Рішення № 42057909, 23.10.2013, Корольовський районний суд м. Житомира

Справа № 296/3377/12-ц

2/296/620/13

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"23" жовтня 2013 р. м.Житомир

Корольовський районний суд міста Житомира у складі:

головуючого судді - Рожкової О.С.

секретаря - Каторжинської Т.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні м. Житомира цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, третя особа ТзОВ «Темп - Буки», ОСОБА_3 про визнання недійсною згоди на розпорядження спільним сумісним майном подружжя, -

ВСТАНОВИВ:

12.09.2012 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовною заявою до ОСОБА_2, в обґрунтування якої зазначила, що перебуває в шлюбі з ОСОБА_2 Під час шлюбу 15.05.2008 року її чоловік ОСОБА_2 придбав частку ТОВ «Темп-Буки» в розмірі 10 та 35 відсотків, а разом 45 відсотків статутного капіталу даного товариства. При цьому, позивач, як дружина надавала згоду на укладення її чоловіком договорів купівлі-продажу часток. Згідно договору купівлі-продажу від 29.12.2010 року ОСОБА_2 відчужив ОСОБА_3 11 відсотків частки статутного капіталу ТОВ «Темп-Буки». Позивач надала нотаріально посвідчену згоду своєму чоловікові ОСОБА_2 на укладення та підписання договору купівлі-продажу вказаних 11 відсотків частки статутного капіталу. Вказала, що відчужена ОСОБА_2 частка була набута ними під час перебування в шлюбі та є спільною сумісною власністю подружжя. Надаючи 29.12.2010 року згоду подружжя на вчинення чоловіком правочину по відчуженню 11 відсотків частки в статутному капіталі товариства, вважала, що такий продаж є тимчасовим і найближчим часом частка повернеться у її та чоловіка сумісну власність. Але повернення частки не відбулось, відповідно маса спільного майна подружжя була зменшена, а тому зменшився розмір належної позивачу частки в спільному сумісному майні подружжя. Зазначила, що якби на момент надання своєї згоди на відчуження 11 відсотків частки знала, що вказані 11 відсотків не будуть повернуті у власність подружжя, то такої згоди не надавала б. З цих підстав просила визнати недійсною згоду подружжя від 29.12.2010 року на укладення та підписання чоловіком ОСОБА_2 договору купівлі-продажу 11 відсотків частки статутного капіталу ТОВ «Темп-Буки».

В судове засідання позивач не з'явилась, направила заяву в якій позовні вимоги підтримала, просила проводити розгляд справи за її відсутності.

Відповідач та треті особи в судове засідання не з'явились, про час та місце розгляду справу повідомлені належним чином, 05.09.2013 року через канцелярію суду представником відповідача подано заяву, підписану відповідачем ОСОБА_2, в якій останній визнав позов ОСОБА_1

Ухвалою суду від 05.09.2013 року відмовлено представнику відповідача ОСОБА_4 у прийнятті заяви про визнання ОСОБА_2 позову.

Дослідивши матеріали справи, суд вважає що позов задоволенню не підлягає з наступних підстав.

Судом встановлено, що з 26.04.2007 року ОСОБА_1 та ОСОБА_2 перебувають у зареєстрованому шлюбі, що підтверджується свідоцтвом про шлюб від 26.04.2007 року, актовий запис № 513 (а.с.4).

Під час перебування в шлюбі, 29.12.2010 року між ОСОБА_5 і ОСОБА_2 було укладено Договір купівлі-продажу частки в статутному капіталі, за яким ОСОБА_2 продав ОСОБА_5 11 % частки в статутному капіталі ТОВ «Темп-Буки» (а.с.9,10).

Відповідно до статті 65 Сімейного Кодексу України дружина, чоловік розпоряджаються майном, що є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя, за взаємною згодою. При укладенні договорів одним із подружжя вважається, що він діє за згодою другого з подружжя. Згода на укладення договору, який потребує нотаріального посвідчення і (або) державної реєстрації, має бути нотаріально засвідчена.

Встановлено, що 29.12.2010 року ОСОБА_1 надала нотаріально завірену згоду своєму чоловіку ОСОБА_2 на укладення та підписання договору купівлі-продажу 11 % статутного капіталу ТОВ «Темп-Буки», набутих ними під час перебування в шлюбі в строки та на умовах, які визначаються ним самостійно на його розсуд.

При підписанні згоди подружжя ОСОБА_1 діяла вільно, свідомо і добровільно, на власний розсуд, без будь-якого примусу, бажаючи реального настання правових наслідків та за відсутності інших обставин, що спонукали її до надання даної згоди.

Вказані обставини підтверджуються наданими позивачем письмовими доказами (а.с.11).

Обґрунтовуючи позовні вимоги про визнання недійсною згоди подружжя від 29.12.2010 року позивач посилається на те, що при підписанні згоди вважала, що продаж 11 % статутного капіталу ТОВ «Темп-Буки» її чоловіком є тимчасовим і найближчим часом відчужена частка повернеться у її та чоловіка сумісну власність, але такого повернення не відбулось. І якби на момент надання своєї згоди на відчуження 11 відсотків частки позивач передбачала, що вказані 11 відсотків не будуть повернуті у власність подружжя, то такої згоди не надавала б.

При цьому, як правову підставу для визнання недійсною згоди подружжя позивач вказує ч.2 ст.369 Цивільного Кодексу України, яка на думку позивача кореспондується із передбаченим п.4 ч.2 ст.16 ЦК України способом судового захисту.

Відповідно до пункту 4 зазначеної статті способом захисту цивільних прав та інтересів є, зокрема, відновлення становища, яке існувало до порушення.

Зазначений спосіб захисту пов'язаний із застосуванням певних заходів, спрямованих на відновлення порушеного суб'єктивного права особи у тому стані, в якому воно існувало до його порушення. Тобто, для того, щоб подати позов необхідно, щоб суб'єктивне право не було припинене, і його можна було відновити шляхом усунення наслідків правопорушення.

З матеріалів справи вбачається, що суб'єктивне право, тобто право власності ОСОБА_2 на частку в статутному капіталі ТОВ «Темп-Буки» припинено, а тому права та інтереси позивача не можуть бути захищені у спосіб, передбачений п.4 ч.2 ст.16 ЦК України.

Суд звертає увагу, що ч.2 ст.369 Цивільного Кодексу України також не передбачено підстав для визнання недійсною згоди подружжя на укладення договорів другим з подружжя.

За таких обставин, позовні вимоги ОСОБА_1 є безпідставними і задоволенню не підлягають.

Керуючись ст. ст. 10, 11, 60, 88, 174, 209, 212-215, 218, 292 ЦПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

Відмовити ОСОБА_1 в задоволенні позову до ОСОБА_2 в повному обсязі.

Рішення може бути оскаржене до апеляційного суду Житомирської області через Корольовський районний суд міста Житомира шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня його проголошення, особи які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя О. С. Рожкова