Постанова № 42080846, 19.12.2014, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 грудня 2014 р. Справа № 804/20610/14 Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючий суддя Ляшко О.Б., розглянувши у письмовому провадженні у місті Дніпропетровську адміністративну справу за адміністративним позовом ОСОБА_2 до Головного управління юстиції у Дніпропетровській області в особі Відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Дніпропетровській області, треті особи: Товариство з обмеженою відповідальністю «Інвестиційна компанія «Метал Україна», Публічне акціонерне товариство «Омега Банк» про зняття арешту, -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_2 12 грудня 2014 року звернулась до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з адміністративним про зняття арешту, що накладений на кошти ТОВ «Інвестиційна компанія «Метал України» (код ЄДРПОУ 30431978), які знаходяться на розрахунковому рахунку № 26007013012584 в АТ «Сбербанк Росії», МФО № 320627, та який був накладений за постановою головного державного виконавця відділу примусового виконання рішень Державної виконавчої служби України Селезньова М.О. від 04 серпня 2014 року в межах виконавчого провадження № 39548925 щодо примусового стягнення з ТОВ «Інвестиційна компанія «Метал України» на користь ПАТ «Омега Банк» заборгованості.

В обґрунтування заявлених позовних вимог позивач посилається на те, що на її звернення щодо зняття арешту з розрахункового рахунку ТОВ «Інвестиційна компанія «Метал України» № 26007013012584 в АТ «Сбербанк Росії», МФО № 320627, відповідачем 09 грудня 2014 року було зазначено, що рішення з приводу зняття арешту з коштів може бути прийнято в судовому порядку відповідно до ст. 60 Закону України «Про виконавче провадження». Спірний арешт позивач вважає протиправним у зв'язку з тим, що на вищевказаному розрахунковому рахунку ТОВ «Інвестиційна компанія «Метал України» перебувають кошти підприємства для виплати заробітної плати та витрат пов'язаних з відрядженням працівників, а позивачу, в свою чергу, з 10 серпня 2014 року не виплачується заробітна плата та не було компенсовано витрати у зв'язку з її відрядженням до м. Києва у період з 06 листопада 2014 року по 07 листопада 2014 року.

Позивач в судове засідання не з'явилась, представник позивача надала до суду клопотання про розгляд справи в порядку письмового провадження, позовні вимоги підтримує у повному обсязі, просить позов задовольнити.

Представник відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Дніпропетровській області в судове засідання не з'явився, надав до суду клопотання про проведення розгляду справи без його участі та прийняти рішення відповідно до вимог діючого законодавства України.

Представник третьої особи ТОВ «Інвестиційна компанія «Метал Україна» в судове засідання не з'явилась, надала до суду клопотання про розгляд справи в порядку письмового провадження. Відповідно до поданого клопотання представник третьої особи позовні вимоги визнає у повному обсязі, просить позов задовольнити, та додатково зазначає, що станом на 01 грудня 2014 року на підприємстві працює 48 працівників, перед якими у ТОВ «Інвестиційна компанія «Метал Україна» виникла заборгованість по сплаті заробітної плати, у зв'язку з накладенням арешту на розрахункові рахунки юридичної особи.

Представник третьої особи ПАТ «Омега Банк» в судове засідання не з'явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином, причини неявки суду не повідомив.

Відповідно до ч. 6 ст. 128 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

Розглянувши подані документи і матеріали справи, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд вважає встановленими наступні обставини та відповідні їм правовідносини.

Як вбачається з наявних матеріалів справи, у відділі примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Дніпропетровській області вчиняються за дорученням відділу примусового виконання рішень Державної виконавчої служби України на виконання вимог Закону України «Про виконавче провадження» виконавчі дії щодо стягнення заборгованості з ТОВ «Інвестиційна компанія «Метал України» на користь ПАТ «Омега Банк».

Пунктом 1 постанови про арешт коштів боржника, що винесена 04 серпня 2014 року головним державним виконавцем відділу примусового виконання рішень Державної виконавчої служби України Селезньовим М.О., було накладено арешт на грошові кошти, що акумулюються та надходять на усі рахунки ТОВ «Інвестиційна компанія «Метал Україна», а також на рахунки, які можуть бути відкриті боржником після винесення даної постанови в АТ «Сбербанк Росії», МФО № 320627.

Позивачем надано суду копію Довідки № 40 від 03 грудня 2014 року, з якої вбачається, що розрахунковий рахунок № 26007013012584 в АТ «Сбербанк Росії», МФО № 320627, який належить ТОВ «Інвестиційна компанія «Метал Україна», використовується виключно для виплати заробітної плати.

Даний факт також підтверджується наданою представником ТОВ «Інвестиційна компанія «Метал Україна» копією наказу № 1 від 13 січня 2014 року «Про використання розрахункового рахунку підприємства», відповідно до змісту якого, розрахунковий рахунок ТОВ «Інвестиційна компанія «Метал Україна» № 26007013012584 в АТ «Сбербанк Росії», МФО № 320627, використовується виключно для виплати заробітної плати та витрат по відрядженню.

ОСОБА_2 відповідно до п. 3 наказу по підприємству ТОВ «Інвестиційна компанія «Метал Україна» за № 10/ок від 01 листопада 2005 року була призначена на посаду завідуючого складом з повною матеріальною відповідальністю на умовах укладеного з нею трудового договору.

З наданих позивачем та представником ТОВ «Інвестиційна компанія «Метал Україна» письмових пояснень судом встановлено, що починаючи з 10 серпня 2014 року у підприємства обліковується заборгованість по виплаті заробітної плати перед працівником.

Відповідно до наказу по підприємству ТОВ «Інвестиційна компанія «Метал Україна» за № 21 від 05 листопада 2014 року ОСОБА_2 була направлена у відрядження до м. Києва строком на два дні з 06 листопада 2014 року по 07 листопада 2014 року.

Згідно довідки, що видана директором та головним бухгалтером ТОВ «Інвестиційна компанія «Метал Україна» за вих. № 1 від 18 грудня 2014 року, судом встановлено, що компенсація витрат ОСОБА_2 у зв'язку із службовим відрядженням за наказом № 21 від 05 листопада 2014 року, не проводилась.

ОСОБА_2 02 грудня 2014 року звернулась до відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Дніпропетровській області із заявою щодо зняття арешту з коштів ТОВ «Інвестиційна компанія «Метал Україна» на розрахунковому рахунку № 26007013012584 в АТ «Сбербанк Росії», МФО № 320627, у зв'язку з невиплатою підприємством заробітної плати.

Старшим державним виконавцем відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції в Дніпропетровській області Саване С.М. 09 грудня 2014 року було складено акт державного виконавця, у якому зазначено, що рішення з приводу зняття арешту з коштів може бути прийнято в судовому порядку відповідно до ст. 60 Закону України «Про виконавче провадження».

Представником ТОВ «Інвестиційна компанія «Метал Україна» було надано суду гарантійний лист від директора, у якому зазначено, що у випадку зняття арешту з розрахункового рахунку № 26007013012584 в АТ «Сбербанк Росії», МФО № 320627, кошти з даного рахунку будуть використовуватись підприємством для виплати заробітної плати.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд вважає за необхідне зазначити наступне.

Відповідно до частини 1 статті 57 Закону України «Про виконавче провадження» арешт майна боржника застосовується для забезпечення реального виконання рішення.

Частина 2 даної статті передбачає, що арешт на майно боржника може накладатися державним виконавцем шляхом, зокрема винесення постанови про арешт коштів та інших цінностей боржника, що знаходяться на рахунках і вкладах чи на зберіганні у банках або інших фінансових установах.

Згідно частини 1 статті 59 Закону України «Про банки і банківську діяльність» арешт на майно або кошти банку, що знаходяться на його рахунках, арешт на кошти та інші цінності юридичних або фізичних осіб, що знаходяться в банку, здійснюються виключно за постановою державного виконавця чи рішенням суду про стягнення коштів або про накладення арешту в порядку, встановленому законом. Зняття арешту з майна та коштів здійснюється за постановою державного виконавця або за рішенням суду.

Частиною 5 статті 60 Закону України «Про виконавче провадження» встановлено, що у випадках незавершеного виконавчого провадження арешт з майна чи коштів може бути знятий за рішенням суду.

Статтею 43 Конституції України передбачено, що кожен має право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку він вільно погоджується. Кожен має право на заробітну плату, не нижчу від визначеної законом. Право на своєчасне одержання винагороди за працю захищається законом.

Згідно положень ст. 115 Кодексу законів про працю України заробітна плата виплачується працівникам регулярно в робочі дні у строки, встановлені колективним договором або нормативним актом роботодавця, погодженим з виборним органом первинної профспілкової організації чи іншим уповноваженим на представництво трудовим колективом органом (а в разі відсутності таких органів - представниками, обраними і уповноваженими трудовим колективом), але не рідше двох разів на місяць через проміжок часу, що не перевищує шістнадцяти календарних днів, та не пізніше семи днів після закінчення періоду, за який здійснюється виплата.

Відповідно до статті 24 Закон України «Про оплату праці» від 24 березня 1995 року №108/95-ВР заробітна плата виплачується працівникам регулярно в робочі дні у строки, встановлені колективним договором або нормативним актом роботодавця, погодженим з виборним органом первинної профспілкової організації чи іншим уповноваженим на представництво трудовим колективом органом (а в разі відсутності таких органів - представниками, обраними і уповноваженими трудовим колективом), але не рідше двох разів на місяць через проміжок часу, що не перевищує шістнадцяти календарних днів, та не пізніше семи днів після закінчення періоду, за який здійснюється виплата.

Своєчасність та обсяги виплати заробітної плати працівникам не можуть бути поставлені в залежність від здійснення інших платежів та їх черговості.

Отже, суд приходить до висновку, що накладення арешту на рахунки, кошти на яких використовуються для виплати заробітної плати працівникам, спричиняє порушення їх конституційного права на своєчасне одержання винагороди за працю.

Статті 43 та 48 Конституції України передбачають, що право на своєчасне одержання винагороди за працю захищається законом та кожен має право на достатній життєвий рівень для себе і своєї сім'ї, що включає достатнє харчування, одяг, житло.

Таким чином, суд бере до уваги доводи ОСОБА_2, що арешт коштів, які містяться на відкритому ТОВ «Інвестиційна компанія «Метал Україна» розрахунковому рахунку № 26007013012584 в АТ «Сбербанк Росії», МФО № 320627, позбавляє підприємство можливості своєчасно виплачувати заробітну плату своїм працівникам, в тому числі позивачу, що напряму впливає на її майновий стан та позбавляє права на достатній рівень життя.

Також суд вважає за необхідне зазначити, що відповідно до вимог ст. 44 Закону України «Про виконавче провадження» у третю чергу задовольняються вимоги працівників, пов'язані з трудовими правовідносинами та зобов'язання за єдиним внеском на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, а у шосту чергу задовольняються всі інші вимоги.

Отже, з системного аналізу норм Конституції України, Кодексу законів про працю України, Закон України «Про оплату праці», Закону України «Про виконавче провадження» та інших нормативно-правових актів, суд приходить до висновку про першочерговість погашення заборгованості підприємства перед працівниками щодо виплати заробітної плати. Погашення ж заборгованості перед кредиторами за цивільно-правовими договорами у підприємства відбувається у наступну чергу.

Також суд вважає за необхідне наголосити, що згідно змісту п. 3 ч. 1 ст. 73 Закону України «Про виконавче провадження» стягнення не може бути звернено на компенсацію працівнику витрат у зв'язку з службовим відрядженням.

Відповідно до ст. 121 Кодексу законів про працю України, працівники мають право на відшкодування витрат та одержання інших компенсацій у зв'язку з службовими відрядженнями. Працівникам, які направляються у відрядження, виплачуються: добові за час перебування у відрядженні, вартість проїзду до місця призначення і назад та витрати по найму жилого приміщення в порядку і розмірах, встановлюваних законодавством. За відрядженими працівниками зберігаються протягом усього часу відрядження місце роботи (посада). Працівникам, які направлені у службове відрядження, оплата праці за виконану роботу здійснюється відповідно до умов, визначених трудовим або колективним договором, і розмір такої оплати праці не може бути нижчим середнього заробітку.

Статтею 124 Конституції України передбачено, що юрисдикція судів поширюється на всі правовідносини, що виникають у державі, водночас частиною 2 статті 19 Конституції України визначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Враховуючи вищевикладені обставин справи, а саме факт накладення арешту на розрахунковий рахунок підприємства на якому акумулюються грошові кошти для виплати заробітної плати працівників та на виплату компенсації витрат у зв'язку з службовим відрядженням позивача, а також факт використання ТОВ «Інвестиційна компанія «Метал Україна» коштів з розрахункового рахунку № 26007013012584 в АТ «Сбербанк Росії», МФО № 320627 виключно для виплати заробітної плати працівникам, суд приходить до висновку про наявність підстав для задоволення позову у спосіб, визначений позивачем.

Згідно з частини 2 статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони - суб'єкта владних повноважень, суд присуджує з іншої сторони всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати, пов'язані із залученням свідків та проведенням судових експертиз.

З огляду на викладену вище норму, суд вважає за необхідне стягнути з Державного бюджету України на користь позивача сплачений при поданні позовної заяви судовий збір.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 7-14, 69-71, 94, 128, 155, 158-163, 167, 267 Кодексу адміністративного судочинства України, -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов ОСОБА_2 до Головного управління юстиції у Дніпропетровській області в особі Відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Дніпропетровській області, треті особи: Товариство з обмеженою відповідальністю «Інвестиційна компанія «Метал Україна», Публічне акціонерне товариство «Омега Банк» про зняття арешту - задовольнити.

Зняти арешт, що накладений на кошти Товариства з обмеженою відповідальністю «Інвестиційна компанія «Метал України» (код ЄДРПОУ 30431978), які знаходяться на розрахунковому рахунку № 26007013012584 в АТ «Сбербанк Росії», МФО № 320627, та який був накладений за постановою головного державного виконавця відділу примусового виконання рішень Державної виконавчої служби України Селезньова М.О. від 04 серпня 2014 року в межах виконавчого провадження № 39548925 щодо примусового стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «Інвестиційна компанія «Метал України» на користь Публічного акціонерного товариства «Омега Банк» заборгованості.

Стягнути з Державного бюджету України на користь ОСОБА_2 судовий збір у розмірі 73,08 грн. (сімдесят три гривні 08 копійок).

Апеляційна скарга на постанову суду подається до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня отримання копії повного тексту постанови. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Постанова суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги постанова суду, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Суддя О.Б. Ляшко