Ухвала суду № 42052181, 23.12.2014, Апеляційний суд Чернігівської області

Справа № 732/1749/14 Провадження № 22-ц/795/2502/2014 Категорія - цивільнаГоловуючий у I інстанції -Карпинська Н. М. Доповідач - Острянський В. І.

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

23 грудня 2014 року м.ЧернігівАПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЧЕРНІГІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ у складі:

головуючого - суддіОстрянського В.І., суддів:Бечка Є.М., Горобець Т.В., при секретарі:Мартиновій А.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8 на ухвалу Городнянського районного суду Чернігівської області від 17 листопада 2014 року в справі за заявою ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8 про встановлення факту, що має юридичне значення,

заінтересована особа Городнянська міська рада Городнянського району Чернігівської області,

в с т а н о в и в:

В апеляційній скарзі ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8 просять ухвалу Городнянського районного суду Чернігівської області від 17 листопада 2014 року, якою було залишено без розгляду заяву ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8 про встановлення факту, що має юридичне значення, скасувати та направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Доводи апеляційної скарги зводяться до того, оскаржувана ухвала є необгрунтованою та постановлена з порушенням судом норм процесуального права. Апелянт посилається на те, що заінтересована особа - Городнянська міська рада Чернігівської області листом від 10.11.2014 року просила Городнянський районний суд розглянути заяву апелянтів у її відсутність, щодо підтримки заявлених заявниками вимог, чи заперечень проти них, у листі міськради нічого не зазначено. У зв»язку з чим, апелянти вважають, що судом першої інстанції не було встановлено чи є спір про право. Апелянти наголошують, що згідно з ч.6 ст.235 ЦПК України, суд залишає без розгляду подану в порядку окремого провадження заяву лише у випадках, якщо під час розгляду справи виникає спір про право, який вирішується в порядку позовного провадження. Апелянти вважають, що таким чином суд порушив норми процесуального права.

Вислухавши суддю - доповідача, дослідивши матеріали справи та обговоривши доводи апеляційної скарги, апеляційний суд вважає, що скарга підлягає відхиленню, виходячи з наступного.

Постановляючи ухвалу від 17 листопада 2014 року про залишення заяви ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8 про встановлення факту, що має юридичне значення без розгляду, суд дійшов висновку, що з заяви про встановлення факту, що має юридичне значення вбачається спір про право і суд не вправі постановлювати рішення у справі окремого провадження, яким заявники мають підтвердити в наступному своє право на жиле приміщення.

З таким висновком місцевого суду погоджується суд апеляційної інстанції, оскільки він відповідає нормам процесуального права.

Апеляційним судом по справі встановлено, що у серпні 2014 року ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8 звернулися до нотаріуса за консультацією щодо відчуження належної їм квартири АДРЕСА_1, яка належить заявникам на підставі свідоцтва про право власності на житло, виданого 13 травня 1993 року Городнянською міською радою Чернігівської області, на підстві розпорядження від 21 травня 1993 року №58. Під час огляду представлених заявниками документів нотаріус встановила, що вищезазначене свідоцтво про право власності на житло не відповідає вимогам законодавства, а саме: свідоцтво видане 13 травня 1993 року, а розпорядження, на підставі якого воно видано, датовано 21 травня 1993 року, тобто свідоцтво видано раніше, чим прийнято документ на підставі якого воно видано, окрім цього, у свідоцтві не вказано в яких долях власникам житла належить квартира. Рішенням виконкому міської ради від 24 вересня 2014 року №134 ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8 було відмовлено у видачі повторного свідоцтва про право власності на житло та рекомендовано звернутися до суду з заявою про встановлення факту, що має юридичне значення, а саме належності правовстановлюючого документу - свідоцтва про право власності на житло, яке було видано з помилками.

Як вбачається з вищезазначеного між ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8 та Городнянською міською радою Чернігівської області існує спір про право, а саме підтвердження права на жиле приміщення, і тому висновок суду першої інстанції є законним та обгрунтованим.

Відповідно до ч.4 ст.256 ЦПК України суддя відмовляє у відкритті провадження у справі, якщо з заяви про встановлення факту, що має юридичне значення, вбачається спір про право, а якщо спір про право буде виявлений під час розгляду справи - залишає заяву без розгляду.

Враховуючи вищезазначене, апеляційний суд приходить до висновку, що ухвала суду першої інстанції є законною і обгрунтованою, постановленою з дотриманням норм процесуального права, а доводи апеляційної скарги є такими, що грунтуються на хибному розумінні норм процесуального закону, які регулюють спірні правовідносини. Тому є необгрунтованими і не дають підстав для її скасування.

Керуючись ст.ст. 303, 307, 312 п.1 ч.1, 313-315, 317, 319 ЦПК України апеляційний суд,

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8 - відхилити.

Ухвалу Городнянського районного суду Чернігівської області від 17 листопада 2014 року - залишити без змін.

Ухвала суду набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.

Головуючий:Судді: