ЖИТОМИРСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
24 грудня 2014 року Житомир справа № 806/5142/14
категорія 8.3.3
Житомирський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Шимоновича Р.М.,
за участі секретаря Коваля О.В.,
за участі представників сторін,
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Приватного підприємства "Кемілайн Агро" до Житомирської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Житомирській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,
встановив:
Приватне підприємство "Кемілайн Агро" (далі - ПП "Кемілайн Агро") звернулось до суду з позовом, в якому просить, з урахуванням заяви про збільшення позовних вимог (а.с. 56-57), визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення Житомирської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Житомирській області (далі - Житомирська ОДПІ) № 000208201 від 31.10.2014 про збільшення суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість в розмірі 244485,00 грн, у тому числі: 162990,00 грн - основний платіж та 81495,00 грн - штрафні (фінансові) санкції та № 0002102201 від 04.11.2014 про застосування штрафних (фінансових) санкцій в розмірі 510,00 грн. Позовні вимоги обґрунтовані тим, що отримавши наказ Житомирської ОДПІ від 06.10.2014 про проведення позапланової документальної перевірки ПП "Кемілайн Агро", головний бухгалтер повідомила перевіряючих про недопуск їх до перевірки, у зв'язку із наміром оскаржити в судовому порядку даний наказ. Натомість, відповідачем складено акт про проведення перевірки № 6478/06-25-22-01/31052661 від 17.10.2014, який став підставою для прийняття податкового повідомлення-рішення № 000208201 від 31.10.2014. Зазначає, що висновок контролюючого органу про завищення ПП "Кемілайн Агро" за червень 2014 року податкового кредиту в сумі 162990,00 грн не відповідає дійсності. Вважає, що ним у відповідності до приписів ПК України та на підставі належним чином оформлених податкових накладних, отриманих від контрагента - ТОВ "Тарма Груп", сформовано податковий кредит за червень 2014 року. У свою чергу, реальність господарських операцій з ТОВ "Тарма Груп" з переробки давальницької сировини підтверджується актами приймання-передачі виготовленої продукції, товарно-транспортними накладними, актами здачі-прийняття робіт, податковими накладними, регістрами бухгалтерського обліку. Окрім того, одержаний товар від ТОВ "Тарма Груп" був реалізований іншим суб'єктам господарської діяльності. Також, наголошує на тому, що контролюючим органом безпідставно податковим повідомленням-рішенням № 0002102201 від 04.11.2014 застосовано фінансову санкцію в розмірі 510,00 грн за ненадання під час перевірки первинних документів, оскільки фактично до перевірки посадових осіб допущено не було, наказ про проведення перевірки - оскаржено, що виключає обов'язок платника податків надавати відповідачу первинні документи, і застосування відповідачем фінансових санкцій є безпідставним.
Представник позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримав, з урахуванням заяви про збільшення позовних вимог, та просив суд позов задовольнити.
Представник відповідача у судовому засіданні заперечила проти позову з підстав, викладених у письмових запереченнях. Пояснила, що при виході посадових осіб на підприємство для проведення перевірки, головним бухгалтером відмовлено у наданні первинних документів на підтвердження правомірності формування податкового кредиту по контрагенту - ТОВ "Тарма Груп" за період з 01.06.2014 по 31.07.2014, про що ревізорами-інспекторами складено відповідний акт. Ненадання під час перевірки на запит контролюючого органу первинних документів - стало підставою для прийняття податкового повідомлення-рішення № 0002102201 від 04.11.2014. Зазначає, що під час перевірки на підставі даних з інформаційної системи співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів встановлено розбіжність по податковому кредиту з контрагентом ТОВ "Тарма Груп". Крім того, згідно баз даних було встановлено, що зазначений контрагент не подає звітність 1ДФ, що стало підставою для висновку про відсутність на підприємстві працівників, також відсутня інформація про наявність основних засобів на підприємстві. Вважає, що податкова накладна не є безумовною підставою для формування податкового кредиту, а виявлені у ході перевірки порушення належним чином відображені в акті і є достатньою підставою для прийняття оскаржуваного податкового повідомлення-рішення про збільшення суми грошового зобов'язання із податку на додану вартість, а також стягнення штрафних санкцій. За наведених обставин просила суд відмовити у задоволенні позову ПП "Кемілайн Агро".
Вислухавши пояснення представника позивача, представника відповідача та свідка, дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог з огляду на наступне.
Як свідчать матеріали справи, 02.09.2014 Житомирська ОДПІ на адресу ПП "Кемілайн Агро" направила письмовий запит за вих. №27883/10/06-25-15-01 з проханням протягом 10 днів з дня отримання запиту надати пояснення та їх документальні підтвердження щодо формування податкового кредиту за період з 01.06.2014 року по 31.07.2014 по контрагенту ТОВ "Тарма Груп" (код ЄДРПОУ 39184734), завірені належним чином копії документів, а саме: реєстри отриманих та виданих податкових накладних; податкові накладні; фінансово-господарські документи, що підтверджують сплату грошових коштів за вчиненим правочином - платіжні доручення, виписки банківських установ, прибуткові та видаткові касові ордери, чеки РРО та інші; фінансово-господарські документи, що підтверджують передачу товарів, виконання робіт (надання послуг) за вчиненим правочином - товарно-транспорті накладні, податкові накладні, рахунки-фактури, довіреності на отримання ТМЦ, акти приймання-передачі виконаних робіт (наданих послуг), наявність власних виробничих потужностей, трудових ресурсів, складських приміщень, договори оренди складських приміщень; господарські договори, укладені платником ПДВ з контрагентом, у разі постачання ТМЦ надати пояснення щодо їх походження та відповідні документи щодо оприбуткування товарів (робіт, послуг), товарно-транспортні накладні, акти виконаних робіт, податкові накладні (а.с. 186).
16.09.2014 ПП "Кемілайн Агро" надано відповідь Житомирській ОДПІ про відмову у наданні запитуваної інформації. Формулюючи мотивацію відмови, позивач зазначив про невідповідність запиту приписам ПК України та Постанови Кабінету Міністрів України № 1245 від 27.12.2010. Зокрема, Підприємству з тексту запиту не зрозуміло у зв'язку з чим та з яких підстав контролюючий орган вимагає надання пояснень та їх документального підтвердження (а.с. 184).
Ненадання первинних документів на запит контролюючого органу стало наслідком прийняття Житомирською ОДПІ наказу № 2264 про проведення документальної позапланової виїзної перевірки ПП "Кемілайн Агро" з 06.10.2014 р., тривалістю 5 робочих днів, щодо правомірності формування податкового кредиту по контрагенту ТОВ "Тарма Груп" (код ЄДРПОУ 39184734) за період з 01.06.2014 по 31.07.2014 (а.с. 8). Даний наказ прийнято на підставі підпункту 20.1.4 пункту 20.1 статті 20, підпункту 75.1.2 пункту 75.1 статті 75, підпункту 78.1.1 пункту 78.1 статті 78, статті 82 Податкового кодексу України.
Матеріалами справи підтверджено, що 06.10.2014 головний бухгалтер ПП "Кемілайн Агро" отримала вказаний наказ, проте у допуску посадових осіб до проведення перевірки було відмовлено. Також, головний бухгалтер відмовила відповідачу у наданні первинних документів та повідомила, що наказ Житомирської ОДПІ від 06.10.2014 буде оскаржено в судовому порядку.
Пунктом 81.2 статті 81 ПК України передбачено, що у разі відмови платника податків та/або посадових (службових) осіб платника податків (його представників або осіб, які фактично проводять розрахункові операції) у допуску посадових (службових) осіб контролюючого органу до проведення перевірки складається акт, який засвідчує факт відмови.
Разом з цим, посадовими особами контролюючого органу не було складено акт про відмову платника податків у допуску до перевірки, даний факт не заперечується відповідачем.
Натомість, 07.10.2014 ревізорами-інспекторами було складено акт про ненадання документів та неможливість проведення позапланової документальної виїзної перевірки ПП "Кемілайн Агро" за № 839/06-25-22-01 (а.с. 185).
У ході судового розгляду справи було допитано свідка - головного бухгалтера ПП "Кемілайн Агро" ОСОБА_1, яка пояснила, що посадових осіб Житомирської ОДПІ не було допущено до проведення перевірки та відмовлено у наданні первинних документів, також останніх було повідомлено про подання до Житомирського окружного адміністративного суду позовної заяви про скасування наказу від 06.10.2014 № 2264. Зазначила, що в акті перевірки безпідставно вказано про те, що документальна позапланова перевірки проведена з відома директора Підприємства та в присутності головного бухгалтера. Такі доводи контролюючого органу не відповідають дійсності, оскільки після 06.10.2014 на Підприємстві перевіряючі не з'являлись. Про те, що перевірка фактично проведена, ПП "Кемілайн Агро" дізналось, отримавши акт про проведення перевірки від 17.10.2014.
09.10.2014 Житомирська ОДПІ на адресу ПП "Кемілайн Агро" направила письмовий запит за вих. №33828/06-25-22-01, в якому зазначила, що у зв'язку з проведенням позапланової виїзної документальної перевірки ПП "Кемілайн Агро" просить виконати законні вимоги податкового органу та надати до перевірки всі наявні оригінали первинних бухгалтерських документів на підтвердження формування податкового кредиту з податку на додану вартість по фінансово-господарським операціям з постачальником ТОВ "Тарма Груп" за період з 01.06.2014 року по 31.07.2014 (а.с. 187).
10.10.2014 позивач на адресу Житомирської ОДПІ направив лист за вих № 10/10/1/2014, в якому повідомив про те, що ПП "Кемілайн Агро" подало адміністративний позов до Житомирського окружного адміністративного суду про визнання протиправним та скасування наказу № 2264 від 06.10.2014 (а.с. 188).
Ненадання первинних документів на обов'язковий запит контролюючого органу стало підставою для прийняття податкового повідомлення-рішення №0002102201 від 04.11.2014, яким до позивача застосовано фінансову санкцію в розмірі 510,00 грн (а.с. 59).
Перевіряючи спірне рішення контролюючого органу на відповідність приписам ч. 3 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України, суд зазначає наступне.
Згідно з п. 121.1.1 п.121.1 ст. 121 ПК України передбачено, що незабезпечення платником податків зберігання первинних документів, облікових та інших регістрів, бухгалтерської та статистичної звітності, інших документів з питань обчислення і сплати податків та зборів протягом установлених статтею 44 цього Кодексу строків їх зберігання та/або ненадання платником податків контролюючим органам оригіналів документів чи їх копій при здійсненні податкового контролю у випадках, передбачених цим Кодексом, - тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 510 гривень.
Відповідно до п. 85.2 ст. 85 ПК України, платник податків зобов'язаний надати посадовим (службовим) особам контролюючих органів у повному обсязі всі документи, що належать або пов'язані з предметом перевірки. Такий обов'язок виникає у платника податків після початку перевірки.
Наведеною нормою на платника податків покладено обов'язок надання первинних документів, пов'язаних з предметом перевірки лише після початку такої перевірки.
Поясненнями свідка та матеріалами справи підтверджено, що ПП "Кемілайн Агро" не допустило посадових осіб контролюючого органу до проведення перевірки, а тому застосування відповідачем штрафних санкцій за ненадання платником податків контролюючим органам оригіналів документів чи їх копій при здійсненні податкового контролю - є неправомірним, а податкове повідомлення-рішення №0002102201 від 04.11.2014 - протиправним та підлягає скасуванню.
У ході судового розгляду справи встановлено, що Житомирською ОДПІ на адресу ПП "Кемілайн Агро" було направлено акт виїзної позапланової перевірки щодо правомірності формування податкового кредиту по контрагенту ТОВ "Тарма Груп" за період з 01.06.2014 по 31.07.2014 (а.с. 9-14).
Актом перевірки зафіксовано порушення ПП "Кемілайн Агро" п. 44.1. п. 44.6 ст. 44, п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України від 02.12.2010 № 2755-VI (із змінами та доповненнями), в результаті чого підприємством занижено податок на додану вартість на загальну суму 162990,00 грн, в тому числі за червень 2014 року в сумі 162990,00 грн.
На підставі даного акту, 31.10.2014 Житомирською ОДПІ прийнято податкове повідомлення-рішення № 000208201 про збільшення суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість в розмірі 244485,00 грн, у тому числі: 162990,00 грн - основний платіж та 81495,00 грн - штрафні (фінансові) санкції (а.с. 6).
Насамперед суд вважає за необхідне відзначити, що пп. 75.1.2 п. 75.1 ст. 75 ПК України визначено, що документальна позапланова перевірка не передбачається у плані роботи контролюючого органу і проводиться за наявності хоча б однієї з обставин, визначених цим Кодексом. Документальною виїзною перевіркою вважається перевірка, яка проводиться за місцезнаходженням платника податків чи місцем розташування об'єкта права власності, стосовно якого проводиться така перевірка.
Суд зазначає, що в порушення приписів ст. 75 ПК України відповідачем порушено порядок проведення документальної позапланової виїзної перевірки, оскільки перевірка проведена не за місцезнаходженням платника податків.
Підставою для донарахування грошового зобов'язання з податку на додану вартість стали наступні обставини. Зі змісту акту слідує, що підприємством віднесено до складу податкового кредиту суми податку по операціям з ТОВ "Тарма Груп", здійснення яких перевіркою не підтверджується. Фактично перевірка була проведена на підставі податкової звітності позивача та інформації з баз даних Житомирської ОДПІ. Так, згідно інформаційної системи співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів за червень 2014 року встановлено розбіжність в сумі 162990,00 грн по податковому кредиту з контрагентом - ТОВ "Тарма Груп". Також, було виявлено, що ТОВ "Тарма Груп" не подана звітність 1ДФ, що дає можливість зробити висновок про те, що на підприємстві відсутні працівники, лише директор, який також є головний бухгалтером, фінансова звітність (баланс) не подавалась, інформація про наявність основних засобів - відсутня. наведені обставини, на думку контролюючого органу, свідчать про те, що ПП "Кемілайн Агро" неправомірно віднесено до складу податкового кредиту суми податку на додану вартість, сплачені ТОВ "Тарма Груп".
Такі твердження контролюючого органу не знайшли свого підтвердження у ході судового розгляду справи та спростовані наступним.
Встановлено, що 12.06.2014 між ПП "Кемілайн Агро" (Замовник) та ТОВ "Тарма Груп" (Виконавець) укладено договір на виготовлення продукції з давальницької сировини № 41802 (а.с. 33-34).
Згідно п. 1.1 даного Договору, у порядку та на умовах, визначених цим Договором, Замовник доручає Виконавцеві, а Виконавець зобов'язується на орендованих виробничих площах виготовити з наданої Замовником давальницької сировини та передати Замовникові готову продукцію: фунгіцид "Фитал" (розфасованою в каністри 10 , наклейкою етикеток та упаковкою в коробки). Замовник зобов'язується прийняти виготовлену продукцію й оплатити вартість виконаних робіт.
Кількість готової продукції визначаються в актах приймання-передачі, вимоги до її якості визначені у ТУ У 20.2-31052661-005:2013, що є невід'ємною частиною цього договору (п. 2.1. Договору).
На підтвердження виконання умов даного Договору позивачем долучені до матеріалів справи наступні документи: копії актів приймання-передачі виготовленої продукції від 26.06.2014 та 27.06.2014 (а.с. 35, 35), акти здачі-прийняття робіт (надання послуг) № ТГ-0000008 від 27.06.2014 та № ТГ-0000008 від 26.06.2014 (а.с. 39, 40), податкові накладні № 224 від 26.06.2014 та № 237 від 27.06.2014 (а.с. 41-42), товарно-транспортні накладні № ТГ-0000008 від 27.06.2014 та № ТГ-0000008 від 26.06.2014 на підтвердження доставки ТОВ "Тарма Груп" на адресу позивача готової продукції (а.с. 37, 38), акти приймання-передачі сировини від 12.06.2014 та 18.06.2014 (72, 73), товарно-транспортні накладні № 18/1 від 18.06.2014 та № 12/1 від 12.06.2014 на підтвердження доставки сировини ПП "Кемілайн Агро" до ТОВ "Тарма Груп" (а.с. 74-77), витяг з реєстру довіреностей (а.с. 82), регістри бухгалтерського обліку та реєстр виданих та отриманих податкових накладних (а.с. 83-94).
Підпунктом 14.1.181 п.14.1 ст.14 ПК України встановлено, що податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу
Згідно із п. 198.1, 198.2 статті 198 ПК України, право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з:
а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг;
б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності);
в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України;
г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.
Датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше:
дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг;
дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.
Відповідно до п. 198.3 ст. 198 ПК України, податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:
придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;
придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.
Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.
Не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу (п. 198.6 ст. 198 ПК України).
Отже, формування платником податків податкового кредиту з ПДВ обумовлено фактичним здійсненням операцій з придбання товарів, робіт (послуг), для подальшого використання в оподатковуваних операціях в межах господарської діяльності платника податку, і реалізується за наявності в платника належно оформлених підтверджуючих проведення господарських операцій первинних документів та в обов'язковому порядку податкових накладних.
Згідно з ч. 1, 2 ст. 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.
Норми аналогічного змісту містить Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Мінфіну України від 24.05.1995 №88, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 05.06.1995 за №168/704 (далі - Положення №168/704).
Пунктом 2.4 Положення №168/704 встановлено, що первинні документи повинні мати такі обов'язкові реквізити: найменування підприємства, установи, від імені яких складений документ, назва документа (форми), дата і місце складання, зміст та обсяг господарської операції, одиниця виміру господарської операції (у натуральному та/або вартісному виразі), посади і прізвища осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення, особистий чи електронний підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.
Відповідно до п. 2.16 Положення №168/704, забороняється приймати до виконання первинні документи на операції, що суперечать нормативно-правовим актам, встановленому порядку приймання, зберігання і витрачання грошових коштів, товарно-матеріальних цінностей та іншого майна, порушують договірну і фінансову дисципліну, завдають шкоди державі, власникам, іншим юридичним і фізичним особам.
Аналізуючи вище наведені норми законодавства та надаючи оцінку первинним документам, які підтверджують отримання послуг ПП "Кемілайн Агро" від ТОВ "Тарма Груп", суд дійшов висновку, що вони в силу Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" та Положення №168/704, є первинними документами, та мають всі необхідні встановлені законом обов'язкові реквізити.
Докази того, що дані документи не мають юридичної сили або визнані в установленому порядку недійсними - відповідачем суду не надано.
Встановлені обставини в їх сукупності свідчать про товарність і реальність здійснення господарських операцій між ПП "Кемілайн Агро" та ТОВ "Тарма Груп".
Податковий кредит по отриманих позивачем від ТОВ "Тарма Груп" (податкові накладні 224 від 26.06.2014 та № 237 від 27.06.2014) послуг по виготовленню з давальницької сировини готової продукції повністю підтверджено відповідними податковими накладними.
Судом встановлено, що податкові накладні, виписані ТОВ "Тарма Груп" для ПП "Кемілайн Агро" містять всі необхідні обов'язкові реквізити, встановлені п. 201.1 ст. 201 ПК України.
Статтею 67 Господарського кодексу України передбачено, що відносини підприємства з іншими підприємствами, організаціями, громадянами в усіх сферах господарської діяльності здійснюються на основі договорів. Підприємства вільні у виборі предмета договору, визначенні зобов'язань, інших умов господарських взаємовідносин, що не суперечать законодавству України.
З огляду на реальний характер операцій, можливі порушення ТОВ "Тарма Груп" податкової дисципліни (неподання звітності) не можуть бути підставою для позбавлення добросовісного платника податків ПП "Кемілайн Агро" права на податковий кредит з податку на додану вартість.
У листі Вищого адміністративного суду України від 02.06.2011 № 742/11/13-11 зазначено, що з метою встановлення факту здійснення господарської операції, формування витрат для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на прибуток або податкового кредиту з податку на додану вартість судам належить з'ясовувати, зокрема, такі обставини: рух активів у процесі здійснення господарської операції. При цьому дослідженню підлягають усі первинні документи, які належить складати залежно від певного виду господарської операції, - договори, акти виконаних робіт, документи про перевезення, зберігання товарів тощо.
Оцінуватися при дослідженні факту здійснення господарської операції повинні відносини безпосередньо між учасниками тієї операції, на підставі якої сформовані дані податкового обліку.
В контексті даного роз`яснення суд відзначає, що придбані у ТОВ "Тарма Груп" послуги по виготовленню з давальницької сировини готової продукції були реалізовані позивачем іншим суб'єктам господарської діяльності, що, у свою чергу, свідчить про реальний рух активів у процесі здійснення позивачем господарських операцій та підтверджується: договорами купівлі-продажу товарів - Фиталу, укладеними позивачем (Продавцем) з СТОВ "Добробут" № 145 від 17.07.2014 (а.с. 106-107), ТОВ "Нові мости" № 116 від 19.06.2014 (а.с. 108-109), СТОВ "Хлібороб" № 117 від 19.06.2014 (а.с. 110-111), ТОВ "Вікторія Агро" № 118 від 19.06.2014 (а.с. 112-113), СТОВ "Злагода" № 119 від 19.06.2014 (а.с. 114-115), СТОВ "Дружба" № 120 від 19.06.2014 (а.с. 116-117), ТОВ "Агріпорт-Норд" № 121 від 19.06.2014 (а.с. 118-119), ТОВ "Мир-12" № 122 від 19.06.2014 (а.с. 120-121), ТОВ "Прохорське" № 123 від 19.06.2014 (а.с. 122-123), ТОВ "СК-Агро" № 124 від 19.06.2014, № 132 від 24.06.2014 (а.с. 124-125, 141-142), СТОВ "ім. Ватутіна" № 125 від 19.06.2014 (а.с. 126-127), ПСП "Україна" № 126 від 19.06.2014 (а.с. 128-129), ТОВ "Липоводницький Райснаб" № 127 від 19.06.2014, ТОВ "Семаль" № 128 від 19.06.2014 (а.с. 132-133), СТОВ "Золочівське" № 129 від 20.06.2014 (а.с. 134-135), ФГ "Цилюрик" № 130 від 23.06.2014 (а.с. 136-137), ПП "Агрофірма "Діоніс" № 131 від 23.06.2014 (а.с. 138-140), ТОВ "Апогей Агро" № 135 від 01.07.2014 (а.с. 143-144), ТОВ "Хмельове" (а.с. 145-146); копіями видаткових накладних та довіреностями на отримання товару (а.с. 147-173).
Також, суд погоджується з доводами представника позивача про те, що висновки даного акту перевірки суперечать висновкам попередньої перевірки.
Встановлено, що у період з 29.08.2014 по 04.09.2014 посадовими особами Житомирської ОДПІ проведена виїзна позапланова документальна перевірка ПП "Кемілайн Агро" з питань правомірності формування податкового кредиту та податкових зобов'язань за період з 01.01.2013 по 30.06.2014, за результатами якої складено акт № 5499/06-25-22-01/31052661 від 09.09.2014 (а.с. 201-231).
Даним актом не встановлено порушень позивачем податкового законодавства при формування податкового кредиту за червень 2014 року по операціям з ТОВ "Тарма Груп".
За наведених обставин суд дійшов висновку, що оскаржуване податкове повідомлення-рішення № 000208201 від 31.10.2014 про збільшення ПП "Кемілайн Агро" сум грошових зобов'язань з податку на додану вартість не ґрунтується на вимогах чинного законодавства, а також суперечить встановленим у справі обставинам, а тому підлягає визнанню протиправним та скасуванню.
Відповідно до частин 1, 2 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Враховуючи наведене, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог.
Керуючись статтями 71, 72, 86, 94, 158-163, 167, 186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України,
постановив:
Адміністративний позов задовольнити.
Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення Житомирської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Житомирській області № 000208201 від 31.10.2014 та № 0002102201 від 04.11.2014.
Відшкодувати з Державного бюджету на користь Приватного підприємства "Кемілайн Агро" 669,90 грн сплаченого судового збору.
Постанова набирає законної сили у строк та у порядку, що визначені статтею 254 Кодексу адміністративного судочинства України, і може бути оскаржена до Житомирського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції у порядку, визначеному статтею 186 Кодексу адміністративного судочинства України, шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Суддя Р.М.Шимонович
Повний текст постанови виготовлено: 29 грудня 2014 р.
Судове рішення № 42080915, Житомирський окружний адміністративний суд було прийнято 24.12.2014. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Постанова. На цій сторінці ви зможете знайти важливі дані про це судове рішення. Ми забезпечуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних охоплює повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам легко знаходити важливі дані.
Це рішення відноситься до справи № 806/5142/14. Юридичні особи, які зазначені в тексті цього судового документа: