Вирок № 42063972, 23.12.2014, Броварський міськрайонний суд Київської області

Справа № 361/10031/14-к

Провадження № 1-кп/361/543/14

23.12.2014

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

23 грудня 2014 року Броварський міськрайонний суд Київської області в складі:

головуючого судді - Шевчука М.П.

при секретарі - Янковській У.В.

з участю прокурора - Гладиш Т.С.

розглянув у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Бровари кримінальне провадження за № 12014110130003193 від 09.09.2014 року, по обвинуваченню:-

ОСОБА_1, 16 січня 1980 року

народження, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_1 Київської

області, громадянина України, ІНФОРМАЦІЯ_2,

офіційно не працюючого, не одруженого, зареєстрованого в с.

Плоске вул. Гагаріна буд. № 88 Броварського району Київської

області , відповідно до вимог ст. 89 КК України , є особою

раніше не судимою.

у вчинені кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.15., ч. 3 ст. 185 КК України.,

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_3,

Уродженця с. Плоске Броварського району Київської області,

громадянина України, ІНФОРМАЦІЯ_2, офіційно

не працюючого,інвалід 2-ї групи, не одруженого,зареєстрованого

в селі Плоске вул.. Гагаріна буд. № 35 Броварського району

Київської області , проживаючого в ІНФОРМАЦІЯ_4

будинок № 1-А кв.43 Броварського району Київської області,

відповідно до вимог ст. 89 КК України , є особою раніше не

судимою.

у вчинені кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.15., ч. 3 ст. 185 КК України.,

В С Т А Н О В И В:

Обвинувачені ОСОБА_1 та ОСОБА_2 незаконно, вчинили замах на таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчиненого за попередньою змовою групою осіб, поєднаного з проникненням у інше сховище, при таких обставинах.

Так, 09 вересня 2014 року близько 12 години в с. Плоске Броварського району Київської області, обвинувачені ОСОБА_1 та ОСОБА_2, перебували в району паркану, що огороджує територію ДП «ПЗ Плосківське» по вул.Жовтнева № 2. В подальшому обвинувачені ОСОБА_1 та ОСОБА_2, домовившись між собою, через огорожу, незаконно проникли на територію вказаного підприємства, а в подальшому до приміщення цеху молокозаводу з метою заволодіння чужим майном. Після чого, обвинувачені помітили металеві підставки до охолоджувача молока марки «Impulsa AG», модель «CPSB 4140 2812 1992 E7904» в кількості 3 штуки вартістю по 550 гривні за кожен, намагались їх викрасти, взявши та намагались винести з цеху. Однак, обвинувачені ОСОБА_1 та ОСОБА_2, не змогли довести свій злочинний умисел, направлений на таємне заволодіння чужим майном, до кінця, з причин, які не залежали від їх волі, так як вони почули голоси людей, що наближались, і побоявшись бути виявленими та викритими, вони залишили місце вчинення правопорушення, в подальшому затримані працівниками міліції. Своїм незаконним, кримінальним правопорушенням, обвинувачені намагались спричинили ДП «ПЗ Плосківське», матеріальну шкоду на суму 1650 гривні.

Такі дії, обвинувачених ОСОБА_1 та ОСОБА_2 органом досудового розслідування кваліфіковано, як вчинення кримінального правопорушення передбаченого ст. ч.3 ст.15., ч. 3 ст. 185 КК України.

Допитаний в судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_1 вину в пред'явленому обвинувачені визнав повністю, в скоєному щиро розкаявся, факт та обставити правопорушення підтвердив та пояснив, що дійсно 09.09.2014 року близько 12 години, він та ОСОБА_2, перебували в району паркану, що огороджує територію ДП «ПЗ Плосківське» по вул.Жовтнева № 2. В подальшому, домовившись між собою, вони через огорожу, проникли на територію, а в подальшому до приміщення цеху молокозаводу, щоб знайти там якийсь метал, після здати та похмелитися. Після чого, вони помітили металеві підставки до охолоджувача молока, в кількості 3 штуки, намагались їх викрасти, взявши та намагались винести з цеху. Однак, вони почули голоси людей, що наближались, і побоявшись бути виявленими та викритими, вони залишили місце вчинення правопорушення, були затримані працівниками міліції. Просить не наказувати його суворо та врахувати, що він визнав свою вину, розкаюється в скоєному та надати шанс для виправлення, більше не допустить подібного.

Допитаний в судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_2 вину в пред'явленому обвинувачені визнав повністю, в скоєному щиро розкаявся, факт та обставити правопорушення підтвердив та пояснив, що дійсно 09.09.2014 року близько 12 години, він та ОСОБА_1 перебували в району паркану, що огороджує територію ДП «ПЗ Плосківське» по вул.Жовтнева № 2, куди прийшов по пропозиції ОСОБА_1. В подальшому, домовившись між собою, вони через огорожу, проникли на територію, а в подальшому до приміщення цеху молокозаводу, щоб знайти там якийсь метал та здати. Після чого, вони помітили металеві підставки до охолоджувача молока, в кількості 3 штуки, намагались їх викрасти, взявши та намагались винести з цеху, однак їх затримали працівники міліції. Просить не наказувати його суворо та врахувати, що він визнав свою вину, розкаюється в скоєному, є інвалідом, більше не допустить подібного.

Покази обвинувачених ОСОБА_1 та ОСОБА_2 є послідовними, логічними, відповідають фактичним обставинам провадження, учасниками процесу не оспорюються і тому не викликають сумніву, щодо правильності розуміння обвинуваченими змісту обставин вчиненого кримінального правопорушення, яке виразилось в замаху на незаконне, таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчиненого за попередньою змовою групою осіб, поєднаного з проникненням у інше сховище добровільності та істинності їх позиції.

За таких обставин, суд відповідно до вимог ч. 3 ст. 349 КПК України, переконавшись, що фактичні обставини провадження, учасниками судового розгляду не оспорюються та зясувавши правильне розуміння обвинуваченими, представником та прокурором, зміст цих обставин і за відсутності сумнівів у добровільності та істинності їх позицій, розяснивши їм що в такому разі вони будуть позбавлені права оспорювати ці обставини справи в апеляційному порядку, визнав недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорюються, обмежився лише допитом обвинувачених ОСОБА_1 та ОСОБА_2 та дослідженням таких матеріалів провадження, що характеризують їх особу.

Таким чином, суд аналізуючи зібрані та надані матеріали кримінального провадження, приходить висновку, що винуватість обвинувачених ОСОБА_1 та ОСОБА_2 в вчиненні ними, незаконного незакінченого замаху на таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчиненої за попередньою змовою групою осіб, поєднаної з проникненням у інше приміщення, що могло б спричинити ДП «ПЗ Плосківське» матеріальну шкоду на суму 1650 гривні - доведена повністю, тому вони повинні нести кримінальну відповідальність за вчинене.

Дії обвинуваченого ОСОБА_1 суд кваліфікує: - за . ч.3 ст.15., ч. 3 ст. 185 КК України /в ред.2001 р./, як незакінчений замах на таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинена за попередньою змовою групою осіб, поєднана з проникненням у інше приміщення.

Дії обвинуваченого ОСОБА_2 суд кваліфікує: - за. ч.3 ст.15., ч. 3 ст. 185 КК України /в ред.2001 р./, як незакінчений замах на таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинена за попередньою змовою групою осіб, поєднана з проникненням у інше приміщення.

Обираючи обвинуваченим покарання, суд керується вимогами ст.ст. 65-67 КК України щодо загальних засад призначення покарання, межі санкції ч.3 ст.15., ч. 3 ст. 185 КК України, що вказане правопорушення відноситься до категорії тяжких, особи обвинувачених, характер і ступінь суспільної небезпечності вчиненого кримінального правопорушення, обставини справи, що пом'якшують і обтяжують покарання, дані про їх особу. А також розясненнями Постанови Пленуму ВС України від 24.10.2003 року «Про практику призначення судами кримінального покарання», зі змінами та доповненнями, виходить з принципів законності, справедливості обґрунтованості та індивідуалізації покарання.

Обставинами, що пом'якшують покарання стосовно обвинуваченого ОСОБА_1 суд визнає такі: як визнання вини та каяття в скоєному, що передбачено ст. 66 КК України.

Обставин, що обтяжують покарання стосовно обвинуваченого ОСОБА_1 передбачених ст.67 КК України, в обвинувальному акту затвердженого прокурором не вказано, в судовому засіданні не встановлено.

Обставинами, що пом'якшують покарання стосовно обвинуваченого ОСОБА_2 суд визнає такі: як визнання вини та каяття в скоєному, що передбачено ст. 66 КК України.

Обставин, що обтяжують покарання стосовно обвинуваченого ОСОБА_2 передбачених ст.67 КК України, в обвинувальному акту затвердженого прокурором не вказано, в судовому засіданні не встановлено.

Призначаючи вид і міру покарання обвинуваченому ОСОБА_1 суд враховує вище наведене, обставини справи, дані про особу обвинуваченого, що він задовільно характеризується по місцю проживання, хоча раніше і притягувався до кримінальної відповідальності, однак в законному порядку був звільнений від покарання, визнав повністю вину та щиро розкаявся в скоєному. Обвинувачений, як особа не являється небезпечним для суспільства, має постійне місце проживання, шкоди від його правопорушення не наступило. Тому, суд приходить висновку про можливість його виправлення та перевиховання без ізоляції від суспільства, тобто без реального відбування покарання і вважає за можливе призначити йому покарання у виді позбавлення волі, звільнивши від відбування покарання з випробуванням на підставі ст. 75 КК України, з покладенням на нього обов'язків передбачених ст. 76 КК України.

Саме таке покарання, на думку суду, буде достатнім для його виправлення та попередження нових правопорушень.

Призначаючи вид і міру покарання обвинуваченому ОСОБА_2 суд враховує вище наведене, обставини справи, дані про особу обвинуваченого, що він задовільно характеризується по місцю проживання, хоча раніше притягувався до кримінальної відповідальності, однак в законному порядку був звільнений від покарання, визнав повністю вину та щиро розкаявся в скоєному. Обвинувачений, як особа не являється небезпечним для суспільства, має постійне місце проживання, являється інвалідом 2-ї групи. Тому, суд приходить висновку про можливість його виправлення та перевиховання без ізоляції від суспільства, тобто без реального відбування покарання і вважає за можливе призначити йому покарання у виді позбавлення волі, звільнивши від відбування покарання з випробуванням на підставі ст. 75 КК України, з покладенням на нього обов'язків передбачених ст. 76 КК України.

Саме таке покарання, на думку суду, буде достатнім для його виправлення та попередження нових правопорушень.

Заходи забезпечення кримінального провадження в порядку ст. 131 КПК України, в тому числі запобіжний захід стосовно ОСОБА_1 та ОСОБА_2 під час досудового розслідування , в судовому провадженні не застосовувався, в обранні вказаним особам до набрання вироком законної чинності запобіжного заходу, передбаченого ст. 176 КПК України, суд на даний час підстав не вбачає.

Цивільний позов по матеріалах провадження не заявлений.

Судові витрати по справі : - 147 гривні 42 копійки за проведення судово-дактилоскопічної експертизи № 4475 від 29.09.2014 року, стягнути з обвинувачених на користь держави .

Речові докази, що вказані в обвинувальному акті :- металеві дверцята до охолоджувача молока марки «Impulsa AG», модель «CPSB 4140 2812 1992 E7904» в кількості 3 штуки, що передані під збережну розписку представнику ДП «ПЗ Плосківське» ОСОБА_3 після набрання вироком законної чинності, залишити в користуванні власнику та дозволити розпоряджатися.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 349, 368, 370, 374, 376 КПК України, суд -

З А С У Д И В:

ОСОБА_1, визнати винуватим у предявленому обвинувачені за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.15., ч. 3 ст. 185 КК України (ред. 2001 р.), та призначити йому покарання за цією статтею у виді 3-х (трьох) років шести місяців позбавлення волі.

Звільнити засудженого ОСОБА_1 від відбування призначеного покарання в виді позбавлення волі, на підставі ст. 75 КК України з випробуванням, встановивши йому іспитовий строк терміном - 2 (два) роки, в період якого зобов'язати його повідомляти органи кримінально-виконавчої системи про зміну місця проживання, роботи та періодично з'являтися для реєстрації в ці органи.

ОСОБА_2, визнати винуватим у предявленому обвинувачені за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.15., ч. 3 ст. 185 КК України (ред. 2001 р.), та призначити йому покарання за цією статтею у виді 3-х (трьох) років позбавлення волі.

Звільнити засудженого ОСОБА_2 від відбування призначеного покарання в виді позбавлення волі, на підставі ст. 75 КК України з випробуванням, встановивши йому іспитовий строк терміном - 2 (два) роки, в період якого зобов'язати його повідомляти органи кримінально-виконавчої системи про зміну місця проживання, роботи та періодично з'являтися для реєстрації в ці органи.

Заходи забезпечення кримінального провадження, стосовно обвинувачених в порядку, передбаченому ст. ст. 131, 176 КПК України, не застосовувались.

Стягнути на користь держави р/р 31111115700008, МФО 820019 УДК СУ у Подільському району м. Києва код 37975298 за проведення судової-дактилоскопічної експертизи № 4475 від 29.09.2014 року, з засуджених: - ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_5, уродженця та жителя ІНФОРМАЦІЯ_6 - 73 (сімдесят три) грн.71 коп., - ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_3, уродженця та жителя ІНФОРМАЦІЯ_7 - 73 (сімдесят три) грн.71 коп., судових витрат за проведення судової - дактилоскопічної експертизи № 4475 від 29.09.2014 року, в тому числі ПДВ.

Речові докази, що вказані в обвинувальному акті :- металеві дверцята до охолоджувача молока марки «Impulsa AG», модель «CPSB 4140 2812 1992 E7904» в кількості 3 штуки, залишити в користуванні власнику ДП «ПЗ Плосківське» та дозволити ними розпоряджатися.

Вирок суду першої інстанції, в частині встановлення обставин справи, дослідження яких було визнане недоцільним, відповідно до положень ч.3 ст.349 КПК України, оскарженню не підлягає. В іншій частині, може бути оскаржено учасниками процесу, протягом 30-ти діб з моменту його проголошення, до апеляційного суду Київської області, шляхом подачі апеляції до Броварського міськрайонного суду.

Вирок суду набирає законної чинності після закінчення строку подання апеляційних скарг, якщо такі скарги не будо подано.

Учасники судового провадження мають право отримувати в суді копію вироку.

Копії вироку негайно після його проголошення вручаються засудженому та прокурору.

Суддя М. П. Шевчук