Ухвала суду № 42070617, 26.12.2014, Жовтневий районний суд м. Дніпропетровська

Справа № 201/16675/14-ц

Провадження № 2/201/319/2014

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

про забезпечення позову

26 грудня 2014 року суддя Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська Брага А.В., розглянувши заяву ОСОБА_1 про вжиття заходів забезпечення позову по цивільній справі № 201/16675/14-ц за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3 про визнання частки у статутному капіталі обєктом спільної сумісної власності та визнання недійсним правочину, -

В С Т А Н О В И В :

26 грудня 2014 року до Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська надійшла позовна заява ОСОБА_1, в якій позивач просить суд визнати частку у статутному капіталі ТОВ «Фактор» в розмірі 26500,00 гривень, що складає 100% голосів згідно Статуту ТОВ «Фактор», зареєстрованого Дніпропетровською міською радою, номер запису 12241050011005019 від 28 листопада 2008 року обєктом спільної сумісної власності ОСОБА_2 та ОСОБА_1; визнати недійсним договір купівлі продажу частки в статутному капіталі ТОВ «Фактор» від 12 червня 2014 року, укладений між ОСОБА_2 та ОСОБА_3 та повернути сторони у початкове становище.

Разом з позовною заявою позивач подала до суду заяву про вжиття заходів забезпечення позову, у відповідності до якої просить суд, з метою забезпечення позову заборонити державним реєстраторам реєстраційної служби Дніпропетровського міського управління юстиції вчиняти будь-які дії, направлені на внесення змін до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб підприємців щодо ТОВ «Фактор» та реєстрацію змін до установчих документів ТОВ «Фактор.

В обґрунтування заяви про вжиття заходів до забезпечення позову позивач зазначає, що підставою для звернення з відповідним позовом до суду стало те, що вона перебуває в зареєстрованому шлюбі з відповідачем ОСОБА_2 з 14 серпня 2004 року, згідно Статуту ТОВ «Фактор» ОСОБА_2 належала частка у статутному капіталі в розмірі 26500,00 гривень, що складає 100% голосів, яка є обєктом спільної сумісної власності подружжя, ОСОБА_2 відступив 50% частки у статутному капіталі ТОВ «Фактор» на імя ОСОБА_3 Крім того, заява про забезпечення позову мотивована тим, що предметом спору є майнові права на значну суму, відповідачі з метою ухилитися від виконання в майбутньому судового рішення можуть чинити спроби унеможливити його виконання шляхом ініціювання внесення змін до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців щодо ТОВ «Фактор» та складу його учасників, отже існує загроза що відповідачі можуть вжити заходів щодо реалізації майнових прав, що може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду.

Дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку, що заява про забезпечення позову підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до вимог статті 151 ЦПК України суд за заявою осіб, що приймають участь у справі може вжити заходи забезпечення позову, якщо невжиття заходів може утруднити або зробити неможливим виконання рішення суду. В заяві про забезпечення позову повинно бути зазначено причини, у зв'язку з якими необхідно забезпечити позов, вид забезпечення позову, з обґрунтуванням необхідності його застосування, та інші відомості, необхідні для забезпечення позову.

Частиною першою статті 152 ЦПК України передбачені, зокрема, такі види забезпечення позову як заборона вчиняти певні дії. Види забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.

Відповідно до Постанови Пленуму ВСУ № 9 від 22.12.2006 року «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову», забезпечення позову - це сукупність процесуальних дій, які гарантують виконання рішення суду в разі задоволення позовних вимог.

Згідно п. 4 зазначеної Постанови Пленуму ВСУ, розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

Частиною 3 Постанови Пленуму ВСУ визначено, що позов майнового характерудозволяєтьсязабезпечувати шляхом накладення арешту на майно або грошові кошти, що належать відповідачеві і знаходяться у нього або в інших осіб. З метою забезпечити виконання судового рішення в майбутньому можна накласти арешт також на випущені у будь якій формі акції, що належать відповідачеві і знаходяться у нього або в інших осіб, оскільки такий арешт не зупиняє та не обмежує інші права учасників товариства, у тому числі право на участь в управлінні останнім, на одержання інформації про його діяльність і дивідендів.

Відповідно до ч. 1 ст. 190 ЦК України майном як особливим об'єктом вважаються окрема річ, сукупність речей, а також майнові права та обов'язки.

Згідно із ч. 1 ст. 100 ЦК право участі у товаристві є особистим немайновим правом і не може окремо передаватися іншій особі.

Відповідно до ст. 167 ГК України корпоративні права - це права особи, частка якої визначається у статутному капіталі (майні) господарської організації, що включають правомочності на участь цієї особи в управлінні господарською організацією, отримання певної частки прибутку (дивідендів) даної організації та активів у разі ліквідації останньої відповідно до закону, а також інші правомочності, передбачені законом та статутними документами.

Статтею 116 ЦК України визначені права учасників господарського товариства, а саме: брати участь в управлінні товариством, у розподілі прибутку товариства і одержувати його частину (дивіденди), вийти з товариства, здійснити відчуження часток у статутному (складеному) капіталі товариства, цінних паперів, що засвідчують участь у товаристві, у порядку встановленому законом, одержувати інформацію про діяльність товариства.

Таким чином, до майнових активів юридичних осіб належать грошові та матеріальні внески засновників/учасників (корпоративні права).

Відповідачі мають необмежену можливість реалізувати та передати свої частки в статутному капіталі Товариства з обмеженою відповідальністю «Фактор», учасниками якого вони є згідно наданого Статуту, що, в свою чергу, призведе до утруднення виконання рішення в майбутньому.

Відповідно до Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців», зміни до установчих документів юридичної особи підлягають обов'язковій державній реєстрації шляхом внесення відповідних змін до записів Єдиного державного реєстру в порядку, встановленому цим Законом.

Згідно з ч.ч. 9, 10 ст. 153 ЦПК України ухвала про забезпечення позову виконується негайно в порядку, встановленому для виконання судових рішень. Оскарження ухвали про забезпечення позову не зупиняє її виконання, а також не перешкоджає подальшому розгляду справи.

Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтвердження доказами наявність фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного виду забезпечення позову. Про такі обставини може свідчити вчинення відповідачем дій, спрямованих на ухилення від виконання зобов'язання після пред'явлення вимоги чи подання позову до суду (реалізація майна чи підготовчі дії до його реалізації, витрачання коштів не для здійснення розрахунків з позивачем, укладення договорів поруки чи застави за наявності невиконаного спірного зобов'язання тощо). Адекватність заходу до забезпечення позову, що застосовується судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється судом, зокрема, з урахуванням співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, з вартістю майна, на яке вимагається накладення арешту, або майнових наслідків заборони відповідачеві вчиняти певні дії.

Вирішуючи питання про можливість задоволення заяви позивача про забезпечення заходів забезпечення позову, суд виходив з того, що спірні правовідносини, що існують між сторонами по справі, виникли з правовідносин про розподіл спільного майна подружжя, набутого під час шлюбу, що врегульовані нормами Сімейного кодексу України, та вжиття обумовлених заходів забезпечення позову є співмірним заявленим позовним вимогам та не перешкоджає подальшій господарській діяльності ТОВ «ФАКТОР».

Суд, зясувавши предмет спірних відносин, зміст заявлених позовних вимог, встановивши дійсність виникнення спору між сторонами, вирішуючи питання про вжиття заходів забезпечення позову, з метою недопущення унеможливлення виконання рішення суду, у разі задоволення позовних вимог позивача, робить висновок про необхідність вжиття заходів забезпечення позову.

Отже, враховуючи характер спору, приймаючи до уваги, що невжиття заходів забезпечення позову може утруднити або зробити неможливим виконання рішення суду, з урахуванням заявлених вимог позивача, суд вважає за можливе задовольнити заяву позивача про вжиття заходів забезпечення позову.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 14, 151, 152, 153, 210ЦПК України, суд,-

У Х В А Л И В:

Заяву ОСОБА_1 про вжиття заходів забезпечення позову по цивільній справі № 201/16675/14-ц за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3 про визнання частки у статутному капіталі обєктом спільної сумісної власності та визнання недійсним правочину, - задовольнити.

Вжити заходи до забезпечення позову, шляхом накладення заборони державним реєстраторам реєстраційної служби Дніпропетровського міського управління юстиції в Дніпропетровській області (Дніпропетровськ, пр. ім. Газети «Правда», 42) вчиняти будь-які дії, направлені на внесення змін до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб підприємців щодо Товариства з обмеженою відповідальністю «Фактор» (код 31959328, місцезнаходження: м. Дніпропетровськ, вул. Радистів, 2) та реєстрацію змін до установчих документів Товариства з обмеженою відповідальністю «Фактор» (код 31959328, місцезнаходження: м. Дніпропетровськ, вул. Радистів, 2).

Ухвала підлягає негайному виконанню в порядку, встановленому для судових рішень, та набрала чинності з 26 грудня 2014 року і може бути предявлена до виконання протягом одного року з дня її винесення.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку. Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом пяти днів з дня її проголошення до Апеляційного суду Дніпропетровської області через Жовтневий районний суд м. Дніпропетровська.

Оскарження ухвали про забезпечення позову не зупиняє її виконання, а також не перешкоджає подальшому розгляду справи.

Особи винні в порушенні заходів забезпечення позову, несуть відповідальність, встановлену законом.

Суддя: А.В. Брага