Постанова № 42054925, 22.12.2014, Луцький міськрайонний суд Волинської області

Справа № 161/18322/14-а

Провадження № 2-а/161/702/14

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

22 грудня 2014 року м.Луцьк

Луцький міськрайонний суд Волинської області у складі :

головуючого - судді Присяжнюк Л.М.,

при секретарі - Фурман Ю.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Луцьку справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до ІДПС роти ДПС ДАІ Рівненської області працівника міліції Йосака Миколи Миколайовича про визнання протиправною та скасування постанови про накладення адміністративного стягнення, -

ВСТАНОВИВ:

12.11.2014 року ОСОБА_1 звернувся в суд із позовом до відповідача про визнання протиправною та скасування постанови про накладення адміністративного стягнення. Вказує, що відповідачем було складено протокол про адміністративне правопорушення від 02.11.2014 року серії АВ2 № 443558 та прийнята постанова по справі про адміністративне правопорушення від 02.11.2014 року серії ПС2 № 256701, відповідно до якої на нього накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 510 грн. Зазначає, що з вказаним протоколом та постановою не погоджується, оскільки при складанні протоколу відповідач позбавив його права користуватися правовою допомогою, заявляти клопотання, розгляд справи проводився формально, протокол та постанова не містить жодних відомостей щодо того, чи мав інспектор спеціальне звання та чи мав він, відповідно до своїх функціональних обов'язків, право виносити постанови у справах про адміністративні правопорушення, у протоколі не зазначено свідків, до протоколу не додано доказів проведення фотозйомки та вимірювання швидкості руху, до нього не додано відомостей що прилад «TruCam» є сертифікованим згідно законодавства. Просить визнати протиправним дії інспектора роти ДПС ДАІ Рівненської області працівника міліції Йосака М.М., постанову від 02.11.2014 року серія ПС2 № 256701 у справі про адміністративне правопорушення визнати протиправною та скасувати, протокол про адміністративне правопорушення від 02.11.2014 року серія АВ2 № 443558 визнати протиправними та скасувати, провадження у справі про адміністративне правопорушення закрити у зв'язку із відсутністю події адміністративного правопорушення і складу адміністративного правопорушення в моїх діях.

Позивач ОСОБА_1 у судове засідання не з'явився, подав на адресу суду заяву, якою позовні вимоги підтримав та просив їх задовольнити, просив справу слухати у його відсутності.

Відповідач у судове засідання не з'явився, заперечень чи пояснень по суті заявлених вимог не подав, про причини неявки суд не повідомив, хоча повідомлявся належним чином при дату, час та місце розгляду справи.

Дослідивши та оцінивши докази, суд приходить до наступного висновку.

Судом встановлено, що 02.11.2014 року о 13год. 05 хв. на а/д Київ-Чоп в с. Користь на 275 км, позивач керував автомобілем та перевищив встановлену швидкість руху в населеному пункті, що позначений дорожнім знаком 5.45 та рухався зі швидкістю 85 км/год, а швидкість руху вимірювалася приладом «Трукам» ТС000760 в автоматичному режимі, чим порушив вимоги п. 12.4. Правил дорожнього руху, за що передбачена відповідальність ч. 1 ст. 122 КУпАП. До протоколу додається фото, що підтверджується протоколом у справі про адміністративне правопорушення серії АВ2 № 443558 від 02.11.2014 року (а.с.6).

Як вбачається із вищевказаного протоколу, позивач ОСОБА_1 був не згоден із складеним протоколом, та пояснив що рухався в дозволеному швидкісному режимі в середині колони автомобілів.

Постановою у справі про адміністративне правопорушення серії ПС2 № 256701 від 02.11.2014 року за вчинення вищевказаного правопорушення на позивача накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 510 грн. (а.с.5).

Частиною 1 ст. 122 КУпАП передбачено, що перевищення водіями транспортних засобів встановлених обмежень швидкості руху транспортних засобів більш як на двадцять кілометрів на годину, порушення вимог дорожніх знаків та розмітки проїзної частини доріг, тягнуть за собою накладення штрафу від п'ятнадцяти до двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Водночас, ч. 2 ст. 122 КУпАП передбачено, що порушення водіями транспортних засобів правил проїзду перехресть, порушення правил обгону тягнуть за собою накладення штрафу від двадцяти п'яти до тридцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Відповідно до ст. 33 КУпАП при накладенні стягнення враховуються характер вчиненого правопорушення, особа порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність.

Відповідно до ч. 2 ст. 283 КУпАП постанова повинна містити: найменування органу (посадової особи), який виніс постанову, дату розгляду справи; відомості про особу, щодо якої розглядається справа; опис обставин, установлених при розгляді справи; зазначення нормативного акта, який передбачає відповідальність за дане адміністративне правопорушення; прийняте по справі рішення.

Згідно ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Як вбачається із ст. 11 Закону України «Про міліцію» працівникам міліції дозволяється використовувати технічні засоби для виявлення та фіксування порушень правил дорожнього руху, лише ті, що передбачені нормативно-правовими актами.

В той же, час із ст.ст.10-15 Закону України «Про метрологію та метрологічну діяльність» вбачається, що на вимірювання у сфері, у якій їх результат можуть бути використані у якості доказу по справі, розповсюджується державний метрологічний нагляд. За таких умов кожен засіб вимірювальної техніки має бути укомплектований документами про сертифікацію та допуск даного типу засобів вимірювальної техніки для використання в Україні, свідоцтвом про повірку, з вказаним терміном дії до наступної повірки.

Досліджені судом, протокол у справі про адміністративне правопорушення та постанова у справі про адміністративне правопорушення не містить жодних відомостей про те, що прилад «TruCam» № 000760 був укомплектований документами про сертифікацію та допуск даного типу засобів вимірювальної техніки для використання в Україні, свідоцтвом про повірку, з вказаним терміном дії до наступної повірки.

Ст. 69 КАС України передбачає, що доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів. Водночас, відповідачем не було надано суду будь-яких доказів сертифікації вищевказаного приладу.

Окрім того, відповідачем при винесенні постанови у справі про адміністративне правопорушення не вказано на підставі яких доказів остання була винесена. Як вбачається із протоколу до нього додаються фото, однак як встановлено із пояснень позивача, останні не були надані йому для ознайомлення. На пропозицію суду про надання доказів до початку розгляду справи по суті вказані фотознімки надані також не були.

Однак, суд критично відноситься до тверджень позивача, щодо відсутності компетенції у інспектора ДПС щодо складання протоколу та постанови про адміністративне правопорушення за ч. 1 ст. 122 КУпАП, оскільки це твердження спростовується п.п.3.4,6.11 Інструкції з питань діяльності підрозділів ПДС Державтоінспекції МВС, затвердженої наказом МВС України від 27.03.2009 року №111, ст. 222 ч.2 п.3 КУпАП. Спеціальне звання особи, що склала протокол зазначено в протоколі та постанові (прапоршик міліції).

Разом з тим, не підлягають задоволенню вимоги позивача, щодо оскарження та скасування протоколу про адміністративне правопорушення, оскільки протокол не є рішенням розумінні ст.171-2 КАС України, яке підлягає оскарженню в порядку КАС України. Крім того, відповідно до приписів ст.162 КАС України, до компетенції суду при розгляді скарги в порядку ст. 171-2 КАС України не відноситься питання щодо закриття провадження у справі про адміністративне правопорушення, оскільки закриття провадження у справі про адміністративне правопорушення регулюється нормами ст. 247 КУпАП.

Згідно ч. 2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову. Відповідач в судове засідання не з'явився, не подав доказів правомірності своїх дій та не спростував доводів позивача.

Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що позов підставний та підлягає до задоволення частково.

Керуючись ст.ст. 71, 158-161, 163, 171-2 КАС України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Визнати дії ІДПС роти ДПС ДАІ Рівненської області працівника міліції Йосака Миколи Миколайовича протиправними та скасувати постанову в справі про адміністративне правопорушення від 02.11.2014 року серії ПС2 № 256701 про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 122 КУпАП та накладення адміністративного стягнення у вигляді штрафу в розмірі 510 гривень.

В решті позову відмовити.

Постанова остаточна та оскарженню не підлягає.

Суддя Луцького міськрайонного суду Присяжнюк Л.М.