Рішення № 42051603, 17.12.2014, Прилуцький міськрайонний суд Чернігівської області

Провадження № 2/742/1875/14

Єдиний унікальний № 742/5353/14

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 грудня 2014 року Прилуцький міськрайонний суд Чернігівської області у складі:

головуючого-судді Циганка М.О.,

при секретарі Чміль С.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «БУ-1 Прилуки» про стягнення заборгованості по заробітній платі, грошової компенсації за невикористану щорічну відпустку, вихідної допомоги та середнього заробітку за час затримки розрахунку,-

встановив:

Позивачка звернулася до суду з позовом до ТОВ «БУ-1 Прилуки» про стягнення заборгованості по заробітній платі, грошової компенсації за невикористану щорічну відпустку, вихідної допомоги та середнього заробітку за час затримки розрахунку. Свої позовні вимоги мотивує тим, що 03 листопада 2014 року позивачка була звільнена з посади старшого економіста наказом ТОВ «БУ-1 Прилуки» №100 від 03 листопада 2014 року на підставі п. 1 ст. 40 КЗпП України, у зв»язку із скороченням штату працівників. Проте, при звільненні позивачки, відповідач не виплатив їй заборгованість по заробітній платі, грошової компенсації за невикористану щорічну відпустку та вихідної допомоги при звільненні, що в загальному розмірі становить 9 891 грн. 50 коп. Незважаючи на неодноразові звернення до відповідача про повний розрахунок, кошти позивачці на момент предявлення позову не виплачені. В звязку із затримкою відповідачем розрахунку при звільненні, позивачка і просить суд відповідно до вимог ст. ст. 116, 117 КЗпП України стягнути з відповідача заборгованість по заробітній платі, грошової компенсації за невикористану щорічну відпустку, вихідної допомоги та середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні за весь період затримки розрахунку.

Позивачка у судове засідання не зявилася, проте завчасно до суду надала письмову заяву, в якій позовні вимоги підтримала, просила справу розглядати у її відсутності.

Представник відповідача в судове засідання також не зявився, проте завчасно до суду надав письмову заяву, в якій позовні вимоги ОСОБА_1 визнав, проти задоволення позову не заперечував. Просив справу розглядати у його відсутності.

Відповідно до ч. 2 ст. 197 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності осіб, які беруть участь у справі, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши та оцінивши наявні в справі докази, суд вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав:

згідно з копією трудової книжки серії АТ-ІІ №2326028 вбачається, що ОСОБА_1 06 лютого 2007 року на підставі наказу №18-к від 06 лютого 2007 року була прийнята в ТОВ «БУ-1 Прилуки» економістом по переводу з БУ-1 АТФ «Укргазбуд» (а.с.4-5).

згідно з копією трудової книжки серії АТ-ІІ №2326028 вбачається, що ОСОБА_1 03 листопада 2014 року звільнена з роботи у зв»язку із скороченням штату працівників згідно п.1 ст.40 КЗпП України (а.с.4-5).

У відповідності до довідки ТОВ «БУ-1 Прилуки» від 10 грудня 2014 року №1/423, заборгованість підприємства по заробітній платі перед ОСОБА_1 за червень листопад 2014 року становить 8 822 грн. 77 коп., компенсація за невикористану відпустку 1 515 грн. 78 коп. та вихідна допомога при звільненні 1 345,00 грн. (а. с.14).

Згідно з довідкою, виданою ТОВ «БУ-1 Прилуки» від 10 грудня 2014 року №1/422, вбачається, що середньоденний заробіток ОСОБА_1 становить 59 грн. 73 коп. (а. с.15).

Статтею 47 КЗпП України передбачено, що власник або уповноважений ним орган зобов»язаний в день звільнення видати працівникові належно оформлену трудову книжку і провести з ним розрахунок у строки, зазначені в статті 116 цього Кодексу.

Відповідно до ст. 116 КЗпП України при звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації провадиться в день звільнення. Тобто відповідач повинен був здійснити повний розрахунок із позивачкою 03 листопада 2014 року.

У відповідності до ст. 117 КЗпП України в разі невиплати з вини власника або уповноваженого ним органу належних звільненому працівникові сум у строки, зазначені в статті 116 Кодексу, при відсутності спору про їх розмір підприємство, установа, організація повинні виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку.

Відповідно до п. 2 Постанови КМУ № 100 від 08 лютого 1995 року зі змінами, якою був затверджений Порядок обчислення середньої заробітної плати, середньомісячна заробітна плата обчислюється виходячи з виплат за останні 2 календарні місяці роботи, що передують події, з якою повязана відповідна виплата. Відповідно до п. 8 Постанови нарахування виплат, що обчислюються із середньої заробітної плати за останні два місяці роботи, провадяться шляхом множення середньоденного (годинного) заробітку на число робочих днів/годин, а у випадках, передбачених чинним законодавством, календарних днів, які мають бути оплачені за середнім заробітком. Середньоденна заробітна плата визначається шляхом ділення заробітної плати за фактично відпрацьовані протягом двох місяців робочі (календарні) дні, а у випадках, передбачених чинним законодавством,- на число календарних днів за цей період.

Статтею 83 КЗпП України передбачено, що у разі звільнення працівника йому виплачується грошова компенсація за всі не використані ним щорічної відпустки, а також додаткової відпустки працівникам, які мають дітей.

У відповідності до ст.44 КЗпП України при припиненні трудового договору з підстав, зазначених у пункті 6 статті 36 та пунктах 1,2 і 6 статті 40 цього Кодексу, працівникові виплачується вихідна допомога у розмірі не менше середнього місячного заробітку.

Відповідно до листа Міністерства соціальної політики від 04 вересня 2013 року №9884/0/14-13/13 «Про розрахунок норми тривалості робочого часу на 2014 рік» встановлені наступні показники робочих днів: листопад - 20; грудень - 23.

Виходячи із наявних у справі доказів, середній заробіток за період затримки розрахунку при звільненні ОСОБА_1 по день ухвалення рішення, тобто з 04 листопада 2014 року по 17 грудня 2014 року включно, буде становити: 59,73 * 32 = 1911,36 грн., де 59,73 грн. середньоденна заробітна плата позивачки, а 32 кількість робочих днів затримки розрахунку при звільненні.

Таким чином, як встановлено в судовому засіданні відповідач в день звільнення позивачки 03 листопада 2014 року не виплатив належні їй у строки вказані в ст. 116 КЗпП України, суми, тому суд вважає, що заборгованість по заробітній платі в розмірі 8 822 грн. 77 коп., компенсація за невикористану відпустку 1 515 грн. 78 коп., вихідна допомога при звільненні 1 345,00 грн. та середній заробіток за період затримки розрахунку при звільненні в розмірі 1911 грн. 36 коп. підлягає стягненню з відповідача на користь позивачки.

Відповідно до ч.3 ст.88 ЦПК України, якщо позивача, на користь якого ухвалено рішення, звільнено від сплати судового збору, він стягується з відповідача в дохід держави пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог.

На підставі ст.ст. 116, 117 Кодексу законів про працю України, керуючись ст. ст. 10, 11, 60, 88, 197, 208, 209, 212-215, 294 ЦПК України , суд

вирішив:

Позов ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «БУ-1 Прилуки» про стягнення заборгованості по заробітній платі, грошової компенсації за невикористану щорічну відпустку, вихідної допомоги та середнього заробітку за час затримки розрахунку задовольнити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «БУ-1 Прилуки» (Ідентифікаційний код 32512456, юридична адреса: 17509, Чернігівська обл., м.Прилуки, вул.Індустріальна, буд.2) на користь ОСОБА_1 заборгованість по заробітній платі в розмірі 8 822 грн. 77 коп., грошової компенсації за невикористану відпустку 1 515 грн. 78 коп., вихідна допомога при звільненні 1 345,00 грн. та середній заробіток за період затримки розрахунку при звільненні в розмірі 1 911 грн. 36 коп.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «БУ-1 Прилуки» в дохід держави 243 грн. 60 коп. судового збору.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному суді Чернігівської області через Прилуцький міськрайонний суд шляхом подачі апеляційної скарги на рішення суду протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя М.О. Циганко