Ухвала суду № 42052356, 10.12.2014, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

У Х В А Л А

Справа № 910/292/14 10.12.14За заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "А Логістик" (код ЄДРПОУ 31112217)

про банкрутство

Суддя Івченко А.М.

Представники:

від заявникане з'явився;від боржникане з'явився;від ТОВ "СНВК "Юпітер" присутнійВойчук В.А. Баліцький І.В.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ :

Товариство з обмеженою відповідальністю "А Логістик" звернулося до Господарського суду міста Києва із заявою про порушення справи про власне банкрутство на підставі ст. 95 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 15.01.2014 р. № 910/292/14 заяву про порушення справи про банкрутство прийнято до розгляду, підготовче засідання призначено на 29.01.2014 р., зобов'язано арбітражного керуючого Новосельцева В.П. (свідоцтво про право на здійснення діяльності арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора) від 14.03.2013 року № 478), визначеного автоматизованою системою з відбору кандидатів на призначення арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора) у справах про банкрутство, у строк до 28.01.2014 р. надати до суду заяву про його участь у справі про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "А Логістик".

Ухвалою суду від 29.01.2014 р. підготовче засідання було відкладено на 17.02.2014 р.

Ухвалою суду від 17.02.2014 р. порушено провадження у справі № 910/292/14 про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "А Логістик", введено мораторій на задоволення вимог кредиторів, розгляд справи призначено на 24.02.2014 р., заборонено посадовим особам боржника приймати рішення щодо ліквідації, реорганізації боржника, а також відчужувати основні засоби.

Постановою Господарського суду міста Києва від 03.03.2014 р., залишеною без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 14.04.2014 р., Товариство з обмеженою відповідальністю "А Логістик" визнано банкрутом, відкрито щодо нього ліквідаційну процедуру, ліквідатором банкрута призначено арбітражного керуючого Новосельцева В.П. тощо.

05.03.2014 р. на офіційному веб-сайті Вищого господарського суду України в мережі Інтернет було опубліковано повідомлення про визнання Товариства з обмеженою відповідальністю "А Логістик" банкрутом і відкриття щодо нього ліквідаційної процедури.

Після публікації вказаного повідомлення до суду надійшло чотири заяви про визнання кредитором боржника від наступних осіб: Кальніцької Валентини Миколаївни на суму 700 000,00 грн., Еволюшен Інвест АГ (Evolution Invest AG) на суму 1 038 887,66 грн., Товариства з обмеженою відповідальністю "Альпіна Імпорт" на суму 57 599,98 грн., Товариства з обмеженою відповідальністю "СНВК "Юпітер" на суму 12 242 058,81 грн.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 12.05.2014 р. вказані заяви були прийняті та призначені до розгляду на 25.06.2014 р.

16.05.2014 р. матеріали справи № 910/292/14 за касаційною скаргою Державної податкової інспекції в Оболонському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві на постанову Київського апеляційного господарського суду від 14.04.2014 у справі № 910/292/14 скеровані до Вищого Господарського суду України.

Постановою Вищого господарського суду України від 18.06.2014 р. касаційна скарга Державної податкової інспекції в Оболонському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві задоволена частково, постанова Київського апеляційного господарського суду від 14.04.2014 р. у справі № 910/292/14 скасована, прийнято нове рішення (ухвалу), яким припинено апеляційне провадження за апеляційною скаргою Державної податкової інспекції в Оболонському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві на постанову Господарського суду міста Києва від 03.03.2014 р. у справі № 910/292/14.

01.07.2014 р. матеріали справи № 910/292/14 за апеляційною скаргою Головного управління Міндоходів у м. Києві на постанову Господарського суду міста Києва від 03.03.2014 р. у справі № 910/292/14 скеровані до Київського апеляційного господарського суду.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 08.07.2014 р. у справі № 910/292/14 відмовлено Головному управлінню Міндоходів у м. Києві в прийнятті апеляційної скарги на постанову Господарського суду міста Києва від 03.03.2014 у справі № 910/292/14.

12.08.2014 р. до суду надійшло клопотання ліквідатора банкрута про визнання Черкаської філії Товарної Біржі «Електронні торги України» учасником провадження у справі про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю «А Логістик».

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 26.08.2014 р. кредиторські заяви Кальніцької Валентини Миколаївни, Еволюшен Інвест АГ (Evolution Invest AG), Товариства з обмеженою відповідальністю «Альпіна Імпорт», Товариства з обмеженою відповідальністю «СНВК «Юпітер», а також клопотання банкрута про визнання Черкаської філії Товарної Біржі «Електронні торги України» учасником провадження у справі про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю «А Логістик» призначено до розгляду на 10.09.2014 р.

Згідно з ухвалою від 10.09.2014 р. розгляд справи відкладено на 06.10.2014 р.

