Постанова № 42055705, 18.12.2014, Любомльський районний суд Волинської області

Справа № 163/2954/14-п

Провадження №3/163/1891/14

ЛЮБОМЛЬСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ПОСТАНОВА

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

18 грудня 2014 року місто Любомль

Суддя Любомльського районного суду Волинської області Гайдук А.Л.,

при секретарі Горпинко К.О.,

з участю представника Ягодинської митниці Міндоходів ОСОБА_1,

особи, що притягується до відповідальності, ОСОБА_2,

розглянувши, направлені Ягодинською митницею Міндоходів, матеріали справи за протоколом №1069/20500/2014 про притягнення до відповідальності за ст.ст. 471, 472 МК України

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянина України, що проживає ІНФОРМАЦІЯ_2, непрацюючого, РНОКПП НОМЕР_1, паспорт громадянина України серії АС №810858, виданий Іваничівським РВ УМВС України у Волинській області 17.04.2002 року, -

в с т а н о в и л а :

ОСОБА_2 12.10.2014 року близько 10 год. 58 хв., слідуючи з ОСОБА_3 в Україну через митний пост «Устилуг» Ягодинської митниці Міндоходів смугою спрощеного митного контролю «зелений коридор», в якості водія автомобіля марки «FIAT DUCATO», реєстраційний номерний знак НОМЕР_2, порушуючи порядок проходження митного контролю в зоні спрощеного митного контролю «зелений коридор» та вимоги ст.ст.257, 366 МК України, використовуючи третіх осіб ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, які слідували разом з ним у вказаному транспортному засобі в якості пасажирів, на імя яких оформив документи на товар від 10.10.2014 року - «Faktura vat 2134/10/14», «Faktura vat 2139/10/14», «Faktura vat 2138/10/14», «Faktura vat 2137/10/14», намагався незаконно, шляхом недекларування, тобто незаявлення за встановленою формою, перемістити через митний кордон України в даному автомобілі, без ознак приховування, окрім товару, в межах допустимої норми, товар, який фактично належав йому, а не зазначеним пасажирам, та який склав понад неоподатковувану норму, а саме, телевізори TV «Philiрs» моделі: « 40 puk6809/12» в кількості 4 штуки, загальною вагою 58,8 кг., вартістю 31157,93 грн., та у відповідності до вимог ст.374 МК України підлягав обовязковому письмовому декларуванню, чим вчинив правопорушення, передбачені ст.ст. 471, 472 МК України.

ОСОБА_2 в судовому засіданні вину у вчинених правопорушеннях не визнав повністю та пояснив, що переміщувані в автомобілі телевізори належать не йому, а пасажирам, які за плату (50 польських злотих з кожного) попросили у нього їх перевезти з ОСОБА_3 в Україну. Особисто він, для себе та своїх батьків, перевозив обігрівачі в кількості 12 штук, які попередньо 07.10.2014 року придбав у ОСОБА_3. Телевізори пасажири придбали також раніше, а 12.10.2014 року лише їздили в ОСОБА_3 їх забирати. Він та пасажири допитувались працівниками митниці кожен окремо, в окремих приміщеннях, його не допускали бути присутнім під час їх допиту, на усіх чинився тиск, що виразилось у залякуванні його та пасажирів штрафом в розмірі 660 євро, який мав бути накладений на кожного, якщо вони не відмовляться від телевізорів. Деякі пасажири, будучи наляканими тим, що будуть платити штраф, написали пояснення під диктовку працівників митниці, щоб в подальшому не платити штраф, а тим пасажирам, які не відмовились від пояснень, що телевізори належать саме їм, митники повідомили, що на них буде накладений штраф у вищевказаному розмірі.

Заслухавши пояснення особи, що притягується до відповідальності, показання свідків, які викликались для допиту з метою зясування фактичних обставин справи, думку представника митного органу, суд дійшов висновку про винуватість ОСОБА_2 у вчиненні правопорушень, передбачених ст.ст.471, 472 МК України, та такий висновок обґрунтовує наступним.

З контрольного талану для проходження по «зеленому коридору» та протоколу про порушення митних правил №1069/20500/2014 від 12.10.2014 року встановлено, що 12.10.2014 року в автомобілі марки «FIAT DUCATO», реєстраційний номер НОМЕР_2, смугою спрощеного митного контролю слідували водій автомобіля - ОСОБА_2 та семеро пасажирів: ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7 В зазначеному транспортному засобі переміщувався товар: телевізори TV «Philiрs» моделі: « 40 puk6809/12» в кількості 7 штук та електричні обігрівачі марки «Grezejnik Clatronic КН3077» в кількості 12 штук.

Для проходження митного контролю на зазначений товар водієм ОСОБА_2 були подані наступні документи: «Faktura vat 2134/10/14» від 10.10.2014 року на імя ОСОБА_4; «Faktura vat 2139/10/14» від 10.10.2014 року на імя ОСОБА_5; «Faktura vat 2138/10/14» від 10.10.2014 року на імя ОСОБА_6; «Faktura vat 2137/10/14» від 10.10.2014 року на імя ОСОБА_7; «Faktura vat 2140/10/14» від 10.10.2014 року на імя ОСОБА_10; «Faktura vat 2135/10/14» від 10.10.2014 року на імя ОСОБА_8; «Faktura vat 2136/10/14» від 10.10.2014 року на імя ОСОБА_9 та Zworot vat dla podroznych tax free for tourists №18650/2014 від 07.10.2014 року на імя ОСОБА_2.

Отже, на імя ОСОБА_2 була оформлена лише «Zworot vat dla podroznych tax free for tourists №18650/2014» від 07.10.2014 року, згідно якої він перевозив через митний кордон України 12 електричних обігрівачів, вартістю 923,52 польських злотих, що згідно курсу НБУ станом на дату слідування становить 221,16 євро (а.с.10).

Як показали в судовому засіданні свідок ОСОБА_11 (начальник ОУБК №2 та МП Ягодинської митниці Міндоходів), та ОСОБА_12 (головний державний інспектор Ягодинської митниці Міндоходів) під час проходження митного контролю пасажири, які слідували разом з ОСОБА_2, не могли чітко пояснити свою позицію щодо товару, а саме, не могли вказати де вони купували телевізори, за якою ціною, які документи на них оформлялись, при цьому усі таксфрі були заповнені однаковим почерком, що викликало у них додаткову підозру, а деякі пасажири в усному порядку заявили, що телевізори їм не належать, а їх власником фактично є водій транспортного засобу ОСОБА_2, який їх купував за власні кошти, а на пасажирів лише оформив документи на товар. Для зясування приналежності переміщуваного товару усі пасажири та ОСОБА_2 були запрошені для дачі пояснень.

Пасажири ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10 у своїх письмових поясненнях ствердили, що кожен із них особисто купував телевізор марки «Philiрs» моделі: « 40 puk6809/12» за особисті кошти 1968 польських злотих та для власних потреб (а.с.12, 15, 18).

Аналогічні показання зазначені особи дали в судовому засіданні під час їх допиту в якості свідків та додатково вказали, що телевізори в ОСОБА_3 вони придбали 10 жовтня 2014 року, однак цього дня через відсутність транспорту вони їх не забрали та лише 12 жовтня 2014 року поїхали по них разом з ОСОБА_2, якому за витрати на проїзд мали заплатити по 50 польських злотих кожен.

Інші пасажири - ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6 та ОСОБА_7 у своїх власноручних письмових поясненнях вказали, що ніякого відношення до переміщуваних телевізорів марки «Philiрs» моделі: « 40 puk6809/12» та документів, оформлених на їх імя, вони не мають, а телевізори та документи на них фактично належать ОСОБА_2, що й стало підставою для складання протоколу про порушення митних правил №1069/20500/2014 від 12.10.2014 року відносно водія автомобіля марки «FIAT DUCATO», реєстраційний номер НОМЕР_2, ОСОБА_2

З письмових пояснень ОСОБА_4 від 12.10.2014 року слідує, що метою її поїздки в ОСОБА_3 було придбання продуктів харчування для власних потреб. Телевізор марки «Philiрs» моделі: « 40 puk6809/12» вона не купувала та гроші на нього не витрачала, їй він не належить та вона його не буде використовувати у власних цілях. На зазначений телевізор ОСОБА_2 лише виписав на її імя фактуру та вона фактично належить останньому (а.с.21).

Допитана в судовому засіданні ОСОБА_4 свої показання змінила та суду показала, що телевізор марки «Philiрs» вона купувала особисто 10.10.2014 року в ОСОБА_3 за 1980 польських злотих у подарунок дітям, а з ОСОБА_2 їздила лише його забирати, при цьому за дорогу останньому мала заплатити 50 польських злотих. Вказала, що під час її допиту на Ягодинській митниці спочатку були присутні четверо інспекторів, а потім залишилось двоє. Інспектор їй повідомив, що якщо вона буде говорити неправду, то на неї накладуть штраф у розмірі 660 євро. У своїх письмових поясненнях вказала, що телевізор їй не належить, оскільки вирішила, що нехай його конфіскують, однак вона не буде платити штраф.

Суд критично відноситься до таких показань свідка ОСОБА_4, даних в судовому засіданні, оскільки вони за своїм змістом є практично аналогічними тим, що й давали інші допитані судом свідки, зокрема ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, при цьому, ОСОБА_4 не могла дати суду чіткої відповіді на рахунок того хто та в який спосіб заповняв таксфрі на її імя. З часу подій, які є предметом розгляду даної справи, минув тривалий проміжок часу, що давало можливість заінтересованим особам впливати на свідомість свідка своїми переконаннями та в свою ж користь. Також, суд враховує те, що свідок ОСОБА_4 в судовому засіданні не просила повернути вилучений у неї телевізор та не проявляла до нього будь-якого інтересу, як власник, а також щодо наявності чи відсутності порушень митних правил з її сторони та законності вилученого телевізора взагалі не заявляла, а та обставина, що на неї чинився тиск, на переконання суду є надуманою, оскільки в правоохоронні органи чи до інших компетентних осіб з даного приводу вона не зверталась та дослідженими доказами даний факт не підтвердився, а посилання про те, що на неї буде накладений штраф не знаходить свого логічного пояснення. Наведене викликає сумнів у правдивості та обєктивності її показань, даних в судовому засіданні, в звязку із чим суд у своїх висновках по суті справи приймає до уваги її письмові показання від 12.10.2014 року, дані безпосередньо на момент аналізованих судом подій та які є першоджерелом доказової бази.

Пасажири ОСОБА_5, ОСОБА_6 та ОСОБА_7 у своїх власноручних поясненнях від 12.10.2014 року вказали, що на переміщувані телевізори ОСОБА_2 на їх прізвища повиписував фактури та дані телевізори їм не належать, за власні кошти вони їх не купували, використовувати в особистих цілях не будуть, а телевізори фактично належать ОСОБА_2, при цьому останній мав їм заплатити по 50 польських злотих за переміщення вказаного товару з метою уникнення від сплати митних платежів (а.с.24, 27, 30).

Зазначені особи - ОСОБА_5, ОСОБА_6 та ОСОБА_7 неодноразово викликались в суд для допиту в якості свідків, однак, будучи належним чином повідомленими, про що свідчать зворотні повідомлення про вручення їм поштових відправлень, в судові засідання жодного разу не зявились, будь-яких заяв ні на митницю, ні до суду з приводу повернення їм телевізорів не подавали, що вказує перш за все на відсутність у них інтересу до вилученого товару (телевізорів), те, що його доля їх не цікавить, а така байдужість не може бути притаманною законному володільцю речі. З будь-якими іншими заявами по суті справи вказані особи до суду не звертались, а тому у суду немає підстав не брати до уваги їх письмові пояснення від 12.10.2014 року.

ОСОБА_2 в судовому засіданні заявляв, що вказані особи (ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7В.) до суду зявитися не можуть, оскільки знаходяться на заробітках в ОСОБА_3, однак такі вказівки особи, що притягується до відповідальності, на увагу не заслуговують та є безпідставними з огляду на вручення даним особам поштових відправлень з відміткою «судова повістка».

Крім цього, суд звертає увагу, що ОСОБА_2 та усім пасажирам, які слідували разом з ним, розяснювався зміст статті 63 Конституції України, про що свідчать власноручні підписи кожного із них, при цьому, ОСОБА_2 скористався зазначеним правом та відмовився від дачі пояснень, а усі пасажири, будучи обізнаними зі своїми правами, дали пояснення, зазначивши, що тиск зі сторони працівників митниці на них не чинився.

Допитані в судовому засіданні в якості свідків посадові особи Ягодинської митниці Міндоходів ОСОБА_13, ОСОБА_11, ОСОБА_14 та ОСОБА_12, які приймали безпосередню участь під час митного контролю та допиту осіб, які слідували в автомобілі «FIAT DUCATO», реєстраційний номер НОМЕР_2, кожен зокрема, ствердили, що будь-якого тиску з їх сторони ні на ОСОБА_2, ні на пасажирів не чинилось, кожному з них було розяснено їх процесуальні права, в результаті чого ОСОБА_2 відмовився від дачі пояснень, декілька пасажирів вказали на приналежність телевізорів саме їм, а тому їх телевізори не затримувались, а інші пасажири зазначили про приналежність оформленого по документах товару (телевізорів) водію автомобіля ОСОБА_2 Також свідки ОСОБА_13 та ОСОБА_11 показали, що вони були очевидцями того, як ОСОБА_2 сам особисто погрожував пасажирам тим, що не виплатить їм «зарплату» та вони самі будуть відробляти накладений на нього штраф, а один із пасажирів під час його допиту повідомив, що ОСОБА_2 наказав всім пасажирам говорити, що товар належить саме їм та придбаний саме за їх кошти.

У суду немає обґрунтованих підстав вірити поясненням ОСОБА_2 щодо чинення тиску на пасажирів під час дачі ними пояснень, оскільки дана обставина нічим не підтверджена, зокрема, жоден із пасажирів не звертався з приводу неправомірності дій працівників митниці із відповідною заявою ні до вищестоящих посадових осіб митниці Міндоходів, ні до правоохоронних органів, та навпаки такі його доводи спростовані показаннями допитаних в судовому засіданні інспекторів митниці, які безпосередньо були присутні під час проведення митного контролю та допиту ОСОБА_2 і пасажирів.

Аналіз досліджених судом доказів в своїй сукупності вказує на заздалегідь сплановане ОСОБА_2 вчинення умисних дій, спрямованих на порушення митних правил, які за своїм складом охоплюються диспозиціями статтей 471, 472 МК України.

Згідно товарних фактур: «Faktura vat 2134/10/14» від 10.10.2014 року; «Faktura vat 2139/10/14» від 10.10.2014 року; «Faktura vat 2138/10/14» від 10.10.2014 року; «Faktura vat 2137/10/14» від 10.10.2014 року, виписаних відповідно на ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, в автомобілі марки «FIAT DUCATO», реєстраційний номер НОМЕР_2, переміщувались, зокрема, чотири телевізори TV «Philiрs» моделі: « 40 puk6809/12», вартістю за один 1968 польських злотих, що складає 7789,48 грн. або 471,29 євро (а.с.23, 26, 29, 32).

Відповідно до ст.471 МК України, передбаченим у цій статті адміністративним правопорушенням є порушення встановленого цим Кодексом порядку проходження митного контролю в зонах (коридорах) спрощеного митного контролю, тобто переміщення через митний кордон України особою, яка формою проходження митного контролю обрала проходження (проїзд) через "зелений коридор", товарів, переміщення яких через митний кордон України заборонено або обмежено законодавством України, або товарів в обсягах, що перевищують неоподатковувану норму переміщення через митний кордон України.

Оскільки ОСОБА_2 слідував смугою спрощеного митного контролю «зелений коридор» та, використовуючи пасажирів ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, що виразилось в оформленні на зазначених громадян товарних фактур від 10.10.2014 року: «Faktura vat 2134/10/14», «Faktura vat 2139/10/14», «Faktura vat 2138/10/14», «Faktura vat 2137/10/14» на чотири телевізори TV «Philiрs» моделі: « 40 puk6809/12», в той час, як зазначений товар достовірно належить саме йому, своїми діями порушив порядок проходження митного контролю в зоні спрощеного митного контролю «зелений коридор» шляхом переміщення через митний кордон України зазначених телевізорів, загальна вага яких становить 58,8 кг., а вартість - 7872 польських злотих, що за курсом НБУ становить 31157,93 грн. або 1885,15 євро, і в свою чергу, як за вагою, так і за вартістю перевищує дозволену неоподатковувану норму, передбачену ст.374 МК України, чим вчинив правопорушення, передбачене ст. 471 МК України.

У відповідності до вимог ст. 472 МК України, адміністративним правопорушенням є недекларування товарів, транспортних засобів комерційного призначення, що переміщуються через митний кордон України, тобто незаявлення за встановленою формою точних та достовірних відомостей (наявність, найменування або назва, кількість тощо) про товари, транспортні засоби комерційного призначення, які підлягають обов'язковому декларуванню у разі переміщення через митний кордон України.

Судом встановлено, що дії ОСОБА_2 були спрямовані саме на недекларування переміщуваного ним товару (чотирьох телевізорів TV «Philiрs» моделі: « 40 puk6809/12») з метою уникнення від сплати митних платежів та саме з метою незаявлення за встановленою формою точних та достовірних відомостей про наявність та кількість переміщуваного товару, ним були використані треті особи пасажири ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6 та ОСОБА_7, на яких він оформив товарні фактури, а тому його дії за своїми ознаками також містять склад правопорушення, передбаченого ст. 472 МК України.

Наведені ОСОБА_2 доводи його невинуватості свого належного підтвердження жодним доказом не знайшли, а тому суд їх розцінює не що інакше, як обраний ним спосіб уникнення від відповідальності за порушення митного законодавства.

Також не заслуговують на увагу посилання ОСОБА_2 про те, що митним органом не встановлено даних про його особу, оскільки хоча й протокол про порушення митних правил складено відносно «Кондратюка Вадима Івановича», однак через допущену помилку головним державним інспектором відділу провадження у справах про ПМП ОУБК та МП Ягодинської митниці Міндоходів ОСОБА_15 складено акт уточнення до протоколу про порушення митних правил №1069/20500/2014 від 12.10.2014 року, відповідно до якого вірним прізвище, імя та по-батькові особи, що вчинила порушення митних правил, слід вважати «Кондратюк Вадим Леонович». Крім цього, ОСОБА_2 не заперечив, що досліджувані по справі події стосуються саме його особи.

Вирішуючи питання про відповідальність ОСОБА_2, суд враховує характер та обставини вчинених правопорушень, відсутність обставин, що помякшують та обтяжують відповідальність, ступінь його вини у вчиненому, дані про його особу, та приходить до висновку, що на підставі частини 2 статті 36 КУпАП відносно останнього слід застосувати стягнення в межах статті 472 МК України, яка передбачає більш серйозне стягнення з числа вчинених, у виді штрафу в розмірі 100% вартості незаконно переміщуваного товару з його конфіскацією.

З порушника в порядку ст. 520 МК України та наказу Міністерства фінансів України від 15.06.2012 року №731 підлягають стягненню витрати митниці за зберігання товару протягом 58 діб, починаючи з 11 дня зберігання за курсом НБУ на дату розгляду справи (100€ = 1978,2016), а також судовий збір згідно з п.5 ч.2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір».

Керуючись ст.ст.520, 522, 527, 528 МК України, п.5 ч.2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір», на підставі ст.ст.471, 472 МК України, ч.2 ст.36 КУпАП, суддя, -

п о с т а н о в и л а :

ОСОБА_2 визнати винним у вчиненні правопорушень, передбачених ст.ст.471, 472 МК України, та на підставі ч.2 ст.36 КУпАП накласти на нього стягнення в межах ст. 472 МК України, яка передбачає більш серйозне стягнення з числа вчинених, у виді штрафу в розмірі 31157 (тридцяти однієї тисячі ста пятдесяти семи) гривень 93 копійок з конфіскацією в дохід держави телевізорів TV «Philiрs» моделі: « 40 puk6809/12» в кількості 4 штуки, загальною вартістю 31157,93 грн., вилучених згідно протоколу та опису затриманих предметів №1069/20500/2014 від 12.10.2014 року.

Штраф в розмірі 31157 (тридцяти однієї тисячі ста пятдесяти семи) гривень 93 копійок підлягає стягненню на рахунок 31115106705262 в ГУДКСУ у Волинській області (МФО 803014, код ЄДРПОУ 38031501, одержувач УДКСУ в Любомльському районі, код класифікації доходів бюджету 21081100, призначення платежу «адміністративні штрафи у справі про порушення митних правил»).

Стягнути з ОСОБА_2 в користь Ягодинської митниці Міндоходів 401 (чотириста одну) гривню 57 копійок витрат по справі за зберігання товарів на рахунок 31251201185566 в ГУ ДКСУ у Волинській області (МФО 803014, код за ЄДРПОУ 38592872, призначення платежу відшкодування витрат за зберігання майна на складах митного органу).

Стягнути з ОСОБА_2 в користь держави 36 (тридцять шість) гривень 54 копійки судового збору на рахунок 31214206700262 в ГУДКСУ у Волинській області (МФО 803014, код ЄДРПОУ 38031501, отримувач УДКСУ в Любомльському районі, код класифікації доходів бюджету 22030001).

Постанова суду (судді) у справі про порушення митних правил може бути оскаржена особою, стосовно якої вона винесена, представником такої особи, органом доходів і зборів, який здійснював провадження у цій справі, протягом десяти днів з дня винесення постанови до апеляційного суду Волинської області через Любомльський районний суд Волинської області.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.

Суддя Любомльського районного суду

Волинської області ОСОБА_16