Постанова № 42068538, 11.12.2014, Бершадський районний суд Вінницької області

ПОСТАНОВА

іменем України

Справа № 126/3110/13-а

Провадження № 2-а/126/164/14

"11" грудня 2014 р. м. Бершадь

Бершадський районний суд Вінницької області

в складі головуючого судді Рудь О. Г.

секретар Чернявська О. В.,

представника відповідача Красиленко І.В.

представника третьої особи ОСОБА_2

розглянувши в судовому засіданні в місті Бершадь адміністративну справу за позовом ОСОБА_3 до Бершадської міської ради, третьої особи без самостійних вимог ОСОБА_4, про визнання рішення незаконним та його скасування,-

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_3 звернувся до суду з позовом до Бершадської міської ради, третьої особи без самостійних вимог ОСОБА_4 про визнання рішення виконавчого комітету Бершадської міської ради народних депутатів від 25.02.1993 року № 15 "Про надання дозволу громадянам міста проводити будівництво житлових будинків та господарських споруд" незаконним та скасування його. Свій позов обґрунтовує тим, що, 25.02.1993 року виконавчим комітетом Бершадської міської ради народних депутатів прийнято рішення №15 "Про надання дозволу громадянам міста проводити будівництво житлових будинків та господарських споруд", яким надано дозвіл громадянці ОСОБА_4 на будівництво літньої кухні та погребу за адресою АДРЕСА_1 Вказане рішення виконавчого комітету є незаконним та підлягає скасуванню, оскільки земельна ділянка на якій проводиться будівництво перебуває у їх, з ОСОБА_4, спільному користуванні, а тому при наданні такого дозволу Бершадська міська рада не отримала у нього погодження на дозвіл будівництва, чим порушила вимоги Земельного кодексу України. Просить скасувати рішенні виконавчого комітету Бершадської міської ради №15 від 25.02.1993 року.

У судовому засіданні позивач позов підтримав повністю, просить задовольнити його в повному обсязі.

Представник відповідача позов не визнала, заперечила проти його задоволення пославшись на те, що Бершадською міською радою дотримано вимог чинного законодавства при прийнятті рішення №15 від 25.02.1993 року. Отримання погодження, про яке твердить позивач, не було необхідним при прийнятті рішення виконавчим комітетом 25.02.1993 року.

Третя особа без самостійних вимог на стороні відповідача - ОСОБА_4 заперечила проти задоволення позову з тих підстав, що позивачу було відомо про рішення виконавчого комітету Бершадської міської ради №15 від 25.02.1993 року, ще в 90-х роках, однак він не оскаржував цього рішення тривалий час. Окрім цього, рішення вже виконано, а тому його скасування призведе до порушення її прав.

Вислухавши сторони, дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позовні вимоги не підлягають задоволенню з наступних підстав.

При розгляді справи встановлені наступні факти та відповідні їм правовідносини.

Згідно ч. 1 ст. 69 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.

З матеріалів адміністративної справи вбачається, що громадянці ОСОБА_4 належить право власності на 2/5 частини житлового будинку з господарськими будівлями в м. Бершадь по АДРЕСА_1 (колишня адреса Чкалова, 16), що підтверджується свідоцтвом про право на спадщину за законом від 18.12.1981 року виданого нотаріусом Бершадської державної нотаріальної контори.

В лютому 1993 року громадянка ОСОБА_4 звернулась до Бершадської міської ради з проханням надати дозвіл на будівництво времянки з підвалом.

25.02.1993 року виконавчим комітетом Бершадської міської ради прийнято рішення №15 "Про надання дозволу громадянам міста проводити будівництво житлових будинків та господарських споруд", яким надано дозвіл громадянці ОСОБА_4 на будівництво літньої кухні та погребу по АДРЕСА_1 в м. Бершадь.

28.03.1993 року Бершадською районною державною адміністрацією, на підставі рішення виконавчого комітету №15 від 25.02.1993 року, громадянці ОСОБА_4 видано дозвіл на виконання будівельних робіт, на підставі якого нею розпочато будівництво і, на даний час, виконано певні будівельні роботи.

Таким чином, на підставі оскаржуваного рішення виконавчого комітету Бершадської міської ради виникли правовідносини пов'язані з реалізацією ОСОБА_4 своїх прав щодо будівництва господарських будівель.

Поряд з цим, рішенням Бершадського районного суду від 21.12.1995 року розділено земельну ділянку розміщену за адресою м. Бершадь, АДРЕСА_1 залишено в користуванні ОСОБА_3 земельну ділянку площею 946 кв.м. без врахування площі житлового будинку і веранди, а в користуванні ОСОБА_4 залишено земельну ділянку площею 968 кв.м. без урахування площі частини будинку належних ОСОБА_3

Відповідно до ст. 25 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні", сільські, селищні, міські ради правомочні розглядати і вирішувати питання, віднесені Конституцією України, цим та іншими законами до їх відання.

Згідно з частиною 1 ст. 51 цього Закону виконавчим органом сільської, селищної, міської, районної у місті (у разі її створення) ради є виконавчий комітет ради, який утворюється відповідною радою на строк її повноважень.

Частиною 3 ст. 24 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" передбачено, що органи місцевого самоврядування та їх посадові особи діють лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, передбачені Конституцією і законами України, та керуються у своїй діяльності Конституцією і законами України, актами Президента України, Кабінету Міністрів України.

Відповідно до абзацу четвертого ч. 1 ст. 14 Закону України "Про основи містобудування" (в редакції Закону від 16.11.92 року) до компетенції виконавчих органів сільських, селищних, міських рад у сфері містобудування належать, окрім інших, надання відповідно до закону дозволу на будівництво об'єктів містобудування незалежно від форми власності.

Таким чином, надання виконавчим комітетом Бершадської міської ради дозволу громадянці ОСОБА_4 на будівництво господарських споруд по АДРЕСА_1 було здійснено відповідно до чинного, на той час, законодавства та в межах компетенції виконавчого комітету.

Відповідачем не наведено суду доказів щодо необхідності отримання погодження на надання дозволу на будівництво від власників суміжних земельних ділянок. А тому, твердження відповідача в цій частині не ґрунтуються на законі та не можуть бути прийняті судом до уваги та не підлягають задоволенню.

Окрім цього, відповідно до рішення Конституційного суду України №7-рп/2009 від 16.04.2009 року у справі за конституційним поданням Харківської міської ради щодо офіційного тлумачення положень частини другої статті 19, статті 144 Конституції України, статті 25, частини чотирнадцятої статті 46, частин першої, десятої статті 59 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" (справа про скасування актів органів місцевого самоврядування) встановлено, що в Конституції України закріплено принцип, за яким права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави, яка відповідає перед людиною за свою діяльність (стаття 3). Органи місцевого самоврядування є відповідальними за свою діяльність перед юридичними і фізичними особами (стаття 74 Закону). Таким чином, органи місцевого самоврядування не можуть скасовувати свої попередні рішення, вносити до них зміни, якщо відповідно до приписів цих рішень виникли правовідносини, пов'язані з реалізацією певних суб'єктивних прав та охоронюваних законом інтересів, і суб'єкти цих правовідносин заперечують проти їх зміни чи припинення. Це є "гарантією стабільності суспільних відносин" між органами місцевого самоврядування і громадянами, породжуючи у громадян впевненість у тому, що їхнє існуюче становище не буде погіршене прийняттям більш пізнього рішення, що узгоджується з правовою позицією, викладеною в абзаці другому пункту 5 мотивувальної частини Рішення Конституційного Суду України від 13 травня 1997 року №1 - зп у справі щодо несумісності депутатського мандата.

Також, позов не підлягає задоволенню, оскільки як вбачається з позовної заяви позивач оскаржує рішення виконавчого комітету Бершадської міської ради від 25.02.1993 року № 15 відповідно до якого ОСОБА_4 було надано дозвіл на проведення будівництва літньої кухні та погреба.

Ст. 99 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що адміністративний позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим кодексом або іншими законами.

Під строком звернення до адміністративного суду розуміється строк, протягом якого особа має право звернутися з адміністративним позовом і розраховувати на одержання судового захисту.

За правилом ч. 2 ст. 99 КАС України для звернення до адміністративного суду для захисту прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Як зазначено в позовній заяві ОСОБА_3 на праві приватної власності належить частка житлового будинку у розмірі 3/5 з господарськими спорудами, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 (колишня АДРЕСА_1) на підставі свідоцтва про право на спадщину по закону від 22.01.1982 року за реєстровим № 140. Інша частина будинку у розмірі 2/5 належить ОСОБА_4 на підставі свідоцтва про право на спадщину по закону від 18.12.1981року за реєстровим № 1831. Коли ОСОБА_4 без погодження з позивачем розпочала будівництво на даній земельній ділянці, інспекцією державного архітектурно-будівельного контролю у Вінницькій області було здійснено відповідну перевірку, результати якої зафіксовані в акті № 444-ПП від 22.05.2013року. В акті зазначено, що гр. ОСОБА_4 рішенням виконкому Бершадської міської ради народних депутатів № 15 від 25.02.1993 року надано дозвіл на будівництво літньої кухні та погреба по АДРЕСА_1 в м.Бершадь, після чого ОСОБА_3 звернувся в архівний відділ Бершадської райдержадміністрації за одержанням зазначеного рішення виконкому з метою ознайомлення з ним оскільки, як стверджує, про його існування йому відомо небуло.

Проте, як видно з матеріалів справи виникнення між сторонами постійних конфліктів щодо порядку користування земельною ділянкою, послугувало тому, що дане питання розглядалося Бершадським районним судом, про що було винесено рішення 21 грудня 1995 року і вже тоді ОСОБА_3 було достеменно відомо про рішення виконкому Бершадської міської ради народних депутатів № 15 від 25.02.1993 року, оскільки саме воно і стало однією з підстав для звернення ОСОБА_3 до суду в 1995 році.

Та навіть, якщо брати до уваги те, що позивач заперечує факт того, що на час звернення до суду йому було відомо про рішення виконкому Бершадської міської ради народних депутатів № 15 від 25.02.1993 року, про протилежне свідчать ксерокопії відповідей від 13.03.1993 року, 29.11.2004 року, 20.01.2009 року які надавалися ОСОБА_4 та ОСОБА_3.

За таких обставин суд вважає, що у своїй сукупності всі докази свідчать на користь того, що ОСОБА_3 з достовірністю було відомо про існування рішення виконавчого комітету Бершадської міської ради від 25.02.1993 року № 15 "Про надання дозволу громадянам міста проводити будівництво житлових будинків та господарських споруд", набагато років раніше ніж до травня місяця 2013 року і тому посилання позивача на те, що про дане рішення він дізнався лише в 2013 році є безпідставними.

Зважаючи на викладене, суд приходить до висновку, що оскільки позивач звернувся до суду 07.08.2013 року, тобто після сплину шестимісячного строку звернення до суду, встановленого ст. 99 КАС України, то за вказаних обставин ОСОБА_3 пропустив встановлений ч. 2 ст. 99 КАС України строк звернення до суду без поважних причин і підстав для поновлення пропущеного строку немає.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 69, 99, 100, 161-163, 167 КАС України, Законом України "Про місцеве самоврядування в Україні" та Законом України "Про основи містобудування" суд, -

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні позовних вимог ОСОБА_3 до Бершадської міської ради, третьої особи без самостійних вимог ОСОБА_4, про визнання рішення незаконним та його скасування - відмовити у повному обсязі.

Постанова може бути оскаржена сторонами до Вінницького апеляційного адміністративного суду через Бершадський районний суд протягом 10 днів з моменту оголошення даної постанови.

Суддя О. Г. Рудь