Вирок № 42069844, 22.12.2014, Жовтневий районний суд м. Дніпропетровська

Справа № 201/12496/14-к

Провадження № - 1кп/201/522/2014

ВИРОК

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

22 грудня 2014 року м. Дніпропетровськ

Жовтневий районний суд м. Дніпропетровська у складі судді Мельниченко С.П., за участі секретаря судового засідання Верменич В.А., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська кримінальне провадження № 12014040650002732 відносно:

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, українця, громадянина України, не працюючого, одруженого, проживаючого за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_3, судимого:

-03.03.2006 р. Амур-Нижньодніпровським районним судом м. Дніпропетровська по ч. 2 ст. 186 КК України до 4 років позбавлення волі, звільнений від відбування покарання на підставі ст. 75 ККУ з іспитовим строком 2 роки. Постановою Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 22.02.2008 р. іспитовий строк скасовано. Звільнився 16.09.2010 р. умовно-достроково на 1 р. 3 м. 16 дн.

обвинуваченого у вчиненні злочинів передбачених ч. 2 ст. 186, ч. 1 ст. 309 КК України,

В кримінальному провадженні приймали участь:

прокурорСоколова Н.М.

ОСОБА_2

ОСОБА_3

потерпілийОСОБА_4

обвинуваченийОСОБА_1

захисникОСОБА_5

ВСТАНОВИВ:

01.08.2014 року приблизно о 17:00 годин ОСОБА_1, маючи незняту та непогашену судимість за вчинення злочину проти власності, перебуваючи на лавочці за столиком поблизу будинку № 9 по вул. Фурманова в м. Дніпропетровську, побачив у потерпілого ОСОБА_4, який сидів навпроти, ланцюжок із золота 585 проби вагою 15 грамів та хрестик із золота 585 проби вагою 2,21 грамів. Далі, ОСОБА_1 перебуваючи в зазначеному місці і у вказаний час, реалізовуючи свій злочинний умисел направлений на відкрите викрадення чужого майна, а саме вироби із золота, що належать ОСОБА_4, з корисливих мотивів та особистої зацікавленості, під приводом подивитися на золотий ланцюжок із золотим хрестиком, попросив у ОСОБА_4 належні йому золоті вироби на що останній, будучи впевненим, що ОСОБА_1, поверне належні йому золоті вироби, добровільно передав йому своє майно, безпосередньо в руки ОСОБА_1 та став спостерігати, як ОСОБА_1 буде розглядати золоті прикраси.

ОСОБА_1 усвідомлюючи, що ОСОБА_4 спостерігає за його діями, встав з лавочки та почав відходити від потерпілого приблизно на 3-5 метрів, після чого отримав усне попередження від ОСОБА_4 з вимогою не віддалятися з належними йому золотими виробами. Однак, ігноруючи вимогу ОСОБА_4, ОСОБА_1, усвідомлюючи, що його дії є явними для оточуючих та потерпілого, почав тікати від ОСОБА_4 з викраденим майном, та забігши за будинок №9 по вул. Фурманова в м. Дніпропетровську, зник з місця скоєння злочину, маючи реальну можливість розпорядитися викраденим майном, чим спричини потерпілому матеріальну шкоду на загальну суму 8518,95 гривень.

Вказаними діями ОСОБА_1 вчинив злочин відповідальність за який передбачена ч. 2 ст. 186 КК України, а саме, відкрите викрадення чужого майна (грабіж), вчинене повторно.

В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_1 свою вину у скоєному злочині визнав у повному обсязі, у скоєному розкаявся та пояснив, що 01.08.2014 р. він разом зі своїм знайомим ОСОБА_6 познайомились з потерпілим ОСОБА_4 і почали разом вживати алкоголь в дворі будинку № 9 по вул. Фурманова в м. Дніпропетровську. В ході розпиття спиртних напоїв ОСОБА_4 почав вихвалятись своїм золотим ланцюжком та хрестиком і обвинувачений взяв подивитись їх. Коли вони опинились в руках обвинуваченого, у нього виник умисел на їх викрадення і він встав з-за столу та почав віддалятись. Потерпілий та ОСОБА_6 кричали, щоб він повернувся, однак він з місця скоєння злочину зник, а викрадене майно заклав в ломбард.

Крім повного визнання своєї вини, винність обвинуваченого у вчинені злочину передбаченого ч. 2 ст. 186 КК України знайшла своє підтвердження у наданих сторонами кримінального провадження і досліджених в судовому засіданні доказах, а саме.

З показань потерпілого ОСОБА_4 вбачається, що 01.08.2014 року він познайомився з обвинуваченим та ОСОБА_6 і вони почали розпивати спиртні напої в дворі будинку № 9 по вул. Фурманова в м. Дніпропетровську. В ході розпиття спиртних напоїв потерпілий дав обвинуваченому подивитись свої золоті ланцюжок та хрестик. Обвинувачений, взявши їх в руки, встав з-за столу та почав віддалятись. Потерпілий йому кричав та намагався піднятись щоб наздогнати, однак спіткнувся, а обвинувачений в цей час швидким кроком завернув за кут будинку і зник з поля зору потерпілого.

Показання потерпілого об'єктивно підтверджуються показанням свідка ОСОБА_6 про те, що 01.08.2014 р. він разом з обвинуваченим і потерпілим в дворі будинку № 9 по вул. Фурманова розпивали спиртні напої в ході чого потерпілий дав обвинуваченому подивитись його золоті ланцюжок та хрестик. Після того як обвинувачений взяв золоті вироби до рук він піднявся та почав відходити від столу. Потерпілий і свідок кричали йому щоб він зупинився, однак останній пішов з двору і на телефонні дзвінки не відповідав.

Показання потерпілого та свідка в своїй сукупності не протирічать та доповнюють один одного, а також об'єктивно підтверджуються протоколом проведення слідчого експерименту від 22.09.2014 року за участі ОСОБА_1 в ході якого останній вказав на механізм та спосіб вчинення ним злочину передбаченого ч. 2 ст. 186 КК України.

Факт заволодіння обвинуваченим золотим ланцюжком і хрестиком підтверджується також договором фінансового кредиту № 7833 від 01.08.2014 року з якого вбачається, що в цей день обвинувачений заклав до ломбарду «Онікс» золотий ланцюг і хрестик, а також показаннями свідка ОСОБА_7, допитаного в судовому засіданні ,який пояснив, що 01.08.2014 року він, як приймальник ломбарду, прийняв у заставу від ОСОБА_1 золотий ланцюг та хрестик.

Також судом встановлено, що вартість золотого ланцюга складає 7425 гривень, а хрестика 1093,95 гривень. (а.с. 82)

Оцінюючи вищевикладені докази з точки зору їх належності, достовірності та допустимості, а сукупність доказів з точки зору достатності та взаємозвязку, суд приходить до висновку, що вина ОСОБА_1 у вчиненні ним відкритого викрадення майна ОСОБА_4 доведена в повному обсязі і умисні дії ОСОБА_1 вірно кваліфіковані органом досудового слідства за ч. 2 ст. 186 КК України як відкрите викрадення чужого майна (грабіж), вчинене повторно

Продовжуючи свою злочинну діяльність, ОСОБА_1 01.08.2014 р. о 19-00 годин, маючи злочинний умисел, направлений на незаконне придбання та зберігання наркотичного засобу без мети збуту, прибув до будинку № 61-а по пр. Миру, в м. Дніпропетровську, де зустрів малознайомого, не встановленого чоловіка, у якого незаконно придбав за 100 гривень наркотичний засіб «опій ацетильований» у медичному шприці об'ємом 2 мл., після чого поклав шприц в кишеню власної сумки та став таким чином незаконно зберігати його при собі для особистого вживання без мети збуту.

Того ж дня ОСОБА_1, незаконно зберігаючи при собі, раніше ним незаконно придбаний особливо небезпечний наркотичний засіб «опій ацетильований», обіг якого заборонено, був зупинений працівниками міліції біля будинку № 61-а по пр. Миру у м. Дніпропетровську, де в період часу з 19-49 годин до 20-07 годин працівники міліції за добровільною згодою ОСОБА_1, провели огляд останнього, в ході якого виявили та вилучили з зовнішньої кишені одягненої на ньому сумки, медичний шприц об'ємом 2 мл. заповнений рідиною коричневого кольору, масою 0,4445г., яка згідно висновку експерта №70/10-1830 від 09.08.2014 року містить особливо небезпечний наркотичний засіб, обіг якого заборонений - опій ацетильований, маса якого в перерахунку на суху речовину становить 0,0129 г., який ОСОБА_1, незаконно придбав та зберігав при собі, для особистого вживання без мети збуту.

Вказаними діями ОСОБА_1 вчинив злочин відповідальність за який передбачена ч. 1 ст. 309 КК України, а саме, незаконне придбання та зберігання наркотичних засобів без мети збуту.

В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_1 свою вину у скоєному злочині визнав у повному обсязі, у скоєному розкаявся та пояснив, що 01.08.2014 р. після відкритого викрадення майна ОСОБА_4 він поїхав на пр. Миру в м. Дніпропетровську з метою придбання наркотичних засобів і після їх придбання був затриманий працівниками міліції, які виявили у нього шприц з наркотичним засобом.

Крім повного визнання своєї вини, винність обвинуваченого у вчинені злочину передбаченого ч. 1 ст. 309 КК України знайшла своє підтвердження у наданих сторонами кримінального провадження і досліджених в судовому засіданні доказах, а саме.

Протоколом огляду від 01.08.2014 року з якого вбачається, що в цей день слідчий Індустріального РВ ДМУ ГУМВС України в Дніпропетровській області ОСОБА_8 за участі понятих ОСОБА_9 і ОСОБА_10 біля будинку № 31а по пр. Миру в м. Дніпропетровську провів огляд ОСОБА_1 в ході якого з зовнішньої кишені рюкзака сірого кольору, одягненому на обвинуваченому виявлено та вилучено одноразовий медичний шприц обємом 2 мл., заповнений рідиною коричневого кольору до позначки 0,4 мл.

Дані протоколу огляду відображають дійсні події, які мали місце 01.08.2014 року, що підтверджується показаннями слідчого Коваленко О.О., допитаного в судовому засіданні в якості свідка та показаннями понятого ОСОБА_10, які підтвердили факт вилучення у обвинуваченого вищевказаного шприца біля будинку № 61а по пр. Миру в м. Дніпропетровську.

Доказом того, що речовина, вилучена у ОСОБА_11 являється наркотичним засобом є висновок експерта № 70/10-1830 від 09.08.2014 року з якого вбачається, що вказана речовина містить особливо небезпечний засіб, обіг якого заборонений опій ацетильований, масою в перерахунку на суху речовину 0,0129 гр.

Оцінюючи вищевикладені докази з точки зору їх належності, достовірності та допустимості, а сукупність доказів з точки зору достатності та взаємозвязку, суд приходить до висновку, що вина ОСОБА_1 у придбанні та зберіганні наркотичного засобу без мети збуту доведена в повному обсязі і умисні дії ОСОБА_1 вірно кваліфіковані органом досудового слідства за ч. 1 ст. 309 КК України як незаконне придбання та зберігання наркотичних засобів без мети збуту.

При призначенні обвинуваченому ОСОБА_1 покарання, суд згідно з вимогами ст. 65 КК України враховує наявність такої помякшуючої покарання обставини як визнання своєї вини і щире каяття, відсутність обтяжуючих покарання обставин, ступінь тяжкості вчинених злочинів, один з яких являється злочином середньої тяжкості, а інший тяжким, дані про особу обвинуваченого, який на обліку у лікаря психіатра та нарколога не перебуває, посередньо характеризується, судимий за злочин проти власності, при призначенні покарання зі звільненням від відбування з іспитовим строком за попереднім вироком суду, порушив обов'язки покладені на нього судом внаслідок чого іспитовий строк було скасовано та обвинуваченого направлено для відбування покарання, що в своїй сукупності говорить про те, що з метою виправлення та попередження нових злочинів, обвинуваченому слід призначити покарання виключно у виді позбавлення волі, оскільки саме таке покарання буде повністю відповідати ступеню тяжкості вчинених злочинів, конкретним їх обставинам, даним про особу обвинуваченого, обставинам, що пом'якшують та обтяжують покарання обвинуваченого та саме таке покарання, на думку суду, посприяє подальшому виправленню обвинуваченого та попередження вчинення ним нових злочинів.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 374-376 КПК України, -

ЗАСУДИВ:

ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні злочинів передбачених ч. 2 ст. 186, ч. 1 ст. 309 КК України та призначити йому покарання:

-за вчинення злочину передбаченого ч. 2 ст. 186 КК України у вигляді чотирьох років позбавлення волі;

-за вчинення злочину передбаченого ч. 1 ст. 309 КК України у вигляді одного року позбавлення волі;

На підставі ч. 1 ст. 70 КК України призначити ОСОБА_1 остаточне покарання, шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, у вигляді чотирьох років позбавлення волі.

Запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, застосований відносно ОСОБА_1 ухвалою Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 29.08.2014 року залишити без змін до набрання вироком законної сили, але не більш ніж на 60 діб, тобто до 20 лютого 2014 року.

Строк відбування покарання ОСОБА_1 відраховувати з 29 серпня 2015 року.

Речові докази медичний шприц обємом 2 мл., заповнений наркотичним засобом «опій ацетильований» до відмітки 0,2 мл., що зберігається в камері схову речових доказів Індустріального РВ знищити.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, яка може бути подана сторонами кримінального провадження до апеляційного суду Дніпропетровської області через Жовтневий районний суд м. Дніпропетровська протягом тридцяти діб з дня проголошення вироку суду.

Головуючий - суддя: С.П. Мельниченко