Рішення № 42049755, 23.12.2014, Деснянський районний суд м. Чернігова

Справа № 750/2411/14

Провадження № 2/750/1057/14

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

23 грудня 2014 року м.Чернігів

Деснянський районний суд міста Чернігова в складі:

Головуючого судді - Супруна О.П.,

при секретарі - Носенко М.Ю.,

з участю представника позивача - Пилипенка Є.М., відповідача ОСОБА_2, представника відповідачів ОСОБА_2, ОСОБА_3 - адвоката ОСОБА_4, представників органу опіки та піклування Деснянської районної у м. Чернігові ради - Шуригіної О.М.,Саюк Л.П., представників Управління Державної міграційної служби України в Чернігівській області - Приходько І.М., Остапенка О.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом Публічного акціонерного товариства «Банк «Фінанси та Кредит» до ОСОБА_2, ОСОБА_3, які діють також як законні представники неповнолітньої ОСОБА_9, ОСОБА_9,треті особи: приватний нотаріус Чернігівського міського нотаріального округу ОСОБА_10, Управління Державної міграційної служби України в Чернігівській області, Реєстраційна служба Чернігівського районного управління юстиції Чернігівської області, орган опіки та піклування Деснянської районної у м. Чернігові ради,про звернення стягнення на предмет іпотеки та виселення,

в с т а н о в и в :

06 березня 2014 року ПАТ «Банк «Фінанси та Кредит» звернулось до суду з позовом до відповідачів, в якому проситьв рахунок погашення заборгованості перед позивачем за кредитним договором № «35_98-04/08-МФ-ЗН від 02 квітня 2008 року в сумі 1 401 728,04 грн., що включає в себе: суму строкової заборгованості по кредиту у розмірі 225 305,36 грн.; суму простроченої заборгованості по кредиту у розмірі 13 492,52 грн.; суму строкової заборгованості по процентам у розмірі 5 901,25 грн.; суму простроченої заборгованості по процентам у розмірі 256 384,49 грн.; заборгованість по пені за несвоєчасне погашення кредиту, відсотків за користування кредитними коштами в сумі 900 644,42 грн.:

- звернути стягнення на предмет іпотеки шляхом надання ПАТ «Банк «Фінанси Кредит» в особі філії «Центральне РУ» ПАТ «Банк «Фінанси та Кредит» права продажу від свого імені будь-якій особі - покупцеві наступного предмету іпотеки:квартири під номером АДРЕСА_2 за початковою ціною у розмірі 287000,00 грн.

- надати ПАТ «Банк «Фінанси та Кредит» в особі філії «Центральне РУ» ПАТ «Банк «Фінанси та Кредит», в тому числі, але не обмежуючись: всіх повноважень, необхідних для здійснення продажу предмету іпотеки; право підпису договору купівлі-продажу; право на отримання від виконкому Чернігівської міської ради дублікату свідоцтва на право власності на нерухоме майно, виданого виконкомом Чернігівської міської ради 29 грудня 2004 року на підставі рішення виконкому Чернігівської міської Ради № 233 від 23 жовтня 2004 року та зареєстрованого в електронному Реєстрі прав власності на нерухоме майно 04 січня 2005 року за реєстраційним № 6116132, та при необхідності у відповідних року за установах, організаціях, підприємствах незалежно від форм власності та підпорядкування чи органів нотаріату правоуставлюючих документів на предмет іпотеки (в т.ч. технічний паспорт);

- надати право Банку отримати в органах Державного реєстру прав власності, нотаріуса, при необхідності у відповідних установах, організаціях, підприємствах незалежно від форм власності та підпорядкування чи органів нотаріату, Витягу з Державного реєстру прав на предмет іпотеки: квартиру під номером АДРЕСА_2;

- надати право Банку на отримання довідки про склад сім'ї або зареєстрованих осіб уквартиру під номером АДРЕСА_2;

- надати право Банку подавати від імені ОСОБА_2 в органи Державної реєстрації прав, нотаріусу документи, необхідні для здійснення державної реєстрації права власності на предмет іпотеки, згідно отриманих дублікатів правовстановлюючих документів та отримувати останні, а також подавати відповідні заяви, документи та отримувати інші документи від іменіОСОБА_2, які пов'язанні з оформленням права власності;

- надати право Банку здійснювати будь-які платежі, що стосуються предмету іпотеки, який підлягає зверненню стягненню за цим рішенням;

- виселити ОСОБА_2 (власника/наймача), 1974 року народження, ОСОБА_3 (дружину), 1976 року народження, ОСОБА_9 (дочку), 2006 року народження, з житлового приміщення, яке знаходиться за адресою: АДРЕСА_2,та зняти з реєстраційного обліку усіх зареєстрованих мешканців квартири АДРЕСА_2, згідно ст. 39 Закону України «Про іпотеку»;

- з метою вжиття заходів щодо забезпечення збереження предмета іпотеки передати його в управління ПАТ «Банк «Фінанси та Кредит» в особі Філії «Центральне РУ» ПАТ «Банк «Фінанси та Кредит» відповідно до вимог ст. ст. 34,39 Закону України «Про іпотеку»;

- стягнути зОСОБА_2 на користь позивача суму судових витрат, понесених позивачем, включно з витратами на судовий збір за подання позовної заяви за позовними вимогами майнового характеру в розмірі 2 870,00 гривень та 229,40 гривень судового збору за позовними вимогами немайнового характеру, а також суму в розмірі 400,00 грн., пов'язану із проведенням незалежної оцінки вартості предмета іпотеки незалежним експертом - Аналітичне Бюро Інновацій та Консалтингу ПП «Абікон».

У судовому засіданні представник позивача позов підтримав та просив його задовольнити.

Відповідач ОСОБА_2 та представник відповідачів заперечували проти задоволення позову.

Представники органу опіки та піклування Деснянської районної у м. Чернігові ради вважають позов таким, що не підлягає задоволенню.

Представники Управління Державної міграційної служби України в Чернігівській області просили відмовити в задоволенні позову в частині зняттяз реєстраційного обліку усіх зареєстрованих мешканців квартири АДРЕСА_2.

Відповідач ОСОБА_3, приватний нотаріус Чернігівського міського нотаріального округу ОСОБА_10, представник реєстраційної служби Чернігівського районного управління юстиції Чернігівської області до суду не з'явилися, про час і місце розгляду справи оповіщені, про причини неявки суд не повідомили.

Заслухавши пояснення представника позивача, відповідача ОСОБА_2, представника відповідачів, представників третіх осіб, дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

У судовому засіданні встановлено, що 02 квітня 2008 року між ВАТ «Банк «Фінанси та Кредит»», правонаступником якого є ПАТ «Банк «Фінанси та Кредит» (далі - Банк), та ОСОБА_2 укладено кредитний договір № « 35»_98-04-МФ-3Н (гривня), згідно якого Банк надав останньому в тимчасове користування на умовах забезпеченості, зворотності, терміновості, платності кредитні ресурси в сумі 240000 грн. з оплатою за процентною ставкою 18 відсотків річних, з кінцевим строком повернення 01 квітня 2023 року (а.с. 10-12).

18 вересня 2008 року між ВАТ «Банк «Фінанси та Кредит» та ОСОБА_2 було укладено додаткову угоду № 1 до кредитного договору № « 35»_98-04-МФ-3Н (гривня), відповідно до якої процентна ставка за користування кредитом збільшена до 20,5 % річних (а.с. 13).

В забезпечення виконання вищевказаного кредитного договору, 02 квітня 2008 року між ВАТ «Банк «Фінанси та Кредит» та ОСОБА_2 укладено іпотечний договір, відповідно до умов якогоіпотекодавець передає в іпотеку іпотекодержателю наступне нерухоме майно: квартиру під номером АДРЕСА_2.Предмет іпотеки належить іпотекодавцюна підставі свідоцтва про право власності на нерухоме майно, виданого виконкомом Чернігівської міської ради 29 грудня 2004 року на підставі рішення виконкому Чернігівської міської ради № 233 від 23.10.2004.

Згідно пункту5 Іпотечного договору, вартість предмету іпотеки становить 331600 грн. 00 коп.

Згідно з п. 8.4.8Іпотечного договору від 02.04.2008, іпотекодержатель має право достроково звернути стягнення на предмет іпотеки у разі неналежного виконання іпотекодавцем будь-яких умов кредитного договору, у тому числі не обмежуючись переліченим нижче, у разі несвоєчасної чи неповної сплати ануїтет них платежів, несвоєчасного повернення сум зобов'язань за кредитним договором, в т.ч. кредиту, процентів, комісійної винагороди, неустойки. Право звернення стягнення на предмет іпотеки іпотекодержатель набуває також, якщо іпотекодержатель, відповідно до п. 3.4 Кредитного договору, заявить іпотекодавцю вимогу повернути кредит та сплатити проценти, комісійну винагороду до настання строку, визначеного у п. 3.2 Кредитного договору, а іпотекодавець не виконає зазначене зобов'язання.

Пунктом 11.3 Іпотечного договору встановлено, що згідно із застереженням про задоволення вимог Іпотекодержателя, що міститься в пп. 11.3.1 та 11.3.2 пункту цього Договору, задоволення вимог здійснюється шляхом передачі Іпотекодержателю права власності на Предмет іпотеки в рахунок виконання зобов'язання за Кредитним договором у порядку, встановленому ст. 37 закону України «Про іпотеку», або продажу Іпотекодержателем від свого імені Предмету іпотеки будь-якій особі на підставі договору купівлі-продажу у порядку, встановленому статтею 38 Закону України «Про іпотеку».

Позивач неодноразово звертався до ОСОБА_2 з повідомленнями щодо усунення порушень (а.с. 20-21).

Рішенням Деснянського районного суду м. Чернігова від 22.09.2009 з ОСОБА_2 на користь ВАТ «Банк «Фінанси та кредит» стягнуто заборгованість в розмірі 304 964,37 грн.

Постановою головного державного виконавця Деснянського ВДВС Чернігівського міського управління юстиції Сидоренка С.В. від 15.01.2010 відкрите виконавче провадження № 16712053 з виконання вищевказаного судового рішення.

Як вбачається з матеріалів справи, рішення суду по даний час не виконано ОСОБА_2

Відповідно до ст. 525 ЦК України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно з вимогами ст. 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або до інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 1054 ЦК України, позичальник зобов'язаний повернути кредитодавцеві кредит та сплатити винагороду за його користування.

Статями 12, 19 Закону України «Про іпотеку» передбачено, що в разі порушення іпотекодавцем (відповідачем) зобов'язань, встановлених іпотечним договором, іпотекодержатель має право вимагати дострокового виконання зобов'язань боржником (відповідачем), а в разі невиконання вимоги - звернути стягнення на предмет іпотеки за рішенням суду.

За приписами ст. 33 Закону України "Про іпотеку" (далі - Закон), у разі невиконання неналежного виконання боржником основного зобов'язання іпотекодержатель вправі задовольнити свої вимоги за основним зобов'язанням шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки.

Згідно з ч. 5 ст. 38 Закону, дії щодо продажу предмета іпотеки та укладення договору купівлі-продажу здійснюються іпотекодержателем від свого імені, на підставі іпотечного договору, який містить застереження про задоволення вимог іпотекодержателя, що передбачає право іпотекодержателя на продаж предмета іпотеки, без необхідності отримання для цього будь-якого окремого уповноваження іпотекодавця.

Відповідно до ч. 1 ст. 39 Закону, у разі задоволення судом позову про звернення стягнення на предмет іпотеки у рішенні суду зазначаються: загальний розмір вимог та всі його складові, що підлягають сплаті іпотекодержателю з вартості предмета іпотеки: опис нерухомого майна, за рахунок якого підлягають задоволенню вимоги іпотекодержателя, заходи щодо забезпечення збереження предмета іпотеки або передачі його в управління на період його реалізації, якщо такі необхідні, спосіб реалізації предмета іпотеки шляхом проведення прилюдних торгів або застосування процедури продажу, встановленої ст.38 цього Закону, пріоритет та розмір вимог інших кредиторів, які підлягають задоволенню з вартості предмета іпотеки, початкова ціна предмета іпотеки для його подальшої реалізації.

З системного аналізу наведених норм вбачається, що рішенням про звернення стягнення на предмет іпотеки суд може встановити спосіб реалізації предмета іпотеки: або шляхом проведення прилюдних торгів, або наданням права іпотекодержателю на продаж предмета іпотеки шляхом укладення договору купівлі-продажу з іншою особою-покупцем, якщо про це є застереження в іпотечному договорі.

У п. 42 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 30 березня 2012 року № 5 «Про судову практику застосування судами законодавства при вирішенні спорів, що виникають із кредитних правовідносин» судам роз'яснено, що резолютивна частина рішення суду в разі задоволення позову про звернення стягнення на предмет іпотеки має відповідати вимогам як ст. 39 Закону України «Про іпотеку», так і положенням п. 4 ч. 1 ст. 215 ЦПК України. Зокрема, у ньому в обов'язковому порядку має зазначатись: загальний розмір вимог та всі його складові, що підлягають сплаті іпотекодержателю з вартості предмета іпотеки; спосіб реалізації предмета іпотеки шляхом проведення прилюдних торгів або застосування процедури продажу шляхом надання права іпотекодержателю на продаж предмета іпотеки; початкова ціна предмета іпотеки для його подальшої реалізації (при цьому суд може зазначити, що початкова ціна встановлюється на рівні, не нижчому за звичайні ціни на цей вид майна, на підставі оцінки, проведеної суб'єктом оціночної діяльності/незалежним експертом на стадії оцінки майна під час проведення виконавчих дій.

Відповідно до висновку експерта № 14-14С від 29.09.2014 за результатами проведення судової будівельно-технічної експертизи, дійсна ринкова вартість квартири АДРЕСА_2 станом на день проведення експертизи складає 427048 грн. (а.с. 97-120).

Суд не приймає до уваги доводи відповідачів про те, що позивач зобов'язаний одночасно з вимогою про звернення стягнення на предмет іпотеки просити стягнути заборгованість за кредитним договором, оскільки в п. 42 вищевказаної постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 30 березня 2012 року № 5 «Про судову практику застосування судами законодавства при вирішенні спорів, що виникають із кредитних правовідносин» також зазначено, що суд не може одночасно звернути стягнення на предмет іпотеки та стягнути суму заборгованості за кредитним договором. У такому випадку суд має зазначити в резолютивній частині рішення лише про звернення стягнення на предмет іпотеки із зазначенням суми заборгованості за кредитним договором, а сам розрахунок суми заборгованості має наводитись у мотивувальній частині рішення. Винятком є ситуація коли особа позичальника є відмінною від особи іпотекодавця з урахуванням положення статті 11 Закону України «Про іпотеку» (або статті 589 ЦК щодо заставодавця).

Щодо клопотання представника про застосування позовної давності до вимог суд виходить з наступного.

Згідно зі статтями 256, 257 ЦК України, особа може звернутись до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу в межах строку позовної давності.

Згідно зі ст. 257, п. 1 ч.2 ст. 258, ЦК України, загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки. Позовна давність про стягнення неустойки (штрафу, пені) становить один