Постанова № 42074664, 18.12.2014, Київський апеляційний господарський суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"18" грудня 2014 р. Справа№ 910/2773/14

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Андрієнка В.В.

суддів: Буравльова С.І.

Шапрана В.В.

за участю представників cторін:

позивача: Кіян А.В., довіреність б/н від 23.05.2014 р.,

Борисенко А.С., довіреність б/н від 23.05.2014 р.

відповідача 1: не з'явився,

відповідача 2: Повар О.М., довіреність б/н від 23.01.2014 р.

третьої особи: не з'явився.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Swissport International Ltd. (Свіспорт Інтернешенел Лімітед)

на рішення господарського суду м. Києва від 30.10.2014

у справі №910/2773/14 (головуючий суддя - Васильченко Т.В., судді - Нечай О.В., Марченко О.В.)

за позовом Swissport International Ltd. (Свіспорт Інтернешенел Лімітед)

до Товариства з обмеженою відповідальністю"Інтеравіа"

Приватного акціонерного товариства "Авіакомпанія "Міжнародні авіалінії України"

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача 1: Головне управління юстиції у місті Києві в особі відділу державної реєстрації юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців Шевченківського району реєстраційної служби Головного управління юстиції у місті Києві

про визнання недійсними рішення позачергових зборів учасників, визнання недійсним статуту, визнання відсутності права на частку та визнання права власності

ВСТАНОВИВ:

Swissport International Ltd. (Свіспорт Інтернешенел Лімітед) (далі - Компанія) звернулась до господарського суду м. Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Інтеравіа" та Приватного акціонерного товариства "Авіакомпанія "Міжнародні авіалінії України" про визнання недійсними рішення позачергових зборів учасників, визнання недійсним статуту, визнання відсутності права на частку та визнання права власності на частку.

Ухвалою господарського суду м. Києва від 02.06.2014 р. залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача 1 - Головне управління юстиції у місті Києві в особі відділу державної реєстрації юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців Шевченківського району реєстраційної служби Головного управління юстиції у місті Києві.

Рішенням господарського суду м. Києва від 30.10.2014 р. у справі №910/2773/14 в задоволенні позовних вимог відмовлено повністю.

Не погоджуючись із прийнятим рішенням, Swissport International Ltd. (Свіспорт Інтернешенел Лімітед) звернулась до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить суд рішення господарського суду м. Києва від 30.10.2014 р. у справі №910/2773/14 скасувати повністю та прийняти нове рішення, яким позов Swissport International Ltd. (Свіспорт Інтернешенел Лімітед) до Товариства з обмеженою відповідальністю"Інтеравіа" про визнання недійсними рішення позачергових зборів учасників, визнання недійсною нової редакції статуту, визнання відсутності права на частку та визнання права власності - задовольнити повністю.

Визнати недійсним рішення позачергових зборів учасників Товариства з обмеженою відповідальністю"Інтеравіа" прийняте шляхом письмового опитування без проведення зборів учасників від 12.06.2013.

Визнати недійсною нову редакцію статуту Товариства з обмеженою відповідальністю "Інтеравіа", що була затверджена рішенням позачергових зборів учасників ТОВ "Інтеравіа" від 12.06.2013 та зареєстрована 17.06.2013 державним реєстратором Шевченківської районної у м. Києві державної адміністрації Кучерявим Романом Тарасовичем, номер запису 10741050015003316.

Визнати відсутнім у Приватного акціонерного товариства "Авіакомпанія "Міжнародні авіалінії України" права на частку у розмірі 70,6 % статутного капіталу Товариства з обмеженою відповідальністю "Інтеравіа".

Визнати право власності Swissport International Ltd. (Свіспорт Інтернешенел Лімітед) на частку у статутному капіталі Товариства з обмеженою відповідальністю"Інтеравіа" у розмірі 70,6%.

Свої вимоги апелянт обґрунтовує тим, що рішення місцевого господарського суду прийняте з неповним з'ясуванням обставин, що мають значення для справи, місцевий господарський суд неправильно застосував і порушив норми матеріального та процесуального права.

Відповідач 1 в судове засідання повноважних представників не направив, причини неявки суду не повідомив, відзиву на апеляційну скаргу не надав, про час та місце судового засідання повідомлений належним чином.

Відповідач 2 у письмових поясненнях на апеляційну скаргу просив суд залишити рішення господарського суду м. Києва від 30.10.2014 р. у справі №910/2773/14 без змін з огляду на його законність та обґрунтованість, а апеляційну скаргу Компанії Swissport International Ltd. (Свіспорт Інтернешенел Лімітед) без задоволення.

Третя особа в судове засідання повноважних представників не направила, причини неявки суду не повідомила, відзиву на апеляційну скаргу не надала, про час та місце судового засідання повідомлена належним чином.

Апеляційний господарський суд, дослідивши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, заслухавши пояснення, встановив наступне.

25.11.2004 проведено державну реєстрацію Товариства з обмеженою відповідальністю "ІНТЕРАВІА".

Рішенням позачергових загальних зборів учасників товариства з обмеженою відповідальністю "Свіспорт Україна" від 15.05.2008 затверджено нову редакцію статуту товариства, яким визначено, що товариство є повним правонаступником всіх прав та зобов'язань товариства з обмеженою відповідальністю "ІНТЕРАВІА".

Згідно п.п. 2.1, 6.3 вказаного статуту товариства з обмеженою відповідальністю "Свіспорт Україна" його учасниками є Свіспорт Інтернешнл Лімітед (Swissport International Ltd.) з часткою власності у статутному фонді товариства 70,6 % та Приватне акціонерне товариство "Авіакомпанія "Міжнародні Авіалінії України" з часткою власності у статутному фонді товариства 29,4 %.

В червні 2012 року ПрАТ "Авіакомпанія "Міжнародні авіалінії України" звернулось до господарського суду м. Києва із позовом до Swissport International Ltd., ТОВ "Свіспорт Україна" та Шевченківської районної у місті Києві державної адміністрації про визнання права власності на частку у статутному капіталі Товариства з обмеженою відповідальністю "Свіспорт Україна" у розмірі 70,6% статутного капіталу, що згідно із статутом Товариства з обмеженою відповідальністю "Свіспорт Україна" дорівнює 3530 доларам США та є еквівалентом 18753,12 грн. згідно з офіційним курсом гривні до долара США, встановленим НБУ 25.08.2004р., укладення між Swissport International Ltd. та Приватним акціонерним товариством "Авіакомпанія "Міжнародні Авіалінії України" договору купівлі-продажу частки у статутному капіталі Товариства з обмеженою відповідальністю "Свіспорт Україна" на визначних позивачем умовах та зобов'язання Шевченківської районної в місті Києві державної адміністрації в особі державного реєстратора внести зміни до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців щодо Товариства з обмеженою відповідальністю "Свіспорт Україна" шляхом внесення до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців запису про зміни у складі учасників Товариства з обмеженою відповідальністю "Свіспорт Україна", а саме: про перехід до Приватного акціонерного товариства "Авіакомпанія "Міжнародні Авіалінії України" частки у розмірі 70,6% статутного капіталу Товариства з обмеженою відповідальністю "Свіспорт Україна" та про належність Приватному акціонерному товариству "Авіакомпанія "Міжнародні Авіалінії України" частки у розмірі 100% статутного капіталу Товариства з обмеженою відповідальністю "Свіспорт Україна".

Підставою позову ПрАТ "Авіакомпанія "Міжнародні Авіалінії України" стало порушення Swissport International Ltd. умов договору між учасниками від 21.02.2006 щодо корпоративного управління ТОВ "Свіспорт Україна", внаслідок чого у Swissport International Ltd. виник обов'язок продати на користь ПрАТ "Авіакомпанія "Міжнародні Авіалінії України" свою частку у статутному капіталі ТОВ "Свіспорт Україна".

За результатами розгляду вказаного спору, рішенням господарського суду м. Києва від 26.10.2012 р. у справі №5011-62/8101-2012, залишеним без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 27.03.2013, позов задоволено частково, укладено між ПрАТ "Авіакомпанія "Міжнародні Авіалінії України" та Swissport International Ltd. договір купівлі-продажу частки в статутному капіталі ТОВ "Свіспорт Україна" та визнано право власності ПрАТ "Авіакомпанія "Міжнародні Авіалінії України" на частку у статутному капіталі ТОВ "Свіспорт Україна" у розмірі 70,6% статутного капіталу.

12.06.2013 р. рішенням позачергових зборів учасників ТОВ "Інтеравіа", прийнятим шляхом письмового опитування без проведення зборів учасників, вирішено внести зміни до статуту товариства шляхом викладення статуту товариства у новій редакції та затверджено нову редакцію статуту товариства, яку було зареєстровано 17.06.2013 р. за №10741050015003316.

Відповідно до п. 6.3 вказаного статуту частка МАУ у статутному капіталі Товариства становить 100%, що дорівнює 26 562,50 грн.

Разом з тим, постановою Вищого господарського суду України від 02.10.2013 рішення господарського суду м. Києва від 26.10.2012 та постанову Київського апеляційного господарського суду від 27.03.2013 у справі № 5011-62/8101-2012 скасовано, а справу направлено на новий розгляд до господарського суду м. Києва.

Таким чином, враховуючи, що рішення суду, яким укладено договір купівлі-продажу частки в статутному капіталі відповідача 1 скасовано, вказаний договір є неукладеним, тобто таким, що не породжує жодних правових наслідків, а тому між Swissport International Ltd. та ПрАТ "Авіакомпанія "Міжнародні Авіалінії України" не виникло жодних правовідносин щодо передачі у власність останньому частки позивача в статутному капіталі відповідача в розмірі 70,6%.

З цих підстав позивач звернувся до суду з даним позовом про визнання недійсним рішення позачергових зборів учасників, визнання недійсним статуту, визнання відсутності права на частку та визнання права власності на частку, посилаючись на порушення його корпоративних прав під час проведення спірних зборів та наявність саме у нього права на 70,6% статутного капіталу відповідача 1.

Статтею 167 Господарського кодексу України встановлено, що корпоративні права - це права особи, частка якої визначається у статутному капіталі (майні) господарської організації, що включають правомочності на участь цієї особи в управлінні господарською організацією, отримання певної частки прибутку (дивідендів) даної організації та активів у разі ліквідації останньої відповідно до закону, а також інші правомочності, передбачені законом та статутними документами. Володіння корпоративними правами не вважається підприємництвом. Законом можуть бути встановлені обмеження певним особам щодо володіння корпоративними правами та/або їх здійснення. Під корпоративними відносинами маються на увазі відносини, що виникають, змінюються та припиняються щодо корпоративних прав.

Тобто, особою, яка наділена майновими правами учасника відповідного товариства, є особа, що володіє часткою у статутному капіталі такого товариства.

Позивач зазначив, що в силу скасування постановою Вищого господарського суду України від 02.10.2013 у справі №5011-62/8101-2012 рішення господарського суду м. Києва від 26.10.2012, яким було укладено між Swissport International Ltd. та ПАТ "Авіакомпанія "МАУ" договір купівлі-продажу частки у статутному капіталі Товариства з обмеженою відповідальністю "Свіспорт Україна" (ТОВ "Інтеравіа") у розмірі 70,6 % статутного капіталу, він наділений майновими правами учасника ТОВ "Інтеравіа", оскільки є власником відповідної частки в його статутному капіталі.

В той же час, постановою Київського апеляційного господарського суду від 25.09.2014 у справі №5011-62/8101-2012 (за наслідками її нового розгляду) укладено між Swissport International Ltd. та ПАТ "Авіакомпанія "МАУ" договір купівлі-продажу частки у статутному капіталі ТОВ "Свіспорт Україна" (після зміни назви - ТОВ "Інтеравіа"), за змістом якого Компанія Swissport International Ltd. (продавець) продає на користь ПАТ "Авіакомпанія "МАУ" (покупець) частку у статутному капіталі Товариства з обмеженою відповідальністю "Свіспорт Україна" (01030, м. Київ, Шевченківський район, вул. Лисенка, буд.4, ЄДРПОУ 33240887), що становить 70,6% статутного капіталу ТОВ "Свіспорт Україна", що дорівнює 3 530 доларам США та є еквівалентом 18 753,12 грн. згідно із офіційним курсом гривні до долара США, встановленим НБУ на 25.08.2004 р., а покупець приймає і зобов'язується сплатити за частку передбачену договором купівельну ціну.

Тобто, вказаною постановою встановлено факт укладення між сторонами договору купівлі-продажу частки компанії Swissport International Ltd. у статутному капіталі ТОВ "Свіспорт Україна" (ТОВ "Інтеравіа") у розмірі 70,6% від його статутного капіталу на користь Авіакомпанія.

При цьому, вказаний договір укладений з моменту набрання постановою Київського апеляційного господарського суду від 25.09.2014 у справі №5011-62/8101-2012 законної сили, тобто з 25.09.2014.

Пунктом 10 постанови Пленуму Верховного Суду України "Про незалежність судової влади" від 13.06.2007 р. №8 передбачено, що за змістом частини п'ятої статті 124 Конституції України судові рішення є обов'язковими до виконання на всій території України і тому вважаються законними, доки вони не скасовані в апеляційному чи касаційному порядку або не переглянуті компетентним судом в іншому порядку, визначеному процесуальним законом, в межах провадження справи, в якій вони ухвалені. Виключне право перевірки законності та обґрунтованості судових рішень має відповідний суд згідно з процесуальним законодавством. Оскарження у будь-який спосіб судових рішень, діяльності судів і суддів щодо розгляду та вирішення справи поза передбаченим процесуальним законом порядком у справі не допускається, і суди повинні відмовляти у прийнятті позовів та заяв з таким предметом.

Згідно з практикою Європейського суду з прав людини, яка у відповідності до ст. 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" є джерелом права, одним з основних елементів верховенства права є принцип правової певності, який серед іншого передбачає, що рішення суду з будь-якої справи, яке набрало законної сили, не може бути поставлено під сумнів.

Відповідно до пунктів 33, 34 рішення Європейського суду з прав людини від 19.02.2009 р. у справі "Христов проти України" одним з основоположних аспектів верховенства права є принцип юридичної визначеності, згідно з яким у разі остаточного вирішення спору судами їхнє рішення, що набрало законної сили, не може ставитися під сумнів (справа "Брумареску проти Румунії", п. 61). Принцип юридичної визначеності вимагає поваги до принципу res judicata, тобто поваги до остаточного рішення суду. Згідно з цим принципом жодна сторона не має права вимагати перегляду остаточного та обов'язкового до виконання рішення суду лише з однією метою - домогтися повторного розгляду та винесення нового рішення у справі.

З урахуванням викладеного у суду відсутні підстави для повторного доказування наведених обставин (факту продажу Компанією на користь Авіакомпанії частки у статутному капіталі ТОВ "Інтеравіа"), адже існування даної обставини підтверджує судове рішення, що не може бути поставлене під сумнів.

Переоцінка вказаного факту буде свідчити про поставлення під сумнів наведеного судового рішення, що є недопустимим.

Таким чином, оскільки згідно вказаної постанови укладено договір купівлі-продажу спірної частки в статутному капіталі ТОВ "Свіспорт Україна" (ТОВ "Інтеравіа") на користь ПАТ "Авіакомпанія "МАУ", Компанія не є власником такої частки з 25.09.2014, тобто, у Компанії відсутні будь-які корпоративні права на ТОВ "Інтеравіа" станом на момент вирішення спору у даній справі.

Відповідно до абз. 2 п. 11 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 24.10.2008 №13 "Про практику розгляду судами корпоративних спорів" при вирішенні корпоративного спору господарський суд повинен встановити наявність в особи, яка звернулася з позовом, суб'єктивного матеріального права або законного інтересу, на захист якого подано позов, а також з'ясувати питання про наявність чи відсутність факту їх порушення або оспорювання. Не можна задовольняти позовні вимоги щодо захисту права, яке може бути порушено у майбутньому і щодо якого невідомо, чи буде воно порушено, зокрема вимоги про припинення дій шляхом заборони чинити перешкоди позивачу стосовно участі у загальних зборах на майбутнє.

Статтею 15 Цивільного кодексу України передбачено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання та на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Відповідно до ч. 1 ст. 1 Господарського процесуального кодексу України підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні), громадяни, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і в установленому порядку набули статусу суб'єкта підприємницької діяльності, мають право звертатися до господарського суду згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів, а також для вжиття передбачених цим Кодексом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.

Однак, право, яке захищається повинно існувати на день прийняття судового рішення.

Таким чином, оскільки станом на момент вирішення даного спору позивач не є власником частки у статутному капіталі ТОВ "Свіспорт Україна" (ТОВ "Інтеравіа") у розмірі 70,6% статутного капіталу (не є учасником такого товариства), то підстави вважати наявним на час прийняття рішення його порушеного корпоративного права, на захист якого було спрямовано подання даного позову, відсутні, адже позовні вимоги не пов'язані з оспоренням процедури виходу, не спрямовані на поновлення у складі учасників чи пов'язаною із цим виплатою грошових коштів.

При цьому, існування на момент звернення з даним позовом у позивача матеріальних прав учасника товариства, з огляду на їх подальше припинення (продаж своєї частки на користь іншої особи) під час вирішення спору нівелює можливість відновлення таких прав і інтересів в судовому порядку, оскільки задоволення позову не може призвести до відновлення порушених прав позивача, так як факт продажу позивачем своєї частки у товаристві свідчить про відсутність у нього можливості реалізації прав учасника товариства.

З огляду на викладене, позивачем не доведено, а судом не встановлено на момент вирішення спору обставини, з якими положення чинного законодавства України пов'язують існування у позивача майнових прав учасника ТОВ "Свіспорт Україна" (ТОВ "Інтеравіа"), а тому правові підстави для задоволення позову та визнання недійсним рішення позачергових зборів учасників ТОВ "Інтеравіа" від 12.06.2013; нової редакції статуту ТОВ "Інтеравіа"; визнання відсутнім у Авіакомпанії права на спірну частку у ТОВ "Інтеравіа"; визнання права власності на таку частку за Компанією відсутні.

На підставі викладеного та з урахуванням встановлених обставин справи, суд дійшов висновку про необхідність відмови в задоволенні позовних вимог Swissport International Ltd. в повному обсязі.

За таких обставин колегія суддів погоджується з висновком місцевого господарського суду про відсутність підстав для задоволення позовних вимог.

Беручи до уваги наведене, судова колегія вважає, що рішення господарського суду м. Києва від 30.10.2014 р. у справі №910/2773/14 прийнято з повним і достовірним встановленням всіх фактичних обставин, які мають значення для вирішення даного спору, а також з дотриманням норм матеріального і процесуального права, у зв'язку з чим апеляційна скарга Swissport International Ltd. (Свіспорт Інтернешенел Лімітед) задоволенню не підлягає.

Керуючись ст. ст. 99, 101, 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Рішення господарського суду м. Києва від 30.10.2014 р. у справі №910/2773/14 залишити без змін, а апеляційну скаргу Swissport International Ltd. (Свіспорт Інтернешенел Лімітед) - без задоволення.

Головуючий суддя В.В. Андрієнко

Судді С.І. Буравльов

В.В. Шапран