Постанова № 42080909, 09.12.2014, Запорізький окружний адміністративний суд

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

09 грудня 2014 року (о 16 год. 45 хв.)

Справа № 808/5921/14

м.Запоріжжя

Запорізький окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Батрак І.В.,

за участю секретаря Батечко М.Д.,

за участю представника позивача ОСОБА_1,

представника відповідача ОСОБА_2,

розглянув у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Антрацит кепітал»

до Державної податкової інспекції у Орджонікідзевському районі м. Запоріжжя Головного управління Міндоходів у Запорізькій області

про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень

ВСТАНОВИВ:

У вересні 2014 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Антрацит кепітал» (далі ТОВ «Антрацит кепітал», позивач) звернулось до Запорізького окружного адміністративного суду (далі суд) із позовом до Державної податкової інспекції у Орджонікідзевському районі м. Запоріжжя Головного управління Міндоходів у Запорізькій області (далі ДПІ у Орджонікідзевському районі м. Запоріжжя, відповідач), в якому просить визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення від 05.09.2014 № НОМЕР_1 та № НОМЕР_2.

У судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав та надав пояснення, аналогічні викладеним в адміністративному позові. Зокрема, зазначає, що у лютому 2014 року позивач подав податкову декларацію з податку на прибуток підприємства за результатами 2013 року, якою було задекларовано 49 771,00 грн. Пояснює, що станом на 20.02.2014 позивач не мав ніякої заборгованості, що підтверджується заявою відповідача, яка адресована на імя начальника Орджонікідзевського ВДВС ЗМУЮ. Факт сплати задекларованих зобовязань підтверджується платіжними дорученнями від 27.12.2013 на суму 34 731,46 грн. та від 03.02.2014 на суму 9 655,39 грн. із зазначенням призначення платежу. Вказує, що 28.03.2014 позивач звернувся до відповідача із заявою про переброску в рахунок податку на додану вартість зайво сплачених коштів в сумі 40 400,00 грн. по податку на прибуток, проте згідно відповіді ДПІ у Орджонікідзевському районі м. Запоріжжя перерахування не вважається можливим внаслідок відсутності зайво сплачених коштів та повідомлено, що станом на 09.04.2014 за позивачем значиться заборгованість в сумі 34 588,65 грн. по декларації з податку на прибуток підприємства за 2013 рік від 04.02.2014 №9089467189. Крім того, посилається на лист відповідача від 11.06.2014 №4437/7/09-29-204 та зазначає, що станом на 11.06.2014 у позивача значилась переплата по податку на прибуток в сумі 22 299,22 грн., проте за результатами камеральних перевірок замість здійснення перерахування зайво сплачених коштів позивача в рахунок заборгованості з податку на додану вартість, ДПІ у Орджонікідзевському районі м. Запоріжжя було складено акт камеральної перевірки та винесено оскаржувані податкові повідомлення-рішення. На підставі вищезазначеного просить позов задовольнити та скасувати рішення відповідача.

Представник відповідача у судовому засіданні проти позову заперечив із підстав, викладених у запереченнях на адміністративний позов від 27.10.2014 №9085/08-10-29/014 (вх. № 42353). Вказує, що позивачем до податкового органу було подано податкові декларації та уточнюючі розрахунки з податку на додану вартість за період з січня по квітень 2014 року, якими самостійно визначено суму податкового зобовязання, яка підлягає сплаті до бюджету. Зазначає, що ДПІ у Орджонікідзевському районі м. Запоріжжя проведено камеральну перевірку позивача з питання своєчасності сплати узгодженого податкового зобовязання з податку на додану вартість, якою встановлено порушення вимог п. 57.3 ст.57 Податкового кодексу України, а саме не своєчасна сплата узгоджених сум податкових зобовязань. За результатами перевірки та з урахуванням виявлених порушень позивачем винесено оскаржувані податкові повідомлення-рішення, якими до позивача застосовано штрафні санкції за платежем податок на додану вартість. Крім того, пояснює, що станом на 01.02.2014 згідно картки особового рахунку переплата позивача з податку на прибуток становила 42 324,35 грн., одночасно по авансових внесках з податку на прибуток приватних підприємств значилась заборгованість в загальній сумі 56 206,06 грн. та 06.02.2014 на підставі заяви позивача було проведено перерахування коштів, після чого переплата з податку на прибуток становила 0,35 грн. За період з грудня 2013 від підприємства на розрахунковий рахунок з податку на прибуток надійшло коштів у сумі 34 589,00 грн. Інформація про надходження грошових коштів у сумі 9 655,39 грн. відсутня. Зазначає, що станом на теперішній час переплата з податку на прибуток ТОВ «Антрацит кепітал» становить 72 739,35 грн., але за період з 06.03.2014 підприємством було надано 5 уточнюючих декларацій з податку на прибуток, що викликало необхідність проведення відповідних камеральних перевірок. З урахуванням викладеного вважає, що відповідачем було дотримано вимог діючого законодавства, а тому просить суд у задоволенні адміністративного позову відмовити в повному обсязі.

На підставі ст. 160 КАС України в судовому засіданні проголошено вступну та резолютивну частини постанови та оголошено про час виготовлення постанови у повному обсязі.

Розглянувши та дослідивши надані документи, заслухавши пояснення представників сторін, судом встановлені наступні обставини.

ТОВ «Антрацит кепітал» (ідентифікаційний код 37648269) є юридичною особою та зареєстрована 19.04.2011 Виконавчим комітетом Запорізької міської ради, про що свідчить витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, Свідоцтво серія А01 №527829, та з 20.04.2011 перебуває на обліку у ДПІ у Орджонікідзевському районі м. Запоріжжя за №4310 (довідка про взяття на облік платника податків від 20.04.2011 №547). Крім того, 04.05.2011 позивачем отримано свідоцтво №100335606 НБ№117078 про реєстрацію платника податку на додану вартість.

Із матеріалів справи вбачається, що 04.02.2014 позивачем до ДПІ в Орджонікідзевському районі м. Запоріжжя було подано декларацію за 2013 рік, відповідно до якої підприємством самостійно були визначені податкові зобов'язання з податку на прибуток підприємства у розмірі 49 771,00 грн. Крім того, відповідні уточнюючі декларації з податку на прибуток підприємства за 2013 рік позивачем подавались 06.03.2014, 25.03.2014, 30.04.2014, 13.05.2014.

ТОВ «Антрацит кепітал» до податкового органу було подано декларації, відповідно до яких підприємством самостійно були визначені податкові зобов'язання з податку на додану вартість:

за січень 2014 року від 19.02.2014 на суму 11 452,00 грн.;

за лютий 2014 року від 19.03.2014 на суму 10 261,00 грн.;

за березень 2014 року від 17.04.2014 на суму 14 882,00 грн.;

за квітень 2014 року від 20.05.2014 на суму 7 096,00 грн.

Крім того, відповідачем до податкового органу у звязку із виправленням самостійно виявлених помилок подано уточнюючі розрахунки податкових зобовязань з податку на додану вартість:

від 18.02.2014 на суму 262,00 грн. за серпень 2013 року;

від 10.07.2014 на суму 200,00 грн. за березень 2014 року.

Відповідними платіжними дорученнями від 20.05.2014 на суму 7 096,00 грн., від 21.05.2014 на суму 22 000,00 грн., від 20.06.2014 на суму 13 531,00 грн., від 21.07.2014 на суму 16 075,00 грн. позивачем було перераховано кошти у рахунок погашення податкових зобовязань з податку на додану вартість.

Заявою від 20.02.2014 №1310/08-29-25-15 ДПІ у Орджонікідзевському районі м. Запоріжжя просило начальника Орджонікідзевського ВДВС Запорізького міського управління юстиції припинити виконавче провадження згідно виконавчого листа від 01.11.2013 №808/6412/13-а Запорізького окружного адміністративного суду про стягнення податкової заборгованості з ТОВ «Антрацит кепітал» у звязку із повним погашенням підприємством податкової заборгованості.

Позивач звернувся до відповідача із заявою від 28.03.2014 №015 про перерахування суми 40 400,00 грн. податку на прибуток на рахунок податку на додану вартість в рахунок майбутніх платежів, проте листом від 09.04.2014 №2755/10/08-29-20-0411 ДПІ в Орджонікідзевському районі м. Запоріжжя повідомило, що станом на 09.04.2014 за підприємством значиться заборгованість в сумі 34 588,65 грн., який виник за результатами поданої декларації з податку на прибуток підприємства за результатами роботи за 2013 рік від 04.02.2014 №9089467189.

Листом від 11.06.2014 ДПІ в Орджонікідзевському районі м. Запоріжжя повідомила позивача, що станом на 11.06.2014 за даними інтегрованої картки з податку на прибуток приватних підприємств значиться переплата в сумі 22 299,22 грн., яка виникла за результатами подання підприємством 5 уточнюючих декларацій з податку на прибуток підприємства за результатами роботи за 2013 рік. Зазначено, що значна кількість наданих уточнюючих декларацій за один і той самий період викликала необхідність обовязкового проведення камеральних перевірок, які тривають, зважаючи на вищевикладене, питання щодо перерахування зайво сплачених коштів у сумі 22 299,22 грн. по податку на прибуток в рахунок податку на додану вартість може бути розглянуто тільки після закінчення камеральних перевірок.

15.08.2014 відповідачем на адресу ТОВ «Антрацит кепітал» направлено повідомлення від 15.08.2014 №6485/15-3 про запрошення 29.08.2014 з 10-00 до 15-00 з питання проведення камеральної перевірки та підписання акту стосовно своєчасності сплати самостійно визначеного грошового зобовязання згідно декларацій з податку на додану вартість за 2014 рік.

Старшим державним інспектором відділу контролю за декларуванням податку на додану вартість управління оподаткування та контролю обєктів і операцій ДПІ у Орджонікідзевському районі м. Запоріжжя проведено камеральну перевірку позивача про несвоєчасну сплату узгоджених податкових зобовязань до бюджету, за результатами якої складено відповідний акт від 29.08.2014 №355/15-03/37648269.

Відповідно до Акту перевіркою встановлені порушення ТОВ «Антрацит кепітал» п.57.1 ст.57 Податкового кодексу України внаслідок несвоєчасності сплати узгодженої суми податкового зобовязання з податку на додану вартість. Відповідальність за порушення правил сплати (перерахування) податку на прибуток передбачена ст.126 Податкового кодексу України. Розрахунок штрафних санкцій наведено у додатку до акту від 29.08.2014 №355. Для ознайомлення та підписання акту відповідальні особи ТОВ «Антрацит кепітал» не зявились, у звязку із чим29.08.2014 указаний акт був направлений позивачу поштою та отриманий 01.09.2014, про що свідчить рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення. Заперечень на Акт перевірки позивачем надано не було.

На підставі Акту ДПІ у Орджонікідзевському районі м. Запоріжжя прийняті наступні податкові повідомлення-рішення:

від 05.09.2014 №0007151503 про сплату 2 167,55 грн. штрафу у розмірі 10%, застосованого за затримку до 30 календарних днів сплати суми грошового зобовязання в розмірі 21 675,50 грн.;

від 05.09.2014 №0007161503 про сплату 4 495,49 грн. штрафу у розмірі 20%, застосованого за затримку більше 30 календарних днів сплати суми грошового зобовязання в розмірі 22 477,45 грн.

Вказані податкові повідомлення-рішення 05.09.2014 були направлені позивачу поштою та отримані уповноваженим представником за довіреністю 09.09.2014, про що свідчить рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення.

Не погоджуючись з прийнятими відповідачем податковими повідомленнями-рішеннями ТОВ «Антрацит кепітал» звернулось до суду із відповідним позовом про їх скасування.

Проаналізувавши наявні матеріали та фактичні обставини справи, дослідивши і оцінивши надані докази в їх сукупності, заслухавши пояснення представників сторін, суд вважає, що позовні вимоги є такими, що не підлягають задоволенню виходячи з наступного.

Відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до п. 6.1 ст. 6 Податкового кодексу від 02.12.2010 №2755-VI (далі - ПК України) податком є обов'язковий, безумовний платіж до відповідного бюджету, що справляється з платників податку відповідно до цього Кодексу.

Пунктом 16.1 ст. 16 ПК України передбачено, що платник податків зобовязаний, зокрема:

- подавати до контролюючих органів у порядку, встановленому податковим та митним законодавством, декларації, звітність та інші документи, пов'язані з обчисленням і сплатою податків та зборів;

- сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

Згідно з п. 46.1 ст. 46 ПК України податкова декларація, розрахунок (далі - податкова декларація) - документ, що подається платником податків (у тому числі відокремленим підрозділом у випадках, визначених цим Кодексом) контролюючому органу у строки, встановлені законом, на підставі якого здійснюється нарахування та/або сплата податкового зобов'язання, чи документ, що свідчить про суми доходу, нарахованого (виплаченого) на користь платників податків - фізичних осіб, суми утриманого та/або сплаченого податку.

За приписами п. 49.1, 49.2 ст. 49 ПК України податкова декларація подається за звітний період в установлені цим Кодексом строки контролюючому органу, в якому перебуває на обліку платник податків. Платник податків зобов'язаний за кожний встановлений цим Кодексом звітний період подавати податкові декларації щодо кожного окремого податку, платником якого він є, відповідно до цього Кодексу незалежно від того, чи провадив такий платник податку господарську діяльність у звітному періоді.

Пунктом 50.1 ст.50 ПК України встановлено, що у разі якщо у майбутніх податкових періодах (з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 цього Кодексу) платник податків самостійно (у тому числі за результатами електронної перевірки) виявляє помилки, що містяться у раніше поданій ним податковій декларації (крім обмежень, визначених цією статтею), він зобов'язаний надіслати уточнюючий розрахунок до такої податкової декларації за формою чинного на час подання уточнюючого розрахунку.

За змістом п. 54.1 ст. 54 ПК України крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов'язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Така сума грошового зобов'язання та/або пені вважається узгодженою.

Не підлягає оскарженню грошове зобов'язання, самостійно визначене платником податків (п. 56.11 ст. 56 ПК України).

За приписами п. 57.1 ст. 57 ПК України платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Як встановлено пп. 54.3.5. п. 54.3. ст. 54 ПК України контролюючий орган зобов'язаний самостійно визначити суму грошових зобов'язань, зменшення (збільшення) суми бюджетного відшкодування та/або зменшення від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, передбачених цим Кодексом або іншим законодавством, якщо дані перевірок щодо утримання податків у джерела виплати, в тому числі податкового агента, свідчать про порушення правил нарахування, утримання та сплати до відповідних бюджетів податків і зборів, передбачених цим Кодексом, у тому числі податку на доходи фізичних осіб таким податковим агентом.

За змістом пп. 14.1.265 п. 14.1 ст. 14 ПК України штрафна санкція (фінансова санкція, штраф) - плата у вигляді фіксованої суми та/або відсотків, що справляється з платника податків у зв'язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням яких покладено на контролюючі органи, а також штрафні санкції за порушення у сфері зовнішньоекономічної діяльності.

Згідно з п. 126.1 ст. 120 ПК України у разі якщо платник податків не сплачує узгоджену суму грошового зобов'язання та/або авансових внесків з податку на прибуток підприємств протягом строків, визначених цим Кодексом, такий платник податків притягується до відповідальності у вигляді штрафу у таких розмірах:

при затримці до 30 календарних днів включно, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов'язання, - у розмірі 10 відсотків погашеної суми податкового боргу;

при затримці більше 30 календарних днів, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов'язання, - у розмірі 20 відсотків погашеної суми податкового боргу.

З матеріалів справи вбачається, що ТОВ «Антрацит кепітал» самостійно визначило відповідну суму грошових зобовязань в податкових деклараціях з податку на додану вартість за період з січня по квітень 2014 року та уточнюючих розрахунках за серпень 2013 року та березень 2014 року. Граничний термін сплати грошових зобовязань становив:

за січень 2014 року від 19.02.2014 на суму 11 452,00 грн. 02.03.2014;

за лютий 2014 року від 19.03.2014 на суму 10 261,00 грн. 30.03.2014;

за березень 2014 року від 17.04.2014 на суму 14 882,00 грн. 30.04.2014;

за квітень 2014 року від 20.05.2014 на суму 7 096,00 грн. 30.05.2014.

