Вирок № 42061629, 19.12.2014, Радомишльський районний суд Житомирської області

Радомишльський районний суд Житомирської області

Справа № 289/1279/13-к

Номер провадження 1-кп/289/7/14

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19.12.2014 м. Радомишль

Радомишльський районний суд Житомирської області в складі:

головуючого Невмержицький І. М. .

при секретарі Шуба В. М.,

за участю прокурорів Хоменко О.В., Ревелюка С.В.

з участю адвокатів - ОСОБА_1,ОСОБА_2

потерпілого - ОСОБА_3 .

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Радомишль кримінальне провадження № 12013060280000009 від 24 листопада 2012 року щодо кримі-нального правопорушення відносно:

ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1,українця, громадянина України, уродженця м.Радомишль Житомирської області, жителя АДРЕСА_1, з вищою освітою,одруженого,на утриманні має малолітню дитину 5 місяців,працюючого майстром лісу ДП «Радомишльське ЛМГ», раніше не судимого, НОМЕР_1 , виданий Радомишльським РВ УМВС України в Житомирській області 18 листопада 2004 року, ідентифікаційний номер НОМЕР_2, -

у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст.286 КК України , -

В С Т А Н О В И В:

Судом встановлено,що 24 листопада 2012 року біля 03-ї години, ОСОБА_4, керуючи технічно справним автомобілем ВАЗ- 21114, реєстраційний номер НОМЕР_3,рухаючись по вул.Мала Житомирська в м.Радомишлі Житомирської області, де під час проїзду нерегульованого перехрестя з вул. Міськради, порушив вимоги п.п. 2.3 «б»,12.1, 12.2, 12.3, 12.4, 18.1 Правил дорожнього руху України, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 року № 1306, тобто не був уважним,не стежив за дорожньою обстановкою, що не дало змогу своєчасно реагувати на її зміну, у темну пору доби, з врахуванням дорожньої обстановки, не вибрав безпечної швидкості руху,що не дало змоги безпечно керувати транспортним засобом, при появі на пішохідному переході пішохода ОСОБА_5, якого він об'єктивно здатний був виявити, не дав пішоходу дорогу,не вжив негайних заходів до зниження швидкості аж до зупинки транспортного засобу, в результаті на пішохідному переході скоїв наїзд на пішохода ОСОБА_5, що переходив дорогу зліва направо по ходу руху автомобіля.

Внаслідок наїзду ОСОБА_5 отримав тілесні ушкодження у вигляді ссадин правої здухвяної ділянки,синцю правої здухвяної ділянки та сідниці,правого кульшового суглобу, правого підребер'я, перелому піраміди правої скроневої кістки,турецького сідла, піраміди лівої скроневої кістки,горба та ямки потиличної кістки, субарахноїдального крововиливу, які в своїй сукупності складають закриту черепно-мозкову травму з переломом кісток основи черепу, з субарахноїдальним крововиливом та забоєм головного мозку,що зумовило зупинку функцій центральної нервової системи,дихання, мають ознаки тяжкого ступеню важкості,є небезпечними для життя в момент їх спричинення і знаходяться в прямому причинному зв'язку зі смертю ОСОБА_6, який помер на місці пригоди.

Наслідки ДТП у вигляді настання смерті ОСОБА_5 знаходяться в прямому причинному зв'язку з неправомірними діями водія ОСОБА_4,які виразились в порушенні останнім вимог Правил дорожнього руху України.

Тим самим встановлена достатність доказів для обвинувачення ОСОБА_4 в порушенні правил безпеки дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом,що спричинили смерть потерпілого ОСОБА_6,тобто у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України.

В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_4 свою вину в пред'явленому йому обвинуваченні за ст.286 ч.2 КК України не визнав та пояснив,що дійсно 24 листопада 2012 року близько 03 години він керував власним автомобілем ВАЗ-21114,державний реєстраційний номер НОМЕР_3,рухаючись по вул. Мала Житомирська в м. Радомишлі Житомирської області, де під час проїзду нерегульованого перехрестя з вул. Міськради несподівано на проїжджу частину вулиці вискочив чоловік,а враховуючи те,що в цьому місці не було освітлення він не встиг зорієнтуватися в дорожній обстановці та уникнути зіткнення зі згаданим чоловіком.

Незважаючи на невизнання ОСОБА_4своєї вини у вчиненні злочину,передбаченого ч.2 ст.286 КК України його вина підтверджується:

- показами потерпілого ОСОБА_3 в судовому засіданні про те, що 24.11.2012 близько 08-00 год. він дізнався від сина ОСОБА_3 про те, що його інший син ОСОБА_5, який ввечері пішов відпочивати з друзями, загинув в ДТП, а саме - його збив автомобіль під керуванням ОСОБА_4,при цьому охарактеризував свого покійного сина виключно позитивно, як людину, яка була врівноваженою та яка не зловживала спиртним. Зазначив, що сам ОСОБА_4 ні до кого з рідних ОСОБА_5 не приходив, вибачення не просив. Однак через три дні після трагедії приходила мама ОСОБА_4 просила вибачення за сина та відшкодувала кошти у сумі 28,000 грн.Заявлений цивільний позов підтримав у повному обсязі, а саме: в частині відшкодування матеріальної шкоди - 11 885,00 грн., в частині відшкодування моральної шкоди - 500 000,00 грн.;

- показами свідка ОСОБА_3 у судовому засіданні, про те, що ввечері 23.11.2012 його брат ОСОБА_5 разом із знайомим ОСОБА_7 відпочивали у м. Радомишль, а він у цей час був вдома. Близько 03-40 год. 24.11.2012 йому стало відомо, що брата ОСОБА_5 збила машина. Одразу він приїхав на перехрестя вулиць Міськради та М. Житомирської в м. Радомишль. Брата там, на місці пригоди, вже не було. Йому повідомили працівники міліції, що його брат помер та знаходиться в лікарні. Після цього він поїхав до моргу, де знаходився його брат. Також повідомив суду, що на момент події опадів не було, асфальт був сухий, на перехресті світлофор працював у миготливому режимі, а біля районного центру зайнятості горів вуличний ліхтар;

- показами свідка ОСОБА_7 у судовому засіданні,який показав суду, що знав покійного ОСОБА_5 з 2002 року та може охарактеризувати його виключно позитивно. Зазначає, що покійний ніколи не зловживав спиртним. З вечора 23.11.2012 він, ОСОБА_9 та ОСОБА_5 разом відпочивали - спочатку в міському парку в м. Радомишль, а потім поїхали в с. М.Рача Радомишльського району на дискотеку. Всього за вечір та ніч розпили на трьох пляшку горілки, 0,5 л., при чому спиртне вживали близько 22.00-23.00 год. Розійшлись вони десь між другою та третьою годинами ночі на перехресті вулиць Міськради та М. Житомирська, при цьому ОСОБА_9 та ОСОБА_5 пішли додому, тобто в сторону міського парку, а він -у сторону гастроному «24 години». Він не був очевидцем ДТП, проте зі слів ОСОБА_9 йому відомо, що після того, як вони повернулись, ОСОБА_5 з кимось зізвонився та вони вирішили повернутись до гастроному. Про механізм ДТП ОСОБА_9 йому не розповідав. Зазначає, що у ніч, коли сталось ДТП ожеледиці не було, а асфальтове покриття було сухим;

- показами свідка ОСОБА_9 у судовому засіданні,який повідомив суду, що добре знав покійного ОСОБА_5, оскільки вони з ним разом служили у військовій частині та товаришували. Близько 02.00 чи 03.00 години ночі 24.11.2012 на перехресті вулиць Міськради та м. Житомирська в м. Радомишль вони із ОСОБА_5 попрощались з ОСОБА_7, з яким разом відпочивали перед цим, та пішли в сторону міського парку, додому. Однак, ОСОБА_5 з кимось зізвонився та вони вирішили повернутись до гастроному «24 години». Коли вони переходили перехрестя вулиць Міськради та М. Житомирської в сторону гастроному, то ОСОБА_5 пішов по пішохідному переходу першим, а він почав йти за ОСОБА_5 позаду, на деякій відстані від ОСОБА_5. ОСОБА_5 дійшов до середини «зебри» у той момент, коли його збив автомобіль, що рухався по вулиці М. Житомирській зі сторони райвідділу міліції. При цьому ОСОБА_9 в суді показав, що автомобіль рухався зі стабільною швидкістю, з якою саме сказати не може, однак перед перехрестям автомобіль не зупинявся та швидкість не зменшував. Інших пішоходів на перехресті він не бачив, вказав також, що перебував у шоковому стані, тому не звертав увагу на те, чи під'їжджали інші автомобілі до місця пригоди. Свідок також показав, що на час ДТП світлофор на перехресті працював у миготливому режимі, а місце пригоди освітлювалось від магазину, який знаходився неподалік. Зазначив також, що схема до протоколу огляду місця пригоди від 24.11.2012 складена вірно та відповідає реальній обстановці, яка була на момент вчинення ДТП;

- показами свідка ОСОБА_10у судовому засіданні,який повідомив суд,що 24.11.2012 близько 03.00 год. ночі, він рухався на власному автомобілі марки «Опель» по вулиці Міськради та зупинився на перехресті перед світлофором, який у той час працював у жовтому миготливому режимі, оскільки по вулиці Мала Житомирська рухався автомобіль. Він також бачив, що по вулиці Міськради рухаються двоє пішоходів, які почали переходити вулицю по пішохідному переходу у напрямку гастроному. При цьому пішоходи рухались повільно, загиблий йшов повільніше, його товариш ішов швидше, проте відставав від ОСОБА_5 десь на 1 м. Свідок показав, що він став очевидцем ДТП, оскільки бачив, як автомобіль марки «Лада» 11 моделі чорного кольору здійснив наїзд на одного з пішоходів, який рухався попереду по пішохідному переходу, а саме автомобіль ударив пішохода лівою водійською стороною, після чого в'їхав у дерево. Також ОСОБА_10 в суді зазначив, що між авто та пішоходами було не менше 50 м, коли ті почали йти по пішохідному переходу та вказує, що за таких умов, як було вчинено ДТП, у водія було достатньо часу, щоб зреагувати на пішоходів та зупинитись. При цьому свідок показав, що автомобіль, на його думку, рухався зі швидкістю більшою, ніж 60 км/годину. Свідок також вказав, що одразу ж після цього, він повернув на вулицю М. Житомирську та десь за метрів 3 від потерпілого залишив свій автомобіль з увімкненою аварійною сигналізацією, одразу ж підійшов до ОСОБА_5, який ще подавав ознаки життя та після цього подзвонив до інспектора ДАІ ОСОБА_11, а потім до міліції та у «швидку». У цей час з автомобіля, що здійснив наїзд, вийшли люди, яких він наглядно знає: ОСОБА_10, ОСОБА_5 і ще якась дівчина та почали допомагати вийти з машини ОСОБА_4, який знаходився за кермом. ОСОБА_4 до потерпілого не підходив, а лише кричав, щоб викликали «швидку», хоча на той час лікарі вже були на місці, зокрема, свідок показав, що на місце ДТП приїхав фельдшер швидкої ОСОБА_12 та водій, прізвища якого він не знає. Увесь цей час друг ОСОБА_5 сидів біля дверей Пенсійного фонду у шоковому стані. Крім того, вказав, що ні з обвинуваченим, ні із загиблим у дружніх чи неприязних стосунках не перебував і не перебуває, тільки знає обох наглядно. Крім того, свідок показав, що під час проведення з ним слідчого експерименту 25.04.2013, погодні умови та обстановка й обставини на місці повністю відповідали тим, які були на момент скоєння ДТП;

- показами свідка ОСОБА_12.у судовому засіданні, який 24.11.2012 близько 03-00 год. виїжджав на місце ДТП в якості фельдшера. Останній вказав, що на той момент асфальтове покриття було сухим, світлофор працював у режимі «мигаючий жовтий», бачив, що автомобіль в'їхав у дерево, оглядав потерпілого, він був ще живий, але помер у машині швидкої. Водієві та іншим учасникам ДТП він допомоги не надавав;

- показами свідка ОСОБА_13.у судовому засіданні, який виїжджав на місце вказаної ДТП як водій швидкої допомоги. Вказує, що коли під'їхав до місця, то побачив, що легковий автомобіль марки «Лада» 11 моделі в'їхав у дерево, а поряд лежав потерпілий, головою на тротуарі, а ногами на асфальтовому покритті. Не може сказати, чи біля місця ДТП були якісь інші автомобілі. Неподалік стояла якась молодь, хтось на когось сваривсь, кричав. З його слів дорожнє покриття було вологим, світлофор працював у режимі «миготливий жовтий», іншого освітлення не було;

- показами свідка ОСОБА_14 у судовому засіданні, який повідомив суд, що у 2012 році він працював на пилорамі під керівництвом ОСОБА_4 У ніч з 23 на 24 листопада 2012 року десь о 1 год. 30 хв. ОСОБА_4, який був на автомобілі з друзями, забрав його з пилорами, що в с. Глиниця. По дорозі в Радомишль він заснув в авто, а прокинувся від удару. Коли він вийшов на вулицю, то побачив, що їхній автомобіль в'їхав у дерево,спочатку він подумав, що авто просто врізалось у дерево, але потім побачив чоловіка, що лежав на дорозі, біля нього була кров. Орієнтовно через 3 хв. після ДТП він помітив ОСОБА_10, який вже був на місці (як і коли він під'їхав свідок не бачив ). ОСОБА_10 викликав швидку, через 3-5 хв. приїхала швидка, потім інспектор ДАІ ОСОБА_11 та інші працівники міліції. Обставин скоєння ДТП не бачив, бо спав.

