Постанова № 42056254, 08.12.2014, Львівський окружний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД 79018, м. Львів, вул. Чоловського, 2; e-mail: inbox@adm.lv.court.gov.ua; тел.: (032)-261-58-10 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

08 грудня 2014 року Справа № 813/6481/14

Львівський окружний адміністративний суд в складі:

головуючого - судді Кузана Р.І.,

з участю секретаря судового засідання Перчак С.В.,

представників:

позивача Колосівської О.Б.,

відповідача Боднар Л.Б.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Львові адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «СВ-Холод Захід Плюс» до Державної податкової інспекції у Залізничному районі м.Львова Головного управління Міндоходів у Львівськкій області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,

в с т а н о в и в:

Товариство з обмеженою відповідальністю «СВ-Холод Захід Плюс» (надалі - ТзОВ «СВ-Холод Захід Плюс») звернусь до Львівського окружного адміністративного суду з позовом до Державної податкової інспекції у Залізничному районі міста Львова Головного управління Міндоходів у Львівській області (надалі - ДПІ в Залізничному районі міста Львова) в якому просить визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 25.06.2014 року №002312201/9433, прийняте ДПІ в Залізничному районі міста Львова.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що оскаржуване податкове повідомлення - рішення прийнято з порушенням норм законодавства, оскільки право позивача на податковий кредит підтверджується усіма необхідними первинними документами, а висновки відповідача стосовно безтоварності господарських операцій позивача з контрагентом ТзОВ «ТБК «Фаворі-Строй» є необґрунтованими та не підтверджуються доказами. Відтак, позивач вважає оскаржуване податкове повідомлення-рішення протиправним та таким, що підлягає скасуванню.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав повністю, з підстав зазначених в позовній заяві. Просив адміністративний позов задовольнити повністю.

Представник відповідача позов заперечив з мотивів, зазначених в акті перевірки та письмових запереченнях. Вважає, що оскаржуване податкове повідомлення-рішення винесене з урахуванням вимог чинного законодавства. Посилається на те, що в ході перевірки встановлена відсутність надання послуг на виконання умов укладеного договору про надання послуг між ТзОВ «СВ-Холод Захід Плюс» і ТзОВ «ТБК «Фаворі-Строй» без мети настання реальних наслідків, отримання безпідставної податкової вимоги. Окрім того зазначив, що відповідачем отримано від ДПІ у Жовтневому районі м. Луганська акт від 26.03.2014 року №561/12-34-22-04/38251558 «Про результати документальної позапланової невиїзної перевірки ТОВ «Торгово-будівельна компанія «Фаворі-Строй» з питань визначення повноти нарахування та своєчасної сплати податків у період з 01.07.2012 року по 01.03.2014 року, згідно з яким встановлено відсутність у ТОВ «Торгово-будівельна компанія «Фаворі-Строй» необхідних умов для здійснення господарської діяльності в силу відсутності обладнання, персоналу, транспортних засобів, приміщень та матеріальних ресурсів. ТОВ «Торгово-будівельна компанія «Фаворі-Строй» за податковою адресою не знаходиться. Актом встановлено відсутність посадових осіб, які нібито здійснювали господарську діяльність підприємства за період з 01.07.2012 року по 01.03.2014 року, відсутність оригіналів первинних документів, підтверджуючих задекларовані у податковій звітності показники податкового кредиту, податкових зобов'язань, витрат та доходів за період з 01.07.2012 року по 01.03.2014 року. Таким чином, операції ТОВ «Торгово-будівельна компанія «Фаворі-Строй» здійснювались лише з метою формування податкової вигоди та виходять за межі господарської діяльності.

З урахуванням викладеного вважає, що у задоволенні адміністративного позову слід відмовити.

Дослідивши подані сторонами документи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення сторін, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне:

ДПІ в Залізничному районі міста Львова проведено позапланову виїзну перевірку ТзОВ «СВ-Холод Захід Плюс» з питань визначення повноти нарахування та сплати податків ТзОВ «СВ-Холод Захід Плюс» по взаємовідносинах із ТзОВ «ТБК «Фаворі-Строй» за період з 01.01.2013 року по 01.03.2014 року. Результати перевірки оформлено актом від 11.06.2014 року №1370/22-01/37741470 (надалі - акт). В результаті перевірки податковий орган дійшов висновку про порушення позивачем вимог п.198.1, п.198.2, п.198.3, п.198.6 ст.198, п.201.1 ст.201 Податкового Кодексу України від 02.12.2010 року №2755-VІ (із змінами та доповненнями), що призвело до заниження податку на додану вартість всього на суму 32966,67 грн. в тому числі: за листопад 2013 року на суму 21 800,00 грн., за березень 2014 року на суму 3166,67 грн., за квітень 2014 року на суму 8000,00 грн.

