Ухвала суду № 42069749, 18.12.2014, Жовтневий районний суд м. Дніпропетровська

Справа № 201/2461/14ц

4-с/201/111/2014

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

18 грудня 2014 року м. Дніпропетровськ

Жовтневий районний суд м. Дніпропетровська в складі:

головуючого суддіДемидової С.О.

при секретаріПєронкові М.Ф.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпропетровську цивільну справу за скаргою приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «АХА Страхування» на незаконні дії Жовтневого відділу державної виконавчої служби Дніпропетровського міського управління юстиції,-

В С Т А Н О В И В:

ПАТ «Страхова компанія «АХА Страхування» звернулися до суду зі скаргою на дії державного виконавця Жовтневого ВДВС Дніпропетровського МУЮ ОСОБА_1 в обґрунтування своєї скарги заявник посилається на те, що 10 квітня 2014 року на виконання рішення Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська у справі № 201/2461/14 ц за позовом АТ «СК «АХА Страхування» до ОСОБА_2 про відшкодування матеріальної шкоди в порядку регресу було видано виконавчий лист про примусове виконання рішення. Згідно якого суд вирішив стягнути з ОСОБА_2 (49044, АДРЕСА_1) на користь Приватного акціонерного товариства Страхова компанія АХА Страхування (04070, м. Київ, вул. Іллінська 8, ЄДРПОУ 20474912, р/р 26503253730311 банк АКІБ УкрСиббанкм. Харків МФО 351005) в порядку регресу матеріальні збитки в розмірі 9 798 грн. та судові витрати в розмірі 243 грн. 60 коп. 28 липня 2014 року стягувач звернувся до виконавчої служби з заявою про примусове виконання рішення суду, однак постановою державного виконавця від 06 серпня 2014 року було винесено постанову про відмову у відкритті виконавчого провадження в зв*язку з тим, що виконавчий лист не відповідає вимогам ст. 18 ЗУ «Про виконавче провадження». Вказану постанову заявник вважає не законною та просить її скасувати та зобов*язати державного виконавця відкрити виконавче провадження про примусове виконання виконавчого листа Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська № 201/2461/14ц, від 30 травня 2014 року.

Представник заявника в судове засідання не з*явився, про день, час та місце розгляду справи повідомлені належним чином, просили слухати скаргу за відсутності їх представника.

Державний виконавець Жовтневого відділу державної виконавчої служби Дніпропетровського міського управління юстиції в судове засідання не з*явився про день, час та місце розгляду справи повідомлені належним чином, причин неявки суду не повідомив.

Дослідивши матеріали справи та матеріали виконавчого провадження, суд вважає їх обґрунтованими та такими, що підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до статті 383 ЦПК України, сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їх права чи свободи.

За приписами ст. 387 ЦПК України, за результатами розгляду скарги суд постановляє ухвалу. У разі встановлення обґрунтованості скарги суд визнає оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність неправомірними і зобов'язує державного виконавця або іншу посадову особу державної виконавчої служби задовольнити вимогу заявника та усунути порушення або іншим шляхом поновлює його порушені права чи свободи.

Статтею 1 Закону України «Про державну виконавчу службу» від 24.03.1998 року № 202/98-ВР встановлено, що Державна виконавча служба входить до системи органів Міністерства юстиції України і здійснює виконання рішень судів, третейських судів та інших органів, а також посадових осіб (далі - рішень) відповідно до законів України. Завданням державної виконавчої служби є своєчасне, повне і неупереджене примусове виконання рішень, передбачених законом.

Статтею 2 вказаного Закону, передбачено правову основу діяльності державної виконавчої служби, відповідно до якої, правова основа діяльності державної виконавчої служби становить Конституція України, цей Закон, інші закони та нормативно-правові акти, що прийняті на їх виконання.

Вимогами ст.19 Конституції України передбачено, що органи державної влади, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Умови і порядок виконання рішень судів визначає Закон України «Про виконавче провадження» (в редакції Закону, який діяв на час проведення спірних виконавчих дій) від 21.04.1999 року № 606-ХІУ, «Інструкцією про проведення виконавчих дій», затвердженої Наказом Мінюсту № 115/5 від 22.09.2003року в редакції наказу №40/5 від 21.04.2005 року та інші нормативно-правові акти.

Статтею 2 вказаного Закону України «Про виконавче провадження» визначено, що примусове виконання рішень покладається на державну виконавчу службу, яка входить до системи органів Міністерства юстиції України. Примусове виконання рішень здійснюють державні виконавці, визначені Законом України "Про державну виконавчу службу".

Державний виконавець зобов'язаний використовувати надані йому права відповідно до закону і не допускати у своїй діяльності порушення прав та законних інтересів фізичних і юридичних осіб. (ст. 6 вказаного Закону).

У відповідності до ст. 17 Закону України «Про виконавче провадження», примусове виконання рішень здійснюється державною виконавчою службою на підставі виконавчих документів, визначених цим Законом. Відповідно до цього Закону підлягають виконанню державною виконавчою службою виконавчі документи якими серед іншого є - виконавчі листи.

Судом встановлено, що 10 квітня 2014 року на виконання рішення Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська у справі № 201/2461/14 ц за позовом АТ «СК «АХА Страхування» до ОСОБА_2 про відшкодування матеріальної шкоди в порядку регресу було видано виконавчий лист про примусове виконання рішення. Згідно якого суд вирішив стягнути з ОСОБА_2 (49044, АДРЕСА_1) на користь Приватного акціонерного товариства Страхова компанія АХА Страхування (04070, м. Київ, вул. Іллінська 8, ЄДРПОУ 20474912, р/р 26503253730311 банк АКІБ УкрСиббанкм. Харків МФО 351005) в порядку регресу матеріальні збитки в розмірі 9 798 грн. та судові витрати в розмірі 243 грн. 60 коп.

28 липня 2014 року стягувач звернувся до виконавчої служби з заявою про примусове виконання рішення суду, однак постановою державного виконавця від 06 серпня 2014 року було винесено постанову про відмову у відкритті виконавчого провадження в зв*язку з тим, що виконавчий лист не відповідає вимогам ст. 18 ЗУ «Про виконавче провадження».

Відповідно ч. 5 ст. 124 Конституції України - судові рішення ухвалюються судами Іменем України і є обовязковими до виконання на всій території України.

Згідно ст. 14 ЦПК України судові рішення, що набрали законної сили, обовязкові для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконання на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обовязковість яких видана Верховною Радою України, - і за її межами.

Відповідно до частини другої статті 32 Конституції України й частини першої статті 302 ЦК України не допускається збирання, зберігання, використання та поширення конфіденційної інформації про особу без її згоди, крім випадків, визначених законом.

Офіційне тлумачення вказаного положення Конституції України міститься в Рішенні Конституційного Суду України від 20 січня 2012 року № 2-рп/2012, відповідно до пункту 1 якого збирання, зберігання, використання та поширення конфіденційної інформації про особу без її згоди державою, органами місцевого самоврядування, юридичними або фізичними особами є втручанням в її особисте та сімейне життя, таке втручання допускається винятково у випадках, визначених законом, і лише в інтересах національної безпеки, економічного добробуту та прав людини.

Вимоги до змісту виконавчого листа встановлені частиною першою статті 18 Закону України «Про виконавче провадження», якою передбачено, що потрібно зазначати у виконавчому листі індивідуальний ідентифікаційний номер боржника (фізичної особи), а пунктом 6 частини першої статті 26 цього Закону встановлено, що у разі невідповідності змісту виконавчого листа вимогам статті 18 державний виконавець відмовляє у відкритті виконавчого провадження.

Разом з тим відповідно до пункту 3 частини третьої статті 11 Закону України «Про виконавче провадження» державний виконавець при здійсненні виконавчого провадження має право з метою захисту інтересів стягувача одержувати безоплатно від органів, установ, організацій, посадових осіб, сторін та учасників виконавчого провадження необхідні для проведення виконавчих дій пояснення, довідки та іншу інформацію, у тому числі й конфіденційну.

Відмовляючи у відкритті провадження, державний виконавець не перевірив чи мав можливість стягувач отримати конфіденційні дані відносно особи боржника, а також наявність такої можливості в державного виконавця.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про виконавче провадження» (далі - ЗУ «Про виконавче провадження») завершальною стадією судового провадження є виконавче провадження, тобто сукупність дій органів і посадових осіб, визначених у цьому Законі, що спрямовані на примусове виконання рішень судів у разі невиконання їх у добровільному порядку. За ст. 2 цього Закону примусове виконання рішень покладається на державну виконавчу службу; примусове виконання рішень здійснюють державні виконавці, визначені Законом України «Про державну виконавчу службу».

За ст. 11 ЗУ «Про виконавче провадження» державний виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів примусового виконання рішень, неупереджено, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.

Враховуючи вищенаведене суд вважає вимоги скаржника в частині визнання дій державного виконавця незаконними та скасування постанови про відмову у відкритті виконавчого провадження від 06 серпня 2014 року обґрунтованими та такими що підлягають задоволення.

Стосовно вимог скаржника про зобовязання державного виконавця вчинити передбачені законодавством дії по виконанню виконавчого листа Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 10 квітня 2014 року по справі № 201/2461/14-ц та стягнути з ОСОБА_2 на користь АТ «СК «АХА Страхування» присуджені 10 041,60 грн. суд вважає за необхідне відмовити оскільки відповідно ст. 19 Закону України «Про виконавче провадження» підставою для відкриття виконавчого провадження є заява стягувача.

Відповідно до ст. 212 ЦПК України суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємозв'язок доказів у їх сукупності.

Враховуючи викладені обставини, оцінюючи всі письмові докази в їх сукупності, суд вважає, що вимоги заявника є обґрунтованими, доведеними, а тому підлягають частковому задоволенню.

Згідно ст. 388 ЦПК України судові витрати повязанні з розглядом скарги, покладаються судом на відділ державної виконавчої служби, якщо було поставлено ухвалу про задоволення скарги заявника.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 10, 11, 60, 208-210, 387, 388 ЦПК України, суд,-

У Х В А Л И В :

Скаргу приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «АХА Страхування» на незаконні дії Жовтневого відділу державної виконавчої служби Дніпропетровського міського управління юстиції задовольнити частково.

Визнати неправомірними дії державного виконавця Жовтневого відділу державної виконавчої служби Дніпропетровського міського управління юстиції ОСОБА_1 стосовно винесення постанови про відмову у відкритті виконавчого провадження від 06 серпня 2014 року.

Постанову державного виконавця Жовтневого відділу державної виконавчої служби Дніпропетровського міського управління юстиції ОСОБА_1 про відмову у відкритті виконавчого провадження від 06 серпня 2014 року, щодо виконавчого листа № 201/2461/14-ц скасувати.

В іншій частині скарги відмовити.

Судові витрати по справі в розмірі 121 грн. 80 коп. покласти на Жовтневий відділ державної виконавчої служби Дніпропетровського міського управління юстиції.

Ухвала суду може бути оскаржена через Жовтневий районний суд м. Дніпропетровська до апеляційного суду Дніпропетровської області шляхом подачі апеляційної скарги протягом п'яти днів з дня її проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення ухвали, можуть подати апеляційну скаргу протягом п'яти днів з дня отримання її копії.

СуддяС.О. Демидова