Рішення № 42076181, 20.11.2014, Криворізький районний суд Дніпропетровської області

Справа № 177/2081/14-ц

Провадження № 2/177/928/14

Р І Ш Е Н Н Я

(заочне)

Іменем України

20 листопада 2014 року Криворізький районний суд Дніпропетровської області у складі:

головуючого судді: Приміч Г. І.

за участі: секретаря Ференц Я. З.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Кривому Розі цивільну справу за позовом ПУБЛІЧНОГО АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА ОСОБА_1 „ПРИВАТБАНК до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості, -

В С Т А Н О В И В:

08.07.2014 року представник позивача звернувся до суду з зазначеною позовною заявою та уточнивши обставини позову, в обґрунтування позовних вимог вказував на те, що 26.06.2011 року між сторонами був укладений договір про надання банківських послуг без номеру, відповідно до умов якого позивач надав відповідачу кредит у сумі 5 000,00 грн. у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку, в обмін на зобовязання відповідача погашати кредит у строки та порядку, передбаченими Договором зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 30,00 % на рік на суму залишку заборгованості за кредитом та інших, передбачених договором платежів.

Своїм підписом у Заяві відповідач надав свою згоду на те, що вказана Заява разом з Умовами та Правилами надання банківських послуг, Правилами користування платіжною карткою та Тарифами складають між ним та Банком Договір про надання банківських послуг (далі, - Договір).

При укладенні даного договору сторони керувалися положеннями ч.1 ст.634 ЦК України, якою дано визначення поняттю договору приєднання.

Згідно з п.п. 2.1.1.2.3, 2.1.1.2.4 Умов і Правил надання банківських послуг відповідач надав свою згоду на зміну (збільшення або зменшення) банком кредитного ліміту у будь-який момент.

Позивач свої зобовязання по наданню відповідачу кредитних коштів виконав у повному обсязі.

Однак, відповідач у порушення умов зазначеного Договору та ст.ст. 526, 527, 530 ЦК України належним чином не виконав покладених на нього зобовязань по погашенню кредиту, у звязку з чим, станом на 30.05.2014 року утворилася кредитна заборгованість в загальному розмірі 11 878,34 грн., яка складається із:

- заборгованості за кредитом 4970,90 грн.

- заборгованості по процентам за користування кредитом 4369,67 грн.

- заборгованості по комісії за користування кредитом 1495,94 грн. та штрафів відповідно до п. 2.1.1.7.6. Умов і Правил надання банківських послуг, а саме: штрафу (фіксована частина) - 500,00 грн. та штрафу (відсоткова складова) 541,83 грн.

Дану заборгованість представник позивача просив стягнути з відповідача на користь позивача, а також витрати по оплаті судового збору в розмірі 243,60 грн.

В судове засідання представник позивача не зявився, згідно письмового клопотання просив справу розглянути за його відсутності, позовні вимоги підтримує в повному обсязі, проти ухвалення заочного рішення не заперечує (а.с. 51,52).

Відповідач ОСОБА_2, будучи належним чином повідомленим про час та місце розгляду справи у встановленому законом порядку, в судове засідання повторно не з`явився, про причини неявки суду не повідомив, заяви про розгляд справи за його відсутності на адресу суду не надходило. На адресу суду повернулися поштові конверти із судовими повістками, направлені відповідачу за зареєстрованим місцем проживання, якими він викликався в судові засідання на 16.10.2014 року та 20.11.2014 року з відмітками «за зазначеною адресою не проживає» та «за закінченням терміну зберігання» відповідно (а.с.47,49), що свідчить про неможливість вручення відповідачу судових викликів на вказані дати, однак вони вважаються такими, що вручені йому належним чином в силу п.5 ч.5 ст.74 ЦПК України.

Зі згоди представника позивача, який не заперечує проти заочного розгляду справи, суд на місці постановив ухвалити по справі заочне рішення, на підставі наявних у справі доказів, що відповідає положенням ст. 224 ЦПК України.

У звязку з неявкою в судове засіданні всіх осіб, які беруть участь у справі, відповідно до ч. 2 ст. 197 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Суд, вивчивши матеріали справи, вважає, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню з наступних законних підстав.

Відповідно до ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобовязується надати грошові кошти (кредит) позичальникові в розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобовязується повернути кредит та сплатити проценти.

Згідно ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Згідно статей 525, 526 ЦК України зобовязання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору, одностороння відмова від виконання зобовязань не допускається.

Боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобовязання (ст. 625 ЦК України).

У разі порушення зобовязання настають правові наслідки встановлені договором або законом (ч.1 ст. 611 ЦК України).

Згідно зі ст. 549 ЦК України, у разі порушення боржником зобов'язання, він повинен передати кредиторові неустойку (штраф, пеню), під якою розуміється грошова сума або інше майно.

Судом встановлено, що 26.06.2011 року між Публічним акціонерним товариством ОСОБА_1 банк „ПРИВАТБАНК та відповідачем ОСОБА_2 був укладений договір про надання банківських послуг без номеру від 26.06.2011 року (далі, - Договір), який складається із Заяви, Умов і Правил надання банківських послуг (далі, - Умови), Правил користування платіжною карткою та Тарифів (а.с. 7,8-32,53), згоду на укладення якого відповідач підтвердив своїм підписом у Заяві.

По суті вказаний Договір є договором приєднання в розумінні ч.1 ст. 634 ЦК України, якою визначено, що договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

Згідно умов договору позивач надав відповідачу платіжну картку «Універсальна» та кредит у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку в розмірі 300,00 грн. (а.с.53), в обмін на обовязок відповідача погашати заборгованість за кредитом та відсоткам за його використання у розмірі 2,5% в місяць на суму залишку заборгованості за кредитом (30,00 % на рік).

В подальшому 26.06.2011 року позивачем було збільшено розмір кредитного ліміту до 3600,00 грн., 23.07.2011 року до 4200,00 грн., а 24.08.2011 року до 5000,00 (а.с. 53), що відповідає положенням п.п. 2.1.1.2.3, 2.1.1.2.4 Умов, якими передбачене право банку на зміну (збільшення або зменшення) кредитного ліміту у будь-який момент.

Відповідно до п. 2.1.1.7.6. Умов при порушенні Клієнтом строків платежів по будь-якому з грошових зобовязань, передбачених Договором більш ніж на 30 днів, Клієнт зобовязується сплатити Банку штраф у розмірі 500 грн. + 5% від суми заборгованості за кредитним лімітом з урахуванням нарахованих і прострочених процентів і комісії (а.с.28).

Усупереч умовам спірного кредитного договору ОСОБА_2 взяті на себе зобовязання по поверненню кредиту належним чином не виконав, в результаті чого утворилася заборгованість.

Згідно наявного у справі розрахунку заборгованості (а.с.5-6), станом на 30.05.2014 року позивачем нараховано заборгованість у загальному розмірі 11 878,34 грн., яка складається із:

- заборгованості за кредитом 4970,90 грн.

- заборгованості по процентам за користування кредитом 4369,67 грн.

- заборгованості по комісії за користування кредитом 1495,94 грн. та штрафів відповідно до п. 2.1.1.7.6. Умов і Правил надання банківських послуг, а саме: штрафу (фіксована частина) - 500,00 грн. та штрафу (відсоткова складова) 541,83 грн.

Однак, проаналізувавши наявні у справі докази, умови спірного кредитного договору, суд критично оцінює розмір нарахованої відповідачем заборгованості по комісії за користування кредитом у сумі 1 495,94 грн. через неможливість встановити правомірність нарахування даного платежу, в силу чого вважає, що він не підлягає стягненню з відповідача на користь позивача, виходячи з такого.

Як видно з довідки про умови кредитування від 29.06.2011 року, в ній значиться ряд комісій, зокрема, такі як: комісія за зняття кредитних коштів, комісія за зняття власних коштів, комісія за моніторинг неактивної карти, комісія за отримання балансу на чек в банкоматах ПАТ КБ «ПРИВАТБАНК» (крім чека операції зняття готівки), та кожна із них передбачає різні суми оплати.

Вказане позбавляє суд можливості достеменно встановити, які саме комісії позивач включив до суми 1 495,94 грн. та чи є правомірним і обґрунтованим таке включення.

Не конкретизує цього і наданий позивачем розрахунок заборгованості, оскільки під сумою 1 495,94 грн. значиться сумарна заборгованість по комісії та пені. Самостійно розмежувати суми по цих двох платежах суд не має змоги.

Відповідно до ст.ст. 10, 60 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 цього Кодексу. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Рішення суду як найважливіший акт правосуддя покликане забезпечити захист гарантованих Конституцією України прав і свобод людини та здійснення проголошеного Основним Законом України принципу верховенства права (п.2 постанови Пленуму Верховного суду України «Про судове рішення у цивільній справі» від 18.12.2009 року № 14).

Аналізуючи перелічені вище докази в їх сукупності, суд приходить до висновку, що відповідачем допущено порушення умов Договору про надання банківських послуг без номеру від 26.06.2011 року, у звязку з чим, з ОСОБА_2 на користь ПАТ КБ «ПРИВАТБАНК» підлягає стягненню сума заборгованості за вищевказаним Договором, станом на 30.05.2014 року в загальному розмірі 10 382,40 грн., у тому числі: заборгованість за кредитом - 4970,90 грн., заборгованість по процентам за користування кредитом 4369,67 грн., штраф (фіксована частина) - 500,00 грн. та штраф (відсоткова складова) - 541,83 грн.

В задоволенні позовних вимог про стягнення з відповідача заборгованості по комісії у сумі 1 495,94 грн. слід відмовити з мотивів їх недоведеності.

Згідно ч.1 ст. 88 ЦПК України стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати. Якщо позов задоволено частково, судові витрати присуджуються позивачеві пропорційно до розміру задоволених позовних вимог, а відповідачеві - пропорційно до тієї частини позовних вимог, у задоволенні яких позивачеві відмовлено.

Враховуючи те, що позивачу частково задоволено позовні вимоги у розмірі 10 382,40 грн. замість 11 878,34 грн., що становить 87 % заявлених вимог (10 382,40 грн. х 100% / 11 878,34 грн. = 87%), тому з відповідача на користь позивача підлягають стягненню витрати по оплаті судового збору в розмірі 211,93 грн. (243,60 грн. х 87% / 100% = 211,93 грн.) (а.с.1).

На підставі викладеного і керуючись ст.ст. 14, 509, 524, 525, 526, 554, 611, 651 ч.2, 1048, 1049, 1050, 1054 ЦК України, ст.ст. 10, 11, 60, 88 ч.1, 197 ч.2, 208 ч.1 п. 2, 213, 215, 224-226 ЦПК України суд,

В И Р І Ш И В:

Позовні вимоги ПУБЛІЧНОГО АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА ОСОБА_1 „ПРИВАТБАНК до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості, задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, ідентифікаційний номер НОМЕР_1, на користь ПУБЛІЧНОГО АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА ОСОБА_1 ПРИВАТБАНК, ідентифікаційний код 14360570, заборгованість за Договором про надання банківських послуг без номеру від 26.06.2011 року, станом на 30.05.2014 року, в загальному розмірі 10 382 (десять тисяч триста вісімдесят дві) гривні 40 копійок, що включає в себе:

- заборгованість за кредитом 4 970 (чотири тисячі девятсот сімдесят) грн. 90 коп.;

- заборгованість по процентам за користування кредитом 4 369 (чотири тисячі триста шістдесят девять) грн. 67 коп.;

- штраф (фіксована частина) 500 (пятсот) грн. 00 коп.;

- штраф (відсоткова складова) 541 (пятсот сорок одна) грн. 83 коп.

Стягнути з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, ідентифікаційний номер НОМЕР_1, на користь ПУБЛІЧНОГО АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА ОСОБА_1 ПРИВАТБАНК, ідентифікаційний код 14360570, 211 (двісті одинадцять) гривень 93 коп. в рахунок сплати судового збору.

В задоволенні іншої частини позовних вимог відмовити.

Рішення може бути оскаржено до апеляційного суду Дніпропетровської області протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, яка може бути подана протягом десяти днів з дня отримання його копії.

Суддя: