Вирок № 42070701, 27.11.2014, Немирівський районний суд Вінницької області

Справа № 140/171/13- к

1-кп/140/10/14

В И Р О К

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27.11.2014 року Немирівський районний суд

Вінницької області

У складі колегії суддів

головуючого судді: Царапори О.П.,

суддів: Алєксєєнка В.М., Підлипняка М.Д.

при секретарі: Євтодієвій Н.М.

за участю прокурора: Кучеренка М.С.

захисника: ОСОБА_1

захисника: ОСОБА_2

захисника ОСОБА_3

представника потерпілих: ОСОБА_4Г, ОСОБА_5 (д.п. ОСОБА_4 ) - ОСОБА_6

представника підсудного: ОСОБА_7 - ОСОБА_8

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Немирові кримінальну справу про обвинувачення :

- ОСОБА_7 ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця та жителя ІНФОРМАЦІЯ_2,росіянин, громадянин України, ІНФОРМАЦІЯ_3, одружений, працюючий директором ТОВ «Осанна», раніше не судимого, у вчиненні ним злочину передбаченого за ч .4,5 ст. 191 КК України;

-ОСОБА_9 ІНФОРМАЦІЯ_4, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_5, жителя ІНФОРМАЦІЯ_6, українця, громадянина України, ІНФОРМАЦІЯ_3, одруженого, приватний підприємець, раніше не судимого, у вчиненні ним злочину передбаченого за ч.5 ст.191 КК України,-

В С Т А Н О В И В:

Відповідно до обвинувального висновку органами досудового слідства ОСОБА_7 обвинувачується в тому, що він будучи службовою особою - директором ТОВ «Осанна» (м. Вінниця, вул. 600-річчя, буд.68, оф.48, код ЄДРПОУ 23056090) (далі Товариство), наділеною, згідно статуту Товариства організаційно-розпорядчими та адміністративно- господарськими обовязками, зловживаючи своїм службовим становищем, вчинив заволодіння чужим майном в великих та особливо великих розмірах за наступних обставин.

Так, ОСОБА_7, працюючи, згідно протоколу зборів засновників від 28.07.2007 року № 15, на посаді директора Товариства, під час здійснення Товариством діяльності щодо погодження дозвільних документів для будівництва багатоквартирного житлового будинку на земельній ділянці, розташованій за адресою: м. Вінниця, вул. Л. Ратушної, 23, на якій розміщено гуртожиток, що підлягає знесенню та, отримавши, в звязку із цим, відповідно до протоколу зборів учасників Товариства від 12.01.2008 року № 19, повноваження на підписання з мешканцями цього гуртожитку, які в ньому проживають і зареєстровані (прописані) договорів про відселення і надання безкоштовно, за рахунок Товариства, постійного житла з моменту повного завершення будівництва, вирішив заволодіти чужим майном шляхом зловживання своїм службовим становищем, вступивши при цьому в попередню змову з ОСОБА_9, який працював на посаді державного нотаріуса Першої Вінницької нотаріальної контори.

Згідно досягнутої між ОСОБА_7 і ОСОБА_9 злочинної домовленості про заволодіння чужим майном, ОСОБА_9 мав підшукати особу, яка могла зацікавитись придбанням житла і схилити її до придбання квартири в багатоквартирному житловому будинку № 23 по вул. Л.Ратушної м. Вінниця, будівництво якого мало здійснювати очолюване ОСОБА_7 Товариство та отримати від неї грошові кошти в якості оплати за квартиру.

ОСОБА_7, в свою чергу, зловживаючи своїм службовим становищем, для створення умов до заволодіння чужим майном - відсутності підстав для надання Товариству отриманих від продажу квартири коштів, мав укласти з цією особою, як з мешканцем гуртожитку, що підлягає знесенню, договір про відселення і надання безкоштовно, за рахунок Товариства, постійного житла з моменту повного завершення будівництва вказаного будинку.

Для того, щоб не бути викритими, ОСОБА_7 будь-яких документів, підтверджуючих факт отримання коштів не видавав, а для надання своїм діям законного статусу і створення у покупця квартири враження про законність їх дій, укладав договір, який ОСОБА_9 посвідчував як державний нотаріус Першої Вінницької державної нотаріальної контори і, після завершення будівництва будинку, на підставі даного договору Товариство мало надати вказаній в договорі особі відповідне житло.

Для втілення спільних з ОСОБА_7 злочинних намірів, в квітні 2008 року ОСОБА_9 схилив ОСОБА_4 та її доньку ОСОБА_10 до придбання за кошти в розмірі 60 000 доларів США двокімнатної квартири в багатоквартирному житловому будинку за № 23 по вул. Л. Ратушної в м. Вінниця, будівництво якого мало здійснювати очолюване ОСОБА_7 Товариство, на земельній ділянці, розташованій за цією ж адресою, де на той час знаходився гуртожиток, що підлягав знесенню.

Після цього, з метою незаконного обернення чужого майна на свою і ОСОБА_9 користь, ОСОБА_7, використовуючи своє службове становище всупереч інтересам служби, виготовив договір від 16.04.2008, згідно з яким Товариство зобовязується передати безоплатно ОСОБА_4 одну двокімнатну квартиру в багатоквартирному житловому будинку № 23 по вул. Л. Ратушна м. Вінниця, який посвідчив своїм підписом та відтиском печатки Товариства і передав його ОСОБА_9 для реалізації спільних злочинних намірів, достовірно знаючи, що за придбання даної квартири ОСОБА_4 і ОСОБА_10 мають надати ОСОБА_9 60 000 доларів США.

В подальшому, для реалізації спільного з ОСОБА_7злочинного умислу, ОСОБА_9, отримавши кошти: 15.04.2008 від ОСОБА_10 в сумі 30 000 доларів США та 16.04.2008 від ОСОБА_4 в сумі 30 000 доларів США в якості оплати за придбання двокімнатної квартири в багатоквартирному будинку за № 23 по вул. Л. Ратушної в м. Вінниця, надав ОСОБА_4 для підпису заздалегідь підготовлений для вчинення даного злочину ОСОБА_7 договір від 16.04.2008. згідно з яким Товариство зобовязувалося передати безоплатно ОСОБА_4 одну двокімнатну квартиру в багатоквартирному житловому будинку за № 23 по вул. Л. Ратушної в м. Вінниця. Не здогадуючись про злочинні наміри ОСОБА_7 і ОСОБА_9, ОСОБА_4, будучи запевненою ОСОБА_9, як державним нотаріусом, в законності укладення вказаного договору, посвідчила договір своїм підписом. Після підписання ОСОБА_4 договору, ОСОБА_9 посвідчив його як державний нотаріус, підписавши та поставивши відбиток печатки Першої Вінницької нотаріальної контори.

Отримавши спільно з ОСОБА_9 грошові кошти, ОСОБА_7 Товариству їх не передав, а незаконно обернув на свою і ОСОБА_9 користь та, разом з ОСОБА_9, розпорядилися ними на власний розсуд.

Однак, Товариство квартиру ОСОБА_4 не надало, так як будівництво багатоквартирного будинку за адресою: м. Вінниця, вул. Л. Ратушної, 23, Товариство не здійснило, оскільки рішенням Вінницької міської ради від 24.12.2010 № 76 Товариству відмовлено в затверджені проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для будівництва вказаного будинку і передачі в оренду.

Разом з тим, ОСОБА_7 спільно з ОСОБА_9, кошти в розмірі 60 000 доларів США, отримані ними від потерпілих в якості оплати за придбання двокімнатної квартири в багатоквартирному будинку за № 23 по вул. Л. Ратушної в м. Вінниця та незаконно обернені ними на свою користь, ОСОБА_4 і ОСОБА_10 не повернули.

Таким чином, на думку досудового слідства ОСОБА_7, діючи як службова особа - директор Товариства, за попередньою змовою з ОСОБА_9, зловживаючи своїм службовим становищем, використовуючи його всупереч інтересам служби, умисно, з корисливих мотивів, спільно з ОСОБА_9 незаконно заволоділи чужим майном - отриманими від ОСОБА_4 і ОСОБА_10 коштами в сумі 60 000 доларів СІІІА, що згідно курсу гривні, встановленого НБУ, еквівалентно 303 000 грн. і у 1177 разів перевищує неоподатковуваний мінімум доходів громадян, який на момент вчинення злочину складав 257,5 грн., що відповідає особливо великому розміру, чим спричинили матеріальної шкоди ОСОБА_4 на суму 151 500 грн. і ОСОБА_10 на суму 151 500 грн.

Крім того органами досудового слідства обвинувачується ОСОБА_7, в тому, що він продовжуючи свою злочинну діяльність, працюючи, згідно протоколу зборів засновників від 27.08.2007 № 15, на посаді директора Товариства «Осанна», під час здійснення Товариством діяльності щодо погодження дозвільних документів для будівництва багатоквартирного житлового будинку на земельній ділянці, розташованій за адресою: м. Вінниця, вул. Л. Ратушної, 23, на якій розміщено гуртожиток, що підлягає знесенню та, отримавши, в звязку із цим, відповідно до протоколу зборів учасників Товариства від 12.01.2008 № 19, повноваження на підписання з мешканцями цього гуртожитку, які в ньому проживають і зареєстровані (прописані) договорів про відселення і надання безкоштовно, за рахунок Товариства, постійного житла з моменту повного завершення будівництва, вирішив повторно заволодіти чужим майном шляхом зловживання своїм службовим становищем.

Згідно свого злочинного умислу, ОСОБА_7 мав підшукати особу, яка могла зацікавитись придбанням житла і схилити її до придбання квартири в багатоквартирному житловому будинку № 23 по вул. Л. Ратушної м. Вінниця, будівництво якого мало здійснювати очолюване ОСОБА_7 Товариство та отримати від неї грошові кошти в якості оплати за квартиру, а для створення умов до заволодіння чужим майном - відсутності підстав надання Товариству отриманих від продажу квартири коштів, мав укласти з цією особою, як з мешканцем гуртожитку, що підлягає знесенню, договір про відселення і надання безкоштовно, за рахунок Товариства, постійного житла з моменту повного завершення будівництва вказаного будинку.

Для того, щоб не бути викритим, ОСОБА_7 будь-яких документів, підтверджуючих факт отримання коштів не видавав, а для надання своїм діям законного статусу і створення у покупця квартири враження про законність своїх дій. укладав з покупцем договір, згідно якого, після завершення будівництва будинку, Товариство зобовязувалося надати вказаній особі відповідне житло.

Для втілення своїх злочинних намірів, 30.07.2008 ОСОБА_7 схилив ОСОБА_11 до придбання за кошти в розмірі 25 000 доларів США двокімнатної квартири в багатоквартирному житловому будинку за № 23 по вул. Л. Ратушної в м. Вінниця, будівництво якого мало здійснювати очолюване ОСОБА_7 Товариство, на земельній ділянці, розташованій за цією ж адресою, де на той час знаходився гуртожиток, що підлягав знесенню.

Після цього, з метою незаконного обернення чужого майна на свою користь, ОСОБА_7, використовуючи своє службове становище всупереч інтересам служби, виготовив договір від 30.07.2008, згідно з яким Товариство зобов'язується передати безоплатно ОСОБА_11 одну двокімнатну квартиру в багатоквартирному житловому будинку № 23 по вул. Л. Ратушна м. Вінниця, який посвідчив своїм підписом та відтиском печатки Товариства і передав його для підпису ОСОБА_11, достовірно знаючи, що за придбання даної квартири вона має передати йому 25 000 доларів США. Не здогадуючись про злочинні наміри ОСОБА_7, ОСОБА_11,будучи запевненою ОСОБА_7 в законності укладення вказаного договору, підписала договір.

В подальшому, для реалізації свого злочинного умислу, ОСОБА_7 в середині серпня 2008 року в приміщенні офісу Товариства за адресою: м. Вінниця, вул. 600-річчя, буд. 68, оф. 48, отримав від ОСОБА_11 кошти в сумі 25 000 доларів США в якості оплати за придбання двокімнатної квартири в багатоквартирному будинку за № 23 по вул. Л. Ратушної в м. Вінниця.

Отримавши грошові кошти, ОСОБА_7 Товариству їх не передав, а незаконно обернув на свою користь і розпорядився ними на власний розсуд.

Однак, Товариство квартиру ОСОБА_11 не надало так, як будівництво багатоповерхового будинку за адресою: м. Вінниця, вул. Л. Ратушної, 23, Товариство не здійснило, оскільки рішенням Вінницької міської ради від 24.12.2010 № 76 Товариству відмовлено в затверджені проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для будівництва вказаного будинку і передачі в оренду. Разом з тим. ОСОБА_7 кошти в розмірі 25 000 доларів США, отримані від ОСОБА_11 в якості оплати за придбання двокімнатної квартири в багатоквартирному будинку за № 23 по вул. Л. Ратушної в м. Вінниці та незаконно обернені ним на свою користь, не повернув потерпілій.

Таким чином, на думку досудового слідства ОСОБА_7, діючи як службова особа - директор Товариства, зловживаючи своїм службовим становищем, використовуючи його всупереч інтересам служби, в приміщенні офісу Товариства за адресою м. Вінниця, вул. 600-річчя, буд. 68, оф. 48, в середині серпня 2008 року, умисно, повторно, з корисливих мотивів, незаконно заволодів чужим майном - отриманими від ОСОБА_11 коштами в сумі 25 000 доларів США, що згідно курсу гривні, встановленого НБУ, еквівалентно 121 250 грн. і у 470 разів перевищує неоподатковуваний мінімум доходів громадян, який на момент вчинення злочину складав 257,5 грн., чим спричинив матеріальної шкоди ОСОБА_11 у великому розмірі.

Органи досудового слідства дії ОСОБА_7 кваліфікують, за ч.5 ст. 191 КК України, - як заволодіння чужим майном шляхом зловживання службовою особою своїм службовим становищем, вчинене за попередньою змовою групою осіб, в особливо великих розмірах та за ч.4 ст. 191 КК України, - як заволодіння чужим майном шляхом зловживання службовою особою своїм службовим становищем, вчинене повторно, в великих розмірах.

Відповідно до обвинувального висновку органами досудового слідства ОСОБА_9 обвинувачуються в тому, що він за попередньою змовою з ОСОБА_7, директором ТОВ «Осанна» (м. Вінниця, вул. 600-річчя, буд.68, оф.48, код ЄДРПОУ 23056090) (далі Товариство), діючи як співвиконавець, вчинив заволодіння чужим майном в особливо великих розмірах шляхом зловживання службовою особою своїм службовим становищем.

