Рішення № 42057214, 11.12.2014, Богунський районний суд м. Житомира

Справа № 295/11436/14-ц

Категорія 30

2/295/2945/14

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11.12.2014 року м. Житомир

Богунський районний суд міста Житомира у складі:

судді Корицької В.О.,

при секретарі Зоренко Т.О.,

за участю позивача ОСОБА_1,

представника позивача ОСОБА_2, представника відповідача ОСОБА_3,

розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи

за позовом ОСОБА_1,

12300, Житомирська область, смт. Черняхів, вул.Чапаєва, 37,

до Відкритого акціонерного товариства «Національна акціонерна страхова компанія «Оранта» в особі Житомирської обласної дирекції ВАТ «НАСК ОСОБА_3»,

Код ЄДРПОУ 00034186, місце знаходження: 10001, м. Житомир, вул. Київська, 77,

ОСОБА_4,

АДРЕСА_1,

про стягнення шкоди

ВСТАНОВИВ:

Позивач 18.07.2014 р. звернувся до суду та просить:

- стягнути з Відкритого акціонерного товариства «Національна акціонерна страхова компанія «Оранта» (далі за текстом рішення АТ «НАСК «Оранта» - Відповідач 1) матеріальну шкоду, заподіяну як співвласнику автомобіля, у розмірі 49500 грн.;

- стягнути з гр. ОСОБА_4 (далі за текстом рішення Відповідач 2) матеріальну шкоду, заподіяну як власнику автомобіля, у розмірі 32508 грн.;

- стягнути з АТ «НАСК «Оранта» витрати на лікування у розмірі 4 812,40 грн. 00 коп.;

- стягнути з АТ «НАСК «Оранта», враховуючи грошові ліміти відповідальності страховика за договором обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності відшкодування моральної шкоди у розмірі 5 000 грн. 00 коп.;

- стягнути з гр. ОСОБА_4 відшкодування моральної шкоди у розмірі 45 000 грн. 00 коп.

У судовому засідання позивач уточнив свої позовні вимоги, та просив стягнути:

82008 грн. збитків, що були завдані йому внаслідок ДТП;

723,77 грн. витрат на лікування;

47550 грн. моральної шкоди, з них: 2550 грн. зі страховика, 45000 грн. з ОСОБА_4;

2500 грн. витрат на послуги адвоката.

В обґрунтування позовних вимог позивач ОСОБА_1 посилається на те, що Коростенським міськрайонним судом Житомирської області в рамках кримінального провадження № 12013060060000114 ОСОБА_4 визнано винним у вчинені злочину передбаченого ч. 1 ст. 286 КК України (вирок від 24.06.2014 року /а.с.21-22/).

Даний злочин ОСОБА_4Х вчинив 30 вересня 2012 року близько 06-ї год., керуючи своїм автомобілем, здійснив зіткнення з автомобілем «Рено Логан» під керуванням ОСОБА_5. У результаті зіткнення позивач як пасажир автомобіля «Рено Логан» отримала до тілесні ушкодження середнього ступеню тяжкості за ознакою довготривалого розладу здоров'я.

Автомобіль позивача належав їй на праві спільної сумісної власності разом з її чоловіком, тому що був придбаний під час їх шлюбу.

Позивач вказала на те, що цивільна відповідальність Відповідача 1 була застрахована (обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності) в АТ «НАСК «Оранта» згідно полісу серії АВ/ 4118060. Страхова сума за полісом: 100 000 грн. за шкоду, заподіяну життю і здоров'ю та 50 000 грн. за шкоду заподіяну майну.

У судовому засіданні Позивач ОСОБА_1 та представник позивача ОСОБА_2 уточнені позовні вимоги просили задовольнити в повному обсязі.

Представник Відповідача 1 ОСОБА_3В у судовому засіданні надав пояснення, відповідно до яких НАСК «Оранта» не заперечує проти відшкодування матеріального збитку в розмірі 49490 грн., витрат на лікування у розмірі 723,77грн. та 2550 грн. моральної шкоди. В решті вимогах просив відмовити.

Відповідач 2 ОСОБА_6Х до судового засідання не зявився з невідомих для суду причин, але про місце та час слухання справи його було повідомлено належним чином, про що свідчить наявність в матеріалах справи поштового повідомлення, відповідно до якого 22.11.2014 року Відповідач 2 отримав повістку суду /а.с.81/. З заявами про розгляд справи за його відсутністю або відкладення розгляду справи до суду не звертався.

