть бути використані як докази у справі. У разі невиконання цього обов'язку суд витребовує названі документи та матеріали. Суд може збирати докази з власної ініціативи. Якщо особа, яка бере участь у справі, без поважних причин не надасть докази на пропозицію суду для підтвердження обставин, на які вона посилається, суд вирішує справу на основі наявних доказів.

Частиною 1 ст.71 КАС України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст.72 цього Кодексу.

Статтею 159 КАС України встановлено, що судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, яке ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

З огляду на вищевказане суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення адміністративного позову. Відповідно до положень ст.94 КАС України, судовий збір не підлягає відшкодуванню.

Керуючись положеннями керуючись положеннями ст.ст. 2, 17, 71, 86, 158-163, 167, 254 КАС України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

1. Адміністративний позов Прокуратури Солом'янського району м. Києва в інтересах держави в особі Центрального територіального департаменту Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку до Публічного акціонерного товариства «Дніпро-Спецгідроенергомонтаж» задовольнити.

2. Стягнути з Публічного акціонерного товариства «Дніпро-Спецгідроенергомонтаж» (код ЄДРПОУ 14183323) штраф у розмірі 85 000 грн. (вісімдесят п'ять тисяч) на користь Державного бюджету України.

Постанова набирає законної сили відповідно до ст. 254 КАС України. Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими ст.185-187 КАС України.

Суддя Б.В. Санін