Так, ОСОБА_9, знаючи, що ОСОБА_7 працює, згідно протоколу зборів засновників від 27.08.2007 № 15, на посаді директора Товариства, є службовою особою, наділеною, згідно статуту Товариства, організаційно-розпорядчими та адміністративно- господарськими обовязками, а також, що Товариством здійснювалась діяльність щодо погодження дозвільних документів для будівництва багатоквартирного житлового будинку на земельній ділянці, розташованій за адресою: м. Вінниця, вул. Л. Ратушної, 23, на якій розміщено гуртожиток, що підлягає знесенню та, отримавши, в зв'язку із цим, відповідно до протоколу зборів учасників Товариства від 12.01.2008 № 19, повноваження на підписання з мешканцями цього гуртожитку, які в ньому проживають і зареєстровані (прописані) договорів про відселення і надання безкоштовно, за рахунок Товариства, постійного житла з моменту повного завершення будівництва, вступивши в попередню змову з ОСОБА_7, вирішив, діючи як співвиконавець останнього, заволодіти чужим майном шляхом зловживання службовою особою своїм службовим становищем.

Згідно досягнутої між ОСОБА_9 і ОСОБА_7 злочинної домовленості про заволодіння чужим майном, ОСОБА_9 мав підшукати особу, яка могла зацікавитись придбанням житла і схилити її до придбання квартири в багатоквартирному житловому будинку № 23 по вул. Л. Ратушної м. Вінниця, будівництво якого мало здійснювати очолюване ОСОБА_7 Товариство та отримати від неї грошові кошти в якості оплати за квартиру.

ОСОБА_7, в свою чергу, зловживаючи своїм службовим становищем, для створення умов до заволодіння чужим майном - відсутності підстав для надання Товариству отриманих від продажу квартири коштів, мав укласти з цією особою, як з мешканцем гуртожитку, що підлягає знесенню, договір про відселення і надання безкоштовно, за рахунок Товариства, постійного житла з моменту повного завершення будівництва вказаного будинку.

Для того, щоб не бути викритими, ОСОБА_7 будь-яких документів, підтверджуючих факт отримання коштів не видавав, а для надання своїм діям законного статусу і створення у покупця квартири враження про законність їх дій, укладав договір, який ОСОБА_9 посвідчував як державний нотаріус Першої Вінницької державної нотаріальної контори і. після завершення будівництва будинку, на підставі даного договору Товариство мало надати вказаній в договорі особі відповідне житло.

В квітні 2008 року ОСОБА_9, для втілення спільних з ОСОБА_7 злочинних намірів, схилив ОСОБА_4 та її доньку ОСОБА_10 до придбання за кошти в розмірі 60 000 доларів США двокімнатної квартири в багатоквартирному житловому будинку за № 23 по вул. Л. Ратушної в м. Вінниця, будівництво якого мало здійснювати очолюване ОСОБА_7 Товариство, на земельній ділянці, розташованій за цією ж адресою, де на той час знаходився гуртожиток, що підлягав знесенню.

Після цього, з метою незаконного обернення чужого майна на свою і ОСОБА_7 користь, для реалізації їх спільного злочинного умислу, ОСОБА_9, достовірно знаючи, що за придбання квартири ОСОБА_4 і ОСОБА_10 мають надати йому 60 000 доларів США, отримав від ОСОБА_7 договір від 16.04.2008, згідно з яким Товариство зобовязується передати безоплатно ОСОБА_4 одну двокімнатну квартиру в багатоквартирному житловому будинку № 23 по вул. Л. Ратушна м. Вінниця, який ОСОБА_7, використовуючи своє службове становище всупереч інтересам служби, заздалегідь виготовив, посвідчив своїм підписом та відтиском печатки Товариства.

В подальшому, ОСОБА_9 для реалізації спільного з ОСОБА_7 злочинного умислу, отримавши кошти: 15.04.2008 від ОСОБА_10 в сумі 30 000 доларів США та 16.04.2008 від ОСОБА_4 в сумі 30 000 доларів США в якості оплати за придбання двокімнатної квартири в багатоквартирному будинку за № 23 по вул. Л. Ратушної в м. Вінниця, надав ОСОБА_4 для підпису заздалегідь підготовлений для вчинення даного злочину ОСОБА_7 договір від 16.04.2008, згідно з яким Товариство зобовязувалося передати безоплатно ОСОБА_4 одну двокімнатну квартиру в багатоквартирному житловому будинку за № 23 по вул. Л. Ратушна в м. Вінниця. Не здогадуючись про злочинні наміри ОСОБА_9 і ОСОБА_7, ОСОБА_4, будучи запевненою ОСОБА_9, як державним нотаріусом, в законності укладення вказаного договору, посвідчила договір своїм підписом. Після підписання ОСОБА_4 договору, ОСОБА_9 посвідчив його як державний нотаріус, підписавши та поставивши відбиток печатки Першої Вінницької нотаріальної контори.

Отримані ОСОБА_9 спільно із ОСОБА_7 грошові кошти, за попередньою домовленістю з ОСОБА_9, ОСОБА_7 Товариству не передав, а незаконно обернув на свою і ОСОБА_9 користь, після чого, ОСОБА_9 разом з ОСОБА_7 розпорядилися ними на власний розсуд.

Однак, Товариство квартиру ОСОБА_4 не надало, так як будівництво багатоквартирного будинку за адресою: м. Вінниця, вул. Л. Ратушної, 23, Товариство не здійснило, оскільки рішенням Вінницької міської ради від 24.12.2010 № 76 Товариству відмовлено в затверджені проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для будівництва вказаного будинку і передачі в оренду.

Разом з тим, ОСОБА_9 спільно з ОСОБА_7, кошти в розмірі 60 000 доларів США, отримані ними від потерпілих в якості оплати за придбання двокімнатної квартири в багатоквартирному будинку за № 23 по вул. Л. Ратушної в м. Вінниця та незаконно обернені ними на свою користь, ОСОБА_4 і ОСОБА_10 не повернули.

Таким чином, на думку досудового слідства ОСОБА_9, діючи як співвиконавець службової особи - ОСОБА_7, директора Товариства, за попередньою змовою з останнім, зловживаючи службовим становищем ОСОБА_7, використовуючи його всупереч інтересам служби, умисно, з корисливих мотивів, спільно з ОСОБА_7, незаконно заволоділи чужим майном - отриманими від ОСОБА_4 і ОСОБА_10 коштами в сумі 60 000 доларів США, що згідно курсу гривні, встановленого НБУ,еквівалентно 303 000 грн. і у 1177 разів перевищує неоподатковуваний мінімум доходів громадян, який на момент вчинення злочину складав 257,5 грн., що відповідає особливо великому розміру, чим спричинили матеріальної шкоди ОСОБА_4 на суму 151 500 грн. і ОСОБА_10 на суму 151 500 грн.

Органи досудового слідства дії ОСОБА_9 кваліфікують за ч.5 ст. 191 КК України, - як заволодіння чужим майном шляхом зловживання службовою особою своїм службовим становищем, вчинене за попередньою змовою групою осіб, в особливо великих розмірах.

Дослідивши в судовому засіданні зібрані у справі докази, суд дійшов висновку, що предявлене ОСОБА_7 обвинувачення у вчиненні ним злочинів передбачених за ч.ч .4,5 ст. 191 КК України та ОСОБА_9 обвинувачення у вчиненні злочину, передбаченого за ч.5 ст.191 КК України, не знаходять свого підтвердження.

Відповідно дост. 124 Конституції України,ст. 15 КПК України 1960 року, правосуддя в Україні здійснюється виключно судами. При цьому з дотриманням засад рівності громадян перед законом і судом, змагальності і диспозитивності.

В судовому засіданні обвинувачені ОСОБА_7 та ОСОБА_9 свою вину в інкримінованих та кваліфікованих органами досудового розслідування кримінальних злочинах не визнали та показали суду наступне.

Обвинувачений досудовим слідством підсудний ОСОБА_9 суду пояснив, що він дійсно із потерпілою ОСОБА_5Ф (д.п. ОСОБА_10 ) знайомий досить давно. З його слів жодних коштів від ОСОБА_4 та ОСОБА_5Ф (д.п. ОСОБА_4 ) він ніколи не отримував, а всього був лише нотаріусом, який посвідчував договори. Чи передавали кошти ОСОБА_5Ф (д.п. ОСОБА_4 ), ОСОБА_4 комусь, йому невідомо. Він дійсно був в приміщенні банку ОСОБА_12 та посвідчував договір іпотеки між ОСОБА_5Ф (д.п. ОСОБА_4 ) та банком. Договір підписував в присутності ОСОБА_13 та ОСОБА_14 за посвідчення договору від ОСОБА_5Ф (д.п. ОСОБА_4) отримав кошти в сумі 100 гривень. Чи отримував якісь кошти ОСОБА_7 від ОСОБА_4 та ОСОБА_5Ф (д.п. ОСОБА_4 ) йому не відомо. Також суду пояснив, що 16.04.2008 року до його робочого кабінету прийшла ОСОБА_4 для посвідчення договору між ТОВ «Осанна», який ОСОБА_9посвідчив. Від ОСОБА_4 та ОСОБА_5Ф (д.п. ОСОБА_4 ) кошти в сумі 60000 доларів США, не отримував.

Обвинувачений досудовим слідством підсудний ОСОБА_7 суду пояснив, що злочинів він не вчиняв та повністю заперечував факти викладені в обвинувальному висновку органами досудового слідства. Окремо пояснив, що ним було придбано гуртожиток та земельну ділянку, яка належить облспоживспілці. Відведення земельної ділянки мало бути здійснено після укладення договорів із людьми з метою передачі житла. У 2009 році він познайомився з ОСОБА_5Ф (д.п. ОСОБА_4 ), договір про наміри передачі житла ( квартири), підписувався у кабінеті нотаріуса ОСОБА_9 Жодних коштів він від ОСОБА_4 не отримував.

З ОСОБА_11 його познайомив ОСОБА_15, просив підписати із нею договір та просив, що б він надав ОСОБА_11 житло.

Жодних коштів від ОСОБА_4 та ОСОБА_5Ф (д.п. ОСОБА_4 ) та ОСОБА_11 він не отримував. Про те чи брав кошти ОСОБА_9 від ОСОБА_4 та ОСОБА_5Ф (д.п. ОСОБА_4 ) йому невідомо. Сам він будь-які кошти від ОСОБА_16 не отримував.

По результатам проведення судового слідства після допиту свідків, з метою перевірки як версії захисту, так і обвинувачення, у суду виникла необхідність в обов'язковому порядку безпосередньо допитати визнаних досудовим слідством потерпілими ОСОБА_4 та ОСОБА_5Ф (д.п. ОСОБА_4 ), ОСОБА_11 з метою дослідження та перевірки версії обвинувачення про передачу даними особами коштів ОСОБА_9 та ОСОБА_7, для забезпечення у подальшому прав учасників процесу на безпосереднє дослідження доказів.

Допитана як потерпіла ОСОБА_4 давала свідчення, що в квітні 2008 року в кабінеті її дочки ОСОБА_10 вона познайомилася з ОСОБА_9, який запропонував їй придбати житло, а саме квартиру. ЇЇ дочка взяла кредит в сумі 30000 доларів США решту 30000 доларів США вона позичила у знайомої.

Після того передала гроші ОСОБА_9 у нотаріальній конторі. ОСОБА_9 її завірив, що квартира буде відповідати усім будівельним нормам. Договір укладала з ОСОБА_7, якого до недавнього часу не бачила, договір не читала та вважала, що підписує договір купівлі продажу квартири. Жодних документів про передачу коштів не оформляла. До підписання даного договору перебувала із ОСОБА_9В, у дружніх стосунках. Квартиру не отримала, кошти ОСОБА_9не повернув. Просила суд покарати винних. Заявлений цивільний позов з уточненнями про стягнення матеріальної шкоди на суму 403484 грн.45 коп. та моральної шкоди в розмірі 100000 грн. до ОСОБА_9 та ОСОБА_7 підтримала у повному обсязі.

Допитана як потерпіла ОСОБА_5Ф дошлюбне прізвище ( ОСОБА_10 ) згідно свідоцтва про шлюб ОСОБА_13 І-АМ № 137136 від25.07.2013 року, давала свідчення, що з ОСОБА_9 вона знайома близько 9 років. Він працював завідуючим нотаріальної контори, стажувався на посаду судді. Саме ОСОБА_9 запропонував їй послуги ОСОБА_7 для придбання квартири. Так як для прибання квартири потрібні були кошти, вона уклала договір кредиту у ОСОБА_12 на суму 30000 доларів, а решту 30000 доларів позичила її матір ОСОБА_4 В кабінеті директора ОСОБА_12 була здійснена передача коштів ОСОБА_9 в присутності завідуючого банку ОСОБА_17 ОСОБА_9 її запевнив, що проект законний, квартира будується. Пізніше вона дізналася від ОСОБА_7Ф, що ОСОБА_9передав йому кошти, інші докази підтверджуючі дану обставину у неї відсутні. Через рік вона вимагала у ОСОБА_9 повернення коштів, а ОСОБА_7 пообіцяв їй, що розрахується, однак жодних коштів та документів дозвільного характеру вона не отримувала. Розписка про передачу коштів ОСОБА_9 нею не складалася. Кредит на даний час нею погашено та кошти, що були передані ОСОБА_9 їй не повернуті. Неодноразові розмови із ОСОБА_9 та ОСОБА_7не призвели до належних результатів. Заявлений цивільний позов з уточненнями про стягнення матеріальної шкоди на суму 559731 грн.94 коп.та моральної шкоди в розмірі 100000 грн. до ОСОБА_9 та ОСОБА_7 підтримала у повному обсязі.

Інша потерпіла, що була визнана органами досудового слідства ОСОБА_11 неодноразово викликалася у судове засідання для дачі свідчень з метою забезпечення прав учасників процесу на безпосереднє дослідження доказів та в порядку дотримання принципу змагальності, разом з тим остання до суду не з'являлася. Від неї надійшла телеграма про розгляд справи у її відсутність.

Показаннями даними ОСОБА_11 на досудовому слідстві вбачається, що з 2005 року вона вирішила разом із сімєю переїхати із Узбекистану. Тому потрібно було підшукати житло. Вона була знайома із ОСОБА_15 і ОСОБА_18. Вони їй порекомендували вкласти гроші в будівництво нового будинку, який має будуватися в м. Вінниця і, таким чином, вона зможе отримати квартиру. Вона погодилась на їх пропозицію. У неї на той час були гроші, оскільки вона продала власну квартиру і будинок в м. Самарканд за 25 тис. доларів США.

В серпні 2008 року вона приїхала до м. Вінниця для підписання договору і привезла гроші. Її познайомили з ОСОБА_7, який запропонував їй підписати договір про безоплатне отримання квартири в будинку по вул. Л. Ратушної, 23, який буде збудований ТОВ «Осанна». ОСОБА_7 запевнив її, що вигідно укласти саме такий договір. Вона розуміла що це договір про дольову участь. Потім вона підписала вказаний договір. Кошти в сумі 25 тис. доларів США вона передала особисто ОСОБА_7 в його офісі, який розташований по вул. 600-річчя. Через рік вона зателефонувала до ОСОБА_7 і запитала як йде будівництво, а він відповів, що на даний час в країні криза і будівництво він не починав.(т.З а.с. 9-10).

Згідност. 64 КПК України в редакції 1960 рокупри провадженні досудового слідства, дізнання і розгляді кримінальної справи в суді підлягають доказуванню, як подія злочину, так і винність обвинуваченого у вчиненні злочину, обставини, що впливають на ступінь тяжкості злочину, обставини, що характеризують особу обвинуваченого, помякшують чи обтяжують покарання, а також характер і розмір завданої злочином шкоди.

Відповідно дост. 65 КПК України в редакції 1960 року, згідно якої доказами в кримінальній справі є всякі фактичні дані, на підставі яких у визначеному законом порядку орган дізнання, слідчий і суд встановлюють наявність або відсутність суспільно-небезпечного діяння, винність особи, яка вчинила це діяння та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Ці дані встановлюються: показаннями свідка, показаннями потерпілого, показаннями підозрюваного, показаннями обвинуваченого, висновком експерта, речовими доказами, протоколами слідчих і судових дій, протоколами з відповідними додатками, складеними уповноваженими органами за результатами оперативно-розшукових заходів та іншими документами.

Відповіднодо вимогст. 85 КПК Україниналежними є докази, які прямо чи непрямо підтверджують існування чи відсутність обставин, що підлягають доказуванню у кримінальному провадженні, та інших обставин, які мають значення для кримінального провадження, а також достовірність чи недостовірність, можливість чи неможливість використання інших доказів.

Виходячи з вищенаведених норм,суд допитав свідків у справі.

Свідок ОСОБА_17 давав суду показання, що на той час у 2008-2009 роках, точно не памятає, працював на посаді директора «Банк Форум». ОСОБА_5Ф (д.п. ОСОБА_4 ) брала кредит у «Банк Форум» під заставу і все було оформлено належним чином. В його кабінеті зустрілися ОСОБА_5Ф (д.п. ОСОБА_4 ) та ОСОБА_9, і він був присутнім при передачі коштів. Кошти видали працівники банку у валюті ОСОБА_5Ф (д.п. ОСОБА_4 ), як VIP клієнту, які вона передала потім ОСОБА_9. Гроші ОСОБА_9 поклав у валізу. Для чого та для яких цілей ОСОБА_5Ф (д.п. ОСОБА_4 ) отримала кошти і навіщо передала ОСОБА_9 йому невідомо. Чи оформлювалася передача коштів в саму угоду ОСОБА_9,йому невідомо. В даний час кредит ОСОБА_5Ф (д.п. ОСОБА_4 ) погашено. Лише зі слів ОСОБА_5Ф (д.п. ОСОБА_4 ) він почув, що начебто кошти вона передавала ОСОБА_9 за двокімнатну квартиру.

Свідок ОСОБА_19 давав суду показання, що в квітні 2008 року на власному автомобілі він підвіз ОСОБА_4 до нотаріальної контори. Під час розмови він дізнався від ОСОБА_4Г, що остання має бажання придбати квартиру у м. Вінниці і везе із собою кошти для купівлі даної квартири. Яку саме суму коштів мала при собі ОСОБА_4, кому вона мала передати кошти при зустрічі йому невідомо. Він лише чув розмову ОСОБА_4 із ОСОБА_9, який сказав, що 60000 буде достатньо. Гроші в доларах США він бачив в руках ОСОБА_4

Свідок ОСОБА_13 давав суду показання, що на той час в квітні 2008 року він обіймав посаду начальника відділу та був членом кредитного комітету при «Банк Форум».

У 2008 році він оформлював ОСОБА_5Ф (д.п. ОСОБА_4 ) документи на кредит в сумі 30000 доларів США. Кошти видавалися ОСОБА_5Ф (д.п. ОСОБА_4 ) в кабінеті директора банку ОСОБА_17 Договір на кредит був підписаний ОСОБА_5Ф (д.п. ОСОБА_4 ) та посвідчений нотаріусом ОСОБА_9 Кому, де коли та ким передавалися кошти після оформлення договору йому невідомо.

Свідок ОСОБА_20 суду давала показання, що із ОСОБА_4 вона перебуває у давніх дружніх відносинах. 04.04.2008 року вона на прохання ОСОБА_4 позичила їй кошти в сумі 30000 доларів США для купівлі квартири, яка мала побудуватися. Також позику було скріплено розпискою зі строком повернення коштів через 1 рік. Кошти на даний час їй ОСОБА_4 не повернула.

Свідок ОСОБА_21 суду давав показання, що ОСОБА_9 він знає дуже давно ще по роботі, як і ОСОБА_5Ф (д.п. ОСОБА_4 ). ОСОБА_7 та ОСОБА_9 йому пропонували квартиру. Зі слів ОСОБА_5Ф (д.п. ОСОБА_4 ) він дізнався, що вона вклала кошти в сумнівну справу. Вважає, що договір, який підписала ОСОБА_4 із ОСОБА_7 не надає їй права власності на квартиру.

Свідок ОСОБА_22 суду давала показання, що вона являється директором «Вінницького обласного благодійного фонду сприяння правоохоронним органам, ветеранам та членам їх сімей «Бюро ділової інформації». Вона знайома із ОСОБА_7, який як директор ТОВ «Осанна» є членом вказаного фонду. Обставини побудови ОСОБА_7 житлового будинку по вул. Л.Ратушній їй невідомі. Чи хтось комусь передава якійсь кошти їй невідомо.

Свідок ОСОБА_23 суду давав показання, що з ОСОБА_7 він познайомився коли був членом фонду ТОВ «Осанна». У 2008 році ОСОБА_7 придбав будинок-гуртожиток та отримав дозвіл на земельну ділянку, що було підтверджено відповідною угодою, яку він бачив особисто. ОСОБА_24 йому не знайома. Лише відомо, що ОСОБА_24 проживала у ОСОБА_7 З ОСОБА_9 він знайомий як з нотаріусом.

Свідок ОСОБА_14 суду надав показання, що йому відомо про укладення договору іпотеки. ОСОБА_5Ф (д.п.Нечипорук) отримала кредитні кошти в кабінеті керуючого ОСОБА_17 в приміщенні «Банк Форум». Особисто ОСОБА_9 він знає, однак йому невідомо чи отримував він кошти від ОСОБА_5Ф (д.п. ОСОБА_4 ) чи інших осіб.

Свідок ОСОБА_25 суду давала показання, що вона працюючи касиром, від завідуючої кассою «Банку ОСОБА_12» ОСОБА_26 вона отримала документи про видачу готівки. ОСОБА_22 дійсно була досить великою і була передана VIP клієнту ОСОБА_5Ф (д.п. ОСОБА_4 ), яка особисто підписала видатковий касовий ордер на отримання коштів. Особисто вона перевіряла документи у клієнта, приймала заяву про видачу готівки.

Свідок ОСОБА_15 суду давав показання, що він обіймає посаду голови фонду « Бюро ділової інформації». З ОСОБА_7 він познайомився досить давно, а саме коли він звернувся до фонду за допомогою для придбання земельної ділянки на якій розташований гуртожиток. Йому було відомо, що ОСОБА_9 допоміг також у придбанні земельної ділянки ОСОБА_7, з ОСОБА_5Ф (д.п. ОСОБА_4 ) він не знайомий. Свої показання дані на досудовому слідстві підтримує частково, а саме, що з ОСОБА_7 жодних договорів він не укладав і не обговорював. Про якійсь певні пільги для отримання ОСОБА_5Ф (д.п. ОСОБА_4 ) квартири не домовлявся. Він лише домовлявся з посадовими особами про укладення договору купівлі земельної ділянки. Від показів даних ним органам досудового слідства відмовився, оскільки розписувався у протоколі допиту як свідок, не читаючи його. Чи передавались будь які кошти ОСОБА_5Ф (д.п. ОСОБА_4 ), ОСОБА_9 він не бачив. Лише чув від останнього, що кошти передавалися ОСОБА_5Ф (д.п. ОСОБА_4 ). Свідка ОСОБА_24, що визнано по справі потерпілою він знає дуже добре, знає її батька, однак жодного разу не чув, щов вона комусь пердавала якісь кшти.

Свідок ОСОБА_27 на досудовому слідстві давала показання, що , в січні до неї звернулись директор ТОВ «Осанна» ОСОБА_7 та представник Вінницького обласної спілки споживчих товариств ОСОБА_28, які повідомили, що вони заключили третейську угоду та повністю довіряють їй у вирішенні виниклого між ними спору. Відповідно до поданих ними відомостей, було встановлено, що Вінницька обласна спілка споживчих товариств в особі представника ОСОБА_28 бажає продати належне їй приміщення гуртожитку в м. Вінниці по вул. Л.Ратушна. 23, а ТОВ «Осанна» в особі ОСОБА_7 має на меті придбати зазначене приміщення.

Після укладення третейської угоди, сторони для вирішення їх спору подали документи на підставі яких, нею було прийнято рішення про задоволення позову ТОВ «Осанна» та визнання договору купівлі-продажу гуртожитку в м. Вінниці по вул. Л. Ратушна, 23, законним, набуття права власності на придбане приміщення за ТОВ «Осанна». Документи, які подавали сторони при вирішення даного спору знаходяться в матеріалах справи, відповідно до переліку зазначеного в самому рішенні. Після винесення вказаного рішення, підпис третейського судді має бути засвідчений нотаріально, тому вона особисто звернулась до нотаріуса першої Вінницької Державної нотаріальної контори ОСОБА_9, для його посвідчення.

Між нею та фізичною-особою підприємцем, на той час її прізвище було Фокіна, та директором ТОВ „Осанна ОСОБА_7 20.02.2008 року було укладено договір про надання послуг. Згідно договору, вона мала надати ТОВ „Осанна" юридичну допомогу, консультації, роз'яснення, правове забезпечення господарської діяльності. Роботи по договору стосувались надання юридичних консультацій з приводу будівництва багатоквартирного будинку по вул. Л. Ратушна, 23. Після виконання робіт був підписаний ОСОБА_14 виконаних робіт, де сторони засвідчили що вона роботу виконала в повному обсязі. Щодо договору про безоплатну передачу квартир, то проект даного договору готувався не нею, вона не мала ніякого відношення як до проведення переговорів з особами, які мали намір укласти такі договори, так і до укладання цих договорів.

Крім цього, вона, як третейський суддя, розглядала та виносила рішення по справі щодо придбання ТОВ „Осанна приміщення гуртожитку по вул. Л. Ратушної, 23. Її чоловік ОСОБА_9 ніяких коштів від ОСОБА_4 і . ОСОБА_10 не отримував. їй це відомо від самого ОСОБА_7 та ОСОБА_10 Це відбулось наступним чином, ОСОБА_10 приблизно в червні 2009 року почала телефонувати її чоловіку ОСОБА_9 з проханням допомогти їй забрати гроші у ОСОБА_7, які вона йому передала в 2008 році. Тому, при зустрічі вона запитала у ОСОБА_7 що це за ситуація. ОСОБА_7 сказав їй. що це його питання і він сам їх вирішить з ОСОБА_10 Після того як була порушена кримінальна справа, вона знову запитала у ОСОБА_7. як він домовлявся з ОСОБА_10, якщо порушена кримінальна справа . Під час розмови ОСОБА_7 підтвердив, що він брав гроші у ОСОБА_10 і сказав, що протягом найближчого часу з нею розрахується, почнеться будівництво будинку і він надасть їй квартиру. Вона запитала його, чому не створено ОСОБА_12 фінансування будівництва, щоб його почати, на що ОСОБА_7 відповів, що ним був створений такий фонд під назвою ТОВ „Будівельно інвестиційна-компанія «Домінанта», але вона не може займатись фінансуванням, оскільки на отримання ліцензії було необхідно витратити великі кошти. Коли вона запитала, чому ОСОБА_7 не писав розписки про отримання коштів від ОСОБА_10, то він відповів, що ОСОБА_10 сама не захотіла її писати. Якби вона написала розписку, то при закінченні будівництва могла б отримати тільки гроші, а при підписанні договору вона могла отримати квартиру за суму, нижчу ринкової вартості. Крім цього, ще на момент початку укладання договорів ОСОБА_7 консультувався з нею, чи може він укласти договори про безоплатну передачу квартир з особами, які не мешкали в гуртожитку . Вона відповіла, що законодавством це не заборонено і після проведення зборів учасників ТОВ «Осанна» він, як представник юридичної особи, вправі укладати такі договори.

Постановою Пленуму Верховного ОСОБА_22 України №5 від 29 червня 1990 року з наступними змінами «Про виконання судами України законодавства і постанов Пленуму Верховного ОСОБА_22 України з питань судового розгляду кримінальних справ і постановлення вироку» (п.17) зазначено, що при постановленні вироку суддя повинен дати остаточну оцінку доказам з точки зору їх стосовності, допустимості, достовірності і достатності.

Дослідивши докази в порядку судового слідства та отримавши показання визнаних досудовим слідством потерпілих та свідків, підсудних, суд дійшов висновку про недоведеність вини ОСОБА_7 та ОСОБА_9 у вчинені злочинів, які їм інкримінуються, при обставинах викладених в обвинувальному висновку.

Прямими доказами винуватості підсудних ОСОБА_7, ОСОБА_9, які б вказували на їх причетність до вчинених злочинів орган досудового слідства зазначає:

- заяву ОСОБА_4 від 08.04.2010 про заволодіння службовими особами ТОВ «Осанна» шахрайським шляхом її грошовими коштами в сумі 60 тис. доларів США , з якої суд не вбачає наявність доказів саме вчинення ОСОБА_7 вказаного злочину ( Т.1 а.с.5);

-дані, що були здобуті під час проведення досудового слідства і вказували на наявність у діях ОСОБА_7 ознак злочину, передбаченого ч. 5 ст. 191 КК України, а саме з постанови про порушення кримінальної справи та прийняття її до свого провадження з яких суд не вбачає наявних обставин, які б підтверджували вчинення злочину ОСОБА_7 (т. 1 а.с. 1-237; т.2 а.с. 1-254; т. З а.с. 1-256);

- дані, які здобуті під час проведення досудового слідства і вказували на наявність у діях ОСОБА_7 ознак злочину, передбаченого ч. 4 ст. 191 КК України з якого суд вбачає, що органи слідства зробили такий висновок на підставі допиту свідка ОСОБА_29, де остання чітко вказує лише про оплату послуг нотаріуса в сумі 156 грн. та передачу коштів ОСОБА_7Ф.в сумі 25000 доларів США, де також одночасно стверджує, що особисто грошей нотаріусу вона не давала, посилаючись на те, що їй заподіяна шкода в сумі 25000 доларів США.(т. З а.с. 9-10);