Дослідивши та оцінивши докази по справі за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і обєктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, з урахуванням меж заявлених позовних вимог, керуючись законом, та беручи до уваги розрахунки завданої шкоди згідно висновку автотоварознавчої експертизи № 3472 від 13 лютого 2013 року, суд вважає, що позов підлягає задоволенню частково з наступних підстав.

Відповідно ч. 1 ст. 11 ЦК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних та юридичних осіб, поданим відповідно до цього кодексу, у межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

Так, судом встановлено наступні юридичні факти та відповідні їм правовідносини.

Копія свідоцтва про укладення шлюбу серії ІІ-ТП № 266169 /а.с.14/ свідчить, що ОСОБА_7 та ОСОБА_8 одружились 28.11.1987 року, а/з № 106, після одруження дружині присвоєно прізвище «Орлова».

Відповідно до копії свідоцтва про реєстрацію ТЗ серії САА768513 /а.с.12/ автомобіль «Рено Логан», реєстраційний номер НОМЕР_1, належить третій особі ОСОБА_7.

Відповідно до ст. 60 Сімейного кодексу України майно, набуте подружжям за час шлюбу, належить дружині та чоловікові на праві спільної сумісної власності незалежно від того, що один з них не мав з поважної причини самостійного заробітку (доходу). Вважається, що кожна річ, набута за час шлюбу, крім речей індивідуального користування, є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя.

Відповідно до ст. 61 Сімейного кодексу України об'єктом права спільної сумісної власності подружжя може бути будь-яке майно, за винятком виключеного з цивільного обороту.

Відповідно до правової позиції Вищого спеціалізованого суду України, а саме п.13 Постанови Пленуму ВССУ з розгляду цивільних і кримінальних справ «Про деякі питання застосування судами законодавства при вирішенні спорів про відшкодування шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки» № 4 від 01.03.2013 р., передбачено, що відповідно до статей 386, 395, 396 ЦК України положення щодо захисту права власності поширюються також на осіб, які хоч і не є власниками, але володіють майном на праві господарського відання, оперативного управління або на іншій підставі, передбаченій законом чи договором (речове право), такі особи також мають право вимагати відшкодування шкоди, завданої цьому майну.

У судовому засіданні третя особа ОСОБА_7 підтвердив, що автомобіль марки «Рено Логан», реєстраційний № НОМЕР_1 було придбано у 2010 році за спільні сімейні кошти та наполягав, щоб матеріальну шкоду, завдану внаслідок ДТП, отримала його дружина позивач ОСОБА_1

Із копії вироку Коростенського міськрайонного суду Житомирської області від 24.06.2014 року в рамках кримінального провадження № 12013060060000114, вбачається, що ОСОБА_4 визнано винним у вчинені злочину передбаченого ч. 1 ст. 286 КК України /а.с.21-22/.

Даний злочин ОСОБА_4Х вчинив 30 вересня 2012 року близько 06-ї год., керуючи автомобілем «Форд-Ескорт», реєстраційний номер НОМЕР_2, який належить йому на праві індивідуальної власності на 16 км. + 173,4 м. в с. Лісівщина, Коростенського району, рухаючись в напрямку м. Житомира, здійснив зіткнення з автомобілем «Рено Логан», реєстраційний номер НОМЕР_1, під керуванням ОСОБА_5.

У результаті зіткнення позивач як пасажир автомобіля «Рено Логан», реєстраційний номер НОМЕР_1, отримала тілесні ушкодження у вигляді закритої тупої травми грудної клітки у вигляді забою нижньої частки лівої легені, обмеженого гідротораксу (наявність рідини в плевральній порожнині) та переломів 5-го та 6-го ребер зліва, які відносяться до тілесних ушкоджень середнього ступеню тяжкості за ознакою довготривалого розладу здоров'я.

Відповідно до положень ч.ч. 3 та 4 ст. 61 ЦПК України обставини, встановлені судовим рішенням у цивільній, господарській або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини. Вирок у кримінальній справі, що набрав законної сили або постанова суду у справі про адміністративне правопорушення обовязкові для суду, що розглядає справу про цивільно-правові наслідки дій особи, стосовно якої ухвалено вирок або постанову суду, з питань, чи мали місце дії та чи вчинені вони цією особою.