Факт вчинення ОСОБА_4 наїзду на пішохода ОСОБА_5 підтверджують також свідки ОСОБА_15 (під час досудового слідства - ОСОБА_16.) та ОСОБА_17, які перебували у автомобіля ОСОБА_4, коли той скоїв ДТП. Вказані свідки підтверджують те, що саме ОСОБА_4 був за кермом автомобіля, коли той наїхав на пішохода.

Зокрема, свідок ОСОБА_15 у судовому засіданні повідомила суд про те, що на момент коли сталось ДТП, вона знаходилась на передньому пасажирському сидінні автомобіля «Лада» під керуванням ОСОБА_4 Які у той момент були погодні умови не пам'ятає. Пам'ятає, що світлофор на перехресті працював у режимі «мигаючий жовтий», ОСОБА_4 рухався з увімкненим світлом фар (ближнім чи дальнім - не знає), з якою швидкістю не знає, однак перед перехрестям вулиць Міськради та Мала Житомирська ОСОБА_4 швидкість не знижував, а продовжував рухатись прямо зі стабільною швидкістю. Бачила людей на обочині зліва біля перехрестя, чи рухались вони не знає, вказує, що ОСОБА_4 намагався гальмувати, та їх зупинило дерево. Самого моменту наїзду на пішохода не бачила. Вказує, що ні вона, ні ОСОБА_4 не викликали потерпілому швидку, допомогу не надавали, чому пояснити не може. Зазначає також, що ОСОБА_4 від удару також отримав ушкодження, від яких знепритомнів. Коли вони вийшли з авто, то вона побачила, що на дорозі лежала людина, а хтось підходив до неї, та казав: «Живий, живий». Зазначає, що ОСОБА_4 після цього випадку близько місяця лікувався, з якими діагнозами, їй невідомо;

- свідок ОСОБА_17 у судовому засіданні показав суду, що з ОСОБА_4 вони товаришують, на момент вчинення ДТП свідок сидів на задньому сидінні автомобіля «Лада» під керуванням ОСОБА_4, який наближався до перехрестя вулиць М. Житомирська та Міськради, рух на яких регулювався світлофором, що у той час працював у режимі «миготливий жовтий». Повідомив суд, що не пам'ятає момент наїзду автомобіля на пішохода, не пам'ятає, на якій смузі руху знаходились пішоходи, не знає, з якою точно швидкістю рухався автомобіль, разом з тим, вказує, що швидкість була максимум 60 км/год. Також свідок суду повідомив, що помітив, як пішоходи перебігали дорогу, за скільки метрів від авто не пам'ятає, проте стверджує, що з того часу, як він побачив, що люди почали перебігати дорогу та моментом наїзду на пішоходу пройшли максимум миттєвості;

- свідок ОСОБА_19 в суді показав, що обвинувачений являється його сином. Зі слів сина йому відомо, що перед перехрестям вулиць М. Житомирська та Міськради, перед першим пішохідним переходом ОСОБА_4 загальмував та пропустив групу людей, а коли продовжив рух, то раптово побачив ще одного пішохода, і повернув вправо, щоб об'їхати його та в'їхав у дерево. Також повідомив, що сам приїжджав на місце пригоди вночі та бачив, що світлофор при цьому працював у миготливому режимі, іншого освітлення не було, дорожнє покриття було слизьким. Вказує, що син був тверезий за кермом у момент скоєння ДТП. Також свідок повідомив, що вони з дружиною приходили до батьків загиблого ОСОБА_5 та дали їм гроші у сумі 3,5 тис. доларів й просили вибачення. Син не приходив, бо був у лікарні, однак дуже переживав та переживає через те, що трапилось.

Крім показів свідків та потерпілого, вина ОСОБА_4 у вчиненні інкримінованого злочину повністю доказується іншими матеріалами справи, а саме:

- рапортом о/чергового Радомишльського РВ УМВС України в Житомирській області майора міліції ОСОБА_20 про те, що 24.11.2012 о 03.10 год. до Радомишльського РВ УМВС України в Житомирській області надійшло телефонне повідомлення від ОСОБА_10 про те, що в м. Радомишль на вул. М. Житомирська поблизу приміщення Пенсійного фонду сталась ДТП, під час якої легковий автомобіль здійснив наїзд на пішохода.

(т.1 а.с. 5)

- протоколом огляду місця ДТП від 24.11.2012 та схемою і фототаблицею до нього, в якому зафіксовано, що огляд проводиться на перехресті вулиць М Житомирська та Міськради, на момент проведення огляду дорожнє покриття сухе, ділянка дороги неосвітлена. Місце пригоди знаходиться у зоні дії дорожніх знаків 5.35.1, 5.35.2 - пішохідний перехід. Крім того, у протоколі зафіксовано два безперервні спарені сліди гальмування, довжиною 26,7 та 15 м, відповідно. У ході огляду вилучено документи водія, волосся з лобового скла автомобіля, речовину бурого кольору з керма та речову бурого кольору з асфальту.

(т.1 а.с. 6-23)

- протоколом огляду трупа ОСОБА_5 від 24.11.2012 з доданою фототаблицею, в якому зафіксовано, що на боці трупа маються зчіси шкіри з направленням знизу доверху, площею 20х20 см, з ніздрів та вушних раковин видно засохлі потоки крові, волосся та одяг теж у крові.

(т. 1 а.с. 21-23)

- протоколом огляду та затримання транспортного засобу від 24.11.2012 в якому зафіксовано факт затримання транспортного засобу марки ВАЗ 1114 р.н. «НОМЕР_3», 2006 року випуску, що належить ОСОБА_19 На момент затримання у автомобілі розбите лобове скло, деформовано праве переднє крило, капот, ліве переднє крило, розбитий передній бампер, праву передню блок фару, радіатор, зміщено з кріплення ліву передню блок фару, відламане ліве дзеркало заднього виду, розбито декоративну решітку радіатора.

(т.1 а.с. 24)

- постановою від 24.11.2012 про визнання автомобіля ВАЗ-21114, р.н. НОМЕР_3, з механічними пошкодженнями передньої частини, зразки речовини бурого кольору з поверхні асфальту, зразки речовини бурого кольору з поверхні керма автомобіля, зразки волосся з внутрішньої частини пошкодженого вітрового скла автомобіля, що були вилучені під час огляду місця ДТП речовими доказами у кримінальному провадженні №12012060280000009.

(т.1 а.с. 25)

- копіями свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу ВАЗ-211114 р.н. «НОМЕР_3», посвідчення водія, видане на ім'я ОСОБА_4 та талону до посвідченя водія на імя ОСОБА_4

(т.1 а.с. 26)

- довіреністю від 15.11.2008, згідно якої ОСОБА_4 уповноважений бути представником ОСОБА_19 (без права розпорядження) перед третіми особами з питань користування транспортним засобом ВАЗ 21114, р.н. «НОМЕР_3».

(т.1 а.с. 27)

- лікарським свідоцтвом про смерть ОСОБА_5 від 24.11.2012;

(т.1 а.с. 42)

- висновком судово-медичного експерта №219 від 25.11.2012, згідно якого причиною смерті ОСОБА_5, 1984 р.н. стала закрита черепно-мозкова травма з переломом кісток основи черепу, з субарахноїдальним крововиливом та забоєм головного мозку тяжкого ступеню, що зумовило зупинку функції центральної нервової системи, дихання. Дані ушкодження могли виникнути в результаті ДТП в час та за обставин, вказаних у фабулі постанови. Згідно висновку експерта, механізм ушкоджень може бути представлений наступним чином: первинний удар був нанесений по правій частині тіла відносно до травмуючого об'єкту. Потерпілий міг знаходитись у вертикальному або близькому до нього положенні у момент первинного контакту з травмуючим об'єктом.

(т.1 а.с. 46-47)

- протоколом слідчого експерименту від 30 листопада 2012 року, проведеного за участю свідка ОСОБА_9, в якому зафіксовано, що свідок ОСОБА_9 показав на місце на пішохідному переході навпроти кута будівлі Пенсійного фонду на відстані 1,4 м від лівого краю дороги і пояснив, що саме в цьому місці ОСОБА_21 збив автомобіль, тобто переходячи дорогу по пішохідному переходу, ОСОБА_5 на дорозі подолав відстань 8,4 м. Крім того, в ході слідчого експерименту заміряно час із яким пішохід подолав вказану відстань - 4,09 с, 4,25 с, 4, 09 с. Після цього до перехрестя по вул. Міськради та М. Житомирська, в ході проведення слідчого експерименту заміряно відстань на якій видно пішохода на вказаному перехресті на дальньому та ближньому світлі фар та встановлено, що відстань складає відповідно 60 м та 41 м. Видимість елементів дороги - більше 100м.

(т.1 а.с. 52-54)

- інформацією з Житомирського обласного центру з гідрометеорології про те, що 24.11.2012 близько 03-00 год. погодні умови в м. Радомишль були наступними: хмарне небо, метеорологічна видимість коливалась в межах 2-4 км; вітер північний 1-4 м/сек; температура повітря 8 градусів тепла, відносна вологість повітря 92%; опадів та інших атмосферних явищ у зазначений строк не було, а на початку ночі відмічався дощ, який припинився о 02-00 год. Проте, у зв'язку із віддаленістю м. Радомишль від метеостанції Житомир, час випадіння дощу в даній місцевості може відрізнятися від зафіксованого на метеостанції Житомир;

(т.1 а.с. 67)

- картою виїзду швидкої медичної допомоги №8794, згідно якої виклик прийнято о 02-43 год. 24.11.2012;

(т.1 а.с.70)

- висновком судово-технічної експертизи №36 від 10.10.2012 про те, що на автомобілі ВАЗ-21114 д.н. НОМЕР_3 технічних несправностей вузлів і агрегатів, які б виникли до пригоди і були у причинному зв'язку, не виявлено, а наявні механічні пошкодження на автомобілі виникли від ДТП.

(т.1 а.с. 77-83)

- висновком судово-медичної експертизи №428 від20.12.2012 згідно якого, у гр. ОСОБА_4, 1988 р.н., малися тілесні ушкодження у вигляді ран чола, які по своїй категорії відносяться до легкого ступеню важкості з короткочасним розладом здоров'я і могли виникнути внаслідок ДТП.

(т.1 а.с. 90)

- висновком судово-імунологічної експертизи №478 від 02.01.2013, згідно якого походження крові, наданої на експертизу можливе за рахунок будь-якої особи організму якої властивий антиген Н, такою особою може бути і ОСОБА_5

(т.1 а.с.105-107)

- інформацією головного лікаря Радомишльської ЦРЛ від 10.01.2013 про те, що у відібраному 24.11.2012 о 03-45 год. у ОСОБА_4 зразку крові алкоголь не виявлено.

(т.1 а.с. 117)

- інформацією Радомишльського міського голови ОСОБА_22 від 15.01.2013 №59 про те, що світлофор на перехресті вулиць М.Житомирська та Міськради у період з 01-00 до 05-00 год. працює в режимі нерегульованого перехрестя (мигаючий жовтий колір). В ніч на 24.11.2012 вуличне освітлення даного перехрестя було у справному стані.

(т.1 а.с. 121)

- висновком експертизи механізму та обставин ДТП №3/18 від 30.01.2013 згідно якого у причинному зв'язку з виникненням аварійної обстановки і даної ДТП - є невідповідність дій водія автомобіля ВАЗ-21114 д.н.з. НОМЕР_3 ОСОБА_4 вимогам п.п. 12.4, 18.1 Правил дорожнього руху України.

(т.1 а.с. 128-132)

- протоколом проведення слідчого експерименту зі свідком ОСОБА_10 від 25.04.2013 у якому зафіксовано, що свідок ОСОБА_10 показав місце на пішохідному переході за перехрестям по вул. М. Житомирська на відстані 2, 65 м від краю переходу, на відстані 3,6 м від правого краю дороги. Крім того, ОСОБА_10 показав місце, де був автомобіль ОСОБА_4 у той момент, коли пішохід почав рух по пішохідному переходу, а саме на відстані 6, 21 м до дальнього краю перехрестя. Крім того, під час слідчого експерименту ОСОБА_10 пояснив, що пішохід переходив дорогу повільно, тримаючи телефон у руках, та тричі сам продемонстрував темп руху пішохода, який згідно замірів становив 8, 68 с, 8, 85 с, 8, 08 с. Після цього ОСОБА_10 зайняв місце водія, а статист за його вказівкою тричі подолав відстань, яка згідно замірів склала 7,4 с, 6,65 с, 7,4 с. Згідно замірів видимість елементів дороги складає 110, 4 м, а видимість пішохода - 70 м.

(т.1 а.с. 152-154)

- протоколом проведення слідчого експерименту із ОСОБА_10 від 26.06.2013 у якому зафіксовано, що на момент проведення слідчої дії на перехресті вулиць Міськради та Мала Житомирська в м. Радомишль світлофор працює у миготливому режимі, будь-яке інше освітлення вимкнене. При цьому ОСОБА_10 пояснив, що освітлення та погодні умови повністю відповідають тим, що були на момент ДТП. При цьому ОСОБА_10 встановив свій автомобіль «Опель Рекорд» із увімкненим ближнім світлом фар, перед перехрестям на вул. Міськради, пояснивши, що саме так він зупинився на момент ДТП. Після цього було заміряно відстань із якої об'єктивно видно пішохода на початку пішохідного переходу, посередині та між цими позначками, така відстань склала 103 м, а видимість елементів дороги - 121 м.

(т.1 а.с. 187-189)

- висновком додаткової судової експертизи механізму та обставин ДТП №234 від 15.05.2013 (яка була проведена за вихідними даними, отриманими внаслідок проведення слідчих експериментів із свідком ОСОБА_10 від 25.04.2013, свідком ОСОБА_4 від 18.04.2013), згідно якого у причинному зв'язку з виникненням аварійної обстановки і даної ДТП - є невідповідність дій водія автомобіля ВАЗ-21114 д.н.з. НОМЕР_3 ОСОБА_4 вимогам п.п. 18.1 Правил дорожнього руху України. Разом з тим, експерт зазначає, що покази ОСОБА_4 в частині місця наїзду на пішохода не ґрунтовні (з урахуванням слідів юза лівих коліс автомобіля, зафіксованих під час огляду місця ДТП).

(т.1 арк.пр.160-172)

- висновком експертизи механізму та обставин ДТП №69/13 від 27.07.2013 згідно якого у водія автомобіля ВАЗ-21114 д.н.з. НОМЕР_3 ОСОБА_4 не було технічної можливості уникнути наїзду на пішохода.

(т.2 а.с. 165-172)

- висновком комісійної експертизи механізму та обставин ДТП №11229/14-52 від 29.10.2014року згідно якого у водія автомобіля ВАЗ-21114 д.н.з. НОМЕР_3 ОСОБА_4 була технічна можливості уникнути наїзду на пішохода шляхом екстреного гальмування автомобіля.

(т.2 а.с. 178-185)

У відповідності до вимог ст.66 КК України обставин, що пом'якшують або обтяжують покарання підсудного ОСОБА_4 у вчиненні ним злочину, передбаченого ст.286 ч.2 КК України в ході судового слідства не встановлено.

З місця проживання ОСОБА_4 характеризується позитивно,як особа,відносно якої заяв та скарг від мешканців м.Радомишль до міської ради не надходило,компрометуючими матеріалами відносно нього міська рада не володіє.

(т.1 а.с.207)

З місця роботи - ДП «Радомишльське ДЛМГ» ОСОБА_4,майстер лісу,характеризується з позитивної сторони,старанно ставиться до своїх посадових обов»язків,в колективі користується повагою,швидко набув теоретичні та практичні навички,які успішно використовує в роботі.

(т.2 а.с.195)

Оцінивши досліджені в судовому засіданні докази в їх сукупності суд приходить до висновку про повну доведеність винуватості ОСОБА_4 в порушенні правил безпеки дорожнього руху особою, яка керує транспорт-ним засобом, що спричинили смерть потерпілого і такі його дії кваліфікує за ч.2 ст.286 КК України.

При обранні міри покарання підсудному ОСОБА_4 суд враховує характер і ступінь небезпечності вчиненого ним злочину,його особу,молодий вік,те що на його утриманні перебуває малолітня дитина,виключно позитивні характеристики, можливість перевиховання та виправлення його без ізоляції від суспільства і вважає за можливе в порядку виключення застосувати до нього вимоги ст.75 КК України і обирає таке у вигляді позбавлення волі в межах санкції пред"явленого обвинувачення з іспитовим строком,роз"яснивши при цьому підсудному,що суд не буде виконувати основне покарання,якщо протягом визначеного судом іспитового строку він не вчинить нового злочину та виконає покладені на нього обов"язки передбачені ст.76 КК України.

Враховуючи те,що при виконанні службових обов»язків ОСОБА_4 використовує власний автотранспорт,суд вважає за можливе не застосовувати до ОСОБА_4 додаткове покарання у вигляді позбавлення права керування транспортними засобами.

Речові докази по справі: автомобіль ВАЗ-21114,реєстраційний номер НОМЕР_3, - залишити власнику ОСОБА_4.

Речові докази по справі - зразки крові з поверхні асфальту, з поверхні керма автомобіля,волосся з внутрішньої частини пошкодженого вітрового скла автомобіля,які знаходяться на зберіганні в кімнаті зберігання речових доказів Радомишльського РВ УМВС - знищити.

Накладений арешт на автомобіль ВАЗ-21114,реєстраційний номер НОМЕР_3 - зняти.

Судові витрати по справі за проведення судових-автотехнічних експертиз в сумі 2425,00 грн. підлягають стягненню з підсудного на користь УДКСУ в м. Житомирі, банк отримувача: ГУДКСУ у Житомирській області; МФО 811039; код ЗКПО: 38035726, рахунок 31117115700002, код класифікації доходів 24060300.

Запобіжний захід - особисте зобов»язання.

Вирішуючи питання щодо цивільного позову суд приходить до висновку про те,що зазначеним злочином потерпілому ОСОБА_3 дійсно нанесена матеріальна шкода,а тому суд в цій частині позовні вимоги задовольняє в повному обсязі та приймає рішення про стягнення з обвинуваченого на користь потерпілого кошти в сумі 11 885,00 грн.

Вирішуючи питання щодо стягнення з ОСОБА_4 на користь потерпілого ОСОБА_3 коштів за завдану злочином моральну шкоду суд виходить з принципів виваженості,розумності та справедливості,при цьому суд вважає,що згаданим злочином потерпілому ОСОБА_3 дійсно нанесена непоправна моральна шкода та моральні страждання і оцінює таку в сумі 100 000,00 грн.(з врахуванням добровільно сплачених 28 000,00 грн.).

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.373-376 КПК України, суд

З А С У Д И В:

ОСОБА_4 визнати винним у вчиненні злочину передбаченого ст.286 ч.2 КК України і призначити йому покарання у вигляді 5 РОКІВ позбавлення волі без позбавлення права керування транспортними засобами.

На підставі ст.75 КК України засудженого ОСОБА_4 звільнити від відбуття основного покарання у вигляді позбавлення волі з випробуванням і іспитовим строком ТРИ роки.

Згідно зі ст.76 КК України суд покладає на засудженого ОСОБА_4 такі обов"язки:

- не виїзжати за межі України на постійне місце проживання без дозволу органів кримінально-виконавчої інспекції;

- повідомляти про зміну місця проживання,роботи або навчання;

Запобіжний захід засудженому ОСОБА_4 до вступу вироку в законну силу залишити попередній - особисте зобов»язання.

Речові докази по справі: автомобіль ВАЗ-21114,реєстраційний номер НОМЕР_3, - залишити власнику ОСОБА_4.

Речові докази по справі - зразки крові з поверхні асфальту, з поверхні керма автомобіля,волосся з внутрішньої частини пошкодженого вітрового скла автомобіля,які знаходяться на зберіганні в кімнаті зберігання речових доказів Радомишльського РВ УМВС - знищити.

Накладений арешт на автомобіль ВАЗ-21114,реєстраційний номер НОМЕР_3 - зняти.

Судові витрати по справі за проведення судових-автотехнічних експертиз в сумі 2425,00 грн. підлягають стягненню з ОСОБА_4 на користь УДКСУ в м. Житомирі, банк отримувача: ГУДКСУ у Житомирській області; МФО 811039; код ЗКГІО: 38035726, рахунок 31117115700002, код класифікації доходів 24060300.

Стягнути з засудженого ОСОБА_4 на користь потерпілого ОСОБА_3 кошти в сумі 11 885,00 грн. за завдану злочином матеріальну шкоду та 100 000,00 грн. за завдану моральні страждання,а всього - 111 885,00 грн.

Вирок може бути оскаржений до апеляційного суду Житомирської області через Радомишльський районний суд обвинуваченим протягом тридцяти днів з дня отримання копії вироку, іншими учасниками судового процесу протягом тридцяти днів з дня проголошення вироку за виключенням підстав заперечення обставин, які ніким не оспорювалися відповідно до положень ст.349 ч.3 КК України.

Суддя: І. М. Невмержицький