На підставі акта перевірки податковим органом винесено податкове повідомлення-рішення від 25.06.2014 року №002302201/9433, яким позивачу визначено грошове зобов'язання з податку на додану вартість на загальну суму 41 208,14 грн., з яких сума грошового зобов'язання за основним платежем становить 32 966,67 грн. та за штрафними санкціями 8 241, 67 грн.

Позивач оскаржив зазначені рішення в адміністративному порядку, однак за результатом адміністративного оскарження, висновки викладені у акті перевірки та податкове повідомлення-рішення від 25.06.2014 року №002302201/9433 залишено без змін, скарги позивача - без задоволення.

Не погодившись з такими висновками позивач звернувся до суду.

Вирішуючи спір, суд виходить з наступного.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ст.67 Конституції України кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Відповідно до ч.1 ст. 1 Податкового кодексу України (надалі - ПК України), кодекс регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, визначає їх вичерпний перелік, порядок адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.

Пунктом 188.1. ст. 188 ПК України встановлено, що база оподаткування операцій з постачання товарів/послуг визначається виходячи з їх договірної (контрактної) вартості, але не нижче звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, з урахуванням загальнодержавних податків та зборів (крім податку на додану вартість та акцизного податку на спирт етиловий, що використовується виробниками - суб'єктами господарювання для виробництва лікарських засобів, у тому числі компонентів крові і вироблених з них препаратів, крім лікарських засобів у вигляді бальзамів та еліксирів, і збору на обов'язкове державне пенсійне страхування на послуги стільникового рухомого зв'язку).

Згідно з п. 198.1. ст. 198 ПК України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з:

а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг;

б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності);

в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України;

г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Відповідно до п. 198.3. ст. 198 ПК України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

- придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

- придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Згідно з п. 198.6. ст. 198 ПК України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

У разі коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу.

Відповідно до ч. 4 ст. 70 КАС України обставини, які за законом повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися ніякими іншими засобами доказування, крім випадків, коли щодо таких обставин не виникає спору.

Згідно з абз.11 ст. 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

За положеннями ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення.

Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Аналіз вказаних норм свідчить про те, що будь-які документи (у тому числі договори, накладні тощо) мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції. Якщо ж фактичне здійснення господарської операції відсутнє, відповідні документи не можуть вважатися первинними документами для цілей ведення податкового обліку навіть за наявності всіх формальних реквізитів таких документів, що передбачені законодавством.

Визначальною ознакою господарської операції є те, що вона повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків. Зміст господарської операції може встановлюватися з урахуванням змісту цивільно-правових чи господарсько- правових зобов'язань сторін, але не вичерпується останнім. Господарська операція може мати місце навіть за відсутності цивільно-правових чи господарсько-правових відносин між платниками податків.

Із наведеного можна зробити висновок про те, що господарські операції є самостійним поняттям, відмінним від правочинів або господарських зобов'язань. Наслідки в податковому обліку створюють лише реально вчинені господарські операції, тобто ті, що пов'язані з рухом активів, зміною зобов'язань чи власного капіталу платника податків.

При цьому, презумпція дійсності, притаманна цивільним правочинам, не може бути автоматично поширена на реальність господарських операцій.

Відповідно п. 201.1. ст. 201 ПК України платник податку зобов'язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою податкову накладну.

За приписами п. 201.4. ст. 201 ПК України податкова накладна виписується у двох примірниках у день виникнення податкових зобов'язань продавця. Оригінал податкової накладної видається покупцю, копія залишається у продавця товарів/послуг.

Згідно п. 201.6. ст. 201 ПК України податкова накладна є податковим документом і одночасно відображається у податкових зобов'язаннях і реєстрі виданих податкових накладних продавця та реєстрі отриманих податкових накладних покупця.

Органи державної податкової служби за даними реєстрів виданих та отриманих податкових накладних, наданих в електронному вигляді, повідомляють платника податку про наявність у такому реєстрі розбіжностей з даними контрагентів. При цьому платник податку протягом 10 днів після отримання такого повідомлення має право уточнити податкові зобов'язання без застосування штрафних санкцій, передбачених розділом II цього Кодексу.

Згідно з п. 201.10. ст. 201 ПК України податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Щодо виявлених в акті перевірки порушень судом встановлено наступне:

Між ТзОВ « Торгово -Будівельна компанія «Фаворі-Строй» та ТзОВ «СВ-Холод Захід Плюс» укладено ряд договорів.

Так, зокрема, 20.11.2013 року між ТзОВ « Торгово -Будівельна компанія «Фаворі-Строй» (підрядник) та ТзОВ «СВ-Холод Захід Плюс» (замовник) укладено Договір (без номеру) про монтаж та пусконаладжувальні роботи холодильного обладнання.

Згідно з умовами вказаного договору Товариство з обмеженою відповідальністю «Торгово-Будівельна компанія «Фаворі-Строй», що є юридичною особою, має статус платника податку на прибуток на загальних підставах, надалі "ПІДРЯДНИК", в особі директора Фільченко Вікторії Олександрівни, яка діє на підставі Статуту, з однієї сторони та Товариство з обмеженою відповідальністю «СВ-Холод Захід Плюс», в особі директора Яцинина Юрія Михайловича, надалі "ЗАМОВНИК", з другої сторони, уклали Договір, згідно з яким ПІДРЯДНИК виконує, а ЗАМОВНИК приймає й оплачує роботи з монтажу і пусконалагоження холодильного обладнання на об'єкті Замовника за адресою: с.Строїнці, Новоселицького району, Чернівецької області.

На підтвердження факту виконання договірних зобов'язань з вказаним контрагентом, позивачем долучено до матеріалів справи наступні первинні документи: акт про монтаж та пусконалагоджувальні роботи холодильного обладнання від 30.11.2013 року, специфікація до вказаного договору, податкову накладну від 30.11.2013 року №14514 на загальну суму 30000 грн. Оплата за вказані роботи проведена шляхом перерахування 29.05.2014 року коштів на рахунок ТзОВ «Аякс-Компані» згідно з договором про переуступку боргу № 10-04-2014 від 10.04.2014 року.

02.12.2013 року між ТзОВ « Торгово -Будівельна компанія «Фаворі-Строй» (підрядник) та ТзОВ «СВ-Холод Захід Плюс» (замовник) укладено Договір № 1 на монтаж та пусконалагоджувальні роботи холодильного обладнання, за умовами якого підрядник виконує, а замовник приймає і оплачує роботи з монтажу і пусконалагодження холодильного обладнання за адресою м.Чернівці, вул. Руська, 248. До матеріалів справи по даному договору долучено специфікацію, податкову накладну № 14506 від 30.12.2013 року та акт на монтаж та пусконалагоджувальні роботи холодильного обладнання від 31.12.2013 року. Оплата за вказані роботи проведена шляхом перерахування коштів на рахунок ТзОВ «Аякс-Компані» згідно з договором про переуступку боргу № 10-04-2014 від 10.04.2014 року.

На вимогу суду позивачем не подано доказів щодо конкретного переліку робіт, які виконувались ТОВ «Фаворі-Строй» на виконання умов вказаних договорів, а також обґрунтування підстав виконання робіт саме за адресою с.Строїнці, Новоселицького району Чернівецької області та за адресою м.Чернівці, вул.Руська, 248. Іншими словами позивачем не доведено, що об'єкти на яких, згідно з представленими документами, виконувались роботи належать позивачу чи іншим чином пов'язані з його господарською діяльністю. Відсутність таких доказів не дає суду можливості встановити, що понесені позивачем витрати по оплаті виконаних робіт по договорах від 20.11.2013 року та від 02.12.2013 року пов'язані з його господарською діяльністю. Вказана обставина, на переконання суду, свідчить про те, що незважаючи на наявність первинних документів про виконання монтажних та пусконалагоджувальних робіт, факт реального їх виконання позивачем не доведено.

Також, 20.11.2013 року між ТзОВ «Торгово -Будівельна компанія «Фаворі-Строй» (підрядник) та ТзОВ «СВ-Холод Захід Плюс» (виконавець) укладено Договір(без номеру) про виконання робіт.

Згідно з умовами вказаного договору Товариство і обмеженою відповідальністю «СВ-Холод Захід Плюс», надалі «.Замовник», в особі Директора Яцинина Ю.М., який діє на підставі Статуту, з однієї сторони та Товариство з обмеженою відповідальністю «Торгово-Будівельна компанія «Фаворі-Строй», надалі «Підрядник» в особі Директора Фільченко В.О., з іншої сторони, дійшли згоди та уклали між собою договір згідно з яким «Підрядник» приймає на себе зобов'язання виконати ремонтні роботи в приміщеннях за адресою: м. Львів, вул. Курмановича, буд. 2, а «Замовник» зобов'язується прийняти роботу та оплатити її вартість у строки та на умовах, що визначаються цим договором та додатками до нього.

Об'єм, характер та вартість робіт, що будуть виконуватись «Підрядником», встановлюються згідно з додатками до цього Договору та обмежені сумою цього договору.

Роботи по цьому договору виконуються з матеріалів наданих «Підрядником», за які розраховується «Замовник» в строки встановлені цим Договором.

Строк виконання робіт зазначених у цьому договорі - до 31 грудня 2014 року.

На підтвердження факту виконання договірних зобов'язань за вказаним договором позивачем долучено наступні первинні документи: Довідка про вартість виконаних робіт за листопад 2013 року; акт приймання виконання будівельних робіт; підсумкова відомість ресурсів; податкова накладна від 30.11.2013 року №14512.

Судом встановлено, що нежитлове приміщення за адресою: м.Львів, вул. Курмановича, буд. 2 перебуває у користуванні позивача на умовах оренди, згідно з договором оренди нерухомого майна № 14/13-ОР від 03.09.2013 року. Відповідно до пп. 6.1.1 п.6.1 ст. 6 цього договору орендар має право за попередньою згодою Орендодавця проводити роботи з поліпшення об'єкта оренди. Позивачем на вимогу суду не подано такої згоди на виконання ремонтних робіт в складському приміщенні. При цьому, згідно з наявним у справі актом прийому-передачі приміщення в оренду від 23.09.2013 року, таке приміщення передано позивачу у доброму технічному стані та не потребує додаткових капіталовкладень. Таким чином, позивачем не доведено необхідності та доцільності виконання ремонтних робіт в орендованому приміщенні, а долучені відповідачем докази та повідомлені ним обставини свідчать про те, що такі роботи Товариством з обмеженою відповідальністю «Торгово-Будівельна компанія «Фаворі-Строй» фактично не виконувались.

Крім цього, 20.11.2013 року між ТзОВ «Торгово -Будівельна компанія «Фаворі-Строй» (виконавець) та ТзОВ «СВ-Холод Захід Плюс» (замовник) укладено Договір про надання послуг.

Згідно з умовами вказаного договору замовник дає завдання, а Виконавець приймає на себе зобов'язання по наданню передбачених цим Договором бухгалтерських та інших послуг і дослідження та аналізу фінансово-господарської діяльності Товариства за плату (надалі іменуються «послуги»).

На підтвердження факту виконання договірних зобов'язань з вказаним контрагентом, позивачем долучено до матеріалів справи наступні первинні документи: податкові накладні від 30.11.2013 року № 145013 та від 30.12.2013 року №14505, акти про надання послуг від 30.11.2013 року №14513 та від 30.12.2013 року №14505, висновок про оцінку стану фінансово-господарської діяльності та достовірності фінансової звітності ТзОВ «СВ-Холод Захід Плюс» від 20.12.2013 року.

Суд зазначає, що зазначений в акті перелік послуг є досить широким та не є вичерпним, а тому встановлення які саме послуги замовлялось позивачем не є можливим.

Стосовно долученого до матеріалів справи висновку про оцінку стану фінансово-господарської діяльності та достовірності фінансової звітності ТзОВ «СВ-Холод Захід Плюс» від 20.12.2013 року суд підкреслює, що зі змісту такого не можливо встановити чи такий дійсно стосується господарської діяльності позивача, він не містить деталізованої інформації щодо фінансово-господарської діяльності та достовірності фінансової звітності ТзОВ «СВ-Холод Захід Плюс», а відображає лише загальні норми щодо порядку ведення бухгалтерського обліку. Крім цього, позивачем не подано доказів наявності у ТзОВ «ТБК «Фаворі-Строй» сертифікату на право надання аудиторських послуг.

Суд наголошує, що всі долучені позивачем податкові накладні містять лише загальну назву робіт - роботи з ремонту складського приміщення по вул. Курмановича,2, бухгалтерські та аудиторські послуги, монтаж обладнання та пусконалагоджувальні роботи і.т.д., без деталізації змісту та обсягу таких послуг та не дають змогу ідентифікувати участь ТОВ «ТБК «Фаворі - Строй» у проведенні вказаних робіт, а тому не можуть вважатись такими, що є належно оформленими первинними документами для підтвердження факту правомірності формування податкового кредиту з ПДВ.

Суд звертає увагу на те, що позивачем не долучено доказів наявності у ТОВ «ТБК «Фаворі - Строй» трудових ресурсів, виробничо-складських приміщень та іншого майна, які економічно необхідні для виконання зазначених в договорах робіт. Однак на противагу посилань позивача відповідачем подано акт ДПІ у Жовтневому районі міста Луганська від 26.03.2014 року №561/12-34-22-04/38251558 «Про результати документальної позапланової невиїзної перевірки ТОВ «Торгово-будівельна компанія «Фаворі-Строй» з питань визначення повноти нарахування та своєчасної сплати податків у період з 01.07.2012 року по 01.03.2014 року, згідно з яким встановлено відсутність у ТОВ «Торгово-будівельна компанія «Фаворі-Строй» необхідних умов для здійснення господарської діяльності в силу відсутності обладнання, персоналу, транспортних засобів, приміщень та матеріальних ресурсів. ТОВ «Торгово-будівельна компанія «Фаворі-Строй» за податковою адресою не знаходиться.

Суд також враховує характер виконаних контрагентом позивача робіт, які не є однотипними та стосуються різних напрямків господарської діяльності, а тому можливість їх виконання одним підприємством є сумнівним.

Таким чином, при вирішенні справи судом можуть бути взяті до уваги будь-які документи (у тому числі договори, накладні, рахунки тощо), які мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції. Якщо ж фактичного здійснення господарської операції не було, відповідні документи не можуть вважатися первинними документами для цілей ведення податкового обліку навіть за наявності всіх формальних реквізитів таких документів, що передбачені чинним законодавством. З урахуванням викладеного, для підтвердження даних податкового обліку можуть братися до уваги лише ті первинні документи, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції. Водночас, за відсутності факту придбання товарів чи послуг або в разі якщо придбані товари чи послуги не призначені для використання у господарській діяльності платника податку відповідні суми не можуть включатися до складу податкового кредиту по податку на додану вартість навіть за наявності формально складених, але недостовірних документів або сплати грошових коштів.

Підсумовуючи викладене суд підкреслює, що позивачем не надано документального підтвердження тих обставин та відносин, які супроводжують фактичне виконання такого роду операцій та у сукупності підтверджують їх реальне виконання, а тому і не доведено того, що обумовлені правочином надані послуги надані саме цим контрагентом.

Таким чином, з урахуванням вищевикладеного, не підтверджується реальність проведення господарських операцій між ТзОВ «СВ-Холод Захід Плюс» і ТзОВ «ТБК «Фаворі-Строй», а отже, наявність у позивача податкової накладної, договорів з додатками до них, виданих вищезазначеним контрагентом, не є безумовною підставою для віднесення сум до податкового кредиту.

Оцінюючи рішення відповідача на відповідність ч. 3 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України, суд вважає, що воно було прийняте на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені законами України, з урахування усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії) та неупереджено. За таких обставин суд вважає, що вимоги є необґрунтованими, а у позові слід відмовити повністю.

На підставі ст.94 Кодексу адміністративного судочинства України із урахуванням того, що рішення ухвалене на користь відповідача, який є суб'єктом владних повноважень, судові витрати здійснені позивачем не підлягають до компенсації.

Відповідно до п.3 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" під час подання адміністративного позову майнового характеру сплачується 10 відсотків розміру ставки судового збору. Решта суми судового збору стягується з позивача або відповідача пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимоги.

Керуючись статтями. 7-14, 69-71, 86, 94, 159, 160-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, ч.3 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» суд-

п о с т а н о в и в :

у задоволенні адміністративного позову відмовити повністю.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «СВ-Холод Захід Плюс» (79040, м.Львів, вул. Генерала Курмановича, 2, ЄДРПОУ 37741470) на користь Державного бюджету України 1 645 (одну тисячу шістсот сорок п'ять) гривень 00 копійок судового збору.

Апеляційну скаргу на постанову суду першої інстанції може бути подано протягом десяти днів з дня отримання копії постанови, виготовленої в повному обсязі. Апеляційна скарга подається до Львівського апеляційного адміністративного суду через Львівський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Суддя Кузан Р.І.