Нормами пункту першого ч. 1 ст. 1188 ЦК України встановлено, що цивільно-правова відповідальність за шкоду, завдану внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки настає у особи, винної у заподіянні збитків.

Згідно ст. 6 Закону України «Про обовязкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» (далі Закону) страховим випадком є подія, внаслідок якої заподіяна шкода третім особам під час дорожньо-транспортної пригоди, яка сталася за участю забезпеченого транспортного засобу і внаслідок якої настає цивільно-правова відповідальність особи, відповідальність якої застрахована за договором.

Відповідно ст. 9 Закону України «Про страхування» страхова виплата це грошова сума, яка виплачується страховиком відповідно до умов договору страхування при настанні страхового випадку.

Відповідно Постанови Пленуму Верховного Суду України № 6 від 27.03.1992 р. «Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди» матеріальна шкода підлягає відшкодуванню у повному обсязі особою, яка її заподіяла, за умови, що дії останньої були неправомірними, між ними і шкодою є безпосередній причинний звязок та є вина зазначеної особи.

Таким чином, судом встановлена протиправність дій ОСОБА_4 та його вина у скоєнні даної ДТП, а також причинний звязок між наявною шкодою і протиправним діянням заподіювача.

Відповідно копії поліса обовязкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № АВ/4118060 від 29.07.2012 р. цивільна відповідальність Відповідача 2 була застрахована у ВАТ «Національна акціонерна страхова компанії ОСОБА_3» /а.с. 66/.

П. 22.1. ст.22 ЗУ «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» та положеннями вищенаведеного полісу від 29.07.2012р. передбачено, що у разі настання страхового випадку страховик у межах страхових сум, зазначених у страховому полісі, відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, заподіяну внаслідок дорожньо-транспортної пригоди життю, здоровю, майну третьої особи.

На підставі ст. 29 зазначеного Закону у звязку із пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати повязані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку встановленому законодавством.

Враховуючи те, що вина застрахованої за полісом № АВ/4118060 від 29.07.2012 р. особи визнана судом, то ДТП, що сталась 30.09.2012р., у відповідності до положень ст. 6 Закону є страховим випадком, внаслідок якого у відповідача по справі настає обовязок здійснити виплату страхового відшкодування.

Вимогами положень частини першої ст. 37 цього Закону встановлено, що виплата страхового відшкодування здійснюється протягом одного місяця з дня отримання страховиком відповідних документів.

У відповідності до ч. 2 ст. 36 Закону страховик зобовязаний направити заявнику письмове повідомлення щодо прийнятого рішення протягом 3 (трьох) робочих днів з дня прийняття відповідного рішення.

Відповідно до висновку автотоварознавчої експертизи № 3472 від 13 лютого 2013 року, який був проведений судовим експертом ОСОБА_9 в рамках кримінального провадження /а.с. 6-13/, матеріальний збиток заподіяний внаслідок ДТП власнику автомобіля «Рено Логан», реєстраційний № НОМЕР_1 становить 82008 грн, а вартість відновлювальних робіт становить 111338 грн. 30 коп.

Відповідно до дослідження від 08.02.2013 року № АМ7941ВА-08.02/1, що було проведено ТОВ «Гарант-АСІСТАНС» /а.с. 48-50/, матеріальний збиток, заподіяний внаслідок ДТП власнику автомобіля «Рено Логан», реєстраційний № НОМЕР_1 становить 58098,35 грн.

Відповідно до ст. 212 ЦПК суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Дослідивши надані висновку, суд вважає, що висновок (дослідження) № 3472 від 13 лютого 2013 року був проведений судовим експертом ОСОБА_9 в рамках кримінального провадження /а.с. 6-13/, а тому при встановлені розміру шкоди приймає до уваги саме його.

Відповідно до статті 22 Закону «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» при настанні страхового випадку страховик відповідно до лімітів відповідальності страховика відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, яка була заподіяна у результаті дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.

Потерпілому відшкодовується також моральна шкода, передбачена пунктами 1, 2 частини другої статті 23 Цивільного кодексу України. Така шкода відшкодовується у встановленому судом розмірі відповідно до вимог статті 23 Цивільного кодексу України. При цьому страховик відшкодовує не більше ніж 5 відсотків ліміту, визначеного у пункті 9.3 статті 9 цього Закону. Різницю між сумою відшкодування, визначеною судом, та сумою, яка має бути відшкодована страховиком, сплачує особа, яку визнано винною у скоєнні дорожньо-транспортної пригоди.

Відповідно до ст.ст. 23, 24, Закону «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» шкодою, заподіяною життю та здоров'ю потерпілого у результаті дорожньо-транспортної пригоди, є шкода (в тому числі моральна шкода), пов'язана: з лікуванням потерпілого, з тимчасовою втратою працездатності потерпілим; із стійкою втратою працездатності потерпілим, із смертю потерпілого.

Згідно квитанції № 29/2014 від 14.07.2014р. адвокату ОСОБА_2 від позивача було отримано 2500 грн. за адвокатські послуги /а.с.85/.

Відповідно до п.2 ч.3 ст. 79 ЦПК до витрат, пов'язаних з розглядом судової справи, належать витрати на правову допомогу.

Разом з тим, враховуючи тривалість участі у судовому засіданні адвоката. Суд приходить до висновку, що витрати на правову допомогу підлягають зменшенню.

Також не в повному обсязі відшкодуванню підлягає моральна шкода із винної особи у звязку із строками лікування та характером нанесених ушкоджень.

На підставі вказаного, суд приходить до висновку що позов повинен бути задоволений частково та вважає за доцільне стягнути з Відповідача 1 ПАТ «НАСК «Оранта» на користь позивача матеріальну шкоду у розмірі 49490 грн., 723,77 грн. витрат на лікування, 2550 грн. моральної шкоди, 1000 грн. витрат на правові послуги адвоката, а також стягнути з Відповідача 2 ОСОБА_4 на користь позивача матеріальну шкоду в сумі 32508 грн., 7500 грн. моральної шкоди, 1000 грн. витрат на послуги адвоката.

Керуючись ст.ст. 212-215 ЦПК України, суд,

ВИРІШИВ:

1. Позов ОСОБА_1 до Відкритого акціонерного товариства «Національна акціонерна страхова компанія «Оранта» в особі Житомирської обласної дирекції ВАТ «НАСК ОСОБА_2», ОСОБА_4 про стягнення шкоди задовольнити частково.

2. Стягнути з Публічного акціонерного товариства «Національна акціонерна страхова компанія «Оранта» в особі Житомирської обласної дирекції АТ «НАСК ОСОБА_2», Код ЄДРПОУ 00034186, місце знаходження: 10001, м. Житомир, вул. Київська, 77) на користь ОСОБА_1 (ІНФОРМАЦІЯ_1, реєстраційний номер облікової картки платника податків, зареєстрована за адресою: 12300, Житомирська обл.., смт Черняхів, вул.Чапаєва, 37) суму матеріальної шкоди у розмірі 49490,00 грн., 723,77 грн. витрат на лікування, 2550 грн. моральної шкоди, 1000 грн. витрат на правові послуги адвоката.

3. Стягнути з ОСОБА_4 (ІНФОРМАЦІЯ_2, зареєстрований: ІНФОРМАЦІЯ_3) на користь ОСОБА_1 (ІНФОРМАЦІЯ_1, реєстраційний номер облікової картки платника податків, зареєстрована за адресою: 12300, Житомирська обл.., смт Черняхів, вул.Чапаєва, 37) матеріальну шкоду в сумі 32508,00 грн., 7500,00 грн. моральної шкоди, 1000,00 грн. витрат на послуги адвоката.

4. У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Стягнути з Публічного акціонерного товариства «Національна акціонерна страхова компанія «Оранта» в особі Житомирської обласної дирекції АТ «НАСК ОСОБА_2», Код ЄДРПОУ 00034186, місце знаходження: 10001, м. Житомир, вул. Київська, 77) на користь Державного бюджету України судовий збір в сумі 623, 93 грн.

Стягнути з ОСОБА_4 (ІНФОРМАЦІЯ_2, зареєстрований: ІНФОРМАЦІЯ_3) на користь Державного бюджету України судовий збір в сумі 446, 88 грн.

Рішення може бути оскаржене до апеляційного суду Житомирської області через суд першої інстанції шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня його проголошення, особи які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя В.О. Корицька