Рішення № 42054702, 16.12.2014, Луцький міськрайонний суд Волинської області

Справа № 161/3982/14-ц

Провадження № 2/161/1743/14

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

16 грудня 2014 року м. Луцьк

Луцький міськрайонний суд Волинської області в складі:

головуючого судді Ковтуненка В.В.,

при секретарі Соколовій К.Ю.,

з участю представника позивача ОСОБА_1,

відповідача ОСОБА_2,

представника відповідача ОСОБА_3,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Луцьк цивільну справу за позовною заявою ПАТ КБ «ПриватБанк» до ОСОБА_2 про стягнення безпідставно отриманих коштів,

ВСТАНОВИВ:

ПАТ КБ «ПриватБанк» звернулося до суду з вказаним позовом. В обґрунтування заявленого позову посилається на те, що відповідач з 11.01.1996 року по 04.10.2011 року на посаді начальника юридичного відділу працював ОСОБА_2 04.10.2011 року відповідач був звільнений з підстав, передбачених п. 1 ст. 36 Кодексу законів про працю України.

Вважаючи, що на момент звільнення йому було неправильно нараховані та не в повній мірі виплачені суми належні при звільненні відповідач звернувся до суду із відповідним позовом.

Рішенням апеляційного суду Волинської області від 04.09.2012 року у справі № 2-7149/11 за позовом ОСОБА_2 до ПАТ КБ «ПРИВАТБАНК» про стягнення компенсації за невикористану відпустку, комісії, заробітної плати позовні вимоги задоволено частково, стягнуто з ПАТ КБ «ПРИВАТБАНК» доплату невиплаченої компенсації дні невикористаної щорічної відпуски тощо.

Цим же рішенням суду встановлений факт, що відповідачу нарахована та виплачена сума в розмірі 5117,70 грн.(за відрахуванням податків складає 4193,44 грн.), прете цю суму суд апеляційної інстанції не вважав компенсацією за дні невикористаної випуски та не врахував при визначенні належної до виплати за рішенням суду суми компенсації.

Вважаючи, що 31.03.2011 року відповідачем безпідставно отримано грошові кошти в розмірі 4193,44 грн. ПАТ КБ «ПРИВАТБАНК» змушений звернутись до суду за захистом порушеного права.

Представник позивача в судовому засіданні заявлений позов підтримав з підстав, викладених в позовній заяві. Просив позов задовольнити.

Відповідач та його представник в судовому засіданні заявлений позов не визнали з підстав, викладених в письмових запереченнях. Просили відмовити в задоволення позову.

Заслухавши пояснення представників сторін та відповідача, дослідивши письмові матеріали справи, суд приходить до висновку, що заявлений позов не підлягає до задоволення з наступних підстав.

Відповідно до ст. 1212 Цивільного кодексу України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.

Відповідно до ст. 1215 Цивільного кодексу України не підлягає поверненню безпідставно набуті:

1) заробітна плата і платежі, що прирівнюються до неї, пенсії, допомоги, стипендії, відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров'я або смертю, аліменти та інші грошові суми, надані фізичній особі як засіб до існування, якщо їх виплата проведена

фізичною або юридичною особою добровільно, за відсутності рахункової помилки з її боку і недобросовісності з боку набувача;

2) інше майно, якщо це встановлено законом.

Судом при розгляді справи встановлено, що рішенням апеляційного суду Волинської області від 04 вересня 2012 року апеляційну скаргу ОСОБА_3 на рішення Луцького міськрайонного суду від 01 червня 2012 року задоволено частково (а.с. 7-14). Стягнуто з ПАТ КБ «Приватбанк» на користь ОСОБА_2 1 346,82 гривень невиплаченої заробітної плати, 960,31 гривень невиплаченої компенсації за невикористану відпустку, 75 370,68 гривень середнього заробітку за час затримки розрахунку, 178,48 гривень комісійних платежів, 4 000 гривень завданої моральної шкоди, 7 000 гривень судових витрат, а всього 88 856,29 гривень.

Також судом встановлено і цього не заперечувалось сторонами, що при розгляді апеляційної скарги ОСОБА_3 на рішення Луцького міськрайонного суду від 01 червня 2012 року у цивільній справі за позовом ОСОБА_2 до ПАТ КБ «Приватбанк» про стягнення компенсації за невикористану відпустку, безпідставно отриманої комісії, недоплаченої заробітної плати, компенсації за затримку виплати компенсації та моральної шкоди апеляційним судом Волинської області був факт нарахування та отримання компенсації ОСОБА_2 за 21 день невикористаної відпустки в розмірі 5 117,70 гривень в березні 2011 року предметом судового дослідження. Апеляційним судом надано правову оцінку цим правовідносинами.

Також встановлено, що нараховані та виплачені відповідачу грошові кошти є складовою частиною заробітної плати, нараховані йому були уповноваженим органом, призначені відповідним наказом, в діях відповідача відсутні ознаки, передбачені ст. 1215 ЦК України та ст. 127 КЗпП України, для повернення безпідставно набутих коштів, а саме відсутність ознаки добровільності ПАТ КБ «Приватбанк» при проведенні відповідачу вказаних виплат, наявність рахункової помилки з ПАТ КБ «Приватбанк» боку при нарахуванні цих коштів, а також недобросовісність з боку відповідача як набувача.

Приймаючи до уваги викладене та враховуючи, що не підлягає поверненню безпідставно набуті заробітна плата і платежі, що прирівнюються до неї надані фізичній особі як засіб до існування, якщо їх виплата проведена юридичною особою добровільно, за відсутності рахункової помилки з її боку і недобросовісності з боку набувача. А тому за таких обставин, суд приходить до висновку про відмову в задоволенні позову.

Відповідно до ч. 1 ст. 84 ЦПК України витрати, пов'язані з оплатою правової допомоги адвоката або іншого фахівця в галузі права, несуть сторони, крім випадків надання безоплатної правової допомоги.

Відповідно до ч. 1 ст. 88 ЦПК України стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати. Якщо позов задоволено частково, судові витрати присуджуються позивачеві пропорційно до розміру задоволених позовних вимог, а відповідачеві - пропорційно до тієї частини позовних вимог, у задоволенні яких позивачеві відмовлено.

Судом встановлено, що відповідачем було понесено та документально підтверджено судові витрати повязані з оплатою правової допомоги адвоката в сумі 4 200 гривень (а.с. 57, 59). А тому за таких обставин, суд приходить до висновку про стягнення з позивача на користь відповідача понесених та документально підтверджених судових витрат, повязаних з оплатою правової допомоги адвоката в сумі 4 200 гривень.

Керуючись ст. ст. 1212, 1215 Цивільного кодексу України ст. ст. 10, 11, 57, 58, 60, 61, 88, 213-215 ЦПК України, суд,-

В И Р І Ш И В :

Відмовити ПАТ КБ «ПриватБанк» в задоволенні позову до ОСОБА_2 про стягнення безпідставно отриманих коштів.

Стягнути з ПАТ КБ «ПриватБанк» МФО 305299, ОКПО 14360570 на користь ОСОБА_2 понесених і документально підтверджених судових витрат по оплаті правової допомоги адвоката в сумі 4200 гривень.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до апеляційного суду Волинської області через Луцький міськрайонний суд Волинської області шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

СуддяВ.В. Ковтуненко

Рішення складено в повному обємі

22 грудня 2014 року