Постанова № 42055197, 24.12.2014, Луцький міськрайонний суд Волинської області

Справа № 161/18743/14-п

Номер провадження: 3/161/4105/14

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

місто Луцьк24 грудня 2014 року

Луцький міськрайонний суд Волинської області під головуванням:

Судді:Квятковського М.С.,

за участю секретаря:Лесика О.В.,

особи, відносно якої складено протокол

про адміністративне правопорушення:ОСОБА_1,

розглянувши матеріали справи про адміністративне правопорушення, відносно ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, жителя ІНФОРМАЦІЯ_2, непрацюючого, тел. НОМЕР_1, -

- за ст.122-2 та ч.1 ст.130 Кодексу України про адміністративні правопорушення,

В С Т А Н О В И В :

З ВДАІ Луцького МВ УМВС України у Волинській області, до суду 18.11.2014 року, надійшли матеріали справи про адміністративні правопорушення, передбачені ст.122-2 та ч.1 ст.130 КУпАП, відносно ОСОБА_1.

За правилами ст.280 КУпАП, при розгляді справи про адміністративне правопорушення орган (посадова особа) зобовязаний зясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа у його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності.

Так, ОСОБА_1, 02.11.2014 року, о 04 год. 20 хв., в м. Луцьку по пр. Соборності, керуючи транспортним засобом, марки «Опель Астра», номерний знак НОМЕР_2, з явними ознаками алкогольного спяніння, а саме: різкий запах алкоголю з порожнини рота та неадекватна поведінка, не виконав вимогу працівників міліції про зупинку транспортного засобу, яка виражалась увімкненими проблисковими маячками синього та червоного кольорів та звуковим сигналом, що на службовому автомобілі працівників Державтоінспекції, та на вимогу яких, відмовився пройти в установленому порядку, медичний огляд, для визначення стану алкогольного сп'яніння, чим порушив вимоги, передбачені п.2.4 та п.2.5 ПДР України.

В судовому засіданні ОСОБА_1, вину в інкримінованих йому правопорушеннях не визнав, суду пояснив, що у вказані час та місці, дійсно керував автомобілем, марки «Опель Астра», коли у дворі будинків, що за вищевказаною адресою, був зупинений працівниками ДАІ. Після цього, до нього підійшов міліціонер, який спитав, чому він на їх вимогу не зупинився та попросив документи на право керування т/з.. Пояснивши працівнику ДАІ, що він зупинився відразу де побачив зручне місце для паркування, надав йому вказані ним документи. Перевіривши надані ним документи, працівник ДАІ запропонував йому проїхати у ВОНД, для проходження медичного огляду, для визначення стану алкогольного спяніння, на що він погодився. Знаходячись у кабінеті лікаря, йому запропонували пройти тест, для визначення вмісту алкоголю у його крові, який він проходити відмовився, у звязку із тим, що на його думку, дії працівників ДАІ були неправомірні, однак у чому проявилась їх неправомірність ОСОБА_1, пояснити не зміг.

На запитання, чому на його думку працівник ДАІ запропонував йому пройти медичний огляд, для визначення стану алкогольного спяніння, ОСОБА_1 повідомив, що того дня, він вживав ліки, а саме «Лістерин», запах якого, працівник ДАІ міг сплутати із запахом алкоголю.

В судовому засіданні у якості свідків, були допитані інспектор ДАІ ОСОБА_2 та інспектор ДАІ ОСОБА_3, які дали показання про те, що дійсно 02.11.2014 року, на протязі доби, перебували на чергуванні, а саме здійснювали патрулювання території м. Луцька.

Того ж дня, а саме близько 04 год. 20 хв., по пр. Соборності, що у м. Луцьку, зупинили водія автомобіля, марки «Фольцваген Т-4», раніше незнайомого ОСОБА_4, який під час перевірки документів сидів у службовому автомобілі ДАІ. В цей час, вони побачили автомобіль, марки «Опель Астра», який своїм рухом привернув їх увагу, так як рухався із явним перевищенням допустимої швидкості руху. На підставі вказаного, ними було прийнято рішення про зупинку даного авто, у звязку із чим, на службовому автомобілі було увімкнено проблискові маячки синього та червоного кольорів із звуковим сигналом та разом із ОСОБА_4, вони розпочали переслідування вказаного т/з.. Однак, не реагуючи на їх вимогу про зупинку т/з, водій вказаного авто, прискорившись, продовжив рух по пр. Соборності, де повернув в один із дворів. Продовжуючи переслідування, а саме проїхавши за ним близько 500 м., даний т/з зупинився, так як далі проїзду не було. Підійшовши до вказаного автомобіля, ОСОБА_3 побачив, що за кермом перебував раніше незнайомий ОСОБА_1, поведінка якого була неадекватна та з ротової порожнини якого, було чути різкий запах алкоголю. Після цього, спитавши у ОСОБА_1, чому він не виконав їх вимогу про зупинку т/з., останній у різкій формі відповів, що де зміг там і зупинився. Враховуючи вказане, ОСОБА_1 було запропоновано пройти медичний огляд у ВОНД, для визначення стану алкогольного спяніння на, що останній погодився. Знаходячись у приміщенні ВОНДу, ОСОБА_1 почав звинувачувати працівників ДАІ у неправомірності їх дій, після чого, відмовився проходити медичний огляд. На підставі вказаного, ОСОБА_2, склав відносно ОСОБА_1 протоколи про адміністративні правопорушення, за ч.1 ст.130 та ст.122-2 КУпАП..

Показання працівників ДАІ - ОСОБА_2 та ОСОБА_3, в судовому засіданні, у якості свідка повністю підтвердив ОСОБА_4, який був очевидцем вчинення ОСОБА_1 інкримінованих правопорушень, та своїм підписом засвідчив правильність та достовірність протоколів про адміністративні правопорушення, складених відносно раніше незнайомого ОСОБА_1.

В судовому засіданні у якості свідка був допитаний лікар ВОНД ОСОБА_5, який дав показання про те, що дійсно у вказаний час, за направленням працівників ДАІ, у приміщення ВОНДу, був доставлений раніше незнайомий ОСОБА_1, для медичного огляду з метою встановлення стану алкогольного спяніння, з ротової порожнини якого відчувався запах алкоголю. Вимірявши тиск у ОСОБА_1, останній почав нервувати та звинувачувати працівників ДАІ у неправомірності їх дій, після цього, проходити медичний огляд відмовився. У звязку із тим, що для встановлення стану алкогольного спяніння, замірів тиску та запаху алкоголю з ротової порожнини було недостатньо, а ОСОБА_1, подальший огляд проходити відмовився, він склав відповідний висновок.

Крім цього, ОСОБА_5 пояснив, що від вживання ліків, а саме «Лістерину», запаху алкоголю не відчувається, навіть якщо відразу вжити близько 20 капель.

За правилами ст.251 КУпАП, на основі доказів встановлюється наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, поясненнями свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, а також і іншими документами.

В матеріалах справи, наявні:

протокол про адміністративне правопорушення серії АВ2 №010164, від 02.11.2014 року, який було складено на підставі порушення вимог, передбачених п.2.5 ПДР України, водієм ОСОБА_1, правильність та достовірність якого, свідки засвідчили своїми підписами (а.с.2);

протокол про адміністративне правопорушення серії АВ2 №010165, від 02.11.2014 року, який було складено на підставі порушення вимог, передбачених п.2.4 ПДР України, водієм ОСОБА_1, правильність та достовірність якого, свідки засвідчили своїми підписами (а.с.4);

висновок ВОНД за №2813, від 02.11.2014 року, виданий лікарем ОСОБА_5, про відмову ОСОБА_1, пройти в установленому порядку, медичний огляд, для визначення стану алкогольного спяніння (а.с.6).

письмове пояснення свідка ОСОБА_4, про обставини вчинення ОСОБА_1 інкримінованих йому правопорушень (а.с.7).

Дослідивши матеріали справи в їх сукупності, проаналізувавши показання, що в судовому засіданні дали: водій - ОСОБА_1, свідок ОСОБА_4, інспектори ДАІ ОСОБА_2 та ОСОБА_3, лікар ВОНД ОСОБА_5, суд приходить до висновку, що ОСОБА_1, керуючи транспортним засобом, відмовився на вимогу працівника міліції пройти в установленому порядку медичний огляд для визначення стану алкогольного сп'яніння, та діями спрямованими на невиконання законної вимоги працівника міліції про зупинку транспортного засобу, вчинив адміністративні правопорушення, передбачені ч.1 ст.130 та ст.122-2 КУпАП, приймаючи таке рішення, суд виходить з наступного:

За правилами ст.252 КУпАП, орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Враховуючи, що в судовому засіданні, інспектори ДАІ - ОСОБА_2 та ОСОБА_3, які раніше не знали водія ОСОБА_1, та не мають жодних підстав його оговорювати, що підтвердив сам ОСОБА_1, дали показання про те, що дійсно останній керуючи т/з., з явними ознаками алкогольного спяніння, не виконав їх вимогу про зупинку транспортного засобу, та пройти в установленому порядку медичний огляд, для визначення стану алкогольного спяніння, відмовився, що в судовому засіданні підтвердив свідок ОСОБА_6, який був очевидцем вчинення ОСОБА_1, даних правопорушень, а тому, суд вважає, що саме ОСОБА_1 вчинив інкриміновані йому правопорушення.

Приймаючи таке рішення, суд до уваги не бере:

Показання ОСОБА_1, в частині того, що він зупинився на вимогу працівників міліції відразу як зміг, та в частині того, що він алкогольних напоїв того дня не вживав, а запах алкоголю міг бути внаслідок вживання ліків так як такі показання, в судовому засіданні були повністю спростовані, працівниками ДАІ, лікарем ВОНДу, та свідком.

На думку суду, такими неправдивим показаннями, правопорушник намагається уникнути відповідальності за вчинені ним правопорушення;

Відповідно до ст.36 КУпАП, якщо особа вчинила кілька адміністративних правопорушень, справи про які одночасно розглядаються одним і тим же органом (посадовою особою), стягнення накладається в межах санкції, встановленої за більш серйозне правопорушення з числа вчинених. До основного стягнення в цьому разі може бути приєднано одне з додаткових стягнень, передбачених статтями про відповідальність за будь-яке з вчинених правопорушень.

При накладенні стягнення, судом враховується характер вчиненого правопорушення, особа порушника, ступінь його вини, обставини, що помякшують і обтяжують відповідальність.

Обставин, що помякшують чи обтяжують відповідальність ОСОБА_1, за вчинення правопорушень, передбачених ч.1 ст.130 та ст.122-2 КУпАП, суд по справі не вбачає.

На підставі наведеного, враховуючи, що ОСОБА_1, не працює, раніше неодноразово притягувався до адміністративної відповідальності, за порушення ПДРУ, знову, вчинив два адміністративних правопорушення, які відносяться до правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, серед яких є порушення, яке носить підвищену суспільну небезпечність, його субєктивне ставлення до вчиненого, яке свідчить про те, що він не розкаявся, належних висновків не зробив, а намагається всіляко уникнути відповідальності за вчинені ним правопорушення, суд приходить до висновку, що на ОСОБА_1, слід накласти адміністративні стягнення в межах санкцій статей, за якими він притягується до адміністративної відповідальності у виді позбавлення права керування транспортними засобами.

На думку суду, саме таке стягнення дозволить у повній мірі реалізувати мету адміністративного стягнення, передбачену ст.23 КпАП України, тобто виховання правопорушника у дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчинення нових правопорушень.

Крім того, застосування такого виду адміністративного стягнення повязаного з обовязковою здачею ПДР України, буде сприяти належній перевірці та оцінці знань і навиків виконання порушником ПДР України, як водія, сприяти профілактиці та усунення рецидиву даного виду правопорушення у подальшому.

Керуючись ст.ст. 283, 284 КУпАП, суд

П О С Т А Н О В И В :

ОСОБА_1, визнати винним у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ст.122-2; ч.2 ст.130 КУпАП, наклавши адміністративні стягнення:

- за ст.122-2 КУпАП у виді позбавлення права керування транспортними засобами на строк 3 (три) місяці;

- за ч.1 ст.130 КУпАП у виді позбавлення права керування транспортними засобами на строк 1 (один) рік;

На підставі ч.2 ст.36 КУпАП, накласти на ОСОБА_1 адміністративне стягнення у виді позбавлення права керування транспортними засобами на строк 1 (один) рік.

Стягнути з ОСОБА_1 в дохід держави судовий збір в розмірі 36 (тридцять шість) грн. 54 коп., за наступними реквізитами: найменування суду - Луцький міськрайонний суд Волинської області, назва податку - судовий збір (Державна судова адміністрація України, 050), банк - ГУДКСУ у Волинської області, код банку 803014, номер рахунку 31214206700002, одержувач коштів - УДКСУ у м. Луцьку (м. Луцьк) 22030001, ідентифікаційний код одержувача 38009628.

Постанова може бути оскаржена до Апеляційного суду Волинської області, через Луцький міськрайонний суд протягом 10 днів з дня її винесення.

Суддя Луцького міськрайонного суду М.С. Квятковський