Рішення № 42054811, 08.12.2014, Луцький міськрайонний суд Волинської області

Справа № 161/16274/14-ц

Провадження № 2/161/4817/14

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

08 грудня 2014 року

Луцький міськрайонний суд Волинської області

в складі

судді Івасюти Л.В.

при секретарі Сидоренко О.В.

з участю представника позивача ОСОБА_1

представників відповідачівОСОБА_2

прокурора Католик І.А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Луцьку цивільну справу за позовом ОСОБА_3 до Першого відділу Державної виконавчої служби Луцького міського управління юстиції, ОСОБА_4 управління Державної казначейської служби України у Волинській області, Державної казначейської служби України про повернення безпідставно набутого майна (коштів) з чужого незаконного володіння, -

в с т а н о в и в :

ОСОБА_3 06.10.2014р. звернувся в суд з позовом до Першого відділу Державної виконавчої служби Луцького міського управління юстиції, ОСОБА_4 управління Державної казначейської служби України у Волинській області, Державної казначейської служби України про повернення безпідставно набутого майна (коштів) з чужого незаконного володіння.

Свої вимоги обґрунтовує тим, що 20.01.2012р., в ході виконавчого провадження №27050251 по виконанню рішення Луцького міськрайонного суду про стягнення з ОСОБА_5 на користь ПАТ «Укрінбанк» заборгованості за кредитним договором, приватним підприємством «Спеціалізоване підприємство «Юстиція» в особі Луцької філії, на підставі договору про реалізацію майна, укладеного з Першим відділом державної виконавчої служби Луцького міського управління юстиції (надалі - Перший відділ ДВС ЛМУЮ) , було проведено реалізацію предмета іпотеки, а саме: лоту № 1 - земельної ділянки площею 0,0972га та незавершеного будівництвом житлового будинку, що знаходяться за адресою: Ківерцівський район, с.Прилуцьке, вул.Андрузького, 22, на підставі чого складено протокол № 09/444/11/1-1 про проведення прилюдних торгів від 20.01.2012р. (договір купівлі-продажу), відповідно до якого переможцем торгів (покупцем) визнано його. Ним, у відповідності до ст.46 Закону України «Про іпотеку» та згаданого протоколу, було внесено кошти на користь Першого відділу державної виконавчої служби Луцького міського управління юстиції в сумі 239 915,82 грн., як оплата лот № 1 згідно протоколу прилюдних торгів № 09/444/11/1-1 від 20.01.12р. Згідно із розпорядженням державного виконавця № 1085/11 від 26.01.12р, сума коштів у розмірі 239915,82грн., що надійшла на депозитний рахунок Першого відділу ДВС ЛМУЮ, відкритий в ОСОБА_4 управління державної казначейської служби України у Волинській області, як оплата за лот №. 1 згідно протоколу прилюдних торгів № 09/444/11/1-1 від 20.01.2012р. була розприділена наступним чином: 215 744,24 грн. на користь ПАТ «Укрінбанк» (код ЄДРПОУ 21750975, МФО 303343), згідно виконавчого документа № 2-1423 від 20.12.2010р.; 23971,58грн. виконавчий збір в держбюджет м.Луцька (код ЄДРПОУ 38009628, МФО 803014), згідно із постановою про стягнення виконавчого збору; 200,00грн. на користь Першого відділу державної виконавчої служби Луцького міського управління юстиції, як витрати на проведення виконавчих дій, згідно із постановою про стягнення витрат на проведення виконавчих дій.

24.05.2012року рішенням Ківерцівського районного суду Волинської області, залишеним без змін ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 19.12.2012p., зазначені прилюдні торги було визнано недійсними. Згідно з п.5 Постанови Пленуму Верховного суду України № 9 від 06.11.2009 року «Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними» вимога про застосування наслідків недійсності правочину може бути заявлена як одночасно з вимогою про визнання оспорюваного правочину недійсним, так і у вигляді самостійної вимоги в разі нікчемності правочину та наявності рішення суду про визнання правочину недійсним.

З огляду на вищевикладене, внаслідок визнання прилюдних торгів недійсними, виконавчий збір в сумі 23 971,58 грн., що був перерахований до Державного бюджету та витрати на проведення виконавчих дій в сумі 200,00 грн., що були перераховані на користь Першого відділу державної виконавчої служби Луцького міського управління юстиції, є такими, що набуті без достатньої правової підстави та підлягають поверненню йому в повному розмірі.

Посилаючись на наведене, позивач просив суд стягнути з Державного бюджету України в його користь сплачений виконавчий збір в сумі 23 971,58 та витрати на проведення виконавчих дій в сумі 200,00 гривень. Стягнути з Державного бюджету України в його користь судові витрати за подання позовної заяви в розмірі 259,72 (двісті п'ятдесят дев'ять) гривень 72 коп.

В судовому засіданні представник позивача позов підтримав з наведених у позовній заяві підстав.

Прокурор в судовому засіданні заперечив щодо задоволення позову.

Представник відповідача ОСОБА_4 управління державної казначейської служби України у Волинській області в судовому засіданні просив відмовити в задоволенні позову, подав суду письмове заперечення, в якому зазначає, що повернення помилково або надміру сплачених до бюджету коштів можливе відповідно до Порядку повернення коштів, помилково або надміру зарахованих до державного та місцевих бюджетів, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 03.09. 2013 №787 (далі Порядок). Відповідно до п.5 вказаного Порядку повернення помилково або надміру зарахованих до бюджету податків, зборів (обов'язкових платежів) та інших доходів бюджетів здійснюється за поданням органів, що контролюють справляння надходжень бюджету. Подання в довільній формі подається платником до органу Казначейства разом з його заявою про повернення коштів з бюджету та оригіналом або копією документа на переказ, або паперовою копією електронного розрахункового документа, які підтверджують перерахування коштів до бюджету. На кожен помилково сплачений платіж контролюючий орган надає окреме подання. Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 16.02.2011 Деякі питання ведення обліку податків і зборів (обов'язкових платежів) та інших доходів бюджету контролюючим органом за кодом класифікації доходів 22070000 є Державна виконавча служба. Заява позивача та подання контролюючого органу про повернення помилково або надміру сплачених до бюджету коштів до ОСОБА_4 управління Казначейства не надходили. Позивач не надав жодних доказів, які б підтвердили факт перерахування до державного бюджету України витрат на проведення виконавчих дій. Таким чином, підстави для стягнення з державного бюджету України коштів на користь ОСОБА_3 відсутні.

Заслухавши пояснення прокурора та представників сторін, дослідивши письмові докази по справі, суд приходить до висновку, що позов підлягає до часткового задоволення з наступних підстав.

Судом встановлено, що 20.01.2012р., в ході виконавчого провадження № 27050251 по виконанню рішення Луцького міськрайонного суду про стягнення з ОСОБА_5 на користь ПАТ «Укрінбанк» заборгованості за кредитним договором, приватним підприємством «Спеціалізоване підприємство «Юстиція» в особі Луцької філії, на підставі договору про реалізацію майна, укладеного з Першим відділом державної виконавчої служби Луцького міського управління юстиції, було проведено реалізацію предмета іпотеки, а саме: лоту № 1 - земельної ділянки площею 0,0972га та незавершеного будівництвом житлового будинку, що знаходяться за адресою: Ківерцівський р-н., с.Прилуцьке, вул.Андрузького, 22, на підставі чого складено протокол № 09/444/11/1-1 про проведення прилюдних торгів від 20.01.2012р. (договір купівлі-продажу), відповідно до якого переможцем торгів (покупцем) визнано ОСОБА_3.

Як вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_3, у відповідності до ст.46 Закону України «Про іпотеку» та вищезгаданого протоколу, було здійснено внесення коштів на користь Першого відділу державної виконавчої служби Луцького міського управління юстиції в сумі 239 915,82 грн., як оплата лот № 1 згідно протоколу прилюдних торгів № 09/444/11/1-1 від 20.01.12р. Згідно із розпорядженням державного виконавця № 1085/11 від 26.01.12р, сума коштів у розмірі 239915,82грн., що надійшла на депозитний рахунок Першого відділу ДВС ЛМУЮ, відкритий в ОСОБА_4 управління державної казначейської служби України у Волинській області, як оплата за лот № 1 згідно протоколу прилюдних торгів № 09/444/11/1-1 від 20.01.2012р. була розприділена наступним чином: 215 744,24 грн. на користь ПАТ «Укрінбанк» (код ЄДРПОУ 21750975, МФО 303343), згідно виконавчого документа № 2-1423 від 20.12.2010р.; 23971,58грн. виконавчий збір в держбюджет м.Луцька (код ЄДРПОУ 38009628, МФО 803014), згідно із постановою про стягнення виконавчого збору; 200,00грн. на користь Першого відділу державної виконавчої служби Луцького міського управління юстиції, як витрати на проведення виконавчих дій, згідно із постановою про стягнення витрат на проведення виконавчих дій.

Як вбачається з матеріалів справи, 24.05.2012року рішенням Ківерцівського районного суду Волинської області, залишеним без змін ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 19.12.2012p., зазначені прилюдні торги було визнано недійсними.

Згідно з п.5 Постанови Пленуму Верховного суду України № 9 від 06.11.2009 року «Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними» вимога про застосування наслідків недійсності правочину може бути заявлена як одночасно з вимогою про визнання оспорюваного правочину недійсним, так і у вигляді самостійної вимоги в разі нікчемності правочину та наявності рішення суду про визнання правочину недійсним.

Відповідно до ч.І статті 1212 ЦК України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.

Згідно роз'яснень, викладених у п.12 інформаційного листа Вищого спеціалізованого суду з розгляду цивільних та кримінальних справ № №223-161/0/4-13 від 29.01.2013 року «Про практику розгляду судами скарг на рішення, дії або бездіяльність державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби під час виконання судового рішення у цивільній справі» відповідно до ч.2 ст.4 закону «Про державну виконавчу службу» державний виконавець є представником влади і здійснює примусове виконання судових рішень, постановлених іменем України, та рішень інших органів (посадових осіб), виконання яких покладено на державну виконавчу службу, у порядку, передбаченому законом.

У зв'язку із цим відповідачами у таких справах є відповідний орган державної виконавчої служби, до складу якого входить державний виконавець (ст.ст.З, 4, 11 Закону України «Про державну виконавчу службу») та відповідний територіальний орган Державного казначейства (п.2.1 постанови пленуму Верховного Суду України «Про практику розгляду судами скарг на рішення, дії або бездіяльність органів і посадових осіб державної виконавчої служби та звернень учасників виконавчого провадження»).

Факт неправомірності (незаконності) дій державного виконавця, що призвели до завдання шкоди, повинен бути встановлений у передбаченому законом порядку (ухвалою, рішенням, постановою, вироком суду). Такі справи повинні розглядатись у позовному порядку: у цивільному провадженні у разі, коли факт неправомірності (незаконності) дій державного виконавця вже встановлено до пред'явлення цивільного позову; у адміністративному провадженні на підставіч.2 ст.21 КАС України, якщо вимоги про відшкодування шкоди, заподіяної протиправними рішеннями, діями чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень, заявлені в одному провадженні з вимогою вирішити публічно-правовий спір.

З врахуванням вищенаведеного, внаслідок визнання прилюдних торгів недійсними, виконавчий збір в сумі 23 971,58 грн., що був перерахований до Державного бюджету та витрати на проведення виконавчих дій в сумі 200,00 грн., що були перераховані на користь Першого відділу державної виконавчої служби Луцького міського управління юстиції, є такими, що набуті без достатньої правової підстави та підлягають поверненню ОСОБА_3

Вимогу ОСОБА_3 щодо стягнення з Державного бюджету України коштів шляхом безспірного списання коштів з єдиного рахунку Державної казначейської служби України суд вважає безпідставною.

За таких обставин, суд приходить до висновку про часткове задоволення позовних вимог ОСОБА_3

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 8, 10, 60, 212-215 ЦПК України, ч.1.ст. 1212 ЦК України, ст. 58 Конституції України, суд

В И Р І Ш И В :

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Державного бюджету України на користь ОСОБА_3 (43000, м.Луцьк, вул. Кравчука, 20/37, реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1) сплачений виконавчий збір в сумі 23971,58грн. (двадцять три тисячі дев'ятсот сімдесят одну гривню 58 копійок) та витрати на проведення виконавчих дій в сумі 200,00грн. (двісті гривень 00 коп.).

Стягнути з Державного бюджету України на користь ОСОБА_3 судові витрати в сумі 259,72 грн. (двісті п'ятдесят дев'ять гривень 72 коп.).

В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Рішення може бути оскаржене до апеляційного суду Волинської області через Луцький міськрайонний суд протягом десяти днів з дня його проголошення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Головуючий суддя Л.В. Івасюта