Рішення № 42064629, 09.12.2014, Вишгородський районний суд Київської області

09.12.2014 Справа № 363/4534/14-ц

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 грудня 2014 року Вишгородський районний суд Київської області в складі:

головуючої Скарлат О.І.

при секретарі Марченко Л.А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Вишгороді цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Товариства з додатковою відповідальністю «Страхова компанія «Провіта», третя особа: Національна комісія , що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг про стягнення страхового відшкодування, -

В С Т А Н О В И В:

Позивач в жовтні 2014 року звернувся до суду з позовом про стягнення страхового відшкодування, посилаючись на те, що 28 листопада 2012 року між ним та ТОВ «Страхова компанія «Провіта» був укладений договір добровільного страхування наземного транспорту № 570-02-2022961, відповідно до якого відповідач зобовязався при настанні страхового випадку відшкодувати завданий збиток в строки та у розмірі відповідно до умов Договору страхування, а позивач зобовязався своєчасно сплатити страховий платіж.

19 грудня 2012 року трапилась дорожньо-транспортна пригода внаслідок якої застрахований автомобіль зазнав механічних пошкоджень. Частково застрахований автомобіль було відремонтовано. З приводу не виплати страхового відшкодування до Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг було подано скаргу від 15 січня 2014 року. 12 лютого 204 року від Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг надійшов лист № 1383/13-12 про розгляд скарги, відповідно до якого в результаті перевірки отриманих документів, стосовно дорожньо-транспортної пригоди від 19 грудня 2012 року, виявлено ознаки порушення відповідачем законодавства у сфері фінансових послуг щодо невиконання обовязку страховика при настанні страхового випадку здійснити виплату страхового відшкодування у передбачений договором строк та несплати неустойки.

29 квітня 2013 року вдруге трапилась дорожньо-транспортна пригода внаслідок якої застрахований автомобіль зазнав механічних пошкоджень. 30 квітня 2013 року позивач звернувся до відповідача з повідомленням про настання страхового випадку. 04 червня 2013 року позивач звернувся до відповідача із заявою про виплату страхового відшкодування. Позивачу було частково виплачено суму страхового відшкодування в розмірі 13 895,37 грн. Інша частина суми страхового відшкодування в розмірі 2 323,32 грн. станом на сьогоднішній день не виплачена.

26 липня 2013 року втретє трапилась дорожньо-транспортна пригода внаслідок якої застрахований автомобіль зазнав механічних пошкоджень.

30 липня 2013 року позивач звернувся до відповідача з повідомленням про настання страхового випадку.

22 січня 2013 року позивач звернувся до відповідача із заявою про виплату страхового відшкодування.

Однак відповідачем на момент подання заяви до суду страхове відшкодування не виплачено, чим відповідач прострочив виконання своїх зобовязань.

В ході судового розгляду представник позивача подав до суду заяву про зменшення розміру позовних вимог, в редакції від 09.2014 року, згідно якої просить стягнути з відповідача суму пені за несвоєчасну сплату страхового відшкодування за договором добровільного страхування наземного транспорту №570-02-2022961 від 28 листопада 2012 року у розмірі 425, 28 грн., 3% річних від простроченої суми в розмірі 124,40 грн. та інфляційні втрати за прострочення виконання грошового зобовязання в розмірі 819, 37 грн. та судові витрати.

Представник позивача ОСОБА_2 в судовому засіданні позовні вимоги з урахуванням заяви про зменшення позовних вимог підтримав та просить їх задовольнити з викладених підстав.

Представник відповідача ОСОБА_3 у судовому засіданні проти позову заперечив, та пояснив, що за час дії договору із застрахованим транспортним засобом сталися три страхових випадки, а саме дорожньо-транспортні пригоди, внаслідок яких останній отримав механічні пошкодження.

Перший страховий випадок із застрахованим транспортним засобом внаслідок його пошкодження під час ДТП, яка сталася 19 грудня 2012 року.

Відповідач на підставі страхового акту № 02-11697/1 здійснив виплату страхового відшкодування в сумі 12109,46 грн. шляхом перерахування коштів на рахунок СТО ФОП ОСОБА_4

Крім того, по вищевказаному страховому випадку позивачем було надано додатковий рахунок № РАСС067271 від 18 квітня 2013 року СТО ФОП ОСОБА_4, згідно яким вартість відновлювального ремонту застрахованого транспортного засобу становила 3 793,36 грн. На підставі страхового акту № 02-11697/2 відповідач здійснив виплачу другої частини страхового відшкодування в сумі 3 793,36 грн. шляхом перерахування коштів на рахунок ФОП ОСОБА_4 Також, на підставі розпорядження Нацкомфінпослуг, за несвоєчасне здійснення страхового відшкодування відповідачем була нарахована пеня передбачена умовами договору, яка становила суму 425,38 грн. та була перерахована на рахунок ФОП ОСОБА_4 разом з другою частиною страхового відшкодування, що підтверджується службовою запискою працівника відповідача та платіжним дорученням № 2788 від 25 березня 2014 року. Заперечив щодо строку прострочення страхового відшкодування . Зазначив, що позивач звернувся з заявою про перерахування страхового відшкодування на рахунок ФОП ОСОБА_4 , тому відповідач і перерахував суму пені в розмірі 425, 38 грн. на рахунок ФОП ОСОБА_4 На підставі викладеного представник відповідача просить відмовити у задоволенні позовних вимог.

Третя особа в судове засідання не зявилася, повідомлений про розгляд справи належним чином, надала суду заяву в якій просить розглянути справу без їх участі

Суд, вислухавши пояснення представника позивача, представник відповідача, дослідивши матеріали справи, вважає, що позов підлягає задоволенню виходячи з наступного.

Судом встановлено, що 28 листопада 2012 року між ОСОБА_1 та ТОВ «Страхова компанія «Провіта» було укладено договір про страхування наземного транспорту, відповідно до якого було застраховано транспортний засіб КІА Cerato, д.н.з. НОМЕР_1, 2007 року випуску.

Відповідно до п. 6.2. даного договору, за цим договором страховик зобовязаний здійснити страхову виплату відшкодування прямого збитку включно, на умовах даного договору, заподіяного страхувальнику в результаті настання події, які згідно з п. 2.2., 2.2. та 6.4. цього договору називаються страховими випадками, в межах обраного страхувальником, за письмовою згодою вигодо набувача, страхового покриття.

Відповідно до п. 8.1.1. даного договору, позивач має право отримати страхове відшкодування.

Відповідно до 8.4.4. даного договору, впродовж двох робочих днів, як тільки стане відомо про настання події, що має ознаки страхового випадку, повідомити письмово вигодонабувача про такі події та вжити заходів щодо оформлення всіх необхідних документів для своєчасного здійснення виплати страхового відшкодування.

Відповідно до п 8.4.5. даного договору, при настанні страхового випадку здійснити виплату страхового відшкодування на користь страхувальника або його законних представників або на користь вигодонабувача, в разі отримання від нього письмової вимоги про отримання страхового відшкодування, в строки та у розмірі відповідно до умов цього договору, правил та цього законодавства.

Відповідно до п. 12.11 даного договору, страховик приймає рішення про виплату або відмову у виплаті страхового відшкодування протягом 10 робочих днів з дня отримання всіх необхідних документів та додатково витребовуваних ним документів, передбачених розділом 11 договору страхування.

Відповідно до п.12.12 даного договору страхування виплата страхового відшкодування здійснюється на підставі заяви страхувальника (вигодо набувача) та страхового акту в термін 10 робочих днів після рішення про визнання події страховим випадком.

19 грудня 2012 року трапилась дорожньо-транспортна пригода внаслідок якої застрахований автомобіль зазнав механічних пошкоджень.

Згідно листа № 1-1/15092 від 23 квітня 2013 року відповідач ТОВ «Страхова компанія «Провіта» зобовязалось сплатити рахунок-фактуру № РАСС067271 від 18 квітня 2013 року від фізичної особи-підприємця ОСОБА_4 на загальну суму відновлювального ремонту 3 793,36 грн. Однак дане зобовязання відповідач не виконав.

15 січня 2014 року з приводу не виплати вищезазначеного страхового відшкодування ОСОБА_1 подав скаргу до Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг.

12 лютого 2014 року від Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг надійшов лист № 1383/13-12 про розгляд скарги. Відповідно до листа в результаті перевірки отриманих документів, стосовно дорожньо-транспортної пригоди від 19 грудня 2012 року, виявлено ознаки порушення відповідачем законодавства у сфері фінансових послуг щодо невиконання обовязку страховика при настанні страхового випадку здійснити виплату страхового відшкодування у передбачений договором строк та несплати неустойки.

Національною комісією, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг було виявлено порушення відповідачем норм ЗУ «Про страхування» щодо не виплати страхового відшкодування та вжито заходи впливу, про що позивача було повідомлено листом № 8461/13-12 від 09 вересня 2013 року.

На підставі Розпорядження Національної комісії , що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг, за несвоєчасне здійснення страхового відшкодування відповідачем була нарахована пеня передбачена умовами договору в розмірі 425, 38 грн., що підтверджується службовою розпискою відповідача (а.с.111).

Сума страхового відшкодування в розмірі 3 793,36 грн. та пеня в розмірі 425,38 грн. були перераховані на поточний рахунок ФОП ОСОБА_4, що підтверджується платіжним дорученням №2788 від 25.03.2014 року (а.с.112).

Таким чином відповідач виконав свій обовязок щодо сплати суми страхового відшкодування , перерахувавши її на поточний рахунок ФОП ОСОБА_4 відповідно до поданої заяви позивача від 04.02.2013 року .

Відповідно до ст. 629 ЦК України, договір є обовязковим для виконання сторонами.

Відповідно до ч.1 ст.549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобовязання.

За таких обставин, суд приходить до висновку, що відповідач безпідставно перерахував на поточний рахунок ФОП ОСОБА_4 пеню в розмірі 425,38 грн.

Твердження представника відповідача, що позивач надав заяву на перерахування суми страхового відшкодування на поточний рахунок ФОП ОСОБА_4 , а тому і на вказаний рахунок була перерахована пеня в сумі 425,38 грн., суд не приймає до уваги, оскільки позивач не надавав заяв на перерахування пені на рахунок ФОП ОСОБА_4

Відповідно до п.12.12 Договору страхування , виплата страхового відшкодування здійснюється на підстав заяви страхувальника та страхового акту в термін 10 робочих днів.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач подав заяву про виплату страхового відшкодування 04 лютого 2013 року.

Виплата страхового відшкодування відповідачем здійснена 25 березня 2014 року . що підтверджується платіжним дорученням № 2788 від 25.03.2014 року (а.с.112).

Отже , відповідач прострочив виконання грошового зобовязання на 399 днів.

Відповідно до ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобовязання, на вимогу кредитора зобовязаний сплатити суму боргу з урахування встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три процента річних від простроченої суми.

Таким чином стягненню підлягають 3 % річних за весь час прострочення виконання зобовязання. Період прострочення сплати страхового зобовязання в сумі 3793,36 грн.. складає з 19 лютого 2014 року по 25 березня 2014 року, тобто 339 днів, . 3% річних буде складати: 124,40 грн. ( 3793,36х3х399:365:100).

Оскільки сума страхового зобовязання відповідачем своєчасно не виплачена, вона підлягає індексації.

З урахування індексу інфляції за весь час прострочення грошового зобов'язання та відповідно до роз'яснення Верховного Суду України від 3 квітня 1997 року № 6.2.- 97 р. «Рекомендації щодо порядку застосування індексів інфляції при розгляді судових справ» відповідачка повинна сплатити позивачці суму інфляційного збільшення з наступного розрахунку:

- щодо суми 3739,36 грн. сукупний індекс інфляції за період з 19.02.2013 25.03.2014 року становить 1,216 %, що дорівнює сумі інфляційного збільшення - 819,37грн.

Відповідач в супереч ст.60 ЦПК України не надав суду докази, на спростування поданого позивачем розрахунку заборгованості.

Таким чином , суд приходить до висновку, що позовна заява є такою, що ґрунтується на вимогах закону та підлягає задоволенню.

Відповідно до ст. 88 ЦПК України, стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати.

Тому з відповідача на користь позивача підлягає стягненню 243,60 грн. сплаченого ним при подачі позовної заяви судового збору.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст.60,212-215, 218 ЦПК України, суд, -

В И Р І Ш И В :

Позов ОСОБА_1 до Товариства з додатковою відповідальністю «Страхова компанія «Провіта», третя особа: Національна комісія , що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг про стягнення страхового відшкодування задовольнити.

Стягнути з Товариства з додатковою відповідальністю «Страхова компанія «Провіта» (ідентифікаційний код 31704186) на користь ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_2 ) суму пені за несвоєчасну сплату страхового відшкодування за договором добровільного страхування наземного транспорту №570-02-2022961 від 28 листопада 2012 року у розмірі 425, 28 грн., 3% річних від простроченої суми в розмірі 124,40 грн. та інфляційні втрати за прострочення виконання грошового зобовязання в розмірі 819, 37 грн.

Стягнути Товариства з додатковою відповідальністю «Страхова компанія «Провіта» (ідентифікаційний код 31704186) на користь ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_2 ) понесені судові витрати за сплату судового збору в сумі 243,60 грн.

Рішення суду може бути оскаржене до апеляційного суду Київської області протягом 10 днів з дня його проголошення шляхом подання в зазначений строк апеляційної скарги через Вишгородський районний суд.

Суддя О.І.Скарлат