06.10.2014 р. ухвалою суд відмовив арбітражному керуючому Новосельцеву В.П. у задоволенні клопотання про витребування доказів, розгляд справи відклав на 15.10.2014 р.

15.10.2014 р. до суду надійшла скарга голови ліквідаційної комісії Товариства з обмеженою відповідальністю "А Логістик" на дії і бездіяльність ліквідатора Товариства з обмеженою відповідальністю "А Логістик" арбітражного керуючого Новосельцева В.П.

Ухвалами від 15.10.2014 р. та 10.11.2014 р. розгляд заявлених кредиторами грошових вимог відкладався.

10.11.2014 р. судом було отримано заяви про грошові вимоги до боржника від Рахуби Ірини Іванівни на суму 84 868,40 грн. та Малька Андрія Володимировича на суму 103 358,82 грн.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 20.11.2014 р. вказані заяви були прийняті та призначені до розгляду на 10.12.2014 р.

05.12.2014 р. до суду надійшли пояснення ліквідатора щодо вимог кредиторів Рахуби І.І. та Малька А.В.

В судове засідання 10.12.2014 з'явився представник Товариства з обмеженою відповідальністю "СНВК "Юпітер".

Ліквідатор банкрута та представники решти осіб, які заявили грошові вимоги до боржника, в засідання суду не прибули, хоча належним чином були повідомлені про дату та час судового засідання у справі.

Зважаючи на наявність усіх необхідних доказів в матеріалах справи та з метою уникнення подальшого затягування судового розгляду кредиторських вимог у справі № 910/292/13, суд вважає за можливе розглянути по суті грошові вимоги кредиторів в цьому судовому засіданні.

Відповідно до п. 3 ст. 95 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» (надалі - Закон) кредитори мають право заявити свої вимоги до боржника, який ліквідується, у місячний строк з дня офіційного оприлюднення повідомлення про визнання боржника, який ліквідується, банкрутом, на офіційному веб-сайті Вищого господарського суду України в мережі Інтернет.

Зазначений строк є граничним і поновленню не підлягає.

Особи, вимоги яких заявлені після закінчення строку, встановленого для їх подання, або не заявлені взагалі, не є конкурсними кредиторами, а їх вимоги погашаються в шосту чергу.

Як слідує з матеріалів справи, офіційне оприлюднення повідомлення про визнання Товариства з обмеженою відповідальністю "А Логістик" банкрутом і відкриття щодо нього ліквідаційної процедури було опубліковано 05.03.2014 р. на офіційному веб-сайті Вищого господарського суду України в мережі Інтернет.

Після публікації вказаного повідомлення до суду надійшло шість заяв з грошовими вимогами до боржника.

Розгляд грошових вимог кредиторів в ліквідаційній процедурі здійснюється господарським судом в тому ж порядку, що і грошових вимог, заявлених на підставі статті 23 Закону. За результатами розгляду грошових вимог кредиторів господарським судом затверджується реєстр вимог кредиторів (п. 36.7 Інформаційного листа Вищого господарського суду України від 28.03.2013 р. № 01-06/606/2013 «Про Закон України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом»).

Відповідно до ч. 6 ст. 23 Закону за наслідками розгляду кредиторів господарський суд ухвалою визнає чи відхиляє (повністю або частково) вимоги таких кредиторів.

У ст. 45 Закону встановлено черговість задоволення вимог кредиторів за рахунок коштів, одержаних від продажу майна банкрута.

Розглянувши у встановленому порядку заявлені до боржника грошові вимоги, детально вивчивши подані докази, з'ясувавши позицію ліквідатора, судом встановлено наступне.

Кальніцька Валентина Миколаївна надіслала до суду заяву про визнання кредитором Товариства з обмеженою відповідальністю "А Логістик" на суму 700 000,00 грн. 04.04.2014 р., а 25.06.2014 р. подала заяву про уточнення грошових вимог до 435 900,00 грн.

Виходячи з поданої заяви, вказані вимоги виникли у зв'язку з невиконанням Товариством з обмеженою відповідальністю "А Логістик" обов'язку з повернення Кальніцькій В.М. поворотної фінансової допомоги за договором № 2 про надання поворотної фінансової допомоги від 07.05.2012 р.

Відповідно до п. 1.1 вказаного договору Кальніцька В.М. (учасник) надає Товариству з обмеженою відповідальністю «А Логістик» (підприємство) поворотну фінансову допомогу, а підприємство зобов'язується повернути надані грошові кошти в порядку та на умовах, передбачених даним договором.

Пунктом 2.1 договору встановлено суму поворотної фінансової допомоги у розмірі 700 000,00 грн.

Поротна фінансова допомога підлягає поверненню до закінчення дії цього договору (п. 3.1 договору). Даний договір вступає в силу з моменту його підписання та діє протягом 30 календарних місяців (п. 8.1 договору).

Відповідно до ч. 1 ст. 38 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» з дня прийняття господарським судом постанови про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури строк виконання всіх грошових зобов'язань банкрута вважається таким, що настав.

Враховуючи винесення судом постанови про визнання Товариства з обмеженою відповідальністю «А Логістик» банкрутом та відкриття щодо нього ліквідаційної процедури 03.03.2014 р., строк виконання грошових зобов'язань банкрута вважається таким, що настав 03.03.2014 р.

Згідно зі статтею 629 Цивільного кодексу України, договір є обов'язковим до виконання сторонами.

Відповідно до ч.1 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

В обґрунтування своїх вимог кредитором було подано до суду копію договору № 2 про надання поворотної фінансової допомоги від 07.05.2012 р., банківських виписок та вимогу про повернення коштів.

Отже, вказаними доказами стверджується факт надання кредитором боржнику грошових коштів у розмірі 700 000,00 грн., з яких 264 100,00 грн. останнім було повернуто згідно з умовами договору.

Ліквідатором визнано вимоги кредитора у повному обсязі та включено до четвертої черги реєстру вимог кредиторів.

Таким чином, встановивши факт прострочення боржника у відносинах з Кальніцькою В.М., суд визнає вимоги даного кредитора до Товариства з обмеженою відповідальністю «А Логістик» у розмірі 435 900,00 грн. обґрунтованими та такими, що підлягають включенню до четвертої черги реєстру вимог кредиторів.

Поряд з описаною вище заборгованістю, до вимог першої черги відносяться судові витрати кредитора за подання заяви про визнання кредитором у розмірі 1 218,00 грн.

07.04.2014 р. до суду надійшла заява Еволюшен Інвест АГ (Evolution Invest AG) про визнання кредитором Товариства з обмеженою відповідальністю "А Логістик" на суму 68 509,23 Євро, що еквівалентно 1 038 887,66 грн., надіслана поштою 04.04.2014 р.

Як слідує з поданої заяви, 01.11.2012 р. між Еволюшен Інвест АГ (Evolution Invest AG) (продавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю "А Логістик" (покупець) був укладений контракт № 01/11/2012Є, за умовами якого продавець зобов'язується продати, а покупець - придбати товар, специфікація, ціна, кількість, умови поставки та оплати якого, обумовлені умовами даного контракту і додатками до нього.

У вказаному договорі сторони погодили, що покупець зобов'язаний оплатити товар з відстрочкою платежу 60 днів з дати рахунка-фактури.

За твердженнями кредитора, боржник як покупець не сплатив грошові кошти за отриманий товар, незважаючи на вимогу про сплату, у зв'язку з чим у нього утворилась заборгованість у розмірі 38 509,23 Євро.

На виконання умов контракту на підставі специфікацій поставки (додатків № 1 від 07.11.2012 р., № 2 від 09.11.2012 р., № 3 від 29.11.2012 р., № 4 від 19.12.2012 р., № 5 від 15.01.2013 р., № 6 від 29.01.2013 р., № 6А від 29.01.2013 р., № 6В від 21.01.2013 р.) продавець поставив покупцю товар на загальну суму 38 509,23 Євро.

На підтвердження факту поставки товару кредитором подано в матеріали справи копії фактури та вантажних митних декларацій.

Окрім того, 10.10.2012 р. між Товариством з обмеженою відповідальністю «А Логістик» (продавець) та Еволюшен Інвест АГ (Evolution Invest AG) (покупець) був укладений договір купівлі-продажу товарів № СС.ТRD.12.10.015, відповідно до якого продавець зобов'язується передати у власність покупця, а покупець зобов'язується прийняти у свою власність та оплатити товар у кількостях та за ціною (вартістю), що наводяться в даному договорі (п. 1.1 договору).

Відповідно до п. 3.1. договору купівлі-продажу поставка товару у власність покупця здійснюється продавцем протягом 30 календарних днів з дати отримання передоплати.

Як стверджує кредитор, в порушення умов вказаного договору Товариство з обмеженою відповідальністю «А Логістик» поставку товару не здійснило, суму попередньої оплату на вимогу покупця не повернуло.

Поданою в матеріали справи банківською випискою підтверджується, що 15.10.2012 р. покупець здійснив на користь продавця передоплату у розмірі 30 000,00 Євро.

Статтею 527 Цивільного кодексу України визначено, що боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов'язання чи звичаїв ділового обороту.

Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Статтею 663 Цивільного кодексу України встановлено, що продавець зобов'язаний передати товар покупцеві у строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо зміст договору не дає змоги визначити цей строк, - відповідно до положень статті 530 цього кодексу.

Частиною 2 ст. 530 Цивільного кодексу України встановлено, що якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Частиною 2 ст. 693 Цивільного кодексу України встановлено, що якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.

Зважаючи на викладене, дослідивши подані докази, суд визнає доведеним факт прострочення Товариства з обмеженою відповідальністю «А Логістик» (продавець) у відносинах з Еволюшен Інвест АГ (Evolution Invest AG) за контрактом № 01/11/2012Є від 01.11.2012 р. та договором купівлі-продажу товарів № СС.ТRD.12.10.015.

Ліквідатор банкрута грошові вимоги кредитора визнав у повному обсязі та включив їх до четвертої черги реєстру вимог кредиторів.

Таким чином, Еволюшен Інвест АГ (Evolution Invest AG) підлягає визнанню кредитором Товариства з обмеженою відповідальністю «А Логістик» на загальну суму 68 509,23 Євро (38 509,23 Євро + 30 000,00 Євро), що еквівалентно 1 038 887,66 грн., четвертої черги задоволення.

Зважаючи на встановлені судом фактичні обставини справи, заявник підлягає визнанню кредитором боржника на суму 1 038 887,66 грн. з віднесенням до четверної черги задоволення.

Поряд з описаною вище заборгованістю, до вимог першої черги відносяться судові витрати кредитора за подання заяви про визнання кредитором у розмірі 1 218,00 грн.

Товариство з обмеженою відповідальністю «Альпіна Імпорт» звернулося до суду із заявою про визнання кредитором Товариства з обмеженою відповідальністю «А Логістик» на суму 57 599,98 грн.

Як свідчить відбиток штемпеля на конверті поштового відправлення, вказана заява була надіслана до суду 07.04.2014 р., тобто з пропуском встановленого Законом місячного строку з дня офіційного оприлюднення повідомлення про визнання боржника, який ліквідується, банкрутом, що закінчився 06.04.2014 р.

Відповідно до поданої заяви, заявлені вимоги виникли через невиконання боржником грошових зобов'язань за договором № PIUZ 018.11 про надання інформаційно-консультаційних послуг від 17.11.2011 р., укладеним між Товариством з обмеженою відповідальністю «А Логістик» (замовник) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Пілатус Імпорт» (виконавець), який надалі змінив найменування на Товариство з обмеженою відповідальністю «Альпіна Імпорт».

За умовами вказаного договору, виконавець зобов'язався надати замовнику інформаційно-консультаційні послуги, а замовник зобов'язався прийняти надані послуги та оплатити їх своєчасно і в повному обсязі.

Як вбачається із матеріалів поданої заяви, виконавцем було належним чином виконано свої обов'язки за договором, що підтверджується актом виконаних робіт № 58 від 31.08.2012 р. на суму 28 073,98 грн. та видатковою накладною № 64 від 30.09.2012 р. на суму 29 526,00 грн.

Проте, всупереч умовам договору боржником заборгованість сплачена не була.

Згідно зі статтею 629 Цивільного кодексу України, договір є обов'язковим до виконання сторонами.

Відповідно до ч.1 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Враховуючи те, що наявні у заяві матеріали свідчать про обґрунтованість вимог заявника, суд вважає, що вимоги стосовно визнання кредитором боржника у розмірі 57 599,98 грн. обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Ліквідатором визнано вимоги кредитора у повному обсязі та включено до четвертої черги реєстру вимог кредиторів.

Зважаючи на встановлені судом фактичні обставини справи, Товариство з обмеженою відповідальністю «Альпіна Імпорт» підлягає визнанню кредитором боржника з вимогами на суму 57 599,98 грн., які погашатимуться в шосту чергу у зв'язку з пропуском строку, встановленого для заявлення конкурсних вимог згідно з ч. 3 ст. 95 Закону.

Поряд з описаною вище заборгованістю, до складу вимог кредитора відносяться також його судові витрати за подання заяви про визнання кредитором у розмірі 1 218,00 грн.

04.05.2014 р. Товариство з обмеженою відповідальністю «СНВК «Юпітер» направило до суду заяву про визнання кредитором Товариства з обмеженою відповідальністю «А Логістик» на суму 12 242 058,81 грн.

19.06.2014 р. Товариство з обмеженою відповідальністю «СНВК «Юпітер» подало до суду уточнення до указаної заяви, зменшивши суму заявлених вимог до 17 995 258,81 грн.

Згідно з поданою заявою і приєднаними до неї документами, заявлені грошові вимоги становлять собою заборгованість боржника із здійснення платежів за договором оренди № АLUP 009.10 від 01.08.2010 р.

Так, 01.08.2010 р. між Товариством з обмеженою відповідальністю «СНВК «Юпітер» (орендодавець) та Товариство з обмеженою відповідальністю «Асстра-Логістик» (орендар), правонаступником якого є Товариство з обмеженою відповідальністю «А Логістик», був укладений договір оренди № АLUP 009.10 з додатковим угодами до нього, за умовами якого орендодавець зобов'язався передати орендарю за плату та на строк оренди для здійснення господарської діяльності нерухоме майно (приміщення), а саме: приміщення №№ 1, 2, 3, 4, 5, 6, 7, 10, 11, 12, 13, 14, 15, 16, 17, 20, 21, 22, 23, 24, 25, 26, 27, 28, 30, 31, 32, 33, 34, 36, 37, 38, 39, 40, 41, 42, 43, 44, 45, 46, 47, 48,49, 50, 51, 52, 53, 54, перераховані в експлікації і приміщення з літ. В, Г, перераховані в технічному описі, які розташовані за адресою: 08131, Київська обл., Києво-Святошинський район, с. Софіївська Борщагівка, вул. Леніна 114, літери Б, В, Г.

Як підтверджується актом про передачу об'єкту оренди 01.09.2010 р. орендодавець передав, а орендар отримав в орендне користування нерухоме майно (приміщення).

Виходячи з умов даного договору, орендна плата сплачується орендарем авансом не пізніше 20-го числа того місяця, який передує місяцю, за який проводиться оплата на підставі рахунків орендодавця (п. 5.3.2) та комунальні послуги (зокрема, послуги з водопостачання, водовідведення, електропостачання, газ, тощо) на підставі відповідних рахунків, наданих орендодавцем згідно показників лічильників та на підставі переліку комунальних послуг та порядку їх сплати, не пізніше 10 числа місяця, наступного за розрахунковим (п.5.4).

Орендна плата, погоджена сторонами у п.п. 5.1-5.2 договору оренди, у розмірі фіксованої ціни за 1 кв.м. окремо для офісних та складських приміщень, надалі змінювався додатковими угодами № 1 від 30.12.2010 р., № 2 від 22.03.2012 р., № 4 від 18.12.2012 р.

Відповідно до змін, внесених до договору додатковою угодою № 4 від 18.12.2012 р., з травня 2013 року загальна сума місячної орендної плати за складські та офісні приміщення, з урахуванням ПДВ, складає 581 219,27 грн.

За твердженнями Товариства з обмеженою відповідальністю «СНВК «Юпітер», з квітня 2013 року боржник перестав виконувати грошові зобов'язання за договором оренди, у зв'язку з чим у нього утворилась заборгованість зі сплати орендних, комунальних платежів, пені та неустойки згідно з поданими уточненнями у загальному розмірі 17 995 258,81 грн., а саме:

- прострочена заборгованість зі сплати орендної плати за травень 2013 року - 512 066,95 грн.;

- пеня, нарахована на суму простроченої заборгованості із сплати орендної плати за січень - квітень 2013 року - 5 378,12 грн.;

- прострочена заборгованість зі сплати орендної плати за червень 2013 року - квітень 2014 року - 6 392 411,97 грн.;

- пеня у розмірі 24% річних за порушення строків сплати орендної плати за період з 23.06.2013 р. по 31.03.2014 р. - 772 679,70 грн.;

- неустойка в порядку ч.2 ст.785 ЦК України в розмірі подвійної плати в період з 26.06.2013 р. по 31.03.2014 р. - 10 125 740,62 грн.;

- прострочена заборгованість зі сплати комунальних послуг - 176 126,69 грн.

Поряд з викладеним, до суми заявлених грошових вимог кредитор також включає судовий збір у розмірі 2 294,00 грн., стягнутий рішенням Господарського суду міста Києва від 04.12.2013 р. у справі № 910/20048/13, та судовий збір у розмірі 8 560,76 грн., стягнутий постановою Київського апеляційного господарського суду від 14.11.2013 р. у справі № 910/13363/13.

Заслухавши пояснення присутніх в засіданні осіб та дослідивши матеріали справи, суд вважає за належне визнати Товариство з обмеженою відповідальністю «СНВК «Юпітер» кредитором Товариства з обмеженою відповідальністю «А Логістик» на суму 14 384 074,37 грн. (з урахуванням 1 218,00 грн. судового збору у справі про банкрутство у визначеному законодавством розмірі), зважаючи на таке.

Відповідно до ст. 175 Господарського кодексу України майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов'язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов'язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управлена сторона має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку. Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ст. 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певні дії (сплатити гроші), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. При цьому, зобов'язання виникають з підстав, встановлених ст.11 цього Кодексу, у тому числі із договору.

Згідно з вимогами ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу. Одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається.

В свою чергу, порушенням зобов'язання, відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України, є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до п. п. 1, 2 ст. 762 Цивільного кодексу України за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму. Плата за користування майном вноситься щомісячно, якщо інше не встановлено договором.

Як слідує з матеріалів справи, постановою Київського апеляційного господарського суду від 14.11.2013 р. у справі № 910/13363/13 було встановлено неналежне виконання зобов'язань по сплаті орендної плати Товариством з обмеженою відповідальністю «А Логістик» перед Товариством з обмеженою відповідальністю «СНВК «Юпітер», у зв'язку з чим позовні вимоги задоволено частково шляхом стягнення з боржника на користь кредитора 422 659,71 грн. заборгованості по орендній платі за травень 2013 року, 5 378,12 грн. пені за січень - квітень 2013 року, 8 560,76 грн. судового збору.

Таким чином, заявлені кредитором грошові вимоги частково підтверджені вказаним процесуальним документом, тому повторне встановлення обставин прострочення боржника за указаний у рішенні період не потрібно.

Враховуючи встановлені судом у позовному провадженні обставини, грошові вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «СНВК «Юпітер» зі сплати орендної плати за травень 2013 року на суму 512 066,95 грн. підлягають визнанню частково у розмірі 422 659,71 грн., сума пені, нарахована на суму простроченої заборгованості із сплати орендної плати за січень - квітень 2013 року у розмірі 5 378,12 грн. - у повному обсязі, а також 8 560,76 грн. судового збору.

Поряд з викладеним, посилаючись на неповернення боржником орендованих приміщень їх орендодавцю та не підписанням відповідного акта, Товариство з обмеженою відповідальністю «СНВК «Юпітер» включає до обсягу грошових вимог до боржника заборгованість зі сплати орендної плати за користування приміщеннями в період за червень 2013 року по квітень 2014 року, що з розрахунку 581 219,27 грн. за місяць, становить загалом 6 392 411,97 грн.

Суд приймає до уваги також рішення Господарського суду міста Києва від 04.12.2013 р. у справі № 910/20048/13, залишене без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 24.02.2014 р., яким зобов'язано виселити Товариство з обмеженою відповідальністю "А Логістик" із зайнятих нежитлових офісних, складських, побутових та технічних приміщень, що належать Товариству з обмеженою відповідальністю "СНВК "Юпітер" і знаходяться за адресою: вул. Леніна, 114, с. Софіївська Борщагівка, Києво-Святошинський р-н , Київська область (приміщення А згідно додатку 1.1 до Договору оренди № ALUP 009.10 від 01.08.2010 та приміщення Б згідно додатку1.2 до Договору оренди № ALUP 009.10 від 01.08.2010), у тому числі, але не обмежуючись, шляхом звільнення даних приміщень від майна Товариства з обмеженою відповідальністю "А Логістик", а також зобов'язано Товариство з обмеженою відповідальністю "А Логістик" повернути Товариству з обмеженою відповідальністю "СНВК "Юпітер" нежитлові офісні, складські, побутові та технічні приміщення, що знаходяться за адресою: вул. Леніна, 114, с. Софіївська Борщагівка, Києво-Святошинський р-н, Київська область (приміщення А згідно додатку 1.1 до Договору оренди № ALUP 009.10 від 01.08.2010 та приміщення Б згідно додатку1.2 до Договору оренди № ALUP 009.10 від 01.08.2010), шляхом забезпечення участі уповноваженого представника Товариства з обмеженою відповідальністю "А Логістик" у комісії по поверненню майна, створеній Товариством з обмеженою відповідальністю "СНВК "Юпітер", та підписання акту повернення.

Факт відсутності акта про повернення приміщень боржником орендодавцю підтверджує ліквідатор банкрута арбітражний керуючий Новосельцев В.П., не заперечуючи проти правомірності її нарахування до 03.03.2014 р., коли було прийнято постанову про визнання боржника банкрутом.

За приписами ч. 1 ст. 38 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" з дня прийняття господарським судом постанови про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури строк виконання всіх грошових зобов'язань банкрута вважається таким, що настав; припиняється нарахування неустойки (штрафу, пені), процентів та інших економічних санкцій за всіма видами заборгованості банкрута.

Дослідивши поданий кредитором розрахунок, судом встановлено, що всупереч вказаним положенням закону, продубльованим у постанові про визнання боржника банкрутом банком безпідставно нараховано заборгованість з орендної плати Товариства з обмеженою відповідальністю «А Логістик» частково після визнання боржника банкрутом, що відбулося 03.03.2014 р.

З огляду на те, що строк виконання грошових зобов'язань банкрута вважається таким, що настав 03.03.2014 р., сума заборгованості зі сплати орендної плати має бути зменшена та за розрахунком суду з червня 2013 року по 02.03.2014 р. (до визнання боржника банкрутом) становить 5 268 471,48 грн.

Крім того, кредитором було також заявлено вимогу про стягнення пені у розмірі 24% річних за прострочення внесення орендних платежів за період з 23.06.2013 р. по 31.03.2014 р, сума якої складає 772 679,70 грн.

Відповідно до ст. 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Згідно зі ст. 231 Господарського кодексу України штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за весь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

Пунктом 13.2. договору передбачено, що у випадку затримки сплати відповідачем орендної плати, останній сплачує позивачу пеню в розмірі 24% річних від несвоєчасно сплаченої суми за кожний день прострочення платежу.

Відповідно до ст. 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань", розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Крім того, п. 5.2. Постанови Пленуму "Про деякі питання практики застосування законодавства про оренду (найм) майна" від 29.05.2013 р. № 12 встановлює, що господарським судам слід мати на увазі, що з огляду на положення частини шостої статті 231, частини другої статті 343 ГК України та статей 1 і 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" яким би способом не визначався в договорі оренди (найму) розмір пені за прострочення платежу за відповідним зобов'язанням, стягнуто може бути лише пеню, сума якої не перевищує ту, що обчислена з урахуванням подвійної облікової ставки Національного банку України.

Таким чином, положення договору в частині встановлення процентної ставки в розмір 24% річних суперечить чинному законодавству, наведені норми якого визначають, що судом може бути стягнута пеня, сума якої не перевищує ту, що обчислена з урахуванням подвійної облікової ставки Національного банку України.

Відповідно до ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Зробивши власний розрахунок суми пені за прострочення внесення орендної плати за період травень 2013 року - 02.03.2014 р. (до дня винесення постанови про визнання боржника банкрутом), з урахуванням подвійної облікової ставки Національного банку України, за шість місяців прострочення боржника, суд дійшов висновку, що задоволенню підлягає сума пені у розмірі 287 299,80 грн.

Стосовно неустойки передбаченої ч. 2 ст. 785 Цивільного кодексу України в розмірі подвійної плати, визначеної договором оренди за період з 26.06.2013 р. по 31.03.2014 р. включно в сумі 1 0125 740,62 грн., суд зазначає наступне.

Відповідно до ст.785 Цивільного кодексу України у разі припинення договору найму наймач зобов'язаний негайно повернути наймодавцеві річ у стані, в якому вона була одержана, з урахуванням нормального зносу, або у стані, який було обумовлено в договорі.

Якщо наймач не виконує обов'язку щодо повернення речі, наймодавець має право вимагати від наймача сплати неустойки у розмірі подвійної плати за користування річчю за час прострочення.

Відповідно до постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 29.05.2013 р. № 10 "Про деякі питання практики застосування позовної давності у вирішенні господарських спорів" частиною другою статті 785 ЦК України передбачено право наймодавця вимагати від наймача сплати неустойки в разі невиконання останнім обов'язку щодо повернення речі. Початок перебігу позовної давності за відповідною вимогою визначається за загальним правилом частини першої статті 261 названого Кодексу (з дня, наступного за тим днем, коли мало бути виконано зобов'язання щодо повернення речі), а не згідно з положенням частини другої статті 786 ЦК України (з моменту повернення речі наймачем), оскільки це положення стосується вимог, зазначених у частині першій тієї ж статті 786 ЦК України, а не вимоги про стягнення згаданої неустойки; у Рішенні Конституційного Суду України від 03.07.2012 N 14-рп/2012 зі справи N 1-20/2012 також зазначено, що положення статті 786 ЦК України щодо початку перебігу позовної давності в один рік застосовується до вимог наймодавця про відшкодування збитків у зв'язку з пошкодженням речі, яка була передана у користування наймачеві, та вимог наймача про відшкодування витрат на поліпшення речі і не поширюється на інші вимоги наймача та наймодавця, які випливають з договору найму (оренди).

Водночас господарським судам необхідно мати на увазі, що відповідна неустойка є самостійним заходом майнової відповідальності у сфері орендних правовідносин, що визначається законодавцем як подвійна плата за користування річчю за час прострочення, і тому щодо неї застосовується загальна, а не спеціальна позовна давність.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 24.02.2014 р. у справі № 910/20048/13 встановлено, що договір оренди від 01.08.2010 р. № АLUR 009.10 є припиненим з 31.07.2013 р. у зв'язку з закінченням строку, на який його було укладено.

Враховуючи зазначене, задоволенню підлягає сума неустойки передбачена ч. 2 ст. 785 Цивільного кодексу України в розмірі подвійної плати, визначеної договором оренди за період з 01.08.2013 р. по 02.03.2014 р. в сумі 8 212 065,81 грн.

Поряд з викладеним вище кредитором заявлено до боржника вимоги по сплаті комунальних послуг відповідно до п. 5.4 договору у загальному розмірі 176 126,69 грн., які підлягають визнанню у повному обсязі.

Окрім того, задоволенню також підлягає судовий збір відповідно до рішення Господарського суду міста Києва від 04.12.2013 р. у справі № 910/20048/13 в сумі 2 294,00 грн.

Зважаючи на встановлені судом фактичні обставини справи, суд вважає обґрунтованими та підтвердженими належними доказами вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "СНВК "Юпітер" на загальну суму 14 381 856,37 грн., з яких 422 659,71 грн. - прострочена заборгованість зі сплати орендної плати за травень 2013 року, 5 378,12 грн. - пеня, нарахована на суму простроченої заборгованості із сплати орендної плати за січень - квітень 2013 року; 5 268 471,48 грн. - прострочена заборгованість зі сплати орендної плати за червень 2013 року - 02.03.2014 р.; 287 299,80 грн. - пеня за прострочення внесення орендної плати за період травень 2013 року - 02.03.2014 р.; 8 212 065,81 грн. - неустойка в порядку ч.2 ст.785 ЦК України в розмірі подвійної плати в період з 01.08.2013 р. по 02.03.2014 р.; 176 126,69 грн. - прострочена заборгованість зі сплати комунальних послуг, 10 854,76 грн. - судовий збір у позовному провадженні.

Відповідно інша частина заявлених кредитором вимог визнається судом необґрунтованою та відхиляється.

Поряд з описаною вище заборгованістю, до складу вимог кредитора відносяться також його судові витрати за подання заяви про визнання кредитором у розмірі 1 218,00 грн.

Ліквідатором визнано вимоги кредитора у повному обсязі та включено до четвертої черги реєстру вимог кредиторів.

Проте, суд не погоджується з визначеною ліквідатором черговістю задоволення вимог кредитора, оскільки той пропустив встановлений ч. 3 ст. 95 Закону місячний строк для заявлення конкурсних вимог з дня офіційного оприлюднення повідомлення про визнання боржника, який ліквідується, банкрутом, оскільки направив до суду заяву після його закінчення (06.04.2014 р.) у травні 2014 року, тому Товариство з обмеженою відповідальністю "СНВК "Юпітер" підлягає визнанню кредитором боржника з вимогами на суму 14 384 074,37 грн., які погашатимуться в шосту чергу.

Поряд з описаним вище, з огляду на встановлену в засіданні відсутність можливості для розгляду по суті заявлених грошових вимог Малька А.В. та Рахуби І.І. за браком усіх необхідних для цього доказів, вирішення питання щодо визнання їх кредиторами банкрута підлягає відкладенню відповідно до ст. 77 Господарського процесуального кодексу України.

Враховуючи вищезазначене та керуючись ст. ст. 23, 95 Законом України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», ст. ст. 77, 86 Господарського процесуального кодексу України, суд -

УХВАЛИВ:

1. Визнати конкурсними кредиторами Товариства з обмеженою відповідальністю "А Логістик":

1.1. Кальніцьку Валентину Миколаївну на суму 437 118,00 грн. (1 218,00 грн. - перша черга, 435 900,00 грн. - четверта черга);

1.2. Еволюшен Інвест АГ (Evolution Invest AG) на суму 1 040 105,66 грн. (1 218,00 грн. - перша черга, 1 038 887,66 грн. - четверта черга).

2. Визнати кредиторами Товариства з обмеженою відповідальністю "А Логістик" з вимогами, що погашатимуться у шосту чергу:

2.1. Товариство з обмеженою відповідальністю «Альпіна Імпорт» на суму 58 817,98 грн.;

2.2. Товариство з обмеженою відповідальністю «СНВК «Юпітер» на суму 14 384 074,37 грн.

3. Відхилити грошові вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «СНВК «Юпітер» на суму 3 611 184,44 грн.

4. Відкласти розгляд кредиторських заяв Малька Андрія Володимировича та Рахуби Ірини Іванівни у справі № 910/292/14 на 18.02.15 о 10:00 у приміщенні Господарського суду міста Києва за адресою: м. Київ, вул. Богдана Хмельницького, 44-В, зал судових засідань № 16.

5. Зобов'язати Малька А.В. надати суду копію паспорту, довідки про присвоєння ідентифікаційного номеру (реєстраційний номер облікової картки платника податків), розрахунок заявленої суми кредиторської заборгованості, докази на підтвердження факту прострочення боржника, індивідуальні відомості про застраховану особу (форма ОК-5), отримані від органу Пенсійного фонду України, на обліку якого перебуває громадянин.

6. Зобов'язати Рахубу І.І. надати суду копію паспорту, довідки про присвоєння ідентифікаційного номеру (реєстраційний номер облікової картки платника податків), розрахунок заявленої суми кредиторської заборгованості, докази на підтвердження факту прострочення боржника, індивідуальні відомості про застраховану особу (форма ОК-5), отримані від органу Пенсійного фонду України, на обліку якого перебуває громадянин.

7. Попередити сторін про відповідальність за ухилення від вчинення дій, покладених господарським судом на сторону, передбачену п. 5 ст. 83 ГПК України, про можливість розгляду справи відповідно до положень ст. 75 ГПК України за наявними у ній матеріалами, а також позивача - про зміст норм п. 5 ч. 1 ст. 81 ГПК України. Звернути увагу сторін на обмеженість процесуального строку вирішення спору та обов'язковість судового рішення, яким є дана ухвала.

Суддя А.М.Івченко