Рішення № 42052487, 23.12.2014, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 910/23336/14 23.12.14За позовом Державного публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Украгролізинг"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Перлина Краю"

про розірвання договору, зобов'язання вчинити дії та стягнення 5 015,46 грн.

Суддя Ярмак О.М.

Представники :

Від позивача: Єремов М.С. за дов.

Від відповідача: не з'явився

ОБСТАВИНИ СПРАВИ :

Пред'явлені вимоги про розірвання договору № 14-18-628/256 від 26.04.2013р., зобов'язання відповідача звільнити окреме індивідуально визначене нерухоме майно, а саме: нежитлові приміщення, загальною площею 42,2 кв.м., розміщені за адресою: м.Київ, вул.Мечникова, 16а, на першому та другому (каб. №№ 126-129, 131-132, 208) поверхах адмінбудинку, що перебуває на балансі Державного публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Украгролізинг", стягнення з відповідача 4031,45 грн. заборгованості по орендній платі по договору, 496,56 грн. пені, 375,10 грн. інфляційних втрат, 112,35 грн. річних.

У судовому засіданні 18.11.2014р. представник позивача подав документи по справі та заяву про зміну розміру позовних вимог, відповідно до якої просить в частині вимог про стягнення коштів змінити їх розмір та стягнути з відповідача 4128,17 грн. заборгованості по орендній платі по договору, 555,00 грн. пені, 375,10 грн. інфляційних втрат, 117,34 грн. річних. Заява прийнята судом до розгляду.

04.12.2014р. представник позивача подав письмові пояснення по справі. Свої вимоги позивач обґрунтовує тим, що в порушення умов договору № 14-18-628/256 від 26.04.2013р., норм ст.ст. 526, 759, 762 ЦК України відповідач не виконав належним чином своє зобов'язання щодо оплати орендної плати, внесення завдатку протягом місяця після підписання договору, укладення договору страхування орендованого майна на суму, не меншу, ніж його експерта вартість, на користь орендодавця, надання копії полісу і платіжного доручення, чим істотно порушив умови договірних зобов'язання, що на думку позивача, є підставою для розірвання договору № 14-18-628/256 від 26.04.2013р., виселення відповідача з орендованого майна та стягнення заборгованості по орендних платежах на заявлену суму.

У судовому засіданні 16.12.2014р. представник позивача подав документи по справі.

Представник відповідача подав відзив на позовну заяву, в якому вказує на необґрунтованість позовних вимог, заявляє про пропуск позивачем строку позовної давності щодо стягнення пені за період з квітня 2014р. по жовтень 2014р. Стверджує, що незважаючи на скрутне матеріальне становище товариства та недобросовісні дії позивача щодо примушування до припинення договірних відносин, відповідач сплатив основну заборгованість перед позивачем у повному обсязі, що підтверджується наданими суду копіями платіжних доручень № 272 від 20.11.2014р. на суму 4128,17 грн., № 245 від 03.11.2014р. на суму 4 031,45 грн. У задоволенні позову просить відмовити.

Відповідач свого представника у засідання суду 23.12.2014р. не направив, про дату та час судового розгляду повідомлявся належним чином, під розписку у судовому засіданні 16.12.2014р., жодних клопотань від відповідача не надходило.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

26.04.2013р. між позивачем (орендодавець) та відповідачем (орендар) був укладений договір оренди індивідуально визначеного нерухомого майна № 14-18-628/256, за умовами якого орендодавець передав, а орендар прийняв в строкове платне користування окреме індивідуально визначене майно - нежитлове приміщення, площею 42,2 кв.м, яке складається з кімнат №.№126-129, 131-132 та № 208, розміщених на 1-му та 2-му поверхах адмінбудинку за адресою: м. Київ-23, вул. Мечникова, 16А, що знаходиться на балансі Національної акціонерної компанії "Украгролізинг", в редакції додаткового договору № 1/364 від 27.06.2013р.

За актом передачі-приймання від 26.04.2013р. до договору відповідач отримав у строкове платне користування об'єкт оренди.

Відповідно до п.3.1 договору встановлено, що орендна плата визначається на підставі Методики розрахунку орендної плати, затвердженої Кабінетом Міністрів України від 04.10.1995р. №786(зі змінами) (надалі-Методика розрахунку) і становить без ПДВ за базовий місяць оренди (березень 2013 р.) - 7392 грн. Орендна плата за перший місяць оренди квітень визначається шляхом коригування орендної плати за березень на індекс інфляції квітня.

Згідно п.3.3 договору, орендна плата за кожний наступний місяць оренди визначається шляхом коригування орендної плати за попередній місяць на індекс інфляції за наступний місяць.

Умовами п.3.6 договору визначено, що орендна плата перераховується орендодавцю щомісячно не пізніше 15 числа місяця.

Згідно п.3.10, зобов'язання орендаря за сплатою орендної плати забезпечується у вигляді завдатку у розмірі не меншому, ніж орендна плата за базовий місяць оренди, який вноситься в рахунок плати за останній місяць оренди.

Відповідно до положень п.10.1 договору, цей договір укладено сторонами строком на 2 роки та 11 місяців, що діє з 26 квітня 2013р. по 26 березня 2016р. включно.

Свої вимоги позивач обґрунтовує тим, що в порушення умов договору № 14-18-628/256 від 26.04.2013р., норм ст.ст. 526, 759, 762 ЦК України відповідач не виконав належним чином своє зобов'язання щодо оплати орендної плати, внесення завдатку протягом місяця після підписання договору, укладення договору страхування орендованого майна на суму, не меншу, ніж його експертна вартість, на користь орендодавця, надання копії полісу і платіжного доручення, чим істотно порушив умови договірних зобов'язання, що на думку позивача, є підставою для розірвання договору № 14-18-628/256 від 26.04.2013р. відповідно до ч. 2 ст. 651 ЦК України, чч. 2, 3 ст. 653 ЦК України, виселення відповідача з орендованого майна та стягнення заборгованості по орендних платежах на заявлену суму.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно з частиною третьою статті 291 ГК України договір оренди може бути розірваний за згодою сторін. На вимогу однієї із сторін договір оренди може бути достроково розірваний з підстав, передбачених ЦК України для розірвання договору найму, в порядку, встановленому статтею 188 цього Кодексу.

Статтею 783 ЦК України визначено, що наймодавець має право вимагати розірвання договору найму, якщо наймач користується річчю всупереч договору або призначенню речі; наймач без дозволу наймодавця передав річ у користування іншій особі; наймач своєю недбалою поведінкою створює загрозу пошкодження речі; наймач не приступив до проведення капітального ремонту, якщо обов'язок проведення капітального ремонту був покладений на наймача.

При цьому повинні враховуватися приписи частини другої статті 651 ЦК України, які є загальними для розірвання договору.

Згідно з ч. 2 ст. 651 ЦК України договір може бути розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у випадку істотного порушення договору іншою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.

Частиною 3 статті 651 ЦК України встановлено, що у разі односторонньої відмови від договору у повному обсязі або частково, якщо право на таку відмову встановлено договором або законом, договір є відповідно розірваним або зміненим.

Водночас орендоване майно є державним, тому на спірні правовідносини поширюється також дія Закону України "Про оренду державного та комунального майна", згідно з частиною третьою статті 26 якого підставою для дострокового розірвання договору оренди за рішенням суду може бути невиконання сторонами своїх зобов'язань та з інших підстав, передбачених законодавчими актами України.

Статтею 782 ЦК України, на яку посилається позивач, передбачено спеціальний спосіб розірвання договору шляхом вчинення наймодавцем односторонньої відмови від нього, якщо наймач не вносить плату за користування річчю протягом трьох місяців підряд.

Відповідно до ст. 33 ЦК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. В даному випадку, це стосувалося позивача, який мав довести суду факт порушення відповідачем своїх зобов'язань за договором оренди індивідуально визначеного нерухомого майна № 14-18-628/256 від 26.04.2013р.

У позовній заяві позивач вказує на систематичне порушення відповідачем своїх зобов'язань по договору щодо оплати орендної плати протягом дії договору, щомісячно по кожному платежу.

Згідно розрахунку позивача, загальна сума заборгованості відповідача по договору станом на 21.10.2014р. становить 4128,17 грн.

Судом встановлено, що відповідач дійсно сплачував платежі з порушенням строку оплати за період з квітня 2013р. по жовтень 2014р., проте заявлена до стягнення сума 4 128,17 грн. боргу складається з несплаченого відповідачем платежу по орендній платі за жовтень 2014 року, з розрахунку позивача не вбачається невиконання зобов'язання щодо оплати орендної плати по договору за спірний період протягом трьох місяців підряд.

У процесі розгляду справи відповідачем 31.10.2014р. та 20.11.2014р. було здійснено перерахування коштів у розмірі 4031,45 грн. за вересень 2014р. (проведено банком 03.11.2014р.) та 4128,17 грн. за жовтень 2014р. (проведено банком 20.11.2014р.).

З огляду на викладене, провадження у справі в частині стягнення 4128,17 грн. основного боргу належить припинити на підставі п.1-1 ст. 80 ГПК України, судові витрати покладаються на відповідача, оскільки відповідна оплата здійснена після порушення провадження.

Відповідно до ч. 1 ст. 611 ЦК України, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Пунктом 3.7 договору визначено, що орендна плата, перерахована несвоєчасно або не в повному обсязі, підлягає індексації і стягується орендодавцю у терміни, визначені пунктом 3.6, відповідно до чинного законодавства України з урахуванням пені в розмірі подвійної облікової ставки НБУ на дату нарахування пені від суми заборгованості, з урахуванням індексації, за кожний день прострочення, включаючи день оплати.

Відповідно до ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Позивачем заявлені до стягнення 555,00 пені, 375,10 грн. інфляційних втрат, 117,34 грн. річних за прострочення виконання зобов'язання по кожному несплаченому орендному платежу за період з 16.05.2013р. по 17.11.2014р. включно, згідно заяви про зміну підстав позову.

У відзиві на позовну заяву відповідач посилається на пропуск строку позовної давності щодо стягнення пені.

Відповідно до ч.2 ст. 258 ЦК України, позовна давність в один рік застосовується, зокрема, до вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені);

Частиною третьою статті 267 ЦК України передбачена можливість застосування позовної давності, у тому числі й спеціальної, лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення рішення судом.

Оскільки законом не встановлено вимог щодо форми заяви сторони про сплив позовної давності, а відтак її може бути викладено у відзиві на позов або у вигляді окремого клопотання, письмового чи усного, суд приймає твердження відповідача про сплив позовної давності в якості відповідної заяви в розумінні ст. ч. 3 ст. 267 ЦК України.

Частиною 1 ст. 261 ЦК України закріплено, що перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.

Як вбачається з розрахунку позивача станом на 17.11.2014р., наданим у судовому засіданні 18.11.2014р., позивачем нараховано пеню за прострочення здійснення оплати орендної платежів з 16.05.2013р. по 17.11.2014р.

Позивач звернувся до суду з даним позовом, згідно штемпеля поштового відділення Київ -39 - 22.10.2014р.

Таким чином, судом встановлено, що річний строк позовної давності сплинув щодо нарахування пені за період з 16.05.2013р. по 21.10.2014р.

Після здійснення перерахування судом задовольняються вимоги в частині стягнення пені у розмірі 3,67 грн. за період з 22.10.2013. по 24.10.2013р. прострочення оплати орендної плати за вересень 2013р. та суми 413,36 грн. пені за прострочення оплати орендних платежів за жовтень 2013р. - жовтень 2014р., разом 417,03 грн. пені.

Нараховані позивачем 375,10 грн. інфляційних втрат, 117,34 грн. річних є обґрунтованими та задовольняються в межах розрахунку позивача.

Враховуючи викладене, належить визнати, що позивачем не доведено факту порушення відповідачем свого зобов'язання щодо несплати орендної плати протягом трьох місяців підряд, що було б підставою для застосування вимог ст. 782 ЦК України.

Щодо посилання позивача в поясненнях на позовну заяву на інші підстави розірвання договірних відносин, а саме: істотне порушення відповідачем своїх зобов'язань по договору, зокрема невнесення завдатку протягом місяця після підписання договору, укладення договору страхування орендованого майна на суму, не меншу, ніж його експерта вартість, на користь орендодавця, надання копії полісу і платіжного доручення, суд відзначає наступне.

Пунктами 5.2, 5.8 договору встановлено зобов'язання орендаря протягом місяця після підписання договору внести завдаток, передбачений цим договором, завдаток стягується орендодавцю; застрахувати орендоване майно не менше, ніж на його експертну вартість за звітом про оцінку на користь орендодавця в порядку, визначеному законодавством і надати орендодавцю копії страхового полісу і платіжного доручення, постійно оновлювати договір страхування таким чином, щоб увесь строк оренди майно було застрахованим.

При цьому в розумінні ч. 2 ст. 651 ЦК України, істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.

Оцінка порушення договору як істотного здійснюється судом відповідно до критеріїв, що встановлені вказаною нормою. Оціночне поняття істотності порушення договору законодавець розкриває за допомогою іншого оціночного поняття - "значної міри" позбавлення сторони того, на що вона розраховувала при укладенні договору. Істотність порушення визначається виключно за об'єктивними обставинами, що склалися у сторони, яка вимагає розірвання договору.

При цьому сторона, яка ставить питання про розірвання чи зміну договору, має довести наявність істотного порушення договору.

Статтею 759 Цивільного кодексу України встановлено, що за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

В порушення ст.ст. 33, 34 ГПК України, позивачем не доведено та не надано належних доказів того, що він у значній мірі позбавлений того, на що він розраховував при укладенні договору оренди: сплати відповідачем щомісячних орендних платежів у передбаченому договором розмірі, оскільки з матеріалів справи вбачається, що відповідач сплачував орендну плату у визначеному розмірі, а на даний час відповідачем повністю погашена існуюча за договором заборгованість з орендних платежів за спірний період.

Таке порушення договірних зобов'язання, як невнесення завдатку в рахунок оплати орендної плати, страхування орендованого майна не може вважатися істотним в розумінні ч. 2 ст. 651 ЦК України, оскільки це не є основним зобов'язанням орендаря за договором оренди та не порушує основної мети договору оренди: користування орендарем майном та отримання орендодавцем орендної плати у визначеному розмірі та строки.

Крім того, суду не надано доказів того, що з моменту підписання договору і протягом його дії позивач звертався до відповідача з вимогою/проханням виконати своє зобов'язання за пп. 5.2, 5.8 договору, зауваженнями щодо їх невиконання.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що вимоги позивача про розірвання укладеного між сторонами договору № 14-18-628/256 від 26.04.2013р. задоволенню не підлягають у зв'язку з необґрунтованістю.

Оскільки судом не встановлено підстав для дострокового розірвання договірних відносин сторін, вимога позивача про зобов'язання відповідача звільнити окреме індивідуально визначене нерухоме майно, а саме: нежитлові приміщення, загальною площею 42,2 кв.м., розміщені за адресою: м.Київ, вул.Мечникова, 16а, на першому та другому (каб. №№ 126-129, 131-132, 208) поверхах адмінбудинку, що перебуває на балансі Державного публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Украгролізинг", задоволенню не підлягає.

За таких обставин суд прийшов до висновку про припинення провадження у справі в частині стягнення 4128,17 грн. основного боргу, та задоволення вимог про стягнення 417,03 грн. пені, 375,10 грн. інфляційних втрат, 117,34 грн. річних. В решті позову належить відмовити.

Відповідно до ст.ст. 44, 49 ГПК України, судовий збір підлягають стягненню з відповідача пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст. ст. 49, 75, 82-84 ГПК України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

1. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Перлина Краю" (01023, м.Київ, вул.Мечнікова, 16а, код ЄДРПОУ 37450562) на користь Державного публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Украгролізинг" (01601, м.Київ, вул.Мечнікова, 16-а, код ЄДРПОУ 30401456) 417 (чотириста сімнадцять) грн. 03 коп. пені, 375 (триста сімдесят п'ять) грн. 10 коп. інфляційних втрат, 117 (сто сімнадцять) грн. 34 коп. річних, 1778 (одну тисячу сімсот сімдесят вісім) грн. 30 коп. судового збору.

Наказ видати відповідно до ст.116 ГПК України.

2. Провадження у справі в частині стягнення 4128,17 грн. основного боргу припинити.

3. В решті позову відмовити.

Суддя О.М. Ярмак