Ухвала суду № 42052910, 23.12.2014, Вінницький апеляційний адміністративний суд

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 682/1425/14-а

Головуючий у 1-й інстанції: Маршал І. М.

Суддя-доповідач: Курко О. П.

23 грудня 2014 року

м. Вінниця

Вінницький апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді: Курка О. П.

суддів: Білоуса О.В. Совгири Д. І.

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_2 на постанову Славутського міськрайонного суду Хмельницької області від 11 вересня 2014 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_2 до Славутське міське управління праці та соціального захисту населення Хмельницької області про визнання незаконним та скасування наказу про притягнення до матеріальної відповідальності ,

В С Т А Н О В И В :

ОСОБА_2 (Позивач) звернулася до Славутського міськрайонного суду Хмельницької області з адміністративним позовом до Славутського міського управління праці та соціального захисту населення (Відповідач) про скасування наказу про притягнення до матеріальної відповідальності.

Постановою Славутського міськрайонного суду від 11 вересня 2014 року в задоволенні адміністративного позову відмовлено .

Не погодившись із прийнятим рішенням, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить його скасувати та ухвалити нову постанову про задоволення позову. В апеляційній скарзі апелянт посилається на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, неповне з'ясування всіх обставин справи що призвело до неправильного її вирішення.

Сторони в судове засідання не з'явилися, хоча були належним чином повідомлені про дату, час та місце апеляційного розгляду справи, що підтверджується матеріалами справи. Відповідно до ч. 4 ст. 196 КАС України неприбуття у судове засідання сторін або інших осіб, які беруть участь у справі, належним чином повідомлених про дату, час і місце апеляційного розгляду, не перешкоджає судовому розгляду справи.

Згідно зі ст.ст.183-2, 197 КАС України суд апеляційної інстанції розглядає справу в порядку письмового провадження.

Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи та перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а постанову суду першої інстанції - без змін, виходячи з наступного.

З матеріалів справи встановлено, що ОСОБА_2 перебуває у трудових відносинах із Відповідачем із 2001 року, а з 23.12.2003 року призначена головним спеціалістом з контролю за правильністю призначення та виплати пенсій УПФ.

10.02.2014 року Відповідачем видано наказ №24.01-36/6 про зняття із неї надбавки за високі досягнення у праці або виконання особливо важливої роботи за лютий 2014 року у розмірі 20% за неналежне виконання посадових обов'язків щодо здійснення нагляду за додержанням законодавства і попередив її, що у разі подальшого неналежного виконання своїх посадових обов'язків до неї будуть застосовані більш суворіші заходи. Відповідач при видачі даного наказу посилався на лист Департаменту соціального захисту населення від 21.01.2014 року № 02/03-464.

Відповідно до листа Департаменту соціального захисту населення, яким було проаналізовано звіти органів управління праці та соціального захисту населення про здійснення нагляду за додержанням законодавства під час призначення (перерахунку) та виплати пенсій органами Пенсійного фонду України за 2013 рік та виявлено, що у Славутському міському управлінні праці та соціального захисту населення протягом 2013 року спостерігається, в порівнянні з іншими управліннями по Хмельницькій області, найменший відсоток перевірених призначених пенсійних справ.

Колегія суддів проаналізувавши всі обставини справи, та доводи апеляційної скарги дійшла висновку, що Відповідач правомірно видано наказ про зняття із надбавки за лютий 2014 року в розмірі 20%, виходячи з наступного.

Згідно із частиною 2 статті 33 Закону України «Про державну службу» передбачено що заробітна плата державних службовців складається з посадових окладів, премій, доплати за ранг, надбавки за вислугу років та інших надбавок передбачених цим законом.

Державним службовцям можуть установлюватися надбавки за високі досягнення у праці і виконання особливо важливої роботи, доплати за виконання обов'язків тимчасово відсутніх працівників та інші надбавки і доплати, а також надаватися матеріальна допомога для вирішення соціально-побутових питань.

Відповідно до статті 2 Закону України «Про оплату праці» структура заробітної плати складається з основної заробітної плати - винагорода за виконану роботу відповідно до встановлених норм праці (норми часу, виробітку, обслуговування, посадові обов'язки), яка встановлюється у вигляді тарифних ставок (окладів) і відрядних розцінок для робітників і посадових окладів для службовців та додаткової заробітної плати - винагорода за працю понад установлені норми, за трудові успіхи та особливі умови праці, яка включає доплати, надбавки, гарантійні і компенсаційні виплати, передбачені чинним законодавством; премії пов'язані з виконанням виробничих завдань і функцій, інші заохочувальні та компенсацій виплати, до яких належать виплати у формі винагород за підсумками роботи за рік, премії спеціальними системами і положеннями, компенсаційні та інші грошові і матеріальні виплаті які не передбачені актами чинного законодавства, або які проводяться встановлені зазначеним актами нормами. Відтак, доплата за інтенсивність та премія є видами додаткової заробітної плати та призначаються за певних умов за рішенням ради.

Крім цього п. 2 Постанови Кабінету Міністрів України від 09.03.2006 року №268 «Про упорядкування структури та умов оплати праці працівників апарату органів виконавчої влади, органів прокуратури, судів та інших органів» надано право керівникам державних органів, зазначених у пункті 1 цієї постанови, у межах затвердженого фонду оплати праці установлювати, зокрема, надбавку за високі досягнення у праці або за виконання особливо важливої роботи спеціалістам у розмірі до 50 відсотків посадового окладу з урахуванням надбавки за ранг державного службовця та вислугу років. Вказаною постановою не визначено конкретних розмірів надбавок та премій, а лише надано право керівникам відповідних державних органів визначати їх у відповідності з вимогами законодавства.

Також визначено вказаною постановою, що у разі несвоєчасного виконання завдань, погіршення якості роботи і порушення трудової дисципліни зазначена надбавка скасовується або розмір її зменшується.

Враховуючи вище зазначене, колегія суддів погоджується з рішенням суду першої інстанції, що керівникам надано право, а не обов'язок, встановлювати надбавку саме за високі досягнення у праці працівникам. Зазначена надбавка є видом заохочення працівників за високі досягнення у праці - результативні показники та якісні ознаки особистої діяльності працівника, які засвідчують сумлінне та вчасне виконання ним своїх посадових обов'язків і виявлений при цьому рівень фахового професіоналізму, компетентності та ініціативності у розв'язанні визначених посадою і окремо поставлених керівництвом завдань.

Згідно статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до частини 1 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Оскільки доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції ухвалив оскаржуване рішення відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права, а тому підстави для його скасування або зміни відсутні.

Згідно зі п. 1 ч. 1 ст. 198 , ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, суд

У Х В А Л И В :

апеляційну скаргу ОСОБА_2 залишити без задоволення, а постанову Славутського міськрайонного суду Хмельницької області від 11 вересня 2014 року - без змін.

Ухвала суду набирає законної сили в порядку та в строки, передбачені ст. ст. 212, 254 КАС України.

Головуючий Курко О. П.

Судді Білоус О.В.

Совгира Д. І.