за серпень 2013 року від 18.02.2014 на суму 262,00 грн. 18.02.2014;

за березень 2014 року від 10.07.2014 на суму 200,00 грн. 10.07.2014.

Враховуючи ту обставину, що платником податків самостійно обчислювалась сума грошового зобов'язання в деклараціях з податку, тому відповідно вказані суми є узгодженими і підлягають сплаті у встановлені податковим законодавством строки, оскільки вказані строки були порушені, податковим органом правомірно нараховані штрафні санкції за прострочення сплати узгоджених сум грошового зобов'язання з податку на додану вартість.

Доводи позивача про наявність названого порушення з вини контролюючого органу, який не зарахував переплату із податку на прибуток в рахунок сплати грошових зобовязань з податку на додану вартість, не приймаються судом до уваги, оскільки із відповідними заявами про зарахування переплати із іншого виду податку в рахунок погашення узгодженого грошового зобовязання із податку на додану вартість, позивач звертався до контролюючого органу вже після закінчення граничних строків, визначених ПК України для сплати грошового зобов'язання з податку на додану вартість.

Матеріалами справи встановлено, що листом від 09.04.2014 №2755/10/08-29-20-0411 ДПІ в Орджонікідзевському районі м. Запоріжжя повідомило ТОВ «Антрацит кепітал», що станом на 09.04.2014 за підприємством значиться заборгованість в сумі 34 588,65 грн., який виник за результатами поданої декларації з податку на прибуток підприємства за результатами роботи за 2013 рік від 04.02.2014 №9089467189.

Листом від 11.06.2014 ДПІ в Орджонікідзевському районі м. Запоріжжя повідомила позивача, що станом на 11.06.2014 за даними інтегрованої картки з податку на прибуток приватних підприємств значиться переплата в сумі 22 299,22 грн., яка виникла за результатами подання підприємством 5 уточнюючих декларацій з податку на прибуток підприємства за результатами роботи за 2013 рік.

Тобто відповідну заяву (від 21.05.2014 №024, що вбачається з листа відповідача від 11.06.2014 №4437/7/08-29-204, оскільки саму заяву позивачем суду не надано) подано до контролюючого органу після допущення платником податків самого факту порушення.

Відповідно до підпункту 14.1.115 пункту 14.1 статті 14 ПК України надміру сплачені грошові зобов'язання - суми коштів, які на певну дату зараховані до відповідного бюджету понад нараховані суми грошових зобов'язань, граничний строк сплати яких настав на таку дату.

Відповідно до пункту 87.1 статті 87 ПК України джерелами самостійної сплати грошових зобов'язань або погашення податкового боргу платника податків є будь-які власні кошти, у тому числі ті, що отримані від продажу товарів (робіт, послуг), майна, випуску цінних паперів, зокрема корпоративних прав, отримані як позика (кредит), та з інших джерел, з урахуванням особливостей, визначених цією статтею, а також суми надміру сплачених платежів до відповідних бюджетів.

Сплата грошових зобов'язань або погашення податкового боргу платника податків з відповідного платежу може бути здійснена також за рахунок надміру сплачених сум такого платежу (без заяви платника) або за рахунок помилково та/або надміру сплачених сум з інших платежів (на підставі відповідної заяви платника) до відповідних бюджетів.

Відповідно до статті 43 ПК України помилково та/або надміру сплачені суми грошового зобов'язання підлягають поверненню платнику відповідно до цієї статті та статті 301 Митного кодексу України, крім випадків наявності у такого платника податкового боргу.

Обов'язковою умовою для здійснення повернення сум грошового зобов'язання є подання платником податків заяви про таке повернення протягом 1095 днів від дня виникнення помилково та/або надміру сплаченої суми.

Контролюючий орган не пізніше ніж за п'ять робочих днів до закінчення двадцятиденного строку з дня подання платником податків заяви готує висновок про повернення відповідних сум коштів з відповідного бюджету та подає його для виконання відповідному органові, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів.

З матеріалів справи вбачається, що відповідачем на заяви позивача надано відповіді про неможливість перерахування коштів до проведення звіряння стану розрахунків з бюджетом і виявлення фактів переплати.

При цьому, за правилами п.87.9 ст.87 ПК України у разі наявності у платника податків податкового боргу контролюючі органи зобов'язані зарахувати кошти, що сплачує такий платник податків, в рахунок погашення податкового боргу згідно з черговістю його виникнення незалежно від напряму сплати, визначеного платником податків. У такому ж порядку відбувається зарахування коштів, що надійдуть у рахунок погашення податкового боргу платника податків відповідно до статті 95 цього Кодексу або за рішенням суду у випадках, передбачених законом.

Спрямування коштів платником податків на погашення грошового зобов'язання перед погашенням податкового боргу забороняється, крім випадків спрямування цих коштів на виплату заробітної плати та єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування.

Вищевказані норми ПК України повністю спростовують твердження представника позивача стосовно спрямування коштів на погашення податкового зобовязання шляхом зазначення у платіжних дорученнях призначення платежу.

Судом установлено, що сума нарахованого штрафу, зазначеного в оскаржуваних рішеннях податкового органу, відповідає розрахунку розміру штрафної санкції, доданому до акту перевірки від 29.08.2014 №355/15-03/37648269.

Крім того, суд зазначає, що факт пропуску відповідачем граничних строків сплати самостійно узгоджених грошових зобов'язань підтверджується дослідженою судом копією облікової картки платника податків - ТОВ «Антрацит кепітал» за платежем податок на додану вартість.

Аналізуючи вище викладені норми та матеріали справи, суд вважає, що позивачем правомірно та у відповідності до приписів законодавства позивачу нараховані штрафні санкції за несвоєчасність сплати позивачем податкового зобовязання з податку на додану вартість. В зв'язку з вищенаведеним, суд дійшов висновку про правомірність прийнятих відповідачем оскаржуваних податкових повідомлень-рішень та застосування до позивача штрафних санкцій, що доводами позовної заяви та матеріалами справи не спростовується.

Відповідно до ч. 3 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку

Згідно з ч. 1 ст. 11 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Як встановлено ч. 1 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Відповідно до ч. 2 ст. 71 КАС України про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

З огляду на вище викладене, суд вважає, що відповідачем доведена правомірність оскаржуваних рішень, а тому заявлені позивачем вимоги є такими, що не підлягають задоволенню.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат за наслідками відмови у задоволенні позову, суд наголошує на наступному.

Згідно з ч.1 ст. 87 КАС України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.

Згідно з ч. 1. ст. 3 Закону України «Про судовий збір» від 08.07.2011 № 3674-VІ (далі Закон № 3674-VІ) судовий збір справляється, зокрема, за подання до суду позовної заяви та іншої заяви, передбаченої процесуальним законодавством.

Як встановлено пп.1 п.3 ч. 2 ст.4 Закону № 3674-VІ за подання до адміністративного суду адміністративного позову майнового характеру встановлюється ставка судового збору в розмірі 2 відсотки розміру майнових вимог, але не менше 1,5 розміру мінімальної заробітної плати та не більше 4 розмірів мінімальної заробітної плати.

Відповідно до ч. 3 ст. 4 Закону № 3674-VІ під час подання адміністративного позову майнового характеру сплачується 10 відсотків розміру ставки судового збору. Решта суми судового збору стягується з позивача або відповідача пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимоги.

Враховуючи сплачену позивачем при зверненні до суду суму судового збору у розмірі 182,70 грн., з позивача підлягає стягненню сума судового збору у розмірі 1 644,30 грн. (1 827,00 грн. 182,70 грн.).

Керуючись ст. ст. 94, 158-163 КАС України, суд

ПОСТАНОВИВ:

В задоволенні адміністративного позову відмовити у повному обсязі.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Антрацит кепітал» на користь Державного бюджету України судові витрати у розмірі 1644,30 грн., (одна тисяча шістсот сорок чотири гривні тридцять копійок)

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо вона не була подана у встановлені строки. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Запорізький окружний адміністративний суд шляхом подачі в 10-денний строк з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 КАС України, або прийняття постанови у письмовому провадженні з дня отримання такої постанови, апеляційної скарги, з подачею її копії відповідно до кількості осіб, які беруть участь у справі.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Суддя І.В. Батрак