Вирок № 42068216, 16.12.2014, Дніпровський районний суд Дніпропетровської області (до 25.04.2025 - Дніпропетровський районний суд Дніпропетровської області)

16.12.2014

Справа № 175/5205/14-к

Провадження № 1-кп/175/226/14

Справа № 175/5205/14-к

Провадження № 1-кп/175/226/14

Вирок

Іменем України

16 грудня 2014 року

Дніпропетровський районний суд Дніпропетровської області у складі:

головуючого судді - Бровченка В.В.,

за участю: секретаря Кіктенко Л.Є.,

прокурора Ушакова О.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у смт. Ювілейне кримінальне провадження № 12014040440001717 відносно

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, яка народилася у с. Новоолександрівка Дніпропетровського району Дніпропетровської області, там же зареєстрованої ІНФОРМАЦІЯ_2, громадянки України, ІНФОРМАЦІЯ_3, розлученої, офіційно непрацюючої, маючої чотирьох малолітніх дітей, проживаючої ІНФОРМАЦІЯ_4,

обвинуваченої у вчиненні кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч.2 ст.185 КК України,

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_5, який народився у с. Звонецьке на Дніпрі Солонянського району Дніпропетровської області, там же зареєстрованого та проживаючого ІНФОРМАЦІЯ_6, громадянина України, ІНФОРМАЦІЯ_3, військовозобовязаного, неодруженого, офіційно непрацюючого, раніше судимого:

- 02.06.2004 року Солонянським районним судом Дніпропетровської області за ст.ст.185 ч.3, 75 КК України до 3 років позбавлення волі з іспитовим строком 1 рік 6 місяців;

- 13.04.2005 року тим же судом за ст.ст.185 ч.3, 71 КК України до 4 років позбавлення волі;

- 27.05.2009 року Бабушкінським районним судом м. Дніпропетровська за ст.ст.185 ч.3, 71 КК України до 3 років 1 місяця позбавлення волі; звільненого з кримінально-виправної установи 05.08.2011 року за постановою Синельниківського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 29.07.2011 року умовно-достроково на невідбутий строк 7 місяців 14 днів,

обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч.2 ст.185 КК України,

ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_7, який народився у м. Дніпропетровську, там же зареєстрованого і проживаючого ІНФОРМАЦІЯ_8 «А», громадянина України, ІНФОРМАЦІЯ_9, військовозобовязаного, неодруженого, офіційно непрацюючого,

обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч.2 ст.185 КК України,

встановив:

15 липня 2014 року близько 13.00 години, більш точний час органом досудового розслідування не встановлений, ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 і встановлена особа, відносно якої матеріали виділені у окреме провадження (далі встановлена особа), знаходилися на території Товариства з обмеженою відповідальністю «Обєднання Новомиколаївський карєр» (далі Товариство або Карєр), розташованого по вул. Карєрній, 1 у с. Новомиколаївка Дніпропетровського району Дніпропетровської області, де вступили між собою у злочинну змову, спрямовану на таємне викрадення чужого майна, приналежного Карєру.

Реалізуючи спільний злочинний умисел, у вищезазначений час ОСОБА_1, ОСОБА_2 і ОСОБА_3, перебуваючи у стані алкогольного спяніння, разом із встановленою особою, знаходячись на території Товариства і упевнившись у тому, що за їх діями ніхто не спостерігає, вчиняючи злочин за попередньою змовою групою осіб, із корисливих мотивів, а ОСОБА_2 також повторно, шляхом вільного доступу з підїзної залізничної колії Карєра таємно викрали металеві вироби, а саме: металеві костилі у кількості 579 штук і металеві підкладки під костилі у кількості 102 штук, і з місця вчинення злочину зникли, розпорядившись викраденим на свій розсуд, чим заподіяли Товариству матеріальну шкоду у розмірі 6159 грн.

У судовому засіданні обвинувачені ОСОБА_1, ОСОБА_2 і ОСОБА_3 свою провину визнали повністю і пояснили, що за обставин, зазначених у обвинувальному акті вони разом із ОСОБА_4 вчинили крадіжку з підїзної залізничної колії Карєра металеві вироби, які продали за 200 грн. раніше незнайомому ОСОБА_5 У вчиненому злочині щиросердно каються, позовні вимоги Товариства визнають і просять суворо не карати.

Їх провина у вчиненні вказаного судом діяння підтверджується доказами, дослідженими судом за згодою сторін у порядку, визначеному ч.3 ст.349 КПК України.

Переконавшись у правильному розумінні обвинуваченими змісту обставин інкримінованого їм діяння і добровільності їх позиції, суд дійшов висновку про те, що за вказаних у обвинувальному акті обставин було вчинено кримінальне правопорушення (злочин), в якому обвинувачуються ОСОБА_1, ОСОБА_2 і ОСОБА_3, і це кримінальне правопорушення (злочин) вчинене саме ними, й суд їх умисні дії кваліфікує за ч.2 ст.185 КК України як таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинене за попередньою змовою групою осіб, а ОСОБА_2 також вчинене повторно.

При визначенні виду й міри покарання, суд враховує характер і ступінь тяжкості скоєного злочину, обставини справи й особу кожного з обвинувачених:

- ОСОБА_1, - раніше не судима і не притягалася до кримінальної відповідальності, офіційно не працює, негативно характеризується за місцем проживання, має чотирьох малолітніх дітей: ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_10, ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_11, ОСОБА_8, ІНФОРМАЦІЯ_12, ОСОБА_9, ІНФОРМАЦІЯ_13, на обліку у лікарів нарколога і психіатра не перебуває;

- ОСОБА_2, - раніше чотири рази притягався до кримінальної відповідальності за крадіжку чужого майна і має три незняті та непогашені судимості, офіційно не працює, негативно характеризується за місцем проживання, на обліку у лікарів нарколога і психіатра не перебуває;

- ОСОБА_3, - раніше не судимий і не притягався до кримінальної відповідальності, офіційно не працює, негативно характеризується за місцем проживання, на обліку у лікарів нарколога і психіатра не перебуває.

Обставинами, що помякшують покарання усіх обвинувачених, суд визнає щиросердне каяття, повне визнання вини і активне сприяння органу досудового розслідування у розкритті злочину.

Обставиною, що обтяжує їх покарання, суд визнає вчинення злочину у стані алкогольного спяніння, а відносно ОСОБА_2 також і рецидив злочинів.

Виходячи із загальних засад призначення покарання, передбачених ст.ст.50, 65 КК України, з урахуванням обставин справи і даних про особу ОСОБА_1, ОСОБА_2 і ОСОБА_3, їх ставлення до наслідків вчиненого злочину, який відповідно до ч.3 ст.12 КК України віднесений до категорії злочинів середньої тяжкості, а також думки прокурора щодо виду і міри покарання, суд вважає можливим призначити усім обвинуваченим покарання з випробуванням із застосуванням ст.75 КК України, вважаючи, що таке покарання буде необхідним і достатнім для їх виправлення та попередження нових злочинів.

Цивільний позов Товариства, визнаний обвинуваченими, суд вважає підлягаючим задоволенню на підставі ст.ст.1166, 1190 ЦК України, оскільки їх спільними злочинними діями завдана матеріальна шкода у розмірі 6159 грн. і на момент постановлення вироку не відшкодована.

Керуючись ст.ст.369, 374, 376 КПК України, суд

засудив:

ОСОБА_1 визнати винною у вчиненні кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч.2 ст.185 КК України і призначити їй покарання у виді обмеження волі строком на 2 (два) роки.

На підставі ст.75 КК України звільнити ОСОБА_1 від відбування призначеного покарання за умови, що на протязі одного року іспитового строку вона не вчинить нового злочину і виконає покладені на неї обовязки.

На підставі пунктів 2, 3, 4 ч.1 ст.76 КК України зобовязати ОСОБА_1 не виїжджати за межі України на постійне місце проживання без дозволу кримінально-виконавчої інспекції, періодично зявлятися для реєстрації до кримінально-виконавчої інспекції за місцем свого проживання і повідомляти цю інспекцію про зміну місця проживання і роботи.

ОСОБА_2 визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч.2 ст.185 КК України і призначити йому покарання у виді позбавлення волі строком на 2 (два) роки.

На підставі ст.75 КК України звільнити ОСОБА_2 від відбування призначеного покарання за умови, що на протязі одного року шести місяців іспитового строку він не вчинить нового злочину і виконає покладені на нього обовязки.

На підставі пунктів 2, 3, 4 ч.1 ст.76 КК України зобовязати ОСОБА_2 не виїжджати за межі України на постійне місце проживання без дозволу кримінально-виконавчої інспекції, періодично зявлятися для реєстрації до кримінально-виконавчої інспекції за місцем свого проживання і повідомляти цю інспекцію про зміну місця проживання і роботи.

ОСОБА_3 визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч.2 ст.185 КК України і призначити йому покарання у виді обмеження волі строком на 2 (два) роки.

На підставі ст.75 КК України звільнити ОСОБА_3 від відбування призначеного покарання за умови, що на протязі одного року іспитового строку він не вчинить нового злочину і виконає покладені на нього обовязки.

На підставі пунктів 2, 3, 4 ч.1 ст.76 КК України зобовязати ОСОБА_3 не виїжджати за межі України на постійне місце проживання без дозволу кримінально-виконавчої інспекції, періодично зявлятися для реєстрації до кримінально-виконавчої інспекції за місцем свого проживання і повідомляти цю інспекцію про зміну місця проживання і роботи.

В рахунок відшкодування завданої злочином матеріальної шкоди стягнути солідарно з обвинувачених ОСОБА_1 (ІПН НОМЕР_1), ОСОБА_2 (ІПН НОМЕР_2) і ОСОБА_3 (ІПН невідомий) 6159 (шість тисяч сто пятдесят девять) гривен на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Обєднання Новомиколаївський карєр» (51911, Дніпропетровська область, місто Дніпродзержинськ, вулиця Бєсєдова, 12, р/р № 26007050243288 в ПАТ КБ «Приватбанк», МФО 305299, код ЄДРПОУ 32293435, свідоцтво № 04683247).

На вирок сторонами може бути подана апеляція до апеляційного суду Дніпропетровської області через Дніпропетровський районний суд протягом 30 діб з моменту його проголошення.

Суддя В.В. Бровченко