Рішення № 42065878, 29.12.2014, Амур-Нижньодніпровський районний суд міста Дніпра (до 25.04.2025 - Амур-Нижньодніпровський районний суд м. Дніпропетровська)

Справа № 199/10166/14-ц

(2/199/4156/14)

РІШЕННЯ

Іменем України

17 грудня 2014 року Амур-Нижньодніпровський районний суд м.Дніпропетровська в складі:

головуючого - судді Подорець О.Б.,

при секретарі Голубніченко В.О.,

за участі представника позивача ОСОБА_1, відповідача ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Дніпропетровську цивільну справу за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_2, де третя особа Четверта дніпропетровська державна нотаріальна контора, про визнання права власності, -

ВСТАНОВИВ:

У грудні 2014 року ОСОБА_3 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2, де третя особа Четверта дніпропетровська державна нотаріальна контора, про визнання права власності, в обґрунтування позову зазначивши, що він мешкає в домоволодінні № 20 А по вул. Приозерна в м. Дніпропетровську з моменту народження. Вказаний будинок у 1977 році побудував його батько ОСОБА_4.

В 1979 році ОСОБА_4 почав оформлювати технічну документацію в КП «ДМБТІ». В інвентаризаційних документах він вказаний як забудовник, власник вказаного домоволодіння.

На підставі рішення Дніпропетровської міської ради від 08.12.2002 № 49-22 вул. Межева була перейменована на вул. Приозерна, а домоволодінню № 19 по вул. Межевій була присвоєна тимчасова адреса вул. Приозерна, 20 А.

19 вересня 1996 року помер батько позивача ОСОБА_4.

Після його смерті відкрилася спадщина у вигляді домоволодіння № 20А по вул. Приозерна в м. Дніпропетровську.

Спадкоємцями першої черги є позивач, як син померлого, та його дружина ОСОБА_5, які фактично прийняли спадщину, оскільки вони постійно проживали однією сімєю зі спадкодавцем.

21 грудня 2004 року ОСОБА_5 померла. Спадкоємцем першої черги є позивач, як син померлої.

Позивач звернувся до Четвертої дніпропетровської державної нотаріальної контори з заявою про прийняття спадщини, однак свідоцтво про право на спадщину не отримав, оскільки право власності за померлими ОСОБА_4 та ОСОБА_5 на домоволодіння № 20А по вул. Приозерній в м. Дніпропетровську не було зареєстровано в відповідних службах реєстрації.

Позивач проживає в будинку, користується ним, підтримує в належному стані, однак відповідач ОСОБА_2 не визнає його право.

Таким чином позивач, просить суд встановити факт постійного проживання на час відкриття спадщини ОСОБА_3 разом із спадкодавцями ОСОБА_4, померлим 19 вересня 1996 року, та ОСОБА_5, померлою 21 грудня 2004 року; визнати за ним ОСОБА_3, право власності на домоволодіння №20А розташованого по вулиці Приозерна в м.Дніпропетровську.

В судовому засіданні представник позивача ОСОБА_1 надав пояснення аналогічні змісту позовних вимог, на задоволенні позову наполягав.

Відповідач ОСОБА_2 у судовому засіданні пояснила, що дійсно не визнавала право позивача на спірний будинок. На теперішній час вона позов визнає.

Представник 3-ї особи Четвертої дніпропетровської державної нотаріальної контори у судове засідання не зявився, про слухання справи повідомлений належним чином, про причини не явки суд не повідомив.

Суд, вислухавши представника позивача, відповідача, дослідивши матеріали справи, приходить до наступного.

Судом встановлено, що згідно звідного оціночного акту на домоволодіння №19, складеного спеціалістом КП ДМБТІ 03.11.1979 забудовником домоволодіння № 19 по вул. Межевій в м. Дніпропетровську є ОСОБА_3.

На підставі рішення Дніпропетровської міської ради від 08.12.2002 № 49-22 вул. Межева була перейменована на вул. Приозерна, а домоволодінню № 19 по вул. Межевій була присвоєна тимчасова адреса вул. Приозерна, 20 А.

19 вересня 1996 року ОСОБА_4 помер, що підтверджується свідоцтвом про смерть, виданого Амур-Нижньодніпровським відділом реєстрації актів цивільного стану Дніпропетровського міського управління юстиції, актовий запис № 1780.

Після його смерті відкрилася спадщина у вигляді домоволодіння №20А розташованого по вулиці Приозерна в м. Дніпропетровську.

Спадкоємцями першої черги після смерті ОСОБА_4 є його дружина ОСОБА_5 та його син ОСОБА_3.

Оскільки спадщина після смерті ОСОБА_4 відкрилася 19 вересня 1996 року, тобто до 1 січня 2004 року, до правовідносин зі спадкування майна останнього застосовується Цивільний кодекс Української РСР від 18 липня 1963 року.

Спадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців). До складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Зміст юридичної процедури встановлення факту прийняття спадщини однією особою від фізичної особи, яка померла, полягає у наданні права особі-спадкоємцю у передбаченому законом порядку реалізувати набуті нею спадкові права.

У відповідності до вимогст.529 ЦК України(в редакції 1963 року, яка діяла на момент відкриття спадщини)при спадкоємстві за законом спадкоємцями першої черги є, в рівних частках, діти (у тому числі усиновлені), дружина і батьки (усиновителі) померлого. До числа спадкоємців першої черги належить також дитина померлого, яка народилася після його смерті.

За змістомст.549 ЦК України(в редакції 1963 року)визнається, що спадкоємець прийняв спадщину якщо він фактично вступив в управління або володіння спадковим майном; якщо він подав державній нотаріальній конторі за місцем відкриття спадщини заяву про прийняття спадщини.

Позивач ОСОБА_3Д, та його мати ОСОБА_5 у передбачений законом термін з заявами про прийняття спадщини до нотаріальної контори після померлого ОСОБА_4 не звернулися, однак фактично прийняли спадщину, оскільки залишалися проживати в будинку та користуватися ним.

21 грудня 2004 року ОСОБА_5 померла, що підтверджується свідоцтвом про смерть, виданого Амур-Нижньодніпровським відділом реєстрації актів цивільного стану Дніпропетровського міського управління юстиції Дніпропетровської області, актовий запис № 2259.

Після її смерті відкрилася спадщина у вигляді частини домоволодіння №20А розташованого по вулиці Приозерна в м. Дніпропетровську.

Відповідно до ст.ст.1216,1218 ЦК Україниспадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців). До складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Згідно ст.1261 ЦК Україниу першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця.

Спадкоємцями першої черги після смерті ОСОБА_5 є її син ОСОБА_3.

Відповідно до ч.1 ст.1270 ЦК України для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини.

Позивач ОСОБА_3 у передбачений законом шестимісячний строк звернувся до Четвертої дніпропетровської державної нотаріальної контори з заявою про прийняття спадщини після померлої ОСОБА_5.

Постановою державного нотаріуса Четвертої дніпропетровської державної нотаріальної контори від 17 вересня 2014 року відмовлено позивачу ОСОБА_3 у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом, оскільки позивачем не надано правовстановлюючих документів на спадкове майно, а також у звязку з тим, що право власності на домоволодіння №20А по вулиці Приозерна в м. Дніпропетровську не зареєстровано у відповідних органах.

Розглядаючи справу, суд вважає, що позивач використав позасудовий шлях оформлення спадкових прав і отримав відмову. Крім того, матеріалами інвентаризаційної справи підтверджено наявність права на будинок у ОСОБА_4

Таким чином, суд приходить до висновку про задоволення позовних вимог позивача у повному обсязі, а саме слід встановити факт постійного проживання на час відкриття спадщини ОСОБА_3 разом із спадкодавцями ОСОБА_4, померлим 19 вересня 1996 року, та ОСОБА_5, померлою 21 грудня 2004 року.

Визнати за ОСОБА_3, ІПН 29023258186, право власності на домоволодіння №20А розташованого по вулиці Приозерна в м.Дніпропетровську, яке складається з житлового будинку літ. А-1 та прибудови А1-1 загальною площею 96,1 кв.м., житловою площею 39,1 кв.м., в якому коридор 1-1 площею 25,6 кв.м., кухня 1-2 площею 12,9 кв.м.,санвузол 1-3 площею 3,8 кв.м., житлова кімната - 1-4 площею 8,6 кв.м., житлова кімната 1-5 площею 7,1 кв.м., житлова кімната 1-6 площею 6,7 кв.м., житлова кімната 1-7 площею 16,7 кв.м., передпокій 1-8 площею 14,7 кв.м., ганок літ.а, споруди 1,2.

Вирішуючи відповідно до вимог ст.88 ЦПК України питання щодо розподілу судових витрат, суд приходить до висновку судові витрати з відповідача не стягувати, оскільки вимога про розподіл судових витрат позивачем не заявлялася.

Керуючись ст.ст.10, 11, 57-60, 88, 214, 215, 218, 222 ЦПК України, суд,

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_3 до ОСОБА_2, де третя особа Четверта дніпропетровська державна нотаріальна контора, про визнання права власності - задовольнити в повному обсязі.

Встановити факт постійного проживання на час відкриття спадщини ОСОБА_3 разом із спадкодавцями ОСОБА_4, померлим 19 вересня 1996 року, та ОСОБА_5, померлою 21 грудня 2004 року.

Визнати за ОСОБА_3, ІПН 29023258186, право власності на домоволодіння №20А розташованого по вулиці Приозерна в м.Дніпропетровську, яке складається з житлового будинку літ. А-1 та прибудови А1-1 загальною площею 96,1 кв.м., житловою площею 39,1 кв.м., в якому коридор 1-1 площею 25,6 кв.м., кухня 1-2 площею 12,9 кв.м.,санвузол 1-3 площею 3,8 кв.м., житлова кімната - 1-4 площею 8,6 кв.м., житлова кімната 1-5 площею 7,1 кв.м., житлова кімната 1-6 площею 6,7 кв.м., житлова кімната 1-7 площею 16,7 кв.м., передпокій 1-8 площею 14,7 кв.м., ганок літ.а, споруди 1,2.

З повним текстом рішення суду сторони можуть ознайомитися 22 грудня 2014 року.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення до апеляційного суду Дніпропетровської області через Амур-Нижньодніпровський районний суд міста Дніпропетровська. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Копію судового рішення із викладом вступної та резолютивної частин видати учасникам процесу негайно після його проголошення.

Суддя О.Б.Подорець