Рішення № 42052381, 15.12.2014, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 910/21760/14 15.12.14

За позовомПриватного акціонерного товариства «Страхова група «ТАС»ДоПриватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Провідна»Простягнення 14 028,42 грн.

Суддя Домнічева І.О.

Представники:

від позивача: не з'явились;

від відповідача: не з'явились.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Приватне акціонерне товариство «Страхова група «ТАС», позивач у справі, звернулось до господарського суду міста Києва з позовом до Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Провідна», відповідач у справі, про стягнення 14 028,42 грн.

Ухвалою від 13.10.2014 р. порушено провадження у справі та призначено до розгляду на 28.10.2014 р.

27.10.2014 р. від МТСБУ через відділ діловодства суду надійшла відповідь на ухвалу суду.

28.10.2014 р. від відповідача через відділ діловодства суду надійшов відзив на позов, відповідно до якого останній просить у позові відмовити.

У судовому засіданні 28.10.2014 р. було оголошено перерву до 27.11.2014 р.

У судовому засіданні 27.11.2014 р. було оголошено перерву до 15.12.2014 р.

Представник сторін в судове не з'явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, про причини неявки суд не повідомили..

В судовому засіданні 15.12.2014 р. оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

При розгляді матеріалів справи встановлено, наступне.

15.02.2013 р. між позивачем та Бобрик Е.Е. було укладено договір добровільного страхування наземного транспорту № 113914.

Предметом даного договору є страхування майнових інтересів потерпілого, пов'язані з експлуатацією наземного транспортного засобу - автомобіля «Ягуар», д.р.н. АО 0707 АІ.

12.09.2013 р. у місті Ужгород сталася дорожньо-транспортна пригода (ДТП) за участю застрахованого автомобіля та автомобіля «Хюндай», д.р.н. АО 5559 АІ під керуванням Турянського О.Б.

Факт скоєння вищевказаної ДТП підтверджено повідомленням про дорожньо-транспортну пригоду («європротокол») від 12.09.2013 р.

На виконання умов договору добровільного страхування транспортного засобу, позивач сплатив своєму страхувальнику страхове відшкодування у розмірі 9 738,42 грн., що підтверджується платіжним дорученням № 118845 від 14.11.2013 р. та відомістю до нього № 151 від 14.11.2013 р.

Згідно умов договору, частина виплаченого страхового відшкодування в розмірі 4 290,00 грн. була зарахована за рахунок несплачених страхових платежів, що підтверджується листом до страхувальника за вих. № 12567 від 13.11.2013 р., страховим актом № 24743Р/29/2013 від 13.11.2013 р. та довідкою про надходження страхових платежів за договором добровільного страхування.

Відповідно до статті 27 Закону України «Про страхування», до страховика, який виплатив страхове відшкодування, в межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток.

Згідно статті 1166 Цивільного кодексу України, шкода завдана неправомірними діями майну фізичної чи юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Статтею 1191 Цивільного кодексу України передбачене, що особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування, якщо інший розмір не встановлений законом.

Пунктом 22.1. статті 22 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», передбачено, що при настанні страхового випадку страховик відповідно до лімітів відповідальності страховика відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, яка була заподіяна у результаті дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.

Як вбачається, на момент вказаної ДТП, цивільно-правова відповідальність Турянського О.Б. була застрахована у ПрАТ «СК «Провідна», відповідно до Поліса № АВ/8845749, франшиза за яким становить 0,00 грн.

Набрання чинності Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо дорожньо-транспортних пригод та виплати страхового відшкодування» від 17.02.2011 р. № 3045-VI, яким було внесено зміни та доповнення до Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» дозволило учасникам дорожнього руху при скоєнні дорожньо-транспортної пригоди за наявності встановлених п. 33.2 ст. 33 наведеного Закону обставин спільно складати повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду («європротокол») без інформування відповідного підрозділу МВС України про її настання.

На виконання Закону України від 17.02.2011 р. № 3045-VI Моторним (транспортним) страховим бюро України було встановлено відповідний зразок повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду та за погодженням з Державною автомобільною інспекцією Міністерства внутрішніх справ України затверджено інструкцію щодо заповнення повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду.

Оформлене відповідно до такої інструкції учасниками дорожньо-транспортної пригоди повідомлення в силу положень Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" і є підставою для прийняття страховиком рішення щодо здійснення страхового відшкодування.

При цьому, при оформленні дорожньо-транспортної пригоди у такий спосіб (складення її учасниками європротоколу без виклику відповідного підрозділу МВС України) не складається постанова про адміністративне правопорушення та не направляються матеріали дорожньо-транспортної пригоди до суду для притягнення відповідальної за вчинення такої пригоди особи до відповідальності.

Тобто, унеможливлюється існування відповідних судових рішень (про притягнення особи до адміністративної чи кримінальної відповідальності), які б встановлювали вину учасника дорожньо-транспортної пригоди.

Наведені обставини не можуть бути підставою для відмови в задоволенні відповідного позову, оскільки цивільно-правова відповідальність за заподіяну шкоду настає у разі наявності вини особи в цьому, незалежно від того чи є у діях цієї особи склад адміністративного проступку/злочину.

Таким чином, при вирішенні спорів, які виникають з правовідносин по виплаті страхового відшкодування за полісом обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, у випадку оформлення учасниками дорожньо-транспортної пригоди повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду без інформування відповідного підрозділу МВС України про її настання суд повинен самостійно, на підставі визначених в такому повідомленні даних (в т.ч. схеми дорожньо-транспортної пригоди), визначити особу, відповідальну за заподіяння шкоди. За таких обставин вимоги позивача обґрунтовані, підтверджуються матеріалами справи та підлягають задоволенню.

Як вбачається з повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду («європротокол»), ДТП сталася внаслідок порушення Турянським О.Б. Правил дорожнього руху України.

Заперечення відповідача судом до уваги не приймаються, виходячи з наступного.

Відповідно до п. 7.38. Методики товарознавчої експертизи та оцінки колісних транспортних засобів, значення коефіцієнту фізичного зносу приймається таким, що дорівнює нулю для нових складників та для складників КТЗ, строк експлуатації яких не перевищує: 5 років - для легкових КТЗ в виробництва країн СНД; 7 років - для інших легкових КТЗ.

Зі свідоцтва про реєстрацію пошкодженого транспортного засобу «Ягуар», д.р.н. АО 0707 АЕ вбачається, що рік випуску автомобіля - 2008 і на момент ДТП строк його експлуатації не перевищував семи років. Таким чином, підстав для вирахування зносу в даному випадку не має.

Відповідно до вимог статті 33 Господарського процесуального кодексу України, позивачем надано до суду ремонтну калькуляцію «Audatex» № 09290/29, відповідно до якої вартість відновлювального ремонту забезпеченого позивачем транспортного засобу «Ягуар», д.р.н. АО 0707 АЕ складає 15 698,63 грн.

Визначення розміру збитків на підставі ремонтної калькуляції відповідають встановленим в п. п. 4.4. Методики товарознавчої експертизи та оцінки колісних транспортних засобів, затвердженої наказом Міністерства юстиції України та Фонду державного майна України від 24.11.2003 р. Зміст ремонтної калькуляції не суперечить умовам чинного законодавства про оціночну діяльність та чітко відображає суму завданих збитків, оскільки калькуляція складалась на основі комп'ютерної програми «Audatex», яка рекомендована п. 59 додатку 8 Методики товарознавчої експертизи та оцінки колісних транспортних засобів.

Також, відповідно до п. 36.2. ст. 36 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», Страховик (МТСБУ) протягом 15 днів з дня узгодження ним розміру страхового відшкодування з особою, яка має право на отримання відшкодування, за наявності документів, зазначених у статті 35 цього Закону, повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду, але не пізніш як через 90 днів з дня отримання заяви про страхове відшкодування зобов'язаний: у разі визнання ним вимог заявника обґрунтованими - прийняти рішення про здійснення страхового відшкодування (регламентної виплати) та виплатити його. Якщо у зв'язку з відсутністю документів, що підтверджують розмір заявленої шкоди, страховик (МТСБУ) не може оцінити її загальний розмір, виплата страхового відшкодування (регламентна виплата) здійснюється у розмірі шкоди, оціненої страховиком (МТСБУ). Страховик має право здійснювати виплати без проведення експертизи (у тому числі шляхом перерахування коштів особам, які надають послуги з ремонту пошкодженого майна), якщо за результатами проведеного ним огляду пошкодженого майна страховик і потерпілий досягли згоди про розмір та спосіб здійснення страхового відшкодування і не наполягають на проведенні оцінки, експертизи пошкодженого майна.

Окрім того, згідно ст. 7 Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та оціночну професійну діяльність в Україні», оцінка майна проводиться у випадках, встановлених законодавством України, міжнародними угодами, на підставі договору, а також на вимогу однієї з сторін угоди та за згодою сторін. Щодо обов'язковості проведення оцінки майна у випадках визначення збитків або розміру відшкодування у випадках, встановлених законом, то у п. 36.2. ст. 36 Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та оціночну професійну діяльність в Україні» встановлено, що Страховик має право здійснювати виплати без проведення експертизи (у тому числі шляхом перерахування коштів особам, які надають послуги з ремонту пошкодженого майна), якщо за результатами проведеного ним огляду пошкодженого майна страховик і потерпілий досягли згоди про розмір та спосіб здійснення страхового відшкодування і не наполягають на проведенні оцінки, експертизи пошкодженого майна.

Законодавством України не встановлено чіткої вимоги щодо надання автотоварознавчої експертизи для одержання страхового відшкодування. Крім того, звіт про оцінку транспортного засобу не може вважатися єдиним доказом, який підтверджує реальний розмір заподіяної шкоди, оскільки в ньому не зазначається кінцева сума, що витрачена на відновлення транспортного засобу.

Наведеної правової позиції дотримується Вищий господарський суд України, зокрема у постановах від 30.07.2013 р. № 910/3655/13, від 30.01.2013 р. № 5011-35/11156-2012, від 13.05.2013 р. № 5011-50/17051-2012, від 14.05.2013 р. № 5011-50/17049-2012.

Враховуючи вищевикладене та керуючись ст. ст. 49, 82 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги задовольнити.

Стягнути з Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Провідна» (03049, м. Київ, просп. Повітрофлотський, 25; код ЄДРПОУ 23510137) на користь Приватного акціонерного товариства «Страхова група «ТАС» (03062, м. Київ, просп. Перемоги, 65; код ЄДРПОУ 30115243) 14 028,42 (чотирнадцять тисяч двадцять вісім) грн. 42 коп. страхового відшкодування та 1 827 (одну тисячу вісімсотсот двадцять сім) грн. 00 коп. суму судового збору.

Рішення набирає законної сили в порядку, встановленому ст. 85 Господарського процесуального кодексу України. Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку та в строки, встановлені ст. 93 Господарського процесуального кодексу України.

Повне рішення складено 22.12.2014 р.

Суддя І.О. Домнічева