Вирок № 42068493, 03.12.2014, Бершадський районний суд Вінницької області

В И Р О К

іменем України

Справа № 126/4064/14-к

Провадження № 1-кп/126/212/14

"03" грудня 2014 р.

Бершадський районний суд Вінницької області

в складі головуючого судді Хмель Р. В.

із секретарем Дончик О.А.

за участі прокурора Прищак С.В.

захисника обвинуваченого адвоката ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Бершадь кримінальне провадження №12014020090000350 по обвинуваченню ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, жителя ІНФОРМАЦІЯ_3, українця, громадянина України, ІНФОРМАЦІЯ_4, не одруженому, зі слів батько п'ятьох малолітніх дітей, не працюючого, раніше не судимого, у вчиненні злочинів, передбачених ч.ч. 1, 2 ст. 185 Кримінального кодексу України,-

В С Т А Н О В И В:

Суд визнав доведеним, що 14.09.2010 року в с. Красносілка Бершадського району Вінницької області, громадянин ОСОБА_2, перебуваючи в житловому будинку, по вул. 8-го Березня, 4, який належить ОСОБА_3 з метою крадіжки чужого майна, підійшов до серванту звідки таємно, умисно, з корисливих спонукань, здійснив крадіжку належних ОСОБА_3 грошей в сумі 9240 грн., чим заподіяв їй матеріальну шкоду на вказану суму.

Своїми діями ОСОБА_2 вчинив злочин, передбачений ч. 1 ст. 185 КК України, кваліфікуючими ознаками якого є таємне викрадення чужого майна (крадіжка).

Він же, 15.05.2014 року біля 09 год. 00 хв. у с. Ставки Бершадського району Вінницької області, перебуваючи в житловому будинку що по вул. Спортивна, 8А, та належить ОСОБА_4, де в нього виник умисел на крадіжку чужого майна, підійшов до шафи та таємно, умисно, повторно, з корисливих спонукань, з полиці шафи, здійснив крадіжку належних ОСОБА_4 грошей в сумі 2000 грн., чим заподіяв їй матеріальну шкоду на вказану суму.

Своїми діями ОСОБА_2 вчинив злочин, передбачений ч. 2 ст. 185 КК України, кваліфікуючими ознаками якого є таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинене повторно.

Допитаний в судовому засіданні ОСОБА_2 свою вину в скоєнні злочинів, передбачених ч. 1 ст.185, ч.2 ст. 185 КК України визнав повністю дав покази, якими підтвердив обставини скоєння злочину, викладені в установочній частині вироку.

Крім повного визнання своєї вини у вчинених злочинах, ОСОБА_2 просив суд не допитувати свідків, не оголошувати матеріали справи, так як повністю погоджується з досудовим розслідуванням справи. Крім того просив підтримати прокурора та при призначенні покарання застосувати положення ст. 69 КК України та врахувати, те що даний злочин було скоєно під впливом тяжких сімейних обставин, які виразились у необхідності додаткового заробітку, оскільки він являється єдиним утриманцем сім'ї.

Покази ОСОБА_2 під час досудового слідства і в судовому засіданні послідовні і логічні, а тому не викликають сумнівів у суду в правильності розуміння ним змісту обставин злочину, добровільності та істинності його позиції.

За таких обставин, відповідно до вимог ч. 3 ст. 349 КПК України, суд прийшов до висновку про недоцільність дослідження доказів стосовно фактичних обставин справи, які підсудним не оспорюються, зміст даної статті обвинуваченому роз'яснено.

Наведене свідчить про повну доведеність вини обвинуваченого у вчиненні злочинів за обставин, встановлених судом.

Дії ОСОБА_2 слід кваліфікувати:

- за ч. 1 ст. 185 КК України, як таємне викрадення чужого майна (крадіжка);

- за ч.2 ст. 185 КК України, як таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинене повторно.

При призначенні покарання суд враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного та обставини, що пом'якшують та обтяжують йому покарання.

Обставиною, що пом'якшує покарання ОСОБА_2 є його щире каяття, активне сприяння проведенню досудового розслідування та добровільне відшкодування заподіяної шкоди.

Обставин, що обтяжують покарання обвинуваченого у вчиненні злочину судом не встановлено.

Суд враховує, що ОСОБА_2 позитивно характеризується по місцю проживання, на обліку в лікаря-психіатра та лікаря-нарколога не перебуває, раніше не судимий, щиро розкаюється у скоєному, добровільно відшкодував шкоду, заподіяну потерпілим. Враховуючи викладене, суд приходить до висновку, про можливість застосування положень ч. 1 ст. 69 КК України при визначенні покарання за вчинення злочину, передбаченого ч. 2 ст. 185 КК України, оскільки вважає, що виправлення обвинуваченого, враховуючи наявність пом'якшуючих обставин (щире каяття, активне сприяння розкриттю злочину, добровільне відшкодування завданого збитку), можливе без ізоляції від суспільства, а тому вважає за можливе застосувати покарання у вигляді штрафу.

Остаточне покарання за сукупністю злочинів суд вважає за можливе призначити на підставі ч. 1 ст. 70 КК України шляхом поглинання менш суворого покарання більш суворим.

Цивільний позов у даному кримінальному провадженні не заявлявся у зв'язку з відшкодуванням збитку під час досудового розслідування. Відповідно до ч. 1 ст. 182 КК України, застава, що не була звернена в дохід держави, повертається підозрюваному, обвинуваченому, заставодавцю після припинення дії цього запобіжного заходу. При цьому застава, внесена підозрюваним, обвинуваченим, може бути повністю або частково звернена судом на виконання вироку в частині майнових стягнень. Застава, внесена заставодавцем, може бути звернена судом на виконання вироку в частині майнових стягнень тільки за його згодою. Враховуючи вказане, суд вважає за необхідним повернути заставодавцю ОСОБА_5 суму застави 97440 грн., сплачену ним на депозитний рахунок ТУ ДСА України у Вінницькій області.

Наявні витрати, пов'язані з досудовим розслідуванням, слід стягнути з обвинуваченого на користь держави.

Керуючись ст.ст. 366-368, 369, 374 КПК України, суд, -

У Х В А Л И В:

ОСОБА_2 визнати винним у вчиненні злочинів, передбачених ч.1 ст. 185, ч.2 ст. 185 КК України і призначити йому покарання:

- за ч. 1 ст. 185 КК України у вигляді штрафу у розмірі п'ятдесят неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що складає 850 (вісімсот п'ятдесят) грн.;

- за ч. 2 ст.185 КК України із застосуванням положень ч. 1 ст. 69 КК України у вигляді штрафу у розмірі вісімдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що складає 1360 (одну тисячу триста шістдесят) грн.

На підставі ч. 1 ст. 70 КК України призначити ОСОБА_2, остаточне покарання за сукупністю злочинів шляхом поглинання менш суворого покарання більш суворим, у вигляді штрафу у розмірі вісімдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що складає 1360 (одну тисячу триста шістдесят) грн.

Повернути ОСОБА_5 заставу в розмірі 97440 грн., яку він вніс на депозитний рахунок ТУ ДСА У Вінницькій області (одержувач ТУ ДСАУ у Вінницькій області, код ЄДРПОУ: 26286152, банк: ГУ ДКСУ у Вінницькій області, МФО 802015, р/р № 37310009000080, призначення платежу внесення застави до Бершадського районного суду Вінницької області).

Стягнути з ОСОБА_2 на користь держави витрати на проведення експертизи в розмірі 1890 (тисячу вісімсот дев'яносто) гривень 72 коп.

Речові докази: металевий ключ від замка вхідних дверей, що передано на зберігання до кімнати зберігання речових доказів Бершадського РВ УМВС України у Вінницькій області - знищити.

Вирок може бути оскаржений до апеляційного суду Вінницької області на протязі 30 днів з моменту його проголошення.

Суддя: