Постанова № 42077475, 23.12.2014, Львівський окружний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

79018, м. Львів, вул. Чоловського, 2; e-mail: inbox@adm.lv.court.gov.ua; тел.: (032)-261-58-10

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

23 грудня 2014 року м. Львів № 813/7155/14

10 год. 12 хв.

Львівський окружний адміністративний суд у складі судді Клименко О.М. за участю секретаря судового засідання Рехліцької Ю.Р. та сторін і інших осіб, які беруть участь у справі:

позивача: представники ОСОБА_1, ОСОБА_2;

відповідача: представник ОСОБА_3;

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія ЕНЕЙ» до Львівської митниці Міндоходів Державної митної служби України про визнання протиправними та скасування рішення про коригування митної вартості товарів та картки відмови у прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення та зобовязання вчинити дії, -

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Компанія ЕНЕЙ» (далі ТОВ «Компанія ЕНЕЙ») звернулося до Львівського окружного адміністративного суду з позовом до Львівської митниці Міндоходів Державної митної служби України (далі Львівська митниця), в якому, з урахуванням заяви про збільшення позовних вимог від 06.11.2014 року, просить:

визнати протиправним та скасувати рішення Львівської митниці про коригування митної вартості товарів №209000006/2014/200184/1 від 05 вересня 2014 року;

визнати протиправною та скасувати картку відмови у прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №209140000/2014/00392, яка оформлена Львівською митницею;

зобовязати Львівську митницю визначити митну вартість товарів, що поставлялися згідно Специфікації № 269 від 11.03.2014 року до Контракту б/н від 30.07.2010 року за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються.

В обґрунтування позовних вимог, позивач зазначив, що декларантом ТОВ «Компанія ЕНЕЙ» було подано митну декларацію № 209140000/2014/028677 для митного оформлення товару (посуд кухонний керамічний, картонні коробки, посуд кухонний з фарфору та посуд кухонний з кам'яної кераміки), поставленого за зовнішньоекономічним контрактом №б/н від 30.07.2010 року, з наданням усіх необхідних документів на підтвердження заявленої митної вартості товару за основним (першим) методом.

Проте, за результатами перевірки поданої позивачем митної декларації, Львівською митницею 05 вересня 2014 року було прийнято рішення про коригування митної вартості товарів №209000006/2014/200184/1, в якому зазначено, що митна вартість імпортованих товарів не може бути визнана за ціною договору щодо товарів, які імпортуються, у зв'язку із неподанням декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій ст. 53 Митного кодексу України, а саме неподання одного з основних документів - платіжного доручення про оплату товару, подання якого передбачено специфікацією до контракту №269 від 11 березня 2014 року.

Позивач не погоджується з винесеною відповідачем карткою відмови в митному оформленні транспортного засобу та рішенням, оскільки вважає, що відповідачу надані всі документи і дотримані всі умови, визначені ст. 53 Митного кодексу України, необхідні для визначення митної вартості за основним методом. З огляду на викладене, позивач вважає прийняті відповідачем картку відмови у прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №209140000/2014/00392 та рішення Львівської митниці про коригування митної вартості товарів №209000006/2014/200184/1 від 05 вересня 2014 року протиправними та просить їх скасувати, а також просить зобовязати Львівську митницю визначити митну вартість товарів, що поставлялися згідно Специфікації № 269 від 11.03.2014 року до Контракту б/н від 30.07.2010 року за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються.

Представники позивача позовні вимоги підтримали повністю, просили позов задовольнити.

Представник відповідача проти позову заперечив, з мотивів, викладених в запереченні на позовну заяву, зміст яких зводиться до такого.

При поданні митної декларації, позивачем до митного оформлення не було подано основні документи для підтвердження митної вартості товарів (банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару).

Відтак, відповідачем відповідно до ст. 53 Митного кодексу України було направлено ТОВ «Компанія ЕНЕЙ» повідомлення про необхідність надання додаткових документів.

28.08.2014 року декларантом надано додаткові документи, зокрема, прайс-лист виробника товару від 06.03.2014 року та висновок про якісні та вартісні характеристики товарів від 30.07.2014 року №19- 09/1403.

Проте, ТОВ «Компанія ЕНЕЙ» не було надано платіжного доручення про оплату товару, подання якого передбачено специфікацією до контракту №269 від 11 березня 2014 року, що суперечить вимогам ст. 53 Митного кодексу України.

Оскільки розбіжності не були усунуті і після подання додаткових документів, то декларанта було повідомлено щодо невизнання митної вартості за ціною договору.

Зазначає, що Митним кодексом України (ст.57) визначено, що застосуванню другорядних методів передує процедура консультації між декларантом та митним органом. Також, у ході проведення консультації здійснюється обмін наявною інформацією, у митного органу була інформація щодо митного оформлення (цінова база даних ПІК «Цінова інформація про визначення митної вартості» ВМД №500040001/2014/012650 від 25.07.14 р., ВМД №125130013/2014/411806 від 04.08.14 р., ВМД №125130013/2014/410645 від 14.07.14 р.

Таким чином, оскільки декларант не надав додаткові документи, на підставі яких можливе визнання митної вартості за першим методом, застосування такого було неможливим. З причини відсутності у митного органу та декларанта інформації про ідентичні товари, посадові особи митниці не мали змоги застосувати метод визначення митної вартості № 2.

А тому митна вартість була визначена із застосуванням методу 2б.

Враховуючи наведене вище, відповідачем прийнято рішення про коригування митної вартості № 209000006/2014/200184/2 від 05.09.2014 р. та картку відмови у прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №209140000/2014/00392.

Щодо вирішення вимог позивача про зобовязання Львівську митницю визначити митну вартість товарів за основним методом, представник відповідача просить врахувати практику Верховного Суду України, яку долучив до матеріалів справи.

Представник відповідача просив відмовити в задоволенні позовних вимог повністю.

Суд заслухав пояснення представників сторін, дослідив долучені до матеріалів справи письмові докази, оцінив їх в сукупності і встановив наступні фактичні обставини справи та відповідні їм правовідносини.

Судом встановлено, що 30 липня 2010 року між компанією Sky Glory Inc Limited та ТОВ «Компанія Еней» було укладено контракт №б/н (т. 1, а.с. 51), відповідно до п. 1.1 якого Sky Glory Inc Limited (Продавець) продає, а ТОВ «Компанія ЕНЕЙ» (Покупець) купує на умовах визначених Контрактом, рекламно-сувенірну продукцію, номенклатура, кількість і ціна якої визначається специфікаціями та експортними фактурами, які Продавець виставляє Покупцю, які є невід'ємною частиною даного Контракту. Згідно п. 1.2 Контракту поставка Товару здійснюється поетапно, на умовах визначених специфікаціях та експортних фактурах. Згідно п.1.3. Контракту оплата за поставлений товар здійснюється в доларах США в терміни, визначені в специфікаціях та експортних фактурах.

11.03.2014 року компанією Sky Glory Inc Limited та ТОВ «Компанія Еней» було підписано Специфікацію №269 до Контракту б/н від 30.07.2010 року (т.1, а.с. 50), відповідно до якої Продавець постачає, а Покупець купує Товар згідно цін, наведених у Специфікації, на загальну суму 25215,84 доларів США. Цією ж Специфікацією Сторони погодили, що Покупець має право зробити оплату за Товар на 30 день після поставки або здійснити попередню оплату.

ТОВ «Компанія ЕНЕЙ» 27.08.2014 року для митного контролю та митного оформлення товарів, що імпортуються на митну територію України згідно Контракту б/н від 30.07.2010 року, Специфікації № 269, було подано митну декларацію №209140000/2014/028677 на товар: посуд кухонний керамічний, картонні коробки, посуд кухонний з фарфору та посуд кухонний з кам'яної кераміки (т. 1, а.с. 39-41).

На підтвердження заявленої митної вартості до митної декларації були подані наступні документи: картка обліку особи, яка здійснює операції з товарами №209/2012/0000774 від 22.11.2012 року (т.1, а.с. 43-45); рахунки-фактури (інвойси) №140863 та №140864 від 08.05.2014 року (т.1, а.с. 46-47); пакувальні листи від 08.05.2014 року (т.1, а.с. 48-49); Специфікацію №269 від 11.03.2014 року до Контракту б/н від 30.07.2010 року (т.1, а.с. 50); Контракт б/н від 30.07.2010 року (т.1, а.с. 51); інвойси та довідки про транспортні витрати № 8Н11077 від 20.05.2014 року, № 920001111 від 02.07.2014 року та б/н від 03.07.2014 року (т.1, а.с. 57-59); сертифікат про походження товару загальної форми №ССРІТ140492766 від 19.05.2014 року (т.1, а.с. 60); митну декларацію країни-транзитера № 14Р1.402010155ВЕРЕЗ від 02.07.2014 року (т.1, а.с. 6162).

27.08.2014 року Львівською митницею сформовано електронне повідомлення-вимогу про необхідність подання додаткових документів для підтвердження митної вартості.

На вимогу митниці щодо надання додаткових документів ТОВ «Компанія ЕНЕЙ» надіслано:

прайс-лист виробника товару б/н від 06.03.2014 року (т. 1, а.с. 63);

висновок Львівської торгово-промислової палати про якісні та вартісні характеристики товару № 19-09/1403 від 30.07. 2014 року (т. 1, а.с. 64-74).

05.09.2014 року митним органом прийнято рішення про коригування митної вартості товарів №209000006/2014/200184/1, в якому зазначено, що митна вартість імпортованих товарів не може бути визнана за ціною договору щодо товарів, що імпортуються, у зв'язку з неподанням декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах 2-3 статті 53 Митного кодексу України (в товаросупровідних документах виявлено неподання одного з основних документів платіжного доручення про оплату товару, подання якого передбачено специфікацією до контракту №269 від 11.03.2014 року).

Крім того, митним органом винесено картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №209140000/2014/00392, в якій повідомлено про відмову у прийнятті митної декларації з причин неможливості завершення митного оформлення по причині внесення змін у гр. 12, 45, 43, 44 митної декларації (у зв'язку з прийнятим рішенням про коригування митної вартості товару) ст. 55 МКУ, ПКМУ від 21.05. 2012 року № 450.

Вирішуючи спір, суд враховує наступне.

Згідно ст.49 Митного кодексу України (далі - МК України), митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленому розділом VIII цього Кодексу та цією главою (ч.1 ст.52 МК України).

Декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов'язані: 1) заявляти митну вартість, визначену ними самостійно, у тому числі за результатами консультацій з органом доходів і зборів; 2) подавати органу доходів і зборів достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об'єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню; 3) нести всі додаткові витрати, пов'язані з коригуванням митної вартості або наданням органу доходів і зборів додаткової інформації (ч. 2 ст. 52 МК України).

Згідно ч. 1 ст.53 МК України, у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає органу доходів і зборів документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.

Відповідно до ч.ч. 1, 3, 4 ст. 54 МК України контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється органом доходів і зборів під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості.

Контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється органом доходів і зборів шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу.

За результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів орган доходів і зборів визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень статті 55 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 1 ст. 55 МК України, рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається органом доходів і зборів у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо митним органом виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.

Згідно ст. 57 МК України, визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний.

Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції).

Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.

В силу положень ч. 2 ст. 58 МК України метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов'язковою при її обчисленні.

У разі якщо митна вартість не може бути визначена за основним методом, застосовуються другорядні методи, зазначені у пункті 2 частини першої статті 57 цього Кодексу (ч. 3 ст. 58 МК України).

Із системного аналізу вищенаведеного слідує, що основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції) і єдиною підставою його незастосування є, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірно та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов'язковою при її обчисленні.

Як вбачається із долучених до матеріалів справи інвойсів від №140863 та №140864 від 08.05.2014 року, ТОВ «Компанія ЕНЕЙ» було замовлено посуд кухонний керамічний, картонні коробки, посуд кухонний з фарфору та посуд кухонний з кам'яної кераміки на загальну суму 25215,84 доларів США.

Слід зазначити, що загалом для підтвердження заявленої митної вартості товару ТОВ «Компанія ЕНЕЙ» було надано наступні документи: картка обліку особи, яка здійснює операції з товарами №209/2012/0000774 від 22.11.2012 року; рахунки-фактури (інвойси) №140863 та №140864 від 08.05.2014 року; пакувальні листи від 08.05.2014 року; Специфікацію №269 від 11.03.2014 року до Контракту б/н від 30.07.2010 року; Контракт б/н від 30.07.2010 року; інвойси та довідки про транспортні витрати № 8Н11077 від 20.05.2014 року, № 920001111 від 02.07.2014 року та б/н від 03.07.2014 року; сертифікат про походження товару загальної форми №ССРІТ140492766 від 19.05.2014 року; митну декларацію країни-транзитера № 14Р1.402010155ВЕРЕЗ від 02.07.2014 року.

Суд вважає, що надані документи за своїм змістом не суперечать один одному, оскільки свідчать про незмінність кількості та ціни товару протягом усього шляху слідування, а тому таких документів було цілком достатньо для визначення митної вартості товарів за основним методом.

Щодо відсутності платіжних документів, то п. 4 ч. 2 ст. 53 МК України визначено подачу банківських платіжних документів, що стосуються оцінюваного товару лише у разі сплати рахунку. Судом встановлено, що на момент митного оформлення рахунок сплачено не було, що у свою чергу, виключає можливість вимагати відповідачу платіжний документ. Такий був сплачений лише 06.11.2014 року, що підтверджується платіжним дорученням в іноземній валюті №41 від 06.11.2014 року (т.1, а.с. 75).

Відповідно до ст. 60 МК України у разі якщо митна вартість оцінюваних товарів не може бути визначена згідно з положеннями статей 58 і 59 цього Кодексу, за митну вартість береться прийнята органом доходів і зборів вартість операції з подібними (аналогічними) товарами, які продано на експорт в Україну і час експорту яких збігається з часом експорту оцінюваних товарів або є максимально наближеним до нього.