- проведення перевірки на підставі якої було виявлено наявність у діях невідомих осіб ознак злочину, передбаченого ч. З ст. 190 КК України, де суд вбачає посилання органів досудового слідства на заяви ОСОБА_10 про порушення кримінальної справи відносно ОСОБА_9, накладення арешту на майно ОСОБА_9 та пояснення останньої з приводу погроз у телефонній розмові з боку невідомого абоненту, що на думку ОСОБА_30 була дружина ОСОБА_9 (т. 1 а.с. 5; а.с. 6-40);

- протокол очної ставки між ОСОБА_4 та ОСОБА_9 згідно з яким вбачається, що ОСОБА_9 не заперечував що знає ОСОБА_31, однак надав правдиві пояснення, що прямим чином спростовують пояснення ОСОБА_4 ( Т1 а.с. 54-55);

- протоколом очної ставки між ОСОБА_19 та ОСОБА_9 від 01.02.2012 року, згідно з яким судом встановлено, що ОСОБА_19 наполягав на своїх свідченнях, а саме що з ОСОБА_7 та ОСОБА_9 він не знайомий та не надав доказів про вчинення ними злочину (Т. З а.с. 336-342);

- протоколом очної ставки між ОСОБА_10 та ОСОБА_7, згідно з яким ОСОБА_7 показання ОСОБА_10 визнав частково не підтвердивши обставин встановлених досудовим слідством щодо передачі та отримання коштів (т. 1 а.с. 60-62);

- протоколом очної ставки між ОСОБА_15 та ОСОБА_7, згідно з яким свідок ОСОБА_15 не наполягав на своїх свідченнях даних на досудовому слідстві, оскільки не памятав про факт розмови з ОСОБА_7 про передачу та отримання коштів, що також спростовує обставини вчинення злочину( Т. З а.с. 328-330);

-протоколом відтворення обставин і обстановки події зі свідком ОСОБА_19 від 28.12.2010 року з якого вбачається, що він складений неналежно оскільки не містить прізвищ понятих, а лише підписи та складений таким чином, що не дає можливість для суду точно уявити собі хід і результати відтворення (Т.1 а.с. 235-237);

-протоколами очних ставок між ОСОБА_15 та ОСОБА_7 з якого не вбачається підтвердження факту вчинення злочину, а свідчення дані свідком ОСОБА_15 чітко вказують на припущення (т.З а.с. 63-65, 328-330);

- витягом із рішення Вінницької міської ради № 76 від 24.12.2010 року про відмову ТОВ «Осанна» в затвердженні проекту землеустрою, з якого вбачається лише відмова Вінницької міської ради ТОВ « Осанна» в затвердженні проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для будівництва, однак жодним чином не вказано про пряму причетність ОСОБА_7 та ОСОБА_9 до вчинення злочинів (т.2 а.с. 22);

- протоколом виїмки від 23.11.2011року, проведеної у державного реєстратора Вінницької міської ради, згідно з яким вилучено установчі документи ТОВ «Осанна», в яких містяться фактичні дані щодо статусу ОСОБА_7 як службової особи ТОВ «Осанна» не вбачається наявність доказів щодо отримання та передачі коштів (т. З а.с. 171);

-документами, вилученими 23.11.2011 року під час виїмки у державного реєстратора Вінницької міської ради, а саме: документами ТОВ «Осанна» (статут, реєстраційні картки, довіреності, протоколи зборів учасників тощо), в яких містяться фактичні дані щодо статусу ОСОБА_7 як службової особи ТОВ «Осанна» та інші дані, з яких вбачається, що дані документи містять відомості лише про юридичну особу ТОВ «Осанна» (т. З а.с. 172-250);

-протоколом виїмки від 17.10.2011 року, проведеної у АКБ «Форум», згідно з яким вилучено роздруківку руху коштів по рахунку ТОВ «Осанна»(т. З а.с. 76-77),

-документом роздруківкою руху коштів по рахунку ТОВ «Осанна» в АКБ «Форум», чим підтверджується діяльність підприємства, однак прямих доказів проведення розрахунків з потерпілими, отримання та передачі коштів від потерпілих не містять (т. З а.с. 78-90),

-протоколом виїмки від 20.10.2011 року, проведеної у філії ПАТ «Перший інвестиційний банк», згідно з яким вилучено роздруківку руху коштів по рахунку ТОВ «Осанна» (т. З а.с. 94-95),документом: роздруківкою руху коштів по рахунку ТОВ «Осанна» у ПАТ «Перший інвестиційний банк» (т. З а.с. 96-114), згідно яких судом не встановлено проведення ТОВ «Осанна» будь-яких розрахунків, які могли чітко вказувати на причетність обвинувачених до скоєння злочинів та доведеності їх вини.

Договори від 13.07.2008 року і 16.04.2008 року укладені між ТОВ «Осанна» з ОСОБА_11, ОСОБА_4 про безоплатну передачу нерухомого майна, з яких вбачається, що дані цивільні договори не є договорами купівлі - продажу та в умовах даних договорів не передбачено оплату коштів за передачу нерухомого майна, що свідчить лише про цивільно-правові відносини між обвинуваченими та потерпілими. ( Т. 1 а.с. 164,182).

Суд (критично) оцінює показання визнаних досудовим слідством потерпілими ОСОБА_4, ОСОБА_5Ф (д.п. ОСОБА_31 ) оскільки вони є зацікавленими особами, у звязку із перебуванням у родинних стосунках в якості матері та дочки. Будь-яких документально підтверджених доказів передачі коштів від них ОСОБА_9, та від ОСОБА_9 ОСОБА_7 суду не надали.

Суд, також критично відноситься до показань визнаною на досудовому слідстві потерпілою ОСОБА_24, так як на судовому слідстві державним обвинуваченням не було надано документальних та інших підтверджених доказів передачі коштів нею ОСОБА_7 з метою придбання квартири.

Суд, не може перевірити та дати оцінку як доводам обвинувачення, так і доводам захисту, а також встановити обєктивні обставини справи, а також прийняти до уваги показання потерпілих ОСОБА_4 та ОСОБА_5Ф (д.п. ОСОБА_4 ) оскільки, вони є суперечливими та позбавлені доказової сили, так як їх показання щодо передачі коштів ОСОБА_9 не знайшли свого беззаперечного підтвердження та спростовано в судовому засіданні показаннями свідків по справі: ОСОБА_17, ОСОБА_25, ОСОБА_14 ОСОБА_13, які безпосередньо були присутні при укладенні договору іпотеки, інших прямих свідчень та доказів передачі ОСОБА_4 коштів ОСОБА_9 судом не здобуто, а тому суд вважає показання свідків достовірними, оскільки вони були попереджені судом про кримінальну відповідальність за дачу завідомо неправдивих показань, підстав для обмови ОСОБА_9 та ОСОБА_7, не встановлено.

Показання інших свідків по справі, - ОСОБА_19, ОСОБА_20, ОСОБА_21 ОСОБА_27, ОСОБА_23, ОСОБА_22, ОСОБА_15 прямо не вказують на вчинення злочинів обвинуваченими.

Не вказували на такі дані і самі обвинувачені досудовим слідством, їх показання є ґрунтовнимита логічно послідовними, узгоджуються з іншими доказами, дослідженими в судовому засіданні, а тому суд, вважає їх показання такими, що відповідають дійсним обставинам справи, а відповідно їм довіряє, та вкладає в основу вироку.

Дослідженні в судовому засіданні письмові докази, на погляд суду, не містять жодних обєктивних та прямих доказів, які б свідчили про вчинення діянь інкримінованих підсудним.

У відповідності до п. 23 Постанови Пленуму Верховного ОСОБА_22 України №5 від 29.06.1990 року із змінами «Про виконання судами України законодавства і постанов Пленуму Верховного ОСОБА_22 України з питань судового розгляду справ і постановлення вироку» всі сумніви щодо доведеності обвинувачення, якщо їх неможливо усунути, повинні тлумачитись на користь підсудного. Коли зібрані по справі докази не підтверджують обвинувачення і всі можливості збирання додаткових доказів вичерпані, суд зобов'язаний постановити виправдувальний вирок, а не повертати справу на додаткове розслідування.

Стаття 8 Коституції України декларує, що в Україні визнається і діє принцип верховенства права.

Згідно ст. 327 КПК України коли не доведено участі підсудного у вчиненні злочину, суд постановляє виправдувальний вирок.

Оскільки при розгляді кримінальної справи в суді участь підсудних ОСОБА_7 у вчиненні злочинів за ч .4,5 ст. 191 КК України та ОСОБА_9 за ч.5 ст.191 КК України не доведена, суд вважає, що їх слід визнати невинуватими у вчиненні даних злочинів та виправдати.

Цивільніпозови з уточненнямизаявлені потерпілими ОСОБА_4 про стягнення матеріальної шкоди на суму 403484 грн.45 коп. та моральної шкоди в розмірі 100000 грн. до ОСОБА_9 та ОСОБА_7, та ОСОБА_5Ф (д.п. ОСОБА_4 ) про стягнення матеріальної шкоди на суму 559731 грн.94 коп.та моральної шкоди в розмірі 100000 грн. до ОСОБА_9 та ОСОБА_7 за обставин наякі посилались потерпілівїх обґрунтування, таобставин які були встановлені судом, суд вважає не обґрунтованимиі такими що не підлягають до задоволення ( Т1 а.с. 41, Т 3 а.с 385,386).

Запобіжний захід відносноОСОБА_7 у виді підписки про невиїзд підлягає скасуванню ( т. 2 а.с. 231-232).

Запобіжний захід відносноОСОБА_9 у виді застави підлягає скасуванню, а кошти внесені на спеціальний рахунок підлягають поверненню власнику ( т. 2 а.с. 193).

Арешт накладений згідно постанови начальника СУ УМВС України у Вінницькій області ОСОБА_32 від 28.11.2011 року на майно обвинуваченого ОСОБА_7, - гараж, № 545 ТВГ № 2 по вул. Сабарівське Шосе, 1 а, м. Вінниця, - підлягає скасуванню ( Т 3 а.с. 287).

Арешт накладений згідно постанови начальника СУ УМВС України у Вінницькій області ОСОБА_32 від 28.11.2011 року на майно обвинуваченого ОСОБА_7, автомобіль НОМЕР_1, номер кузова НОМЕР_2, - підлягає скасуванню (Т. 3 а.с. 289).

Арешт накладений згідно постанови начальника СУ УМВС України у Вінницькій області ОСОБА_32 від 28.11.2011 року на майно обвинуваченого ОСОБА_7АДРЕСА_1, по вул. Келецька, 126 а , м. Вінниці, яка зареєстрована за ОСОБА_33, - підлягає скасуванню (Т. 3 а.с. 288).

Арешт накладений згідно постанови старшого слідчого СУ УМВС України у Вінницькій області капітаном міліції ОСОБА_34 від 19.05.2011 року на майно обвинуваченого ОСОБА_9, - квартиру, № 37 по вул. Келецька, 126 А, в м. Вінниця,- підлягає скасуванню ( Т.2 а.с.188).

Арешт накладений згідно постанови начальника СУ УМВС України у Вінницькій області ОСОБА_32 від 19.08.2011 року на будівлю гуртожитку, яка розташована в м. Вінниці , по вул. Лялі Ратушній, 23, який належить ТОВ «Осанна» ( код ЄДРПОУ 23056090),- підлягає скасуванню ( Т. 3 а.с.16).

Речовий доказ: диск формату DVD+R, з відеозаписом очних ставок між ОСОБА_9 та ОСОБА_7, ОСОБА_7 і ОСОБА_10Ф,- підлягає залишенню при матеріалах справи.

Судові витрати по кримінальній справі відсутні.

Керуючись Конституцією України, ст.ст. 323,324,327,330, КПК України, суд, -

З А С У Д И В:

ОСОБА_7 у пред'явленому йому обвинуваченні у вчиненні злочину, передбаченого ч .4 ст. 191 КК України, визнати невинуватим та виправдати за недоведеністю його вчинення.

ОСОБА_7 у пред'явленому йому обвинуваченні у вчиненні злочину, передбаченого ч .5 ст. 191КК України, визнати невинуватим та виправдати за недоведеністю його вчинення.

ОСОБА_9 у пред'явленому йому обвинуваченні у вчиненні злочину, передбаченому ч.5 ст.191 КК України, визнати невинуватим та виправдати за недоведеністю його вчинення.

В задоволенні цивільногопозовузаявленого ОСОБА_4 до ОСОБА_9 та ОСОБА_7, про стягнення матеріальної шкоди на суму 403484 грн.45 коп.та моральної шкоди в розмірі 100000 грн., -відмовити.

В задоволенні цивільногопозовузаявленого ОСОБА_5Ф (д.п. ОСОБА_4) до ОСОБА_9 та ОСОБА_7 про стягнення матеріальної шкоди на суму 559731 грн.94 коп. та моральної шкоди в розмірі 100000 грн.,- відмовити.

Запобіжний захід відносноОСОБА_7 у виді підписки про невиїзд,- скасувати.

Запобіжний захід відносноОСОБА_9 у виді застави скасувати, а коши внесені на спеціальний рахунок в сумі 17000 (сімнадцять тисяч) гривень повернути власнику ОСОБА_35.

Арешт накладений згідно постанови начальника СУ УМВС України у Вінницькій області ОСОБА_32 від 28.11.2011 року на майно обвинуваченого ОСОБА_7, - гараж, № 545 ТВГ № 2 по вул. Сабарівське Шосе, 1 а, м. Вінниця, - скасувати.

Арешт накладений згідно постанови начальника СУ УМВС України у Вінницькій області ОСОБА_32 від 28.11.2011 року на майно обвинуваченого ОСОБА_7, автомобіль НОМЕР_1, номер кузова НОМЕР_2, - скасувати.

Арешт накладений згідно постанови начальника СУ УМВС України у Вінницькій області ОСОБА_32 від 28.11.2011 року на майно обвинуваченого ОСОБА_7АДРЕСА_1, по вул. Келецька, 126 а , м. Вінниці, яка зареєстрована за ОСОБА_33, - скасувати.

Арешт накладений згідно постанови старшого слідчого СУ УМВС України у Вінницькій області капітаном міліції ОСОБА_34 від 19.05.2011 року на майно обвинуваченого ОСОБА_9, - квартиру, № 37 по вул. Келецька, 126 А, в м. Вінниця,- скасувати.

Арешт накладений згідно постанови начальника СУ УМВС України у Вінницькій області ОСОБА_32 від 19.08.2011 року на будівлю гуртожитку, яка розташована в м. Вінниці , по вул. Лялі Ратушній, 23, який належить ТОВ «Осанна» ( код ЄДРПОУ 23056090), -скасувати.

Речовий доказ: диск формату DVD+R, з відеозаписом очних ставок між ОСОБА_7 і ОСОБА_9, ОСОБА_7 і ОСОБА_30Ф,- залишити при матеріалах справи.

Судові витрати по кримінальній справі відсутні.

Вирок може бути оскаржено до Апеляційного суду Вінницької області протягом пятнадцяти діб з моменту його проголошення.

Головуючий: (підпис)

Судді (підпис)

Копія вірна:

Головуючий: