Постанова № 42062806, 19.12.2014, Білоцерківський міськрайонний суд Київської області

Справа № 357/3572/14-а

2-а/357/258/14

П ОС Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

19 грудня 2014 року Білоцерківський міськрайонний суд Київської області у складі:

головуючий - суддя Гапоненко А. П. ,

при секретарі - Миронова Н. В.,

за участю позивача та представників сторін, розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду № 3 м. Біла Церква справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління МВС у Київській області, Головного управління Пенсійного фонду України в Київській області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії ,-

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся до суду з зазначеним адміністративним позовом в якому вказав, що він у 1973 році з посади замісника начальника Білоцерківського міського відділу внутрішніх справ УВС Київської області був переведений для проходження служби в район Крайньої Півночі Мурманської області, де працював на посаді замісника начальника Мончегірського міського відділу внутрішніх справ. 01.11.1978 року позивач звільнився на пенсію, яка йому була призначена з врахуванням пільг у півтора кратному розміру. У 1978 році позивач повернувся проживати в м. Біла Церква, являється пенсіонером МВС, отримував пенсію спочатку в ГУ МВС, а з 1992 року в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Київській області. Позивач вважає, що розмір його пенсійного забезпечення не відповідає вимогам діючого законодавства, неодноразово перераховувалась, змінювався розмір відсоткової надбавки та премії. На даний час з 01.01.2008 року отримує пенсію з врахуванням посадового окладу в розмірі 1150 грн. без застосування півтора кратного розміру окладу, який має становити 1725 грн., тому позивач неодноразово звертався до відповідачів із заявами про перерахунок розміру його пенсії починаючи з 2011 року та отримував необґрунтовані на його погляд відповіді про відмову у перерахунку та виплати недоотриманих сум пенсії. У зв'язку з відмовою відповідачів вчинити перерахунок пенсії позивач звернувся до суду з вказаним адміністративним позовом, яким просить суд визнати протиправними дії відповідачів щодо відмови у перерахунку пенсії з врахуванням пільг за роботу в районі Крайньої Півночі, зобов'язати відповідачів здійснити перерахунок та виплату пенсії з врахуванням пільг за роботу в районі Крайньої Півночі у півтора кратному розмірі посадового окладу в сумі 1725 грн. та здійснити виплату недосплачених сум пенсії починаючи з 01.01.2008 року.

В судовому засіданні позивач вимоги адміністративного позову уточнив в частині зобов'язання відповідачів здійснити перерахунок розміру його пенсії починаючи з 01.05.1992 року, а виплату здійснити з 01.01.2008 року у гривневому еквіваленті. Уточнені позовні вимоги позивач підтримав, пославшись на обставини та підстави, викладені в адміністративному позові.

Представники відповідачів позов не визнали у повному обсязі, надали суду письмові заперечення та пояснили, що позивач отримує пенсійне забезпечення у відповідності до чинного законодавства України. При перерахунку пенсії позивача з 01.01.2008 року була допущена помилка у визначені розміру посадового окладу в сумі 1100 грн. замість максимального розміру посадового окладу в сумі 1150 грн. Пенсія була перерахована і недорахована сума розміру пенсії була сплачена позивачу, тому просять суд позовні вимоги залишити без задоволення.

Вислухавши пояснення сторін, дослідивши письмові матеріали справи та матеріали пенсійної справи позивача, докази по справі, суд прийшов до висновку про відмову у задоволені позовних вимог виходячи з наступного.

Відповідно до ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України, завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Згідно із частиною другою статті 17 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на публічно-правові спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності.

У відповідності до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з положеннями ч. 4 ст. 9 Кодексу адміністративного судочинства України в разі невідповідності нормативно-правового акта Конституції України, закону України, міжнародному договору, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України, або іншому правовому акту суд застосовує правовий акт, який має вищу юридичну силу.

Відповідно до ст.71 КАС України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, а в адміністративних справах про протиправність рішень, дій або бездіяльність суб`єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дій чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти позову.

На думку суду, відповідачі, як суб'єкти владних повноважень довели правомірність оскаржуваних дій, з огляду на таке.

Судом встановлено, що позивач перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України у Київській області з 01.01.2007 та отримує пенсію за вислугу років відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб». До 01.01.2007 року позивач перебував на обліку та отримував пенсію в ГУ МВС України у Київській області.

Після звільнення на пенсію із МВС СРСР у 1978 році позивач обрав місцем свого проживання територію України.

З 1992 року національне законодавство України у сфері пенсійного забезпечення військовослужбовців та деяких інших категорій громадян ґрунтується на нормах Конституції України, Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» №2262 від 09.04.1992 року, який визначає умови, норми і порядок пенсійного забезпечення громадян України з числа осіб, які перебували на військовій службі, службі в органах внутрішніх справ та деяких інших осіб, які мають право на пенсію за цим законом, Постанови Кабінету Міністрів України «Про порядок обчислення вислуги років, призначення та виплати пенсій і грошової допомоги особам офіцерського складу, прапорщикам, мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ та членам їх сімей» від 17.07.1992 року № 393, Постанови КМУ №45 від 13.02.2008, яка регулює порядок здійснення перерахунку пенсій військовослужбовців та деяких інших категорій громадян та іншими нормативно-правовими актами.

Позивач неодноразово звертався до відповідачів з заявами про перерахунок розміру його пенсійного забезпечення з врахуванням посадового окладу у півтора кратному розмірі за службу в районах Крайньої Півночі та отримував відповіді на свої звернення від 03.04.1998 року, 22.02.2010 року, 22.03.2011 року, 13.08.2012 року, 29.10.2012 року, 18.11.2012 року, 03.01.2013 року, 31.01.2013 року, які на його погляд є необґрунтованими ( а.с. 18-30).

Розмір пенсійного забезпечення позивача неодноразово змінювався у зв'язку із змінами законодавства про пенсійне забезпечення, що підтверджується відповідними довідками ( а.с.31-34,102,108) і на даний час становить 4014,73 грн., який складається із: посадового окладу - 1150, 00 грн.; окладу за військове звання - 130,00 грн.; процентної надбавка за вислугу років (40%) - 512,00 грн.; надбавки за виконання особливо важливих завдань (49%) - 878,08 грн.; оперативно-розшукову діяльність 13% - 149,50 грн.; премії (30 % від посадового окладу) - 845,87 грн.

Відповідно до ст. 43 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» зі змінами та доповненнями, пенсії особам офіцерського складу обчислюються з грошового забезпечення цих військовослужбовців за останньою штатною посадою перед звільненням. При цьому, для обчислення їм пенсії враховуються відповідні оклади за посадою, військовим званням, процентна надбавка за вислугу років, надбавка за вчене звання і вчену ступінь, кваліфікацію і умови служби, а також додаткові види грошового забезпечення у порядку і розмірах, що визначаються Кабінетом Міністрів України.

З 01.01.2008 року Постановою Кабінету Міністрів України «Про упорядкування структури та умов грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу» від 07.11.2007 року №1294 затверджені нові розміри грошового забезпечення.

Конституційний Суд України в пункті 2 мотивувальної частини Рішення від 9 лютого 1999 року № 1-рп/99 (справа про зворотну дію в часі законів та інших нормативно-правових актів) вказав, що загальновизнаний принцип права про дію нормативно-правових актів у часі закріплено в частині першій статті 58 Конституції України. При цьому Конституційний Суд України роз'яснив, що положення частини першої статті 58 Основного Закону України про дію нормативно-правового акта в часі треба розуміти так, що «вона починається з моменту набрання актом чинності і припиняється з втратою ним чинності, тобто до події, факту застосовується той закон або інший нормативно-правовий акт, під час дії якого вони настали або мали місце».

У відповідності до частини третьої статті 63 Закону № 2262-ХІІ усі призначені за цим Законом пенсії підлягають перерахунку у зв'язку зі зміною розміру хоча б одного з видів грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, або у зв'язку із введенням для зазначених категорій осіб нових щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавок, доплат, підвищень) та премій у розмірах, встановлених законодавством. Перерахунок пенсій здійснюється на момент виникнення права на перерахунок пенсій і провадиться у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, у строки, передбачені частиною другою статті 51 цього Закону.

Відповідно до положень статті 19 Закону України «Про міліцію» форми і зміст грошового забезпечення працівників міліції встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Постановою Кабінету Міністрів України від 07 листопада 2007 року № 1294 «Про упорядкування структури та умов грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу», визначено нові умови грошового забезпечення, у зв'язку з чим відбулися зміни у пенсійному забезпеченні осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб.

Зокрема, пунктом 2 цієї постанови установлено, що грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу складається з посадового окладу, окладу за військовим (спеціальним) званням, щомісячних (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премії) та одноразових додаткових видів грошового забезпечення.

Постановою Кабінету Міністрів України від 13 лютого 2008 року № 45 затверджено Порядок проведення перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», згідно з абзацом 4 частини 1 пункту 5 якого встановлено, що для перерахунку пенсії враховуються інші щомісячні надбавки, доплати (крім доплати, розмір якої визначається як різниця між розміром грошового забезпечення до і після запровадження нових умов його виплати), підвищення та щомісячна премія - у середніх розмірах, що фактично виплачені за місяць, у якому виникло право на перерахунок пенсії за відповідною посадою (посадами) у тому державному органі, звідки особа звільнилася на пенсію.

Відповідно до абзацу 2 підпункту 1 пункту 5 постанови Кабінету Міністрів України від 7 листопада 2007 року №1294 «Про упорядкування структури та умов грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» керівникам державних органів надано право у межах асигнувань, що виділяються на їх утримання, встановлювати, зокрема, надбавку за виконання особливо важливих завдань під час проходження служби у розмірі до 50 відсотків посадового окладу та здійснювати преміювання осіб рядового і начальницького складу відповідно до їх особистого вкладу в загальний результат служби у межах фонду преміювання, утвореного у розмірі не менш як 10 відсотків посадових окладів та економії фонду грошового забезпечення.

Таким чином, моментом виникнення права на перерахунок пенсії у позивача було набрання чинності 1 січня 2008 року постанови № 1294. На цей час перерахунок раніше призначених пенсій військовослужбовцям, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ та членам їхніх сімей у зв'язку зі зміною розмірів грошового забезпечення, що сталася після звільнення зі служби осіб офіцерського складу, прапорщиків, мічманів, військовослужбовців надстрокової служби та військової служби за контрактом, осіб начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ, провадився щорічно виходячи з установленого станом на 1 січня поточного року розміру грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ, з якого обчислюються пенсії, як це було передбачено пунктом 8 постанови Кабінету Міністрів України від 17 липня 1992 року № 393 «Про порядок обчислення вислуги років, призначення та виплати пенсій і грошової допомоги особам офіцерського складу, прапорщикам, мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ та членам їхніх сімей».

Пунктом 6 Постанови № 45 встановлено, що «відповідною вважається посада, яка за класифікаційними характеристиками, зокрема назвою, розміром посадового окладу, функціональністю та організаційним рівнем підрозділу у структурі органу (організації, установи, військової частини тощо) прирівнюється до посади, з якої особа була звільнена».

Відповідно до п.7, особам із числа військовослужбовців Збройних Сил, інших військових формувань, органів державної безпеки і внутрішніх справа, осіб рядового і начальницького складу державних органів колишнього СPCP, громадянам інших держав із числа військовослужбовців Збройних Сил та інших військових формувань, осіб рядового і начальницького складу державних органів, утворених відповідно до законодавства таких держав, які постійно проживають в Україні, і відповідно до міжнародних договорів (угод), згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, та членам їх сімей довідки видаються державними органами за відповідними посадами на момент виникнення права на перерахунок пенсії.

Згідно п.5 додаткові види грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії, скасовані чи такі, що не виплачуються на момент виникнення права на перерахунок пенсії за відповідною посадою (посадами), крім зазначених у абзаці шостому цього пункту, для перерахунку пенсії не враховуються.

При вирішені справи по суті позовних вимог суд враховує, що відповідно до п. 6 Постанови Кабінету Міністрів від 17 липня 1992 року №393, особам офіцерського складу, прапорщикам, мічманам, військовослужбовцям пенсії, які призначаються особам, зазначеним в абзаці першому пункту 1 цієї постанови, обчислюються із суми грошового забезпечення, що виплачується цим військовослужбовцям, особам начальницького та рядового складу органів внутрішніх справ на день звільнення зі служби, а звільненим зі служби до введення в дію Закону України «Про пенсійне забезпечення військовослужбовців та осіб начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ» - із суми грошового забезпечення, встановленого для відповідних категорій військовослужбовців, осіб начальницького та рядового складу органів внутрішніх справ на день введення в дію цього Закону.

З 01.01.2008 року Кабінет Міністрів України не приймав нових рішень про зміну розмірів грошового забезпечення для відповідних категорій військовослужбовців, які мають право на пенсію за Законом України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб».

Постанова КМУ № 355 від 23.04.2012 року встановлює підвищення до пенсії у відсотковому відношенні до розмірів пенсії.

КМУ було прийнято Постанову «Про впорядкування структури та умов грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб».

На основі цього нормативного-правового акту, 31 грудня 2007 року міністром внутрішніх справ України було підписано наказ № 499 «Про впорядкування структури та умов грошового забезпечення осіб рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ України. Цим наказом було затверджено та введено в дію Інструкцію «Про порядок виплати грошового забезпечення особам рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ» та схеми посадових окладів осіб начальницького складу органів внутрішніх справ згідно з додатками 4-20.

Згідно підп.,2.2.1 Інструкції - посадові оклади встановлюються залежно від штатних посадах у розмірах, визначених схемами посадових окладів, затв. Наказом МВС від 31.12.2007 №499. Існуюча сітка та розміри посадових окладів на сьогодні в ОВС встановлюється додатками до Інструкції.

Відповідно до схеми посадових окладів осіб начальницького складу органів внутрішніх справ для міських, районних відділів, лінійних відділів (відділень, пунктів),відділів (відділень) спеціальної міліції, відділів (відділень) міліції розмір посадового окладу за посадою заступника начальника міського відділу першої категорії становить 1150 грн.

Постановою КМУ № 1294 від 07.11.2007 визначення розміру посадового окладу для обчислення пенсії особам офіцерського складу, прапорщикам, мічманам із застосуванням районного коефіцієнту за службу в районах Крайньої Півночі не передбачено, тому позивачу ОСОБА_1 на підставі наданої довідки МВС був правильно встановлений та нарахований розмір його пенсії.

Суд критично відноситься на посилання позивача на Угоду від 24.12.1993 року « О порядке пенсионного обеспечения и государственного страхования сотрудников органов внутренних дел государств - участников содружества независимых государств» ( а.с.36), оскільки позивач отримує пенсійне забезпечення на території України з врахуванням його роботи в районах Крайньої Півночі.

Оскільки на час виникнення права на перерахунок пенсії позивача законодавство України не передбачало і не передбачає кратного підвищення посадових окладів, то відповідно і включати в розрахунок суми пенсії посадовий оклад з урахуванням підвищення за службу в районі Крайньої Півночі не має підстав, тому позовні вимоги до задоволення не підлягають.

Враховуючи викладене, керуючись ст. 63 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», Постановою Кабінету Міністрів України від 13.02.2008 № 45, Постановою Кабінету Міністрів України від 07.11.2007 № 1294, ст. ст. 2, 17, 18, 71, 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України ,-

П О С Т А Н О В И В:

В задоволені адміністративного позову ОСОБА_1 до Головного управління МВС у Київській області, Головного управління Пенсійного фонду України в Київській області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії - відмовити повністю.

Постанова може бути оскаржена до Київського апеляційного адміністративного суду через Білоцерківський міськрайонний суд протягом десяти днів з дня проголошення постанови.

Повний текст постанови виготовлений 24.12.2014 року.

Суддя А. П. Гапоненко