Вирок № 42070763, 29.12.2014, Жовтневий районний суд м. Дніпропетровська

Справа № 201/15351/14к

Провадження № 1кп/201/657/2014

ВИРОК

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

29 грудня 2014 року м. Дніпропетровськ

Жовтневий районний суд м. Дніпропетровська у складі судді Мельниченко С.П., за участі секретаря судового засідання Верменич В.А., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська кримінальне провадження № 12014040030003924 відносно:

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, українця, громадянина України, ІНФОРМАЦІЯ_3, не працюючого, не одруженого, зареєстрованого за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_4, проживаючого за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_5

обвинуваченого у вчиненні злочину передбаченого ч. 1 ст. 191 КК України,

В розгляді справи приймали участь:

прокурорСкалецький В.А.

обвинувачений ОСОБА_1

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 згідно наказу № 3 від 01.01.2005 року виданого директором ТОВ «ЮТС» (ЄДРПОУ 32255012) прийнятий на роботу в ТОВ «ЮТС» на посаду майстра дільниці, що підтверджується відповідним записом у його трудовій книжці від 01.01.2005 року.

01 травня 2005 року між ТОВ «ЮТС» в особі директора ОСОБА_2 та ОСОБА_1 укладено договір про повну матеріальну відповідальність, який був скріплений особистими підписами сторін, згідно до положень якого ОСОБА_1 взяв на себе матеріальну відповідальність за матеріальні цінності, що передані йому під звіт протягом усього терміну дії договору та у випадку виявлення нестачі матеріальних цінностей, наднормативного природного зменшення або їх псування з вини ОСОБА_1 зобов'язався відшкодувати вартість зіпсованих або тих, яких не вистачає, матеріальних цінностей.

21.08.2012 року, згідно накладної на видачу матеріально відповідальній особі, ОСОБА_1 отримав від директора ТОВ «ЮТС» матеріальні цінності для виконання ремонтних робіт, серед яких зокрема був перфоратор Акк. 18 Вольт 2x2,2 Ач Li-lion BHА 19223 та перфоратор SDSmax, 1700 Вт., 27 Дж., 59 мм, 11,8 кг, КНЕ96 206. Таким чином, ОСОБА_1 будучи матеріально відповідальною особою, був наділений повноваженнями щодо проведення операцій з ввіреними йому матеріальними цінностями. Проте, замість того, щоб належним чином виконувати зобов'язання скоїв злочин, а саме привласнення та розтрату чужого майна, яке було йому ввірено.

Так, ОСОБА_1 реалізовуючи раптово виниклий умисел, направлений на привласнення та розтрату чужого майна, яке було йому ввірено за договором про повну матеріальну відповідальність від 01.05.2005 та отримано згідно видаткової накладної від 21.08.2012 року, у жовтні 2012 року, ОСОБА_1 виконував підрядні роботи на об'єкті ТРЦ «Каскад-Плаза» за адресою: м. Дніпропетровськ, вул. Виконкомівська, буд. 1, де маючи вільний доступ до комірки зберігання матеріальних цінностей на об'єкті будівництва ТРЦ «Каскад-Плаза», виніс з об'єкта будівництва ввірені йому матеріальні цінності, а саме: - перфоратор Акк. 18 Вольт 2x2,2 Ач Li-lion BHА 19223 та перфоратор SDSmax, 1700 Вт., 27 Дж., 59 мм, 11,8 кг, КНЕ96 206, тобто привласнив ввірені йому матеріальні цінності.

Після чого ОСОБА_1, продовжуючи свою злочинну діяльність, керуючись єдиним умислом, направленим на привласнення та розтрату чужого майна, у жовтні 2012 року, відчужив шляхом продажу, привласнені інструменти невстановленій особі на «Курчатовському ринку» (м. Дніпропетровськ, вул. Курчатова, буд. 7), тим самим вчинив розтрату ввіреного йому майна, а саме: - перфоратора Акк. 18 Вольт 2x2,2 Ач Li-lion BHА 19223 вартістю 12 621,47 гривень і перфоратора SDSmax, 1700 Вт., 27 Дж., 59 мм, 11,8 кг, КНЕ96 206 вартістю 17 148,53 гривень, чим завдав ТОВ «ЮТС» (ЄДРПОУ 32255012) матеріальний збиток на загальну суму 29770,00 гривень.

Вказаними діями ОСОБА_1 вчинив злочину передбачений ч. 1 ст. 191 КК України, а саме, привласнення та розтрата чужого майна, яке було йому ввірене.

В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_1 свою вину у скоєному злочині визнав у повному обсязі, у скоєному розкаявся, надав пояснення, які повністю підтверджують обставини викладені в обвинувальному акті та додатково пояснив, що злочин вчинив в зв'язку з поганим матеріальним становищем.

Враховуючи те, що обвинувачений та інші учасники процесу не оспорюють всі обставини кримінального провадження і судом встановлено, що вони правильно розуміють зміст цих обставин, відсутні будь-які сумніви у добровільності та істинності їх позиції, суд, роз'яснивши учасникам кримінального провадження положення ст. 349 КПК України, ухвалив проводити судовий розгляд даного провадження щодо всіх його обставин із застосуванням правил ч. 3 ст. 349 КПК України, визнавши недоцільним дослідження інших доказів.

Враховуючи викладене, суд доходить висновку про доведеність вини обвинуваченого у привласненні та розтраті чужого майна, яке було йому ввірене і його дії органом досудового розслідування кваліфіковані правильно по ч. 1 ст. 191 КК України.

При призначенні обвинуваченому ОСОБА_1 покарання, суд згідно з вимогами ст. 65 КК України враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, який відноситься до категорії злочинів середньої тяжкості, дані про особу обвинуваченого, який не судимий, на обліку у лікаря психіатра та нарколога не перебуває.

До обставин, що пом'якшують покарання ОСОБА_1 відповідно до ст. 66 КК України, суд визнає її щире каяття, повне визнання своєї вини.

Обставин, що обтяжують покарання ОСОБА_1 відповідно до ст. 67 КК України в судовому засіданні не встановлено.

З урахуванням викладеного, суд вважає, що для виправлення обвинуваченого та попередження нових злочинів необхідним та достатнім є призначення покарання у вигляді обмеження волі та враховуючи, що обвинувачений може стати на шлях виправлення без відбування покарання, суд вважає за можливе звільнити його відбування покарання з випробовуванням.

Підстав для застосування до ОСОБА_1 положень ст. 69 КК України, а саме призначення покарання нижче нижчої межі встановленої санкцією статті суд не вбачає.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 374-376 КПК України, -

ЗАСУДИВ:

ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні злочину передбаченого ч. 1 ст. 191 КК України та призначити йому покарання у вигляді обмеження волі строком на два роки, звільнивши його від відбування призначеного покарання на підставі ст. 75 КК України з випробовуванням, призначивши іспитовий строк один рік.

На підставі п. 2, 3 ст. 76 КК України зобов'язати засудженого ОСОБА_1 не виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу кримінально-виконавчої інспекції, повідомляти кримінально-виконавчу інспекцію про зміну місця проживання.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, яка може бути подана сторонами кримінального провадження до апеляційного суду Дніпропетровської області через Жовтневий районний суд м. Дніпропетровська протягом тридцяти діб з дня проголошення вироку суду.

Головуючий - суддя: С.П. Мельниченко