2/130/1198/2014
130/3289/14-ц
Р І Ш Е Н Н Я
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"26" грудня 2014 р. м. Жмеринка
Жмеринський міськрайонний суд Вінницької області в складі:
головуючого судді Саландяк О.Я.,
секретаря Кащенко Г.Р.
з участю відповідача ОСОБА_1, представника відповідача адвоката ОСОБА_2
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Жмеринці цивільну справу за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_1 про стягнення аліментів на утримання повнолітнього сина, який продовжує навчання, -
в с т а н о в и в:
ОСОБА_3 04.11.2014 року звернувся до суду із позовом до ОСОБА_1 про стягнення аліментів на утримання повнолітнього сина, який продовжує навчання, мотивуючи свої вимоги тим, що з 31.08.1991 р. по 31.05.1995 р. відповідач перебував у шлюбі із ОСОБА_4, від якого 20.08.1992 р. народився син ОСОБА_3 - позивач. На даний час позивач є повнолітнім, але з 29.07.2013 р. навчається у Військовій академії м. Одеса. Спочатку він не звертався з позовом про стягнення аліментів, оскільки знаходився на повному державному забезпеченні. Але через те, що в квітні 2014 р. він захворів на туберкульоз, наказом начальника Військової академії № 92 від 07.05.2014 р. був виключений зі списків особового складу академії та всіх видів забезпечення з 07.05.2014 р. Саме тому, позивач вимушений був перейти на платну форму навчання, строк дії контракту з 09.01.2014 р. до 01.09.2017 р. Загальна вартість освітньої послуги становить 12 000,00 грн. на рік, тобто 2000 грн. за семестр. Позивач навчається на денній формі навчання та не має змоги влаштуватись на роботу, щоб самостійно отримувати заробіток, відповідач добровільно не бажає допомагати матеріально. Мати позивача через незадовільний стан здоровя не може працевлаштуватись. Просить стягувати з відповідача на своє утримання аліменти в розмірі 1/4 частки всіх доходів щомісячно і до закінчення ним навчального закладу.
В судове засідання позивач ОСОБА_3 та його представник адвокат ОСОБА_5 не з»явились, представником подано заяву (а.с. 58) про розгляд справи у його відсутність, позов підтримує у повному обсязі та просить його задовольнити.
Суд вважає можливим розглянути справу у відсутність представника позивача відповідно до ст. 158 ч.2 ЦПК України, враховуючи, що сторона скористалась своїми процесуальними правами.
В судовому засіданні відповідач ОСОБА_1 позов визнав частково, не заперечив проти стягнення з нього на утримання повнолітнього сина ОСОБА_3 аліментів у 1/8 частці його доходу та до досягнення останнім 23-х років, тобто до 20.08.2015 року, суду пояснив, що його середньомісячний дохід в середньому складає 4000 грн., а тому сума в 500 грн. буде достатньою для утримання повнолітнього сина. На його утриманні також знаходиться дружина ОСОБА_6, яка не працює, та неповнолітній син ОСОБА_7, який навчається та також потребує утримання. ОСОБА_6 не працює, так як доглядає батьків похилого віку. Заробітної плати відповідача не вистачає на утримання сім»ї, а стягнення 1/4 частки його доходу значно погіршить його матеріальне становище. Крім того він надає допомогу матері - пенсіонерці, яка хворіє.
В судовому засіданні представник відповідача - адвокат ОСОБА_2 позов ОСОБА_3 визнала частково, не заперечила проти стягнення з ОСОБА_1 на утримання повнолітнього сина ОСОБА_3 аліментів у 1/8 частці його доходу та до досягнення останнім 23-х років, тобто до 20.08.2015 року. Вважає, що стягнення аліментів в 1/4 частці від доходу відповідача поставить його та його сім»ю, що складається із дружини та сина ОСОБА_8 у погане матеріальне становище, що буде нижче від встановленого законом мінімального рівня доходів. Крім того вимога позивача про стягнення аліментів до закінчення навчання не ґрунтується на законі.
Суд, заслухавши пояснення відповідача та його представника, оглянувши позовну заяву, дослідивши матеріали справи, оцінивши докази в їх сукупності, прийшов до висновку, що позов підлягає частковому задоволенню.
Судом встановлено, що відповідач є батьком повнолітнього ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 позивача. (а.с.28)
Відповідно до довідки № 1/55/502 від 30.08.2013 р. курсант ОСОБА_3 навчався на першому курсі Військової академії м. Одеси з 29.07.2013 р. та з 29.07.2013 р. знаходиться на повному державному забезпеченні. (а.с. 7)
Згідно свідоцтва про хворобу № 608 від 15.04.2014 р. ОСОБА_3 через захворювання легень кат.3 ког.1 (2014) та хронічний вірусний гепатит «С», повязані з проходженням військової служби визнаний непридатним до військової служби в мирний час, обмежено придатний у воєнний час. (а.с. 8)
Наказом начальника Військової академії № 92 від 07.05.2014 р. курсанта першого курсу навчання за спеціальністю «Ракетно-артилерійське озброєння» спеціалізацією «Експлуатація та ремонт артилерійського озброєння» факультету підготовки спеціалістів матеріально-технічного забезпечення Військової академії (м. Одеса) солдата ОСОБА_3 відраховано 07.05.2014 р. з Військової академії за станом здоровя на підставі висновку військово-лікарської комісії. Виключено зі списків особового складу академії та всіх видів забезпечення з 07.05.2014 р. Звільнено з лав Збройних Сил України та направлено в розпорядження Жмеринського РВК Вінницької області для постановки на військовий облік. (а.с. 9)
В даний час позивач навчається у Військовій академії (м. Одеса) з очною формою навчання за напрямом «електромеханіка», відповідно до контракту від 05.08.2014 р. Термін дії контракту з 01.09.2014 р. по 01.09.2017 р. Загальна вартість освітньої послуги становить 12000,00 грн., варість навчання за семестр становить 2000,00 грн. (а.с.10-11, 53-55, 48) та ним 22.10.2014 року здійснено оплату за навчання у розмірі 1700 грн. (а.с.12,56)
З 1.09.2014 року ОСОБА_3 поновлений студентом другого курсу Військової академії очної форми навчання на контрактній основі за напрямком підготовки: «Електромеханіка», що вбачається із копії наказу начальника Військової академії від 04.08.2014 року № 239 (а.с.57), що отриманий судом на відповідний запит.
За рішенням суду від 07.04.2011 з ОСОБА_1 стягувались аліменти на утримання його сина ОСОБА_3 на період навчання у розмірі 1/4 частки його доходу щомісячно до закінчення сином навчання у Чернятинському сільськогосподарському технікумі, із якого надалі ОСОБА_3 11.07.2011 року був відрахований за неуспішність(а.с.32-33, 35)
Відповідач ОСОБА_1 працює машиністом електровоза ДТГО ПЗЗ Локомотивне депоо Жмеринка де отримує стабільний дохід у виді заробітної плати, що за період з травня по жовтень 2014 року до видачі склала 24628,73 грн. (а.с. 36), однак допомогу на утримання повнолітнього сина не надає.
Відповідач ОСОБА_1 є сином ОСОБА_9, яка проживає за адресою, відмінною від адреси відповідача, хворіє та потребує тривалого медикаментозного лікування (а.с.46,39) Також ОСОБА_1 є батьком ОСОБА_7, 21.02.1997 року, який навчається у Жмеринському ВПУ до 20.06.2015 року (а.с.38), з 26.11.1995 року перебуває в зареєстрованому шлюбі із ОСОБА_7 (дошлюбне прізвище ОСОБА_6) Л.В. (а.с.37), яка згідно наказу з трудової книжки № 120326 від 26.03.2012 року, що зафіксовано довідкою квартального комітету від 24.11.2014 року, не працює (а.с.40).
Обставин, які б доводили необхідність звільнення відповідача від обовязку утримувати повнолітнього сина, судом не встановлено.
Встановленим в суді фактичним обставинам відповідають сімейні правовідносини, які регулюються Сімейним кодексом України.
Згідно ст. 199 СК України, якщо повнолітні дочка, син продовжують навчання і у звязку з цим потребують матеріальної допомоги, батьки зобовязані утримувати їх до досягнення ними 23 років за умови, що вони можуть надавати матеріальну допомогу. Право на утримання припиняється у разі припинення навчання.
Відповідно до ст. 200 СК України суд визначає розмір аліментів на повнолітніх дітей у твердій грошовій сумі і (або) у частці від заробітку (доходу) платника аліментів з урахуванням обставин, зазначених у ст. 182 СК України. При визначенні розміру аліментів з одного з батьків суд бере до уваги можливість надання утримання другим із батьків.
В розясненнях, викладених у п.20 постанови Пленуму Верховного Суду України від 15 травня 2006 року «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» обовязок батьків утримувати повнолітніх дочку, сина, які продовжують навчатися після досягнення повноліття (незалежно від форми навчання), виникає за обовязкової сукупності таких юридичних фактів: досягнення дочкою, сином віку, який перевищує 18, але є меншим 23 років; продовження ними навчання; потреба у звязку з цим у матеріальній допомозі; наявність у батьків можливості надавати таку допомогу.
Згідно ст. 182 СК України суд при визначенні розміру аліментів враховує стан здоровя та матеріальне становище дитини; стан здоровя та матеріальне становище платника аліментів; наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; інші обставини, що мають істотне значення.
Відповідно до принципів змагальності та диспозитивності цивільного судочинства, викладених у ст.ст. 10 і 11 ЦПК України сторони та інші особи, які беруть участь у справі, мають рівні права щодо подання доказів, їх дослідження та доведення перед судом їх переконливості. Суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.
Статтями 57 і 60 ЦПК України передбачено, що доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інші обставини, які мають значення для вирішення справи. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказування не може грунтуватись на припущеннях.
Відповідно до ч. 1 ст. 61 ЦПК України обставини, що визнані сторонами та іншими особами, що беруть участь у справі, не підлягають доказуванню.
При визначенні розміру аліментів, суд приймає до уваги стан здоров`я та матеріальний стан повнолітнього сина позивача: ОСОБА_3, який є студентом, навчається в населеному пункті відмінному від місця проживання, навчається за контрактом на платній основі, має хворобливий стан здоровя, що потребує постійного медикаментозного лікування; добрий стан здоров`я та матеріальний стан відповідача, який працює і має стабільний заробіток, має сім»ю, має на утриманні неповнолітнього сина ОСОБА_8, ІНФОРМАЦІЯ_2, який навчається, має матір непрацездатного віку, яка проживає окремо та хворіє, а позивач не має достатніх доходів на своє утримання, та у звязку із навчанням потребує допомоги, мати позивача не може належним чином забезпечити утримання сина; те, що відповідач позов визнав частково, а отже може надавати матеріальну допомогу повнолітньому сину.
Суд приймає до уваги твердження відповідача про наявність у нього на утриманні неповнолітнього сина, як на підставу визначення частки аліментів на утримання повнолітнього сина у розмірі 1/6 частки доходу та неможливість сплати аліментів у більшому розмірі.
Суд не приймає до уваги посилання у позовній заяві на норми ст. 185 СК України, щодо додаткових витрат на дитину, оскільки вказані норми закону не поширюються на встановлені судом відносини, а також вимога позивача про стягнення аліментів на період навчання до закінчення навчання обмежується законом досягненням повнолітньої особи, на яку стягуються вказаний вид аліментів 23-х річного віку. Також суд враховує, що позивачем не доведено неможливість іншого з батьків, а саме його матері ОСОБА_4 працевлаштуватись та надавати допомогу синові, хоча на це він посилається у власному позові.
Таким чином суд приходить до висновку про наявність сукупності юридичних фактів за яких виникає обовязок батьків утримувати повнолітніх дочку, сина, які продовжують навчатися після досягнення повноліття, а тому розмір аліментів у 1/6 частки доходу відповідача щомісяця, що буде стягуватись на утримання позивача, буде обґрунтованим та законним.
Відповідно до ст. 88 ЦПК України судові витрати у виді судового збору в сумі 243 грн. 60 коп. слід стягнути з відповідача на користь держави.
Слід допустити негайне виконання рішення суду про стягнення аліментів у межах суми платежу за один місяць, відповідно до вимог ст. 367 ЦПК України.
Відповідно до ст.ст. 182, 191, 199 201 Сімейного кодексу України, керуючись ст.ст. 5, 8, 10, 11, 57, 60, 61, 88, 208, 209, 212-215, 367 ЦПК України, суд,-
в и р і ш и в:
Позов задовольнити частково.
Стягувати з ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_3, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_4, проживаючого та зареєстрованого в ІНФОРМАЦІЯ_5, працюючого машиністом електровоза в ДТГО ПЗЗ Локомотивне депо Жмеринка, м.Жмеринка, вул. Могилівська, 1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1, на користь ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, і.н.3383505777 на його утримання, аліменти в розмірі 1/6 частини всіх видів заробітку (доходів) щомісячно, починаючи з 04.11.2014 року і до закінчення ним навчання, але не більше ніж до досягнення ним 23 років, тобто до 20.08.2015 року.
Стягнути з ОСОБА_1 судовий збір в розмірі 243 (двісті сорок три) грн. 60 коп. на користь держави (банк ГУДК у Вінницькій області, м. Вінниця МФО 802015, номер рахунку 31211206700006 Код ЄДРПОУ 37755173, одержувач УДКСУ у Жмеринському районі та м. Жмеринка 22030001).
Допустити негайне виконання рішення суду, відповідно ст. 367 ЦПК України, у межах суми платежу за один місяць з 04.11.2014 року по 04.12.2014 року.
На рішення суду може бути подана апеляційна скарга до апеляційного суду Вінницької області через Жмеринський міськрайонний суд Вінницької області протягом десяти днів з дня його проголошення, а особами, що не були присутні при його ухваленні - у цей же строк з часу отримання його копії.
Суддя /підпис/
Копія вірна.
Суддя
Секретар
Судове рішення № 42069467, Жмеринський міськрайонний суд Вінницької області було прийнято 26.12.2014. Форма судочинства - Цивільне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти корисні відомості про це судове рішення. Ми забезпечуємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних містить повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам легко знаходити корисні відомості.
Це рішення відноситься до справи № 130/3289/14-ц. Юридичні особи, які зазначені в тексті цього судового документа: