Ухвала суду № 42052089, 18.12.2014, Апеляційний суд Чернігівської області

Справа № 742/4347/14 Провадження № 22-ц/795/2358/2014 Головуючий у I інстанції -Білокур В. І. Доповідач - Позігун М. І.Категорія - цивільна

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

18 грудня 2014 року м. ЧернігівАПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЧЕРНІГІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ у складі:

головуючого-судді: Позігуна М.І.

суддів: Губар В.С., Мамонової О.Є.

при секретарі: Поклад Д.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Прилуцького міськрайонного суду Чернігівської області від 23 жовтня 2014 року у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про відшкодування шкоди та зустрічним позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про відшкодування шкоди,

В С Т А Н О В И В:

Рішенням Прилуцького міськрайонного суду Чернігівської області від 23 жовтня 2014 року стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 1568 грн. 22 коп. матеріальної шкоди та 1803 грн. 60 коп. судових витрат, а всього 3 371 грн. 82 коп; стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 1925 грн. 23 коп. матеріальної шкоди та 2 253 грн. 60 коп. судових витрат, а всього 4 178 грн. 83 коп.; шляхом взаємозаліку стягнутих сум, остаточно стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 807 грн. 01 коп. заподіяної шкоди.

В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить скасувати зазначене рішення суду в частині стягнення з нього на користь ОСОБА_2 4 178 грн. 83 коп. та в частині не стягнення на його користь витрат на автотоварознавче дослідження в сумі 550 грн.; ухвалити нове рішення в цій частині, яким стягнути з ОСОБА_2 на його користь 550 грн. витрат на проведення автотоварознавчого дослідження та відмовити ОСОБА_2 в задоволенні його позовних вимог. Незаконність рішення суду в оскаржуваній частині апелянт обґрунтовує його ухвалення судом з порушенням норм матеріального і процесуального права, оскільки судом не враховано, що згідно матеріалів справи пошкодження ним автомобіля ОСОБА_2 мало місце при вчиненні дій, направлених на самозахист від протиправних дій останнього. Відповідно ж до положень ст. 1169 ЦК України шкода, завдана особою при здійсненні нею права на самозахист від протиправних посягань, не відшкодовується.

ОСОБА_1 посилається, що ухвалюючи рішення про відмову в стягненні на його користь 550 грн. витрат за проведення автотоварознавчого дослідження, судом не було враховано, що таке дослідження було здійснено з метою визначення розміру матеріальної шкоди, завданої йому пошкодженням належного йому мопеда з вини ОСОБА_2, що є збитками в розумінні ст. 22 ЦК України.

Сторони та їх представники в судове засідання не з'явились. Сторони в силу положень ч.5 ст.76 ЦПК України належним чином повідомлені, оскільки вручення судової повістки представникові особи, яка бере участь у справі, вважається врученням повістки і цій особі.

Заслухавши доповідача, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, суд приходить до слідуючого висновку.

Судом встановлено, що 12.07.2014 року біля господарства ОСОБА_1 по АДРЕСА_1 між ним та ОСОБА_2 в присутності їх дружин при з'ясуванні стосунків виник конфлікт, під час якого кожним із них було пошкоджено транспортний засіб іншого, а саме: автомобіль марки „Опель Віваро", д.н.з. НОМЕР_1, який належить ОСОБА_2, та мопед марки „Альфа", д.н.з. НОМЕР_2, що належить ОСОБА_1

Покладаючи матеріальну відповідальність на кожну із сторін за завдану нею матеріальну шкоду іншій стороні, суд виходив із факту умисного завдання шкоди кожним із них.

Такий висновок суду ґрунтується на матеріалах справи, яким судом дано оцінку доказів з дотриманням положень ст. 212 ЦПК України з врахуванням інформації, зафіксованої на оптичному диску з відеореєстратора (а.с.42), в частині обставин пошкодження ОСОБА_1 автомобіля „Опель Віваро", належного ОСОБА_2 Зазначеними доказами спростовуються доводи ОСОБА_1 про завдання ним шкоди при здійсненні права на самозахист, оскільки ним було кинуто предмет, піднятий на дорозі, на автомобіль ОСОБА_2 В цей проміжок часу мопед ОСОБА_1 пошкоджено не було, що свідчить про вторинність дій ОСОБА_2, направлених на пошкодження майна ОСОБА_1 За таких обставин, пошкодження апелянтом автомобіля „Опель Віваро" не є діями, які б давали підстави для звільнення його від матеріальної відповідальності з підстав, передбачених ст. 1169 ЦК України.

З врахуванням викладеного, відсутність на диску інформації щодо пошкодження ОСОБА_2 мопеда ОСОБА_1 не впливають на обґрунтованість рішення суду в оскаржуванній частині.

Не може бути підставою для скасування рішення суду і посилання апелянта на завдання шкоди в стані сильного душевного хвилювання, оскільки зазначена обставина діючим законодавством не визначена підставою для звільнення особи від цивільно-правової відповідальності по відшкодуванню матеріальної шкоди.

За викладених обставин, доводи апеляційної скарги в цій частині не дають підстав для її задоволення.

Не знаходить апеляційний суд і підстав для задоволення апеляційної скарги в частині не стягнення судом на користь апелянта 550 грн. за проведення автотоварознавчого дослідження, виходячи з наступного.

Відповідно до ст. 79 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи, до яких, зокрема, відносяться і витрати, пов'язані з проведенням судових експертиз та вчиненням інших дій, необхідних для розгляду справи. Згідно ст. 87 ЦПК витрати, пов'язані з вчиненням інших дій, необхідних для розгляду справи, несе сторона, яка заявила клопотання про вчинення цих дій. Виходячи з аналізу зазначених норм процесуального права, до судових витрат відносяться витрати за вчинення дій, необхідних для розгляду справи, після відкриття провадження у справі, оскільки такі дії проводяться за клопотанням сторони у справі. Згідно ж матеріалів справи висновок спеціаліста щодо матеріального збитку, пов'язаного з пошкодженням мопеда, було зроблено ще до звернення ОСОБА_1 до суду з позовом, а тому понесені ним витрати на проведення дослідження спеціалістом не є судовими витратами в розумінні статей 79, 87 ЦПК України. В зв'язку з викладеним, суд першої інстанції обгрунтовано відмовив в їх стягненні.

Посилання апелянта, що зазначені витрати є збитками в розумінні положень ст. 22 ЦК України, оскільки проведення експертного дослідження було пов'язано з необхідністю визначення матеріальної шкоди для звернення до суду з позовом, не можуть бути підставою для скасування рішення суду, враховуючи, що в позовній заяві ОСОБА_1 не заявлялися вимоги про відшкодування збитків, понесених на визначення вартості матеріальної шкоди, які він просив суд стягнути як судові витрати по справі.

Виходячи з положень статей 11, 303 ЦПК України, апеляційний суд не має право ухвалювати рішення щодо вимог, які не були предметом вирішення судом першої інстанції, а саме про стягнення витрат за проведення експертного дослідження, про стягнення яких заявлялася вимога як про стягнення судових витрат, а не як збитків, які носять різну правову природу, і відповідно для стягнення яких передбачено різний порядок їх відшкодування.

Керуючись ст. 303, 307, 308, 313-315, 317, 319 ЦПК України, апеляційний суд, -

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 відхилити.

Рішення Прилуцького міськрайонного суду Чернігівської області від 23 жовтня 2014 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, може бути оскаржена до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ в касаційному порядку протягом двадцяти днів.

Головуючий:Судді: