Рішення № 42078612, 18.12.2014, Мирноградський міський суд Донецької області (до 25.04.2025 - Димитровський міський суд Донецької області)

Справа № 226/2553/14-ц

Справа № 2/226/1011/2014

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 грудня 2014 року Димитровський міський суд Донецької області у складі:

головуючого судді Рибкіна О.А.,

при секретарі Козловій Д.В.,

за участю позивача ОСОБА_1,

відповідача ОСОБА_2,

представника відповідача ОСОБА_3,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м.Димитров справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, спричиненої в результаті дорожньо-транспортної пригоди,

ВСТАНОВИВ:

Позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до відповідача ОСОБА_2 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, спричиненої в результаті дорожньо-транспортної пригоди.

В обґрунтування вимог вказав, що він є власником автомобіля «ЗАЗ - DAEWOO LANOS», реєстраційний номер 59486ЕН, 2004 року випуску. 29 липня 2014 року о 8 годині 35 хвилин його автомобілю було спричинено шкоду в результаті ДТП, що сталося по вулиці Ватутіна в місті Димитров Донецької області за участю водія ОСОБА_2, який керував автомобілем «ВАЗ 2101», реєстраційний номер 06265ЕА. Відповідач ОСОБА_2 в порушення вимог п.13.1 Правил дорожнього руху України, згідно якого водій зобовязаний дотримуватися безпечної дистанції та безпечного інтервалу, не врахував дорожню обстановку та не витримав безпечний інтервал, в результаті чого здійснив зіткнення з його автомобілем. Постановою Димитровського міського суду Донецької області від 21.08.2014 року відповідача ОСОБА_2 було визнано винним у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ст.124 КУпАП та накладено на нього стягнення у вигляді штрафу на користь держави у розмірі 340,00 грн. Постанова набрала законної сили 02.09.2014 року. В довідці ДАІ зафіксовані наступні пошкодження автомобіля: деформовано заднє ліве крило, задній бампер, кришка заднього капоту, розбито лівий задній ліхтар, ліва бардюра деформована. Для оцінки спричиненої шкоди він звернувся до сертифікованого субєкта оцінювальної діяльності ОСОБА_4, яким 29.09.2014 р. було складено звіт № 14-117 автотоварознавчого дослідження, за результатами якого встановлена сума відновлюючого ремонту автомобіля «ЗАЗ - DAEWOO LANOS», реєстраційний номер 59486ЕН, склала 28940,43 грн., вартість матеріальної шкоди складає 24113,83 грн. При цьому вартість матеріальної шкоди нарахована з урахуванням фізичного зносу транспортного засобу. Відповідальність водія - відповідача на момент скоєння ним ДТП була застрахована в ОСОБА_5 «СК «ЮНІВЕС» згідно з полісом № АС/0905587 обовязкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів. Він звернувся до страхової компанії відповідача з заявою, довідкою про ДТП, постановою суду про притягнення відповідача до адміністративної відповідальності, звітом експерта щодо страхового відшкодування. 16 вересня 2014 року ним отримано листа від страхової компанії, яким його повідомили, що сума до виплати в якості відшкодування матеріальної шкоди складає 7607,27 грн. (з урахуванням зменшення на суму франшизи) та буде йому виплачена в строк передбачений законодавством України. На день подання позову до суду він страхову виплату не отримав. З виплатою в рахунок відшкодування шкоди, спричиненою ДТП, він не згоден і вважає, що відповідачі повинні відшкодувати йому шкоду в повному обсязі. Вважає, що страхова компанія зобовязана відшкодувати йому шкоду у сумі 23113,83 грн., яка визначена з наступного розрахунку: 24113,83 грн. (сума матеріальної шкоди, з урахуванням фізичного зносу, яка визначена експертом) 1000 грн. (франшиза, визначена полісом). Вважає, що відповідач ОСОБА_2 зобовязаний відшкодувати йому різницю між вартістю відновлюючого ремонту (28940,43 грн.) і страховою сумою, яку повинен відшкодувати відповідач страхова компанія (23113,83 грн.), у сумі 5826,60 грн., а також витрати на оплату проведення товарознавчого дослідження у сумі 650 грн., всього 6476,60 грн. Крім того, вважає, що відповідач ОСОБА_2 зобовязаний відшкодувати йому моральну шкоду, яка виразилася в наступному: пошкоджений автомобіль був засобом пересування для нього і його сімї. Він є інвалідом 3 групи у звязку з трудовим каліцтвом. Він постійно потребує лікування, відвідування лікаря в амбулаторії. Після ДТП він переніс нервовий стрес і його стан здоровя значно погіршився. В нього троє дітей і він був змушений витрачатися на таксі, відвозячи дружину з дитиною до лікарні. Залишившись без автомобіля, в нього змінився його звичайний спосіб життя, який спричиняє ряд незручностей. Він постійно переживає за те, що ціни ростуть та коли він дочекається грошей в рахунок відшкодування шкоди навряд чи йому вистачить на ремонт. Всі ці обставини не дають йому спокійно жити, вести звичайний спосіб життя, він втратив спокійний сон, постійно збуджений, не врівноважений. Моральну шкоду він оцінює в 10000 грн. Просить суд стягнути з ОСОБА_2 на його користь матеріальну шкоду, спричинену ДТП, в сумі 6476,60 грн. та моральну шкоду в сумі 10000 грн., понесені ним судові витрати.

В судовому засіданні позивач підтримав свої позовні вимоги, обґрунтовуючи їх викладеними в позовній заяві обставинами.

Відповідач в судовому засіданні позов визнав частково, а саме в частині позовних вимог про стягнення з нього суми франшизи 1000 грн., надав письмові заперечення, вказавши, що він вважає, що позивач безпідставно просить стягнення з нього суми в розмірі 5826,60 грн., що за думкою позивача є різницею між вартістю відновлюючого ремонту (28940,43 грн.) і страховою сумою (23113,83 грн.), яку повинна відшкодувати страхова компанія. Бо відповідно до висновку автотоварознавчого дослідження від 29.09.2014 р. в результаті ДТП позивачу спричинено матеріальну шкоду у звязку з пошкодженням автомобілю на суму 24113,893 грн. При цьому згідно описової частини вказаного експертного дослідження дана сума є «вартістю відновлюваного ремонту автомобіля з урахуванням коефіцієнту зносу складових, що підлягають заміні». Тому страхова компанія повинна відшкодувати позивачу 23113,83 грн., а він має відшкодувати розмір франшизи в сумі 1000 грн. У звязку з тим, що позивач був вимушений сам доказувати розмір заподіяної шкоди відповідачем ОСОБА_2, цивільна відповідальність якого застрахована ОСОБА_5 «Страхова компанія «Юнівес», шляхом проведення експертного дослідження, тому саме ОСОБА_5 «Страхова компанія «Юнівес» зобовязана відшкодувати і витрати на оплату проведення товарознавчого дослідження в розмірі 650 грн. Він в повному обсязі заперечує проти позовних вимог відносно відшкодування моральної шкоди в розмірі 10000 грн., оскільки позивачем не надано доказів щодо суттєвої зміни його звичайного способу життя та значного погіршення стану його здоровя внаслідок ДТП. В разі отримання потерпілим травми під час ДТП, такий факт працівниками органів внутрішніх справ реєструється у Єдиному реєстрі досудових розслідувань, бо в такому випадку має місце ознаки злочину, передбаченого ст. 286 КК України. Даних про реєстрацію такого факту в ЄРДР позивачем до суду не надавалося, даний факт до ЄРДР не вносився, оскільки в наслідок ДТП постраждалих осіб не має. Позивачем не надані будь-які докази додаткових витрат його родини, які були б повязані з пошкодженням його автомобіля. Просить суд відмовити позивачу в позовних вимогах в частині стягнення моральної шкоди в сумі 10000 грн., а також матеріальної шкоди в різниці між вартістю відновлюючого ремонту та суми матеріальних збитків, спричинених позивачу в результаті ремонту його пошкодженого автомобіля в сумі 4826,60 грн. та витрат на оплату за проведення товарознавчого дослідження у сумі 650 грн.

Представник відповідача ОСОБА_3 пояснила, що вона вважає, що позов підлягає частковому задоволенню тільки в частині стягнення суми франшизи 1000 грн., в іншій частині вважає позов задоволенню не підлягає.

Вислухавши пояснення сторін, представника відповідача, дослідивши обставини справи, суд вважає, що позов підлягає частковому задоволенню, виходячи з наступних підстав.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 є власником автомобіля «ЗАЗ - DAEWOO Lanos», реєстраційний номер 59486ЕН, 2004 року випуску (а.с. 26-27).

ОСОБА_1 є інвалідом 3 групи внаслідок трудового каліцтва, має двох неповнолітніх дітей та повнолітнього сина (а.с. 10-13).

29.07.2014 року о 08 годині 35 хвилин в місті Димитров по вулиці Ватутіна відбулася дорожньо-транспортна пригода за участі автомобілів «ВАЗ 2101», реєстраційний номер 06265ЕА, під керуванням ОСОБА_2 та «Daewoo Lanos», реєстраційний номер 59486ЕН, під керуванням ОСОБА_1 Постановою Димитровського міського суду Донецької області від 21.08.2014 року винним в скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ст.124 КУпАП, було визнано ОСОБА_2 (а.с. 25).

Згідно довідки Димитровського міського відділу ГУМВС України в Донецькій області, автомобіль «Daewoo Lanos», реєстраційний номер 59486ЕН, внаслідок ДТП отримав механічні пошкодження, а саме: деформовано ліве заднє крило, задній бампер, кришка заднього капоту, розбито лівий задній ліхтар, ліва бардюра деформована (а.с. 28).

Цивільно-правова відповідальність ОСОБА_2 була застрахована у ОСОБА_5 «Страхова компанія «ЮНІВЕС» згідно полісу обовязкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № АС/0905587. За даним полісом сума франшизи складає 1000 грн. (а.с. 14).

Відповідно до звіту автотоварознавчого дослідження № 14/117 від 29.09.2014 року, вартість відновлювального ремонту автомобіля «ЗАЗ - DAEWOO Lanos», реєстраційний номер 59486ЕН, з технічної точки зору, згідно з проведеного дослідження, складає 28940,43 грн. Величина матеріальної шкоди, заподіяної власнику автомобіля «ЗАЗ - DAEWOO Lanos», реєстраційний номер 59486ЕН, з технічної точки зору, згідно проведеного дослідження, складає 24113,83 грн. (а.с. 17-22).

Ухвалою Димитровського міського суду Донецької області від 18.12.2014 року закрито провадження у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_6 акціонерного товариства «Страхова компанія «ЮНІВЕС», ОСОБА_2 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, спричиненої в результаті дорожньо-транспортної пригоди, в частині позовних вимог до відповідача ОСОБА_6 акціонерного товариства «Страхова компанія «ЮНІВЕС» у звязку з укладенням мирової угоди між позивачем ОСОБА_1 та відповідачем ОСОБА_5 «Страхова компанія «ЮНІВЕС» (а.с. 62, 64-65).

Відповідно до ч.1 ст.1166 Цивільного кодексу України, майнова шкода завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Відповідно до ч.ч.1, 2 ст.1167 Цивільного кодексу України, моральна шкода, завдана фізичній особі неправомірними діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини. Моральна шкода відшкодовується незалежно від вини органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим, органу місцевого самоврядування, фізичної або юридичної особи, яка її завдала, якщо шкоди завдано каліцтвом, іншим ушкодженням здоров'я або смертю фізичноїособи внаслідок дії джерела підвищеної небезпеки.

Відповідно до п.3 ч.2 ст.23 Цивільного кодексу України, моральна шкода полягає, зокрема, у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку із знищенням чи пошкодженням її майна.

Відповідно до ст.979 Цивільного кодексу України, за договором страхування одна сторона (страховик) зобовязується у разі настання певної події (страхового випадку) виплатити другій стороні (страхувальникові) або іншій особі, визначеній у договорі, грошову суму (страхову виплату), а страхувальник зобовязується сплачувати страхові платежі та виконувати інші умови договору.

Відповідно до ст.9 Закону України «Про страхування», страхове відшкодування-страхова виплата, яка здійснюється страховиком у межах страхової суми за договорами майнового страхування і страхування відповідальності при настанні страхового випадку. Франшиза - частина збитків, що не відшкодовується страховиком згідно з договором страхування.

Відповідно до ст.3 Закону України «Про обовязкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», обовязкове страхування цивільно-правової відповідальності здійснюється з метою забезпечення відшкодування шкоди, заподіяної життю, здоровю та/або майну потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди та захисту майнових інтересів страхувальників.

Відповідно до ст.6 Закону України «Про обовязкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», страховим випадком є подія, внаслідок якої заподіяна шкода третім особам під час дорожньо-транспортної пригоди, яка сталася за участю забезпеченого транспортного засобу і внаслідок якої настає цивільно-правова відповідальність особи, відповідальність якої застрахована за договором.

Відповідно до п.22.1 ст.22 Закону України «Про обовязкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», у разі настання страхового випадку страховик у межах страхових сум, зазначених у страховому полісі, відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, заподіяну внаслідок дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.

Відповідно до п.п.9.1, 9.2 ст.9 Закону України «Про обовязкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», страхова сума - це грошова сума, у межах якої страховик зобов'язаний здійснити виплату страхового відшкодування відповідно до умов договору страхування. Розмір страхової суми за шкоду, заподіяну майну потерпілих, становить 50 тисяч гривень на одного потерпілого.

Відповідно до п.12.1 ст.12 Закону України «Про обовязкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», розмір франшизи при відшкодуванні шкоди, заподіяної майну потерпілих, встановлюється при укладанні договору обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності і не може перевищувати 2 відсотки від страхової суми, в межах якого відшкодовується збиток, заподіяний майну потерпілих. Страхове відшкодування завжди зменшується на суму франшизи, розрахованої за правилами цього підпункту.

Відповідно до ст.1194 Цивільного кодексу України, особа, яка застрахувала свою цивільну відповідальність, у разі недостатності страхової виплати (страхового відшкодування) для повного відшкодування завданої нею шкоди зобов'язана сплатити потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням).

Відповідно до п.36.6 ст.36 Закону України «Про обовязкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», страхувальником або особою, відповідальною за завдані збитки, має бути компенсована сума франшизи, якщо вона була передбачена договором страхування.

Таким чином, дорожньо-транспортна пригода, яка сталася 29.07.2014 року за участю сторін, є страховим випадком, оскільки цивільно-правова відповідальність відповідача ОСОБА_2 була застрахована у ОСОБА_5 «Страхова компанія «ЮНІВЕС» згідно полісу обовязкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № АС/0905587. Тому відповідно до ст.ст.979-999 Цивільного кодексу України та Законів України «Про страхування», «Про обовязкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» страхова компанія має відшкодувати потерпілому у дорожньо-транспортній пригоді позивачу ОСОБА_1 фактично заподіяну матеріальну шкоду у межах страхової суми, встановленої Законом України «Про обовязкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» в розмірі до 50 тисяч гривень, за виключенням суми франшизи, визначеної зазначеним полісом у сумі 1000 грн.

Враховуючи, що між позивачем ОСОБА_1 і ОСОБА_5 «Страхова компанія «ЮНІВЕС» було укладено мирову угоду, визнану судом, щодо виплати страховою компанією позивачу страхового відшкодування заподіяної внаслідок ДТП матеріальної шкоди, тому суд вважає що додаткові суми матеріальної шкоди, яку позивач просить стягнути з відповідача ОСОБА_2 і яку позивач вважає різницею між вартістю відновлювального ремонту, визначеного автотоварознавчим дослідженням в розмірі 28940,43 грн., і матеріальною шкодою (страховою сумою), визначеною тим же автотоварознавчим дослідженням в розмірі 24113,83 грн., не можуть бути стягнуті з відповідача ОСОБА_2, оскільки згідно чинного законодавства саме страхова компанія має відшкодовувати потерпілому у ДТП матеріальну шкоду в межах страхової суми, встановленої Законом України «Про обовязкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів». Крім того, чинним законодавством передбачено відшкодування заподіяної шкоди, а не вартості відновлювального ремонту.

Також саме страхова компанія мала відшкодовувати позивачу і вартість проведення ним товарознавчого дослідження в розмірі 650 грн., оскільки страхова компанія згідно законодавства повинна була здійснити проведення оцінки вартості заподіяної потерпілому в ДТП шкоди і згодом спір щодо розміру цієї шкоди виник між позивачем та страховою компанією, але, як вже вище зазначено, спір між позивачем та страховою компанією щодо відшкодування матеріальної шкоди врегульовано мировою угодою.

В той же час суд вважає, що сума франшизи 1000 грн., на яку згідно чинного законодавства зменшується розмір страхового відшкодування і яка не відшкодовується страховою компанією, має бути відшкодована позивачу відповідачем ОСОБА_2

Також суд вважає, що внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, яка сталася з вини відповідача ОСОБА_2, позивачу заподіяна й моральна шкода, яка полягає у його душевних стражданнях у зв'язку із суттєвим пошкодженням його майна, внаслідок чого позивач тривалий час не міг користуватися своїм автомобілем, в нього змінився звичний перебіг його життя, зокрема виникла потреба займатися ремонтом автомобіля, займатися питанням відшкодування шкоди в судовому порядку, витрачати багато часу та сил на це. Але сума, в яку позивач оцінив заподіяну моральну шкоду і яка за його оцінкою становить 10000 гривень, є завищеною і не відповідає отриманим ним моральним стражданням. Виходячи з засад розумності, виваженості та справедливості, суд вважає необхідним у відшкодування позивачеві заподіяної йому моральної шкоди стягнути з відповідача на користь позивача 1000 гривень.

Крім цього, відповідно до ст.88 ЦПК України, суд вважає необхідним стягнути з відповідача на користь позивача судовий збір в сумі 487,20 грн. (243,60 грн. мінімальну суму судового збору щодо позовних вимог майнового характеру про відшкодування матеріальної шкоди, 243,60 грн. фіксовану суму судового збору щодо позовних вимог немайнового характеру про стягнення моральної шкоди).

Враховуючи вищевикладене, керуючись ст.ст.23, 979-999, 1166, 1167, 1187, 1194 ЦК України, ст.ст.1-5, 8,9, 20 Закону України «Про страхування», ст.ст.6, 9, 12, 22, 29, 33-37 Закону України «Про обовязкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», ст.ст.3, 10, 11, 57, 60, 88, 209, 212-215, 294 ЦПК України, суд

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, спричиненої в результаті дорожньо-транспортної пригоди, задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 у відшкодування заподіяної йому матеріальної шкоди 1000 (одну тисячу) грн., у відшкодування заподіяної йому моральної шкоди 1000 (одну тисячу) грн., понесені ним судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 487 (чотириста вісімдесят сім) грн. 20 коп., а всього 2487 (дві тисячі чотириста вісімдесят сім) грн. 20 коп.

В задоволенні інших позовних вимог відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги. Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку. Апеляційна скарга на рішення суду подається до Апеляційного суду Донецької області через Димитровський міський суд Донецької області протягом десяти днів з дня проголошення рішення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя