Рішення № 42071201, 25.12.2014, Тиврівський районний суд Вінницької області

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

25.12.2014 р. 145/2063/14-ц

2/145/794/2014

Тиврівський районний суд Вінницької області в складі:

головуючого Ратушняк І. О.

при секретарі Тихій О.Н.

за участю представника позивача ОСОБА_1,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в смт Тиврів цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 сільської ради та ОСОБА_4 РДА Вінницької області про визнання права на земельну частку (пай) в порядку спадкування за законом, -

встановив:

ОСОБА_2 звернулася до суду із заявою, в якій вказує, що 25 жовтня 2005 року померла її мати ОСОБА_5, яка до дня смерті проживала та була зареєстрована ІНФОРМАЦІЯ_1.

Після її смерті відкрилась спадщина, до складу якої входить право на земельну частку (пай) площею 3,60 умовних кадастрових гектара на території ОСОБА_3 сільської ради Тиврівського району Вінницької області.

Вказане право мати набула в порядку спадкування після смерті її чоловіка, а її батька ОСОБА_6, який помер 04 червня 2002 року, оскільки на день смерті постійно проживала з ним за адресою: Вінницька область, Тиврівський район, с. Шендерів, вул. Ленінська, 27, і не відмовилась від свого права на спадщину.

Право її батька на земельну частку (пай) площею 3,60 умовних кадастрових гектара на території ОСОБА_3 сільської ради Тиврівського району Вінницької області посвідчувалось сертифікатом на право на земельну частку (пай) серії ВН № 0459047 виданим ОСОБА_4 районною державною адміністрацією 07 жовтня 1997 року.

За життя її мати належним їй майном не розпорядилася. Вона є спадкоємицею першої черги спадкування за законом після неї. Крім неї, спадкоємцем першої черги спадкування є її брат, ОСОБА_7, однак він спадщини після смерті нашої матері не прийняв та на неї не претендує, що стверджується його заявою, копія якої міститься в додатках до позовної заяви.

Вона прийняла спадщину після смерті матері в силу положень ст.1268 ЦК України, подавши відповідну заяву до нотаріальної контори.

В подальшому, з метою оформлення прийнятої спадщини вона зверталася до нотаріальної контори, однак у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом на земельну ділянку їй було відмовлено через відсутність оригіналу сертифікату на право на земельну частку (пай).

ОСОБА_6 за життя був членом КСП «Колос» та мав право на земельну частку пай у землях даного КСП, яке було посвідчене сертифікатом серії ВН №0459047 від 07 жовтня 1997 року. Однак в подальшому оригінал сертифікату на право на земельну частку (пай) було втрачено, а його дублікат відділом Держкомзему не видавався в зв'язку з відсутністю чистих бланків.

Згідно з Указом Президента України «Про порядок паювання земель, переданих в колективну власність сільськогосподарським підприємствам і організаціям» від 8.08.1995 р № 720/95 право на земельну частку (пай) мали усі члени КСП, внесені до списку, що додається до Державного акта на право колективної власності.

Відповідно до п.24 Постанови Пленуму ВСУ «Про практику застосування судами земельного законодавства при розгляді цивільних справ» від 16.04.2004 р. №7 (із змінами, внесеними згідно з постановою Пленуму Верховного Суду України від 19.03.2010р.М 2), член колективного сільськогосподарського підприємства (КСП), включений до списку, що додається до державного акта на право колективної власності на землю, набуває права на земельну частку (пай) з дня видачі цього акта, і в разі його смерті успадкування права на земельний пай здійснюється за нормами ЦК.

ОСОБА_6 належало право на земельну частку (пай) за № 7 в КСП «Колос» с. Шендерів на території ОСОБА_3 сільської ради згідно державного акту на право колективної власності на землю № 017 від 26.12.1995 року.

Розмір вказаної земельної частки (паю) становить 3,60 в умовних кадастрових гектарах без визначення меже земельної ділянки в натурі (на місцевості).

Державний акт на право колективної власності на землю було видано КСП «Колос» 26.12.1995 р., відтак з цього часу ОСОБА_6 набув право на вищевказану земельну частку (пай).

Розмір належної ОСОБА_6 земельної частки (паю) на території ОСОБА_3 сільської ради становить 3,60 в умовних кадастрових гектарах без визначення її меж в натурі (на місцевості), вартість становить 59788,29 грн.

Оскільки відсутність оригіналу сертифіката на право на земельну частку (пай) на ім'я ОСОБА_6 позбавляє її можливості оформити свої спадкові права та виділити земельну частку (пай) в натурі, тому вона вимушена звернутись до суду з даним позовом.

Просить визнати за нею, ОСОБА_2, право на земельну частку (пай) розміром 3,60 в умовних кадастрових гектарах, вартістю 59788, 29 грн. на території ОСОБА_3 сільської ради Тиврівського району Вінницької області в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_5, померлої 25 жовтня 2005 року в с. Шендерів Тиврівського району Вінницької області, яка набула дане право в порядку спадкування після смерті ОСОБА_6, який помер 04 червня 2002 року.

В судовому засіданні представник позивача ОСОБА_1 позовні вимоги підтримав, просить їх задоволити з підстав, наведених в позовній заяві.

Представник відповідача ОСОБА_3 сільської ради в судове засідання не з'явився. ОСОБА_3 сільська рада просить справу розглянути у відсутності її представника, позов визнає.

Представник відповідача ОСОБА_4 районної державної адміністрації Вінницької області в судове засідання не з'явився. ОСОБА_4 РДА просить справу розглянути у відсутності її представника, позов визнає.

Суд, дослідивши матеріали справи, вислухавши представника позивача, вважає, що позов підлягає до задоволення, з наступних підстав.

Відповідно до ч.1 ст.61 ЦПК України обставини, визнані сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі, не підлягають доказуванню.

Відповідно до ч.4 ст.174 ЦПК України у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову.

Відповідно до ст.1218 ЦК України до складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Згідно ч.5 ст.1268 ЦК України, прийнята спадщина визнається належною спадкоємцеві з часу її відкриття.

Відповідно до положень ст.5 ЗК України (1990 року), земля могла належати громадянам на праві колективної власності.

Відповідно до ст.17 ЗК України, передача земельних ділянок у колективну та приватну власність проводилась Радами народних депутатів, на території яких розташовані земельні ділянки.

Згідно з Указом Президента України «Про порядок паювання земель, переданих в колективну власність сільськогосподарським підприємствам і організаціям» від 8.08.1995 р. № 720/95 право на земельну частку (пай) мали усі члени КСП, внесені до списку, що додається до Державного акта на право колективної власності.

Відповідно до п.24 Постанови Пленуму ВСУ «Про практику застосування судами земельного законодавства при розгляді цивільних справ» від 16.04.2004 р. №7 (із змінам, внесеними згідно з постановою Пленуму Верховного Суду України від 19.03.2010р. № 2), член колективного сільськогосподарського підприємства (КСП), включений до списку, що додається до державного акта на право колективної власності на землю, набуває права на земельну частку (пай) з дня видачі цього акта, і в разі його смерті успадкування права на земельний пай здійснюється за нормами ЦК.

Відповідно до роз'яснень Пленуму Верховного Суду України, викладених у п. 11 Постанови від 30.05.2008 р. - № 7 «Про судову практику у справах про спадкування», при вирішенні спору про спадкування права на земельну частку (пай) основним документом, що посвідчує таке право, є сертифікат про право на земельну частку (пай). Якщо спадкодавець має право на земельну частку (пай), але за життя не одержав сертифіката на право власності на земельну частку (пай) або помилково не був включений (безпідставно виключений) до списку, доданого до державного акта про колективну власність на землю відповідного сільськогосподарського підприємства, товариства тощо, при вирішенні спору про право спадкування на земельну частку (пай) суд застосовує положення чинного на час існування відповідних правовідносин Земельного кодексу України 1990 року, Указу Президента Україні від 8 серпня 1995 року N 720/95 "Про порядок паювання земель, переданих у колективну власність сільськогосподарським підприємствам і організаціям" та відповідні норми ЦК УРСР.

Судом встановлено, що 25 жовтня 2005 року померла ОСОБА_5, яка до дня смерті проживала та була зареєстрована ІНФОРМАЦІЯ_1.

Після її смерті відкрилась спадщина, до складу якої входить право на земельну частку (пай) площею 3,60 умовних кадастрових гектара на території ОСОБА_3 сільської ради Тиврівського району Вінницької області, яке вона набула в порядку спадкування після смерті її чоловіка ОСОБА_6, який помер 04 червня 2002 року, оскільки на день смерті постійно проживала з ним, і не відмовилась від свого права на спадщину.

Право ОСОБА_6 на земельну частку (пай) площею 3,60 умовних кадастрових гектара на території ОСОБА_3 сільської ради Тиврівського району Вінницької області посвідчувалось сертифікатом на право на земельну частку (пай) серії ВН № 0459047, виданим ОСОБА_4 районною державною адміністрацією 07 жовтня 1997 року (а.с.5).

Відповідно до виписки, виданої відділом Держкомзему у ОСОБА_4 районі покійному ОСОБА_6 належало право на земельну частку (пай) за № 7 в КСП «Колос» с. Шендерів на території ОСОБА_3 сільської ради згідно державного акту на право колективної власності на землю № 017 від 26.12.1995 року.

Позивачка - спадкоємиця першої черги в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_5, спадщину відповідно до ч.3 ст.1268 ЦК України прийняла, інших спадкоємців, які б претендували на спадщину, немає, що стверджується заявою ОСОБА_7 про неприйняття спадщини (а.с.8), довідкою ОСОБА_4 районної державної нотаріальної контори №1628/01-16 від 19.12.2014 р., Інформаційною довідкою зі Спадкового реєстру №39108758 від 08.12.2014 р. (а.с.28).

Нормативно - грошова оцінка земельної ділянки становить 59788,29 грн.

На дану земельну ділянку заборони немає, що стверджується довідкою виконавчого комітету ОСОБА_3 сільської ради №290 від 08.09.2014 р.

Керуючись ст.ст. 10, 11, 60, 61, 174, 212, 213, 214, 215 ЦПК України, ст.ст. 1218, 1261, 1268 ЦК України, ст.ст.5, 17 ЗК України (1960 р.), ст.549 ЦК України (1963 р.), Постановою Пленуму Верховного Суду України №7 "Про судову практику у справах про спадкування" від 30.05.2008 р., -

вирішив:

Позов задоволити.

Визнати за ОСОБА_2 право на земельну частку (пай) розміром 3,60 в умовних кадастрових гектарах, вартістю 59788, 29 грн., на території ОСОБА_3 сільської ради Тиврівського району Вінницької області, в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_5, померлої 25 жовтня 2005 року в с. Шендерів Тиврівського району Вінницької області, яка набула дане право в порядку спадкування після смерті ОСОБА_6, який помер 04 червня 2002 року.

Апеляційна скарга на рішення може бути подана до апеляційного суду Вінницької області через Тиврівський районний суд протягом десяти днів з дня його проголошення.

Особи, які брали участь у справі, але не були присутні в судовому засідання під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя Ратушняк І. О.