Постанова № 42080888, 16.12.2014, Запорізький окружний адміністративний суд

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 грудня 2014 року (12 год. 18)Справа № 808/7584/14 м.ЗапоріжжяЗапорізький окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Калашник Ю.В.,

за участю секретаря судового засідання Стратулат С.В.

представника позивача - Васильєвої О.В.;

представника відповідача - Аксаріна Р.М.;

розглянув у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовною заявою Приватного акціонерного товариства «Спецгідроенергомонтаж»

до Державної податкової інспекції у Ленінському районі м. Запоріжжя Головного управління Міндоходів у Запорізькій області

про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення,

ВСТАНОВИВ:

03 листопада 2014 року до Запорізького окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов Приватного акціонерного товариства «Спецгідроенергомонтаж» (далі - позивач, ПрАТ «Спецгідроенергомонтаж») до Державної податкової інспекції у Ленінському районі м. Запоріжжя Головного управління Міндоходів у Запорізькій області (далі - відповідач, ДПІ у Ленінському районі), в якому позивач просить визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 11 вересня 2014 року №0003712212, винесене Державною податковою інспекцією у Ленінському районі м.Запоріжжя Головного управління Міндоходів у Запорізькій області .

У судовому засіданні представник позивача позов підтримав із підстав, викладених у адміністративному позові. Зокрема вказав, що висновки відповідача про порушення позивачем приписів податкового законодавства є недоведеними. Позивач надав відповідачу всі первинні документи, які підтверджують реальність здійснення господарських операцій між позивачем та контрагентами: ТОВ «Інтер-Метал» та ТОВ БК «Гранд Білдінг». Крім того вказав, що договори із вказаними вище контрагентами укладені на виконання договору по виконанню робіт на Запорізькій ГЕС. З урахуванням вище зазначеного, вважає оскаржуване податкове повідомлення-рішення протиправним та таким, що підлягає скасуванню. Просив позовні вимоги задовольнити.

Представник відповідача проти позову заперечив та надав пояснення, аналогічні викладеним у письмових запереченнях на позов. Вказав, що підставою винесення оскаржуваного позивачем рішення стали акти про неможливість проведення зустрічних звірок контрагентів ПрАТ «Спецгідроенергомонтаж» - ТОВ «Інтер-Метал» та ТОВ БК «Гранд Білдінг». Податкове повідомлення-рішення вважає правомірним та просив відмовити у задоволенні позову.

На підставі ст. 160 Кодексу адміністративного судочинства України (далі-КАС України), судом у судовому засіданні проголошено вступну та резолютивну частину постанови.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, судом встановлено наступне.

18.02.2010 між позивачем (підрядник) та ПАТ «Дніпро-Спецгідроенергомонтаж» (замовник) укладений підрядник контракт №З/ПК 10 на виконання робіт з реконструкції обладнання філії ВАТ «Укргідроенерго» «Дніпровська ГЕС», предметом якого є виконання підрядником комплексу робіт з реконструкції обладнання Дніпровської ГЕС відповідно до календарного плану. Згідно календарного плану дата закінчення робіт - 19.01.2015.

Також, 14.03.2012 між позивачем (субпідрядник) та ПАТ «Дніпро-Спецгідроенергомонтаж» (генпідрядник) укладений договір підряду №4/ПК/12. Предметом указаного договору є виконання робіт по демонтажу, монтажу обладнання, випробуванню, попередніми пусконалагоджувальними та пусконалагоджувальними роботами на ГЕС, включаючи остаточне фарбування обладнання на ГЕС».

У судовому засіданні представник позивача пояснив, а представник відповідача не заперечив, що взаємовідносини ПрАТ «Спецгідроенергомонтаж» із ТОВ «Інтер-Метал» та ТОВ БК «Гранд Білдінг» зумовлені необхідністю виконання позивачем умов підрядного контракту №З/ПК 10 на виконання робіт з реконструкції обладнання філії ВАТ «Укргідроенерго» «Дніпровська ГЕС» та договору підряду №4/ПК/12 від 14.03.2012.

Так, 27.01.2014 між позивачем (покупець) та ТОВ БК «Гранд Білдінг» (постачальник) укладений договір поставки №28. Відповідно до цього договору постачальник поставляє позивачу продукцію, відповідно до специфікацій та рахунків-фактур.

Також, 27.02.2014 між позивачем (покупець) та ТОВ «Інтер Метал» (постачальник) укладений договір поставки №76. Відповідно до цього договору постачальник поставляє позивачу продукцію, відповідно до специфікацій та рахунків-фактур.

Виконання договорів поставки від 27.01.2014 №28 та від 27.02.2014 №76 підтверджене відповідними первинними документами, а саме, податковими накладними, специфікаціями, квитанціями, рахунками-фактурами, видатковими накладними, виписками з банку, оборотними відомостями, реєстром виданих та отриманих податкових накладних. Крім того, використання отриманої під постачальників продукції у господарській діяльності підтверджується актами про списання будівельних матеріалів, із зазначенням виду робіт, де такі матеріали використані. Отримання продукції від постачальників, крім іншого, підтверджене наявністю у журналі реєстрації видачі довіреностей відповідних відміток. Указані документи містяться у матеріалах справи.

13.05.2014 на адресу позивача надійшов запит відповідача (лист від 08.05.2014 №2328/10/08-28-22-11) про надання пояснень та їх документального підтвердження. Податковий орган у вказаному листі вказав, що у зв'язку із встановленням сумнівності у факті здійснення операцій з контрагентом ТОВ «Інтер Метал», необхідно надати первинні документи, які підтверджують відповідні господарські відносини.

22.05.2014 листом №101 позивач надав відповідачу витребувані ним первинні документи по взаємовідносинам із ТОВ «Інтер Метал».

03.06.2014 відповідач надав позивачу запит №5841/10/08-28-22-06 про надання пояснень та їх документального підтвердження щодо господарських відносин із ТОВ «Інтер-Метал» та ТОВ БК «Гранд Білдінг».

24.06.2014 листом №114 позивач виконав вимогу вищевказаного запиту податкового органу та надав запитувані документи.

04.08.2014 наказом №731 ДПІ у Ленінському районі призначено проведення документальної позапланової виїзної перевірки позивача щодо господарських відносин із ТОВ «Інтер-Метал» та ТОВ БК «Гранд Білдінг».

У період з 04.08.2014 по 07.08.2014 фахівцями ДПІ у Ленінському районі проведено перевірку позивача, за результатами якої складений акт від 08.08.2014 №861/08-28-22-12/32814705 «Про результати документальної позапланової виїзної перевірки ПрАТ «Спецгідроенергомонтаж» з питання дотримання вимог податкового законодавства з податку на додану вартість при здійснені фінансово-господарських операцій із ТОВ «Інтер Метал» за лютий-березень 2014 року та з ТОВ БК «Гранд Білдінг» за січень 2014 року» (далі - акт).

Під час перевірки встановлені та у акті зафіксовані порушення позивачем вимог:

- п. 198.3, п.198.6 ст. 198, п. 200.1, п. 200.2, п. 200.17 ст. 200 Податкового кодексу України, в результаті чого занижено ПДВ, який підлягає сплаті до бюджету, на загальну суму 173723грн., у тому числі по періодам: за січень 2014 року - на суму 75420грн., за лютий 2014 року - на суму 57312грн., за березень 2014 року - на суму 40991грн.

02.09.2014 позивач надіслав заперечення на акт, проте 08.09.2014 відповідач листом №9401/10/08-28-22-12 повідомив позивача, що висновки акту залишені без змін.

На підставі акту перевірки відповідачем податковим органом винесено податкове повідомлення рішення від 11.09.2014 №0003712212, яким позивачу визначено суму грошового зобов'язання у розмірі 260584,50грн., у тому числі за основним платежем - 173723грн., та штрафними санкціями - 86861,50грн.

Не погодившись із вказаним рішенням позивач звернувся до суду із вимогою про його скасування.

Враховуючи викладене, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню з наступних підстав.

У судовому засіданні представник відповідача вказав, що підставою для висновку про порушення позивачем норм податкового законодавства стала інформація, яка отримана відповідачем від ДПІ у Печерському районі ГУ Міндоходів у м.Києві, а саме, акт від 08.05.2014 №1294/26-55-22-07/38748811 «Про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ «Інтер Метал» щодо підтвердження господарських відносин з платниками податків за період з 01.12.2013 по 31.03.2014» та акт від 03.04.2014 №1019/26-55-22-08/38913054 «Про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ БК «Гранд Білдінг» щодо підтвердження господарських відносин з платниками податків за період з 01.01.2014 по 28.02.2014».

Представник відповідача у судовому засіданні пояснив, що інших підстав для винесення оскаржуваного податкового повідомлення-рішення, ніж висновки акту, які базувались на наявності актів про неможливість проведення зустрічних звірок ТОВ «Інтер-Метал» та ТОВ БК «Гранд Білдінг», у відповідача не було.

Відповідно до пункту 198.3 статті 198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду (пункт 198.3 статті 198 Податкового кодексу України).

Відповідно до пункту 198.2 статті 198 Податкового кодексу України датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається: дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Пунктом 44.1 статті 44 Податкового кодексу України встановлено, що для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством. Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Відповідно до пункту 198.6 статті 198 Податкового кодексу України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Статтею 201 Податкового кодексу України встановлено, що платник податку зобов'язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою податкову накладну, у якій зазначаються в окремих рядках такі обов'язкові реквізити: а) порядковий номер податкової накладної; б) дата виписування податкової накладної; в) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - продавця товарів/послуг; г) податковий номер платника податку (продавця та покупця); ґ) місцезнаходження юридичної особи - продавця або податкова адреса фізичної особи - продавця, зареєстрованої як платник податку; д) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - покупця (отримувача) товарів/послуг; е) опис (номенклатура) товарів/послуг та їх кількість, обсяг; є) ціна постачання без урахування податку; ж) ставка податку та відповідна сума податку в цифровому значенні; з) загальна сума коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку; и) вид цивільно-правового договору; і) код товару згідно з УКТ ЗЕД (для підакцизних товарів та товарів, ввезених на митну територію України).

Податкова накладна виписується у двох примірниках у день виникнення податкових зобов'язань продавця. Оригінал податкової накладної видається покупцю, копія залишається у продавця товарів/послуг (пункт 201.4 статті 201 Податкового кодексу України).

Згідно з пунктом 201.10 статті 201 Податкового кодексу України податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Крім того, вимоги до первинних документів викладені у частині 2 статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16.07.1999 № 996-XIV, а саме: первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції;посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Первинні документи, які фіксують господарські відносин між позивачем та його контрагентами (ТОВ «Інтер-Метал» та ТОВ БК «Гранд Білдінг») складені відповідно до частини 2 статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік і фінансової звітності в Україні». Жодних зауважень до первинної документації відповідач не висловлював.

У відповідності до пункту 200.1 статті 200 Податкового кодексу України сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.

При від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з пункту 200.1 цієї статті, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до цього Кодексу), а в разі відсутності податкового боргу - зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду (пункт 200.3 статті 200 Податкового кодексу України).

Відповідно до пункту 200.4 статті 200 Податкового кодексу України, якщо в наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з пунктом 200.1 цієї статті, має від'ємне значення, то:

а) бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередніх податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг або до Державного бюджету України, а в разі отримання від нерезидента послуг на митній території України - сумі податкового зобов'язання, включеного до податкової декларації за попередній період за отримані від нерезидента послуги отримувачем послуг;

б) залишок від'ємного значення попередніх податкових періодів після бюджетного відшкодування включається до складу сум, що відносяться до податкового кредиту наступного податкового періоду.

Згідно підпунктом 14.1.191 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України постачання товарів - це будь-які операції, що здійснюються згідно з договорами купівлі-продажу, міни, поставки та іншими цивільно-правовими договорами, які передбачають передачу прав власності на такі товари за компенсацію незалежно від строків іі надання, а також операції з безоплатної поставки товарів (результатів робіт) та операції з передачі майна орендодавцем (лізингодавцем) на баланс орендаря (лізингоотримувача) згідно з договорами фінансової оренди (лізингу) або поставки майна згідно з будь-якими іншими договорами, умови яких передбачають відстрочення оплати та передачу права власності на таке майно не пізніше дати останнього платежу.

Тобто, необхідною умовою для віднесення сплачених у ціні товарів (послуг) сум податку на додану вартість до складу податкового кредиту є факт придбання товарів та послуг із метою їх використання в господарській діяльності.

Таким чином, наявність належним чином оформлених податкових накладних є підставою для включення до податкового кредиту платника сум ПДВ за такими накладними.

При цьому, як вбачається зі змісту Акту перевірки, то він не містить жодних посилань податкового органу про те, що податкові накладні, на підставі яких позивачем здійснено формування податкового кредиту не відповідають вимогам чинного законодавства, у зв'язку з чим суд вважає, що позивачем надані докази, що підтверджують реальне вчинення господарської операції.

Відповідно до статті 61 Конституції України юридична відповідальність особи має індивідуальний характер.

Нормативними актами України не передбачена відповідальність юридичної особи за зобов'язаннями іншої юридичної особи, в тому числі за податковими зобов'язаннями.

При придбанні товару покупець зобов'язаний лише сплатити відповідну суму податку на додану вартість продавцю в ціні товару, який зобов'язаний внести цю суму податку на додану вартість до бюджету і у випадку невиконання свого обов'язку понести за це відповідальність.

З наведеного випливає, що сама по собі несплата податку продавцем та його контрагентами по ланцюгу (у томі числі у разі ухилення від сплати), в разі фактичного здійснення господарської операції не впливає на формування податкового кредиту покупцем, якщо останній виконав усі передбачені законом умови та має всі документальні підтвердження розміру свого податкового кредиту. В разі невиконання контрагентами по ланцюгу своїх обов'язків по сплаті податку на додану вартість до бюджету, такі дії тягнуть відповідальність та негативні наслідки саме щодо цих осіб.

Крім того, рішеннями Європейського Суду від 09 січня 2007 року у справі «Інтерсплав проти України» та від 22 січня 2009 року «Булвес» АД проти Болгарії, які згідно ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» є джерелом права, вказано на те, що коли Держави-члени Конвенції володіють будь-якою інформацією про зловживання у системі відшкодування ПДВ, що здійснюються конкретною компанією, вони можуть вжити відповідних заходів з метою запобігання або усунення таких зловживань. Суд вважає, що коли національна влада за відсутності будь-яких вказівок на пряму участь фізичної або юридичної особи у зловживаннях, пов'язаних зі сплатою ПДВ, що нараховується при низці операцій з поставок, або будь-яких вказівок на обізнаність про таке порушення, все таки карає одержувача оподатковуваної ПДВ поставки, який повністю виконав свої зобов'язання, за дії чи бездіяльність постачальника, який знаходився поза контролем одержувача і по відношенню до якого не було засобів відстеження і забезпечення його старанності, то влада виходить за розумні межі і порушує справедливий баланс, який повинен підтримуватися між вимогами загальних інтересів і вимогами захисту права власності.

З урахуванням викладеного, суд вважає за необхідне зазначити, що наявність інформації щодо можливого порушення контрагентами позивача вимог податкового законодавства (акти про неможливість проведення зустрічної зірки) не може бути підставою для висновку про порушення позивачем приписів Податкового кодексу України.

Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з ч. 1 ст. 11 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Частиною 1 статті 71 КАС України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 11 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 2 ст. 71 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідно до ч. 3 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5)добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідачем не надано належних та допустимих доказів на підтвердження обґрунтованості прийняття оскаржуваного податкового повідомлення-рішення.

Виходячи із заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, у зв'язку з тим, що позивачем спростовані висновки податкового органу з результатами перевірки, суд дійшов висновку, що відповідачем не доведено правомірність та законність висновків зроблених в акті перевірки та обґрунтованість податкового повідомлення-рішення, а тому позовні вимоги підлягають задоволенню.

Згідно із частиною 1 статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України.

Керуючись ст.ст. 2, 4, 7-12, 14, 86, 158-163 КАС України, суд,

ПОСТАНОВИВ:

1.Адіністративний позов задовольнити.

2.Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 11 вересня 2014 року №0003712212, винесене Державною податковою інспекцією у Ленінському районі м. Запоріжжя Головного управління Міндоходів у Запорізькій області

3.Стягнути з Державного бюджету України на користь Приватного акціонерного товариства «Спецгідроенергомонтаж» (код ЄДРПОУ 32814705) судовий збір у розмірі 487,20грн. (чотириста вісімдесят грн. 20 коп.).

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо вона не була подана у встановлені строки. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Запорізький окружний адміністративний суд шляхом подачі в 10-денний строк з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 КАС України, або прийняття постанови у письмовому провадженні - з дня отримання копії постанови, апеляційної скарги, з подачею її копії відповідно до кількості осіб, які беруть участь у справі.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Постанову в повному обсязі виготовлено відповідно до ч.3 ст.160 КАС України.

Суддя Ю.В.Калашник