Як слідує з матеріалів справи, митна вартість товарів визначена відповідачем за методом 2б на основі раніше визнаних митницею митних вартостей, а саме за МД №125130013/2014/411806 від 04.08.2014 року, МД №125130013/2014/410645 від 14.07.2014 року, МД №500040001/2014/012650 від 25.07.2014 року. Разом з тим, будь-які відомості щодо сортності товару, оформленого митницею, та його співвідношення з сортом товару, імпортованого позивачем, відсутні. За таких обставин суд вважає необгрунтованим застосування в спірних правовідносинах митної вартості товару згідно цінової бази даних ЄАІС ДМСУ ПІК «Цінова інформація про визначення митної вартості».

Оскільки подані позивачем документи для митного оформлення товару дають змогу встановити митну вартість товару, а митним органом не надано належного обґрунтування причин їх неврахування для встановлення митної вартості товару та необхідності надання додаткових документів для підтвердження заявленої митної вартості, суд вважає безпідставною відмову у митному оформленні товарів за заявленою декларантом митною вартістю та коригування митним органом митної вартості товару із застосуванням методу 2б визначення такої вартості.

Відповідно до ч. 4 ст. 70 КАС України обставини, які за законом повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися ніякими іншими засобами доказування, крім випадків, коли щодо таких обставин не виникає спору.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності, відповідно до ч. 2 ст. 71 КАС України, покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Враховуючи вищенаведене, суд приходить до висновку про обґрунтованість позовних вимог ТОВ «Компанія ЕНЕЙ» щодо визнання протиправними та скасування рішення Львівської митниці про коригування митної вартості товарів №209000006/2014/200184/1 від 05 вересня 2014 року та картки відмови у прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №209140000/2014/00392.

Щодо зобовязання Львівську митницю визначити митну вартість товарів, що поставлялися згідно Специфікації № 269 від 11.03.2014 року до Контракту б/н від 30.07.2010 року за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, суд враховує правову позицію Верховного Суду України, викладену у постанові від 17.12.2013 року, відповідно до якої питання контролю правильності обчислення декларантом митної вартості, як і визначення методу її обчислення у встановленому законом порядку в разі виникнення обґрунтованого сумніву, відносяться до виключної компетенції митних органів. Тому суди, встановивши протиправність рішень митного органу про визначення митної вартості товару за тим чи іншим методом, не вправі підміняти митний орган, стягуючи з державного бюджету надмірно сплачену з такої вартості суму ПДВ, фактично визначаючи при цьому інший метод обчислення митної вартості.

Відповідно до ч. 1 ст. 244-2 КАС України, рішення Верховного Суду України, прийняте за результатами розгляду заяви про перегляд судового рішення з мотивів неоднакового застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права у подібних правовідносинах, є обов'язковим для всіх суб'єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить зазначені норми права, та для всіх судів України. Суди зобов'язані привести свою судову практику у відповідність з рішенням Верховного Суду України.

А відтак, у суду відсутні підстави для зобовязання Львівську митницю визначити митну вартість товарів за основним методом - за ціною договору (контракту).

Відповідно до вимог статті 162 КАС України при вирішенні справи по суті суд може задовольнити адміністративний позов повністю або частково чи відмовити в його задоволенні повністю або частково. У разі задоволення адміністративного позову суд може прийняти постанову про визнання протиправними рішення суб'єкта владних повноважень чи окремих його положень, дій чи бездіяльності і про скасування або визнання нечинним рішення чи окремих його положень.

Із врахуванням вищевикладених обставин, суд вважає, що позовні вимоги слід задовольнити частково.

Відповідно до вимог ч.3 ст. 94 КАС України, якщо адміністративний позов задоволено частково, судові витрати, здійснені позивачем, присуджуються йому відповідно до задоволених вимог, а відповідачу відповідно до тієї частини вимог, у задоволенні яких позивачу відмовлено.

Керуючись ст.ст. 17-19, 71, 94, 160-163,167 КАС України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати рішення Львівської митниці Міндоходів про коригування митної вартості товарів №209000006/2014/200184/1 від 05.09.2014 року.

Визнати протиправною та скасувати картку відмови Львівської митниці Міндоходів у прийнятті митної вартості декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №209140000/2014/00392.

В решті позовних вимог відмовити.

Присудити із Державного бюджету на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія ЕНЕЙ» (вул. Пасічна, 59/15, м. Львів, 79038, код ЄДРПОУ 23955204) судовий збір у розмірі 109 (сто девять) грн. 62 коп.

Постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга подається до Львівського апеляційного адміністративного суду через Львівський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Львівського апеляційного адміністративного суду.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 КАС України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Повний текст постанови виготовлено та підписано 29.12.2014 року.

Суддя Клименко О.М.