Ухвала суду № 42062240, 25.12.2014, Апеляційний суд Житомирської області

УКРАЇНА

Апеляційний суд Житомирської області

Справа №295/19451/14-к Головуючий у 1-й інст. Комісарчук О.В.

Категорія ст.309 КПК Доповідач Жизнєвський Ю. В.

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 грудня 2014 року. Апеляційний суд Житомирської області в складі:

головуючого - судді Жизнєвського Ю.В.

суддів: Михайловського В.І., Слісарчука Я.А.

при секретарі: Парижан І.О.

за участі:

прокурора Рудик Т.Г.

захисника-адвоката ОСОБА_1

підозрюваного ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Житомирі апеляційну скаргу прокурора прокуратури Житомирського району Пелех-Красножон Л.М. на ухвалу слідчого судді Богунського районного суду міста Житомира від 15 грудня 2014 року, -

В С Т А Н О В И В:

Вказаною ухвалою частково задоволено клопотання слідчого СВ Житомирського РВ УМВС України в Житомирській області капітана міліції Чорноштан Л.М. про обрання запобіжного заходу у виді тримання під вартою відносно підозрюваного за ч.3 ст.187 КК України ОСОБА_2 та обрано запобіжний захід у виді домашнього арешту без застосування електронних засобів контролю.

Частково задовольняючи клопотання слідчого, суд мотивував своє рішення тим, що прокурором в клопотанні не обґрунтовано, а в судовому засіданні не доведено, що застосування більш м'якого запобіжного заходу не зможе запобігти ризикам, а саме переховуватися від органів досудового розслідування чи суду, впливати на свідків чи потерпілих, перешкоджати кримінальному провадженню.

Не погоджуючись з прийнятим слідчим суддею рішенням, прокурор подав апеляційну скаргу, в якій просить зазначену ухвалу скасувати та постановити нову, якою обрати підозрюваному ОСОБА_2 запобіжний захід у виді тримання під вартою.

Вважає ухвалу суду першої інстанції незаконною, оскільки винесена з порушенням норм КПК України, а тому підлягає скасуванню.

Зазначає, що слідчим суддею при обранні запобіжного заходу у виді домашнього арешту, у порушення вимог ст.178 КПК України не в повній мірі враховано сукупність обставин, які вказують наявність ризиків у разі обрання більш м'якого, ніж тримання під вартою запобіжного заходу.

Вважає, що докази, зібрані в ході проведення досудового розслідування підтверджують наявність ряду ризиків, передбачених ст.177 КПК України, відповідно до яких до підозрюваного ОСОБА_2 неможливо застосувати більш м'який запобіжний захід, ніж тримання під вартою.

Посилається на те, що ОСОБА_2 підозрюється у вчиненні особливо тяжкого злочину, передбаченого ч.3 ст.187 КК України, за яке передбачено кримінальну відповідальність у виді позбавлення волі на строк від 7 до 12 років із конфіскацією майна.

Судом не взято до уваги те, що ОСОБА_2 після вчинення кримінального правопорушення з місця події втік та в подальшому чинив тиск на потерпілого, погрожуючи фізичною розправою, що підтверджується показаннями потерпілого ОСОБА_5 від 11.12.2014. Даний факт дає достатні підстави вважати, що підозрюваний продовжуватиме незаконно впливати на потерпілого шляхом його залякування.

Крім того, ОСОБА_2 продовжуючи свою злочинну діяльність за аналогічних обставин на території м. Житомира вчинив інший злочин за попередньою кваліфікацією ч.1 ст.122 КК України, відомості про який до ЄРДР внесено Житомирським MB УМВС України в Житомирській області. Це вказує на те, що підозрюваний на шлях виправлення не йде і надалі продовжуватиме злочинну діяльність та може вчинити ряд інших тяжких злочинів, небезпечних для життя та здоров'я людей, а тому підлягає ізоляції від суспільства.

Крім того, на даний час підозрюваний не працює та не має постійного джерела прибутків. Вищезазначені факти свідчать про можливість ОСОБА_2 переховуватися від органів досудового розслідування та можливість продовжувати і надалі вчиняти кримінальні правопорушення і ще більше приховуючи свою злочинну діяльність.

На даний час досудовим розслідуванням не встановлено всіх обставин вчинення злочинів ОСОБА_2, а саме: місце знаходження ножа, яким підозрюваний погрожував потерпілому, а тому є ризик та обґрунтовані дані щодо знищення, переховування речей, які мають істотне значення для досудового розслідування. Крім того, підозрюваний може продовжувати незаконно впливати на потерпілого та свідків у провадженні, що знайшло своє підтвердження під час досудового розслідування.

Заслухавши доповідача, прокурора, який підтримав подану апеляційну скаргу з наведених в ній мотивів, захисника-адвоката ОСОБА_1 та підозрюваного ОСОБА_2, які заперечували проти задоволення апеляційної скарги прокурора, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали провадження, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Предметом дослідження суду першої інстанції при розгляді вказаного клопотання слідчого про обрання запобіжного заходу були ті обставини, з якими закон пов'язує можливість обрання запобіжного заходу (ст.177, 178, 181, 183, 194 КПК України).

Згідно ст.177 КПК України, підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений може здійснити дії, передбачені ч.1 ст.177 КПК України.

Відповідно до положень ст.194 КПК України, під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 КПК України, і на які вказує слідчий, прокурор; недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

Суд при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів врахував, що підозрюваний ОСОБА_2 одружений, має на утриманні неповнолітню дитину, ІНФОРМАЦІЯ_1, на даний час його дружина вагітна (строк 5-6 тижнів), він працює неофіційно, раніше до кримінальної відповідальності не притягувався.

Суд першої інстанції також врахував, що 13.12.2014 року в ЄРДР зареєстровано кримінальне провадження за № 12014060020007050 відносно ОСОБА_2 за ч.1 ст.122 КПК України, однак обрав підозрюваному ОСОБА_2 запобіжний захід у виді домашнього арешту, фактично визнавши доведеність наявності ризику, на який посилається прокурор, що підозрюваний може вчинити інше кримінальне правопорушення.

Судом також не взято до уваги те, що ОСОБА_2 після вчинення кримінального правопорушення з місця події втік та в подальшому чинив тиск на потерпілого, погрожуючи фізичною розправою, що підтверджується показаннями потерпілого ОСОБА_5 від 11.12.2014р., що дає достатні підстави вважати, що підозрюваний продовжуватиме незаконно впливати на потерпілого шляхом його залякування.

Вказані обставини свідчать, що існує обґрунтований ризик, що ОСОБА_2, перебуваючи під домашнім арештом може продовжувати свою злочинну діяльність та вчинити кримінальні правопорушення, а також переховуватися від органів досудового розслідування та суду.

А тому, апеляційний суд вважає за необхідне обрати більш суворий запобіжний захід ніж домашній арешт, оскільки запобіжний захід у виді домашнього арешту не забезпечить належної процесуальної поведінки ОСОБА_2 та виконання останнім покладених на нього обов'язків.

Враховуючи положення ч.3 ст.183 КПК України апеляційний суд вважає за можливе встановити розмір застави, при внесенні якої, ОСОБА_2 звільняється з під варти.

З урахуванням вищевикладеного апеляційний суд дійшов висновку, що ухвала слідчого судді не може вважатися обґрунтованою і підлягає скасуванню з постановленням нової ухвали.

На підставі вищевикладеного, керуючись статтями 176-178, 183, 194, 404, 407, 422 КПК України, апеляційний суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу прокурора прокуратури Житомирського району Пелех-Красножон Л.М. задовольнити.

Ухвалу слідчого судді Богунського районного суду міста Житомира від 15 грудня 2014 року скасувати.

Постановити нову ухвалу, якою задовольнити клопотання слідчого СВ Житомирського РВ УМВС України в Житомирській області капітана міліції Чорноштан Л.М. про обрання запобіжного заходу у виді тримання під вартою відносно підозрюваного ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_2 строком на 60 (шістдесят) днів.

Визначити ОСОБА_2 розмір застави в межах 80 мінімальних заробітних плат, що становить 97440 (дев'яносто сім тисяч чотириста сорок) грн. у національній грошовій одиниці, яка може бути внесена як самим підозрюваним, так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на депозитний рахунок Апеляційного суду Житомирської області №37315016001565, МФО 811039, код ЄДРПОУ суду 02891440, банк ГУ ДКС України в Житомирській області.

Підозрюваний або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу у розмірі, визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою протягом дії ухвали.

На підставі ч.5 ст.194 КПК України покласти на підозрюваного ОСОБА_2 у разі внесення застави наступні обов'язки:

- прибувати до слідчого СВ Житомирського РВ УМВС України в Житомирській області капітана міліції Чорноштан Л.М. із встановленою періодичністю;

- не відлучатися з населеного пункту, в якому він проживає, а саме, з м. Житомира, без дозволу слідчого, прокурора, суду;

- повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання;

- здати на зберігання слідчому СВ Житомирського РВ УМВС України в Житомирській області капітану міліції Чорноштан Л.М. свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну.

Визначити 60 денний термін дії обов'язків, покладених судом, у разі внесення застави, з дня внесення застави.

У разі внесення застави та з моменту звільнення підозрюваного з-під варти внаслідок внесення застави, визначеної у даній ухвалі, підозрюваний зобов'язаний виконувати покладені на нього обов'язки, пов'язані із застосуванням запобіжного заходу у виді застави.

З моменту звільнення з-під варти у зв'язку з внесенням застави підозрюваний ОСОБА_2 вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у виді застави.

У разі невиконання обов'язків заставодавцем, а також якщо підозрюваний, обвинувачений, будучи належним чином повідомлений, не з'явився за викликом до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду без поважних причин чи не повідомив про причини свої неявки, або якщо порушив інші покладені на нього при застосуванні обов'язки, застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України й використовується у порядку, встановленому законом для використання коштів судового збору.

Роз'яснити ОСОБА_2, що у разі звернення застави в дохід держави слідчий суддя вирішує питання про застосування до підозрюваного запобіжного заходу у виді тримання під вартою.

Ухвала суду набирає законної сили негайно після її оголошення й оскарженню не підлягає.

Судді: