Рішення № 42052366, 25.12.2014, Господарський суд Житомирської області

УКРАЇНА

Господарський суд

Житомирської області

___________

_______________

10002, м. Житомир, майдан Путятинський, 3/65, тел. (0412) 48-16-20,

E-mail: inbox@zt.arbitr.gov.ua, веб-сайт: http://zt.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Від "25" грудня 2014 р. Справа № 906/1459/14

Господарський суд Житомирської області у складі:

судді Маріщенко Л.О.

за участю представників сторін:

від позивача: 1) не з'явився

2) Гордійчук Я.В. - довіреність №497 від 16.06.14р.

від відповідача: не з'явився

від третьої особи: не з'явився

прокурор: Муляренко Т.О. - посв. № 025924 від 29.04.14р.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Житомирі справу

за позовом Прокурора м.Житомира в інтересах держави в особі Територіальної громади міста Житомира в особі Житомирської міської ради (м.Житомир) та Комунального підприємства "Агентство з управління майном" Житомирської міської ради (м. Житомир)

до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 (м. Житомир)

Третя особа, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивачів: Комунальне виробниче житлове ремонтно-експлуатаційне підприємство № 10 (м.Житомир)

про стягнення 6638,86 грн., розірвання договору оренди та повернення майна

Прокурор м. Житомира в інтересах держави в особі Територіальної громади міста Житомира в особі Житомирської міської ради та Комунального підприємства "Агентство з управління майном" Житомирської міської ради звернувся до господарського суду з позовом про стягнення з відповідача на користь КП "Агентство з управління майном" Житомирської міської ради: 6355,32 грн. - заборгованості з орендної плати, 283, 54 грн. - пені. Також прокурор в своїй заяві просить суд розірвати договір оренди нерухомого майна №1063 від 21.04.2010р. укладеним між другим позивачем та відповідачем та зобов'язати відповідача звільнити орендоване приміщення.

Прокурор та представник другого позивача - КП "Агентство з управління майном в судовому засідання позовні вимоги підтримали в повному обсязі з підстав викладених у ньому. Представник позивача надав суду довідку щодо заборгованості відповідача станом на 24.12.2014р. (а.с. 56).

Представник позивача Житомирської міської ради, відповідача та третьої особи в судове засідання не з'явились, причин свого нез'явлення суд не повідомили, вимог ухвали суду від 27.11.2014р. не виконано.

Ухвали господарського суду від 27.10.14р. та від 09.12.14р., які направлялись відповідачу за адресою, вказаною позивачем у позовній заяві, повернулися до суду з відміткою поштового зв'язку "за закінченням терміну зберігання".

Відповідно до пункту 2.6.15 "Інструкції з діловодства в господарських судах України", затвердженої наказом Державної судової адміністрації України від 20.02.13р. № 28, на звороті у лівому нижньому куті оригіналу процесуального документа, який виготовляється судом та залишається у справі, проставляється відповідний штамп суду з відміткою про відправлення документа, що містить вихідний реєстраційний номер, загальну кількість відправлених примірників документа, дату відправлення, підпис працівника, який її здійснив, та може містити відмітку про отримання копії процесуального документа уповноваженим представником адресата.

Дана відмітка є підтвердженням належного надсилання копій процесуального документа сторонам та іншим учасникам судового процесу.

Факт неодержання процесуальних документів адресатом засвідчується поштовим повідомленням встановленого зразка, яке разом з не отриманими документами та конвертом оперативно передається відповідному судді для ознайомлення та приєднання до справи (п.2.6.18 Інструкції з діловодства в господарських судах України).

Відповідно до пп.3.9.1 та 3.9.2 Постанови Пленуму Вищого Господарського Суду України від 26.12.11р. № 18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції", особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог частини першої статті 64 та статті 87 ГПК... За змістом цієї норми, зокрема, в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом... У випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Таким чином, відповідач у справі був належним чином повідомлений судом за адресою, вказаною у позовній заяві, про час та місце судового розгляду справи, а тому нез'явлення його представника не перешкоджає вирішенню спору.

Розгляд справи здійснюється за наявними в матеріалах справи документами, відповідно до ст.75 ГПК України.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення прокурора та представника позивача, проаналізувавши наявні у справі докази у сукупності та давши їм відповідну правову оцінку, господарський суд

ВСТАНОВИВ:

21.04.2010р. між Комунальним підприємством "Агентство з управління майном" Житомирської міської ради (позивач-2) та Фізичною особою - підприємцем ОСОБА_3 (відповідач) був укладений договір оренди нерухомого майна №1063 (а.с.11-12).

Відповідно до п.1.1 договору оренди орендодавець (позивач-2) передає, а орендар (відповідач) приймає в строкове платне користування нежилі приміщення під підсобні приміщення, які знаходяться на балансі КВЖРЕП № 10:

- за адресою: м. Житомир, АДРЕСА_3, вартість яких визначена шляхом проведення незалежної оцінки і становить 15612,00грн. без ПДВ, загальною площею 30 кв.м, з орендною платою у розмірі 03,47грн. за 1 кв.м. без ПДВ за базовий місяць розрахунку;

- за адресою: м. Житомир, АДРЕСА_4, вартість яких визначена шляхом проведення незалежної оцінки і становить 10713,00грн. без ПДВ, загальною площею 20 кв.м, з орендною платою у розмірі 03,57грн. за 1 кв.м. без ПДВ за базовий місяць розрахунку.

Передача приміщень ФОП ОСОБА_3 підтверджується актом прийому - передачі приміщення від 21.04.10р.

Пунктами 3.2, 3.3 договору сторони погодили, що орендна плата визначається на підставі Положення про оренду, методику розрахунку та порядку використання плати за оренду майна комунальної власності м. Житомира, затвердженої рішенням Житомирської міської ради. Орендна плата по цьому договору становить 14089,40грн. без ПДВ у місяць і вноситься орендарем згідно наданого рахунку, не пізніше 10 числа наступного за звітним місяця з урахуванням щомісячного індексу інфляції та податку на додану вартість.

Відповідно до п. 3.4 договору кошти, перераховані на рахунок орендаря як завдаток для участі у конкурсі на право укладення договору оренди в сумі 351,00грн., зараховується орендарю в рахунок орендної плати частково за перший і останній місяць оренди. У разі невиконання чи неналежного виконання орендарем обов'язків першочергове стягнення штрафних санкцій, передбачених цим договором чи законодавством України, здійснюється за рахунок вищезазначеного платежу.

Пунктом 6.8 договору оренди передбачено обов'язок орендаря своєчасно і у повному обсязі вносити орендну плату.

Оскільки відповідачем орендна плата не сплачена, прокурор та позивач-2 просять розірвати договір оренди №1063 та стягнути з відповідача орендну плату в сумі 6355,32грн. за період травня 2012 року по жовтень 2014 року, а також 283,54 грн. пені.

Зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку (ст.509 ЦК України).

Господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку (ст.173 ГК України).

Згідно ст.ст.525, 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Це положення кореспондується зі ст.193 ГК України, згідно якої об'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до ст.759 ЦК України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк. Законом можуть бути передбачені особливості укладення та виконання договору найму (оренди).

Порядок регулювання відносин найму державного та комунального майна визначено Законом України "Про оренду державного та комунального майна".

Згідно з ч.1 ст.2 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" орендою є засноване на договорі строкове платне користування майном, необхідним орендареві для здійснення підприємницької та іншої діяльності.

Частина 1 ст. 762 ЦК України визначає, що за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму.

Орендар зобов'язаний вносити орендну плату своєчасно і у повному обсязі (ч.3 ст. 18 Закону України "Про оренду державного та комунального майна").

Пунктом 1 ст. 19 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" передбачено, що орендар за користування об'єктом оренди вносить орендну плату незалежно від наслідків господарської діяльності.

Термін дії договору з 21.04.2010 по 21.03.2013р. (п.8.1 договору).

На випадок закінчення дії даного договору, орендна плата сплачується орендарем по день фактичного повернення приміщення згідно з актом прийому-передачі (п. 3.9 договору).

В матеріалах справи відсутні докази повернення приміщення балансоутримувачу.

З огляду на зазначене позовні вимоги в частині стягнення основного боргу в сумі 6355,32грн. обґрунтовані та підлягають задоволенню.

Пунктом 3.8 договору встановлено, що орендна плата, перерахована не своєчасно або не в повному обсязі, стягується з орендаря з урахування пені в розмірі подвійної облікової ставки, визначеної НБУ на дату нарахування пені від суми заборгованості за кожен день прострочення, включаючи день оплати.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання (ч.3 ст.549 ЦК України).

За змістом ч.1 ст.230 ГК України пеня є одним з видів штрафних санкцій, які визнаються як господарські санкції у вигляді грошової суми, котру учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Перевіривши наведений позивачем розрахунок пені, господарський суд прийшов до висновку, що вимоги позивача про стягнення на свою користь з відповідача 283,54грн. пені за період з 11.11.13р. по 21.10.13р. є правомірними та такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до ст.611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема:

1) припинення зобов'язання внаслідок односторонньої відмови від зобов'язання, якщо це не встановлено договором або законом, або розірвання договору;

2) зміна умов зобов'язання;

3) сплата неустойки;

4) відшкодування збитків та моральної шкоди.

Відповідно до ч.1 та ч.2 ст.651 ЦК України зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.

Згідно ч.3 ст.651 ЦК України, у разі односторонньої відмови від договору у повному обсязі або частково, якщо право на таку відмову встановлено договором або законом, договір є відповідно розірваним або зміненим.

Пунктом 3.10 договору передбачено, що несплата орендної плати протягом трьох місяців з дня закінчення строку платежу є підставою для дострокового розірвання договору оренди на вимогу орендодавця.

Пунктом 8.3 договору визначено, що даний договір може бути розірваний на вимогу однієї із сторін за рішенням господарського суду у випадку невиконання умов даного договору.

Як вбачається з матеріалів справи та пояснень представника позивача-2, відповідачем станом на день розгляду справи договірні зобов'язання не виконані, орендна плата не сплачена, що є істотним порушенням умов договору.

У зв'язку із неналежним виконанням відповідачем умов договору в частині оплати орендованого приміщення, 15.05.14р. позивач-2 надіслав відповідачу лист-вимогу №383 з проханням погасити заборгованість із попередженням, що у разі несплати боргу буде ініціювати стягнення заборгованості по орендній платі з урахуванням суми пені в судовому порядку (а.с.17). Однак, відповідач залишив її без відповіді та задоволення.

Таким чином, порушення договірних зобов'язань відповідачем вважається істотним, що є підставою для розірвання договору.

Дія даного договору припиняється, зокрема в разі дострокового розірвання за рішенням суду (п.8.6 договору).

Згідно п.6.15 договору у разі припинення даного договору орендар зобов'язаний повернути орендодавцю в 5-ти денний термін орендоване приміщення в належному стані, не гіршому, ніж під час передачі його в оренду, що засвідчується актом прийому-передачі.

Згідно ст. 32 Господарського процесуального кодексу України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення спору.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України обов'язок доказування та подання доказів розподіляється між сторонами, виходячи з того, хто посилається на юридичні факти, які обґрунтовують його вимоги і заперечення.

Відповідач позов щодо підстав та предмету не оспорив, доказів сплати заборгованості не надав.

Враховуючи викладене, суд вважає позовні вимоги прокурора такими, що доведені матеріалами справи та підлягають задоволенню.

Водночас, згідно ч.7 ст.84 ГПК України, в резолютивній частині рішення вказується про розподіл господарських витрат між сторонами.

Згідно ст.44 ГПК України, судові витрати складаються з судового збору, сум, що підлягають сплаті за проведення судової експертизи, призначеної господарським судом, витрат, пов'язаних з оглядом та дослідженням речових доказів у місці їх знаходження, оплати послуг перекладача, адвоката та інших витрат, пов'язаних з розглядом справи.

Згідно статті 49 Господарського процесуального кодексу України, яка встановлює розподіл господарських витрат, судовий збір покладається: у спорах, що виникають при укладанні, зміні та розірванні договорів, - на сторону, яка безпідставно ухиляється від прийняття пропозицій іншої сторони, або на обидві сторони, якщо господарським судом відхилено частину пропозицій кожної із сторін; у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Судовий збір, від сплати якого позивач у встановленому порядку звільнений, стягується з відповідача в доход бюджету пропорційно розміру задоволених вимог, якщо відповідач не звільнений від сплати судового збору.

Стороні, на користь якої відбулося рішення, господарський суд відшкодовує мито за рахунок другої сторони і в тому разі, коли друга сторона звільнена від сплати судового збору.

Суми, які підлягають сплаті за проведення судової експертизи, послуги перекладача, адвоката та інші витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: при задоволенні позову - на відповідача; при відмові в позові - на позивача; при частковому задоволенні позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Оскільки при зверненні до суду прокурора судовий збір за подання позовної заяви не сплачується, розподіл господарських витрат, у даному випадку, стягнення до Державного бюджету України судового збору, здійснюється за результатами вирішення спору. При цьому, судом враховується наступне.

У відповідності до ч.3 ст.6 Закону України "Про судовий збір", за подання позовної заяви, що має одночасно майновий і немайновий характер, судовий збір сплачується за ставками, встановленими для позовних заяв майнового та немайнового характеру.

Згідно роз'яснень, наведених у п.2.11 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 21.02.2013р. №7 "Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України", якщо в позовній заяві об'єднано дві або більше вимог немайнового характеру, пов'язаних між собою підставами виникнення або поданими доказами, судовий збір сплачується окремо з кожної з таких вимог.

В цій же постанові пленуму ВГСУ роз'яснено, що судовий збір з позовної заяви про визнання права власності на майно, витребування або повернення майна (в тому числі в зв'язку з вимогами, заснованими на приписах частини п'ятої статті 216, статті 1212 Цивільного кодексу України тощо) визначається з урахуванням вартості спірного майна, тобто як зі спору майнового характеру (п.2.2.1 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 21.02.2013 року №7 "Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України").

Відповідно до позовної заяви предметом позову є стягнення боргу, визнання недійсним договору та повернення земельної ділянки, тобто, одночасно позовна вимога немайнового характеру та дві позовні вимоги майнового характеру (щодо стягнення боргу та повернення земельної ділянки відповідно до вартості, визначеною нормативно-грошовою оцінкою).

Підпунктом 2 п.2 ч.2 ст.4 Закону України "Про судовий збір" передбачено, що за подання до господарського суду позовної заяви немайнового характеру справляється судовий збір у розмірі 1 мінімальної заробітної плати, тобто 1218,00 грн.

Відповідно до пп.3 п.2 ч.2 ст.4 Закону України "Про судовий збір" за подання заяви майнового характеру сплачується судовий збір у розмірі 2 відсотків ціни позову, але не менше 1,5 розміру мінімальної заробітної плати та не більше 60 розмірів мінімальних заробітних плат - 1827,00 грн.

З урахуванням вартості (нормативно-грошової оцінки) земельної ділянки, про зобов'язання повернення якої заявлено позовну вимогу, в даному випадку, розмір судового збору за розгляд зазначеної вимоги становить 1827,00 грн.

Таким чином, з відповідача в доход Державного бюджету України підлягає стягненню загалом 4872,00 грн. (1827,00 грн.+1827,00 грн.+1218,00 грн.) судового збору.

Керуючись ст.ст. 33, 34, 43, 49, 82-85 ГПК України, господарський суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 (10030, АДРЕСА_1, код НОМЕР_1) на користь Комунального підприємства "Агентство з управління майном" Житомирської міської ради (10014, м. Житомир, вул. Щорса,4, код 34788934) 6355,32 грн. боргу, 283,54 грн. пені.

3. Розірвати договір оренди нерухомого майна № 1063 від 21.04.10р. укладений між Комунальним підприємством "Агентство з управління майном" Житомирської міської ради та Фізичною особою - підприємцем ОСОБА_3.

4. Фізичній особі-підприємцю ОСОБА_3 (10030, АДРЕСА_2, код НОМЕР_1) звільнити приміщення загальною площею 30 кв.м, що знаходиться за адресою: м.Житомир, АДРЕСА_3 та приміщення, загальною площею 20 кв.м, що знаходиться за адресою: м.Житомир, АДРЕСА_4, шляхом перечачі їх за актом прийому-передачі орендодавцю - Комунального підприємства "Агентство з управління майном" Житомирської міської ради (10014, м. Житомир, вул. Щорса, 4, код 34788934) та балансоутримувачу - Комунальному підприємству "Виробниче житлове ремонтно-експлуатаційне підприємство № 10" (м.Житомир, вул. Вітрука, 42/7, код 13567330).

5. Стягнути з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 (10030, АДРЕСА_1, код НОМЕР_1) в доход Державного бюджету України (доходний рахунок 31214206783002, МФО 811039, банк одержувача ГУДКСУ у Житомирській області, одержувач УДКСУ у м. Житомирі (м. Житомир), 22030001, код ЄДРПОУ суду 03499916, код одержувача 38035726, код судового збору 0349916) 4872 (чотири тисячі вісімсот сімдесят дві) грн. 00 коп.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Апеляційна скарга подається на рішення місцевого господарського суду протягом десяти днів з дня його оголошення. У разі якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення, зазначений строк обчислюється з дня підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84 Господарського процесуального кодексу України.

Повне рішення складено: 29.12.14

Суддя Маріщенко Л.О.

Друк: Біленька Ю.П.

1 - у справу, 2-4 - позивачу-1, відповідачу, третій особі (рек. з повід).