Рішення № 42064837, 01.12.2014, Вишгородський районний суд Київської області

01.12.2014 Справа № 363/3462/14-ц

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

1 грудня 2014 року Вишгородський районний суд Київської області в складі:

головуючого суддіПідкурганного В.В.

при секретарі Подшибякіній О.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Вишгороді Київської області цивільну справу за позовом В.о. Київського міжрайонного екологічного прокурора в інтересах держави в особі Управління охорони, використання і відтворення водних біоресурсів та регулювання рибальства у Київській області, Глібівської сільської ради до ОСОБА_1 про відшкодування збитків, заподіяних рибному господарству,

ВСТАНОВИВ:

У серпні 2014 року прокурор звернувся до суду із названим позовом у якому просив стягнути із відповідача на користь держави в особі Глібівської сільської ради Вишгородського району Київської області збитки, заподіяні рибному господарству у розмірі 4607 грн. та судові витрати.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що ОСОБА_1 вироком Вишгородського районного суду Київської області від 1 серпня 2014 року засуджено за частиною 1 статті 249 КК України, яким встановлено розмір заподіяних вчиненим злочинів збитків 4607 грн., які і мають бути стягнуті із відповідача на користь держави в особі органу місцевого самоврядування.

Прокурор посилався на статтю 1166 ЦК України, статті 68-69 Закону України «Про охорону навколишнього природнього середовища».

Позивач надіслав на адресу суду заяву в порядку частини 2 статті 158 ЦПК України, у якій просив розглядати справу бей їх участі та просив про задоволення позову.

Представники Управління охорони, використання і відтворення водних біоресурсів та регулювання рибальства у Київській області та Глібівської сільської ради Вишгородського району Київської області до суду не зявилися про час, день та місце розгляду справи повідомлялися у встановленому законом порядку, причини неявки суду невідомі.

Відповідач ОСОБА_1 надав на адресу суду заяву у якій просив проводити судовий розгляд справи за його відсутності, проти позову не заперечував.

Дослідивши письмові матеріали справи, судом зазначається наступне.

У судовому засіданні встановлено, що ОСОБА_1 вироком Вишгородського районного суду Київської області від 1 серпня 2014 року засуджено за частиною 1 статті 249 КК України, яким встановлено розмір заподіяних вчиненим злочином збитків 4607 грн. (а.с. 6).

З огляду на встановлені обставини судом зазначається наступне.

Відповідно до статті 1 ЦПК України, завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Відповідно до частини 1 статті 3 ЦПК кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Відповідно до статті 213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим.

Так, законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Відповідно до частини 3 статті 61 ЦПК України, обставини, встановлені судовим рішенням у цивільній, господарській або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Статтею 1166 ЦК України визначено, що майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.

Відповідно до статті 68 Закону України «Про охорону навколишнього природнього середовища» порушення законодавства України про охорону навколишнього природного середовища тягне за собою встановлену цим Законом та іншим законодавством України дисциплінарну, адміністративну, цивільну і кримінальну відповідальність.

У статті 69 того ж Закону зазначено, що шкода, заподіяна внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, підлягає компенсації в повному обсязі.

З урахуванням встановлених судом обставин справи та юридичних фактів, норм матеріального та процесуального права, якими обґрунтовано позов, судом зазначається, що позов прокурора підлягає задоволенню.

З урахуванням частини 3 статті 88 ЦПК України, із відповідача підлягають стягненню на користь держави судові витрати.

Керуючись статтями 209-215 ЦПК України, суд,

ВИРІШИВ:

позовом В.о. Київського міжрайонного екологічного прокурора в інтересах держави в особі Управління охорони, використання і відтворення водних біоресурсів та регулювання рибальства у Київській області, Глібівської сільської ради до ОСОБА_1 про відшкодування збитків, заподіяних рибному господарству задовольнити.

Стягнути із ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 на користь держави в особі Глібівської сільської ради Вишгородського району Київської області завдані збитки у розмірі 4607 грн. (код платежу: 24062100; розрахунковий рахунок: 33113331700252; банк УДКСУ у Вишгородському районі Київської області Глібівська сільська рада Вишгородського району Київської області МФО 821018, код ЄДРПУ 04527514).

Стягнути із ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1 судові витрати у розмірі 243 грн. 60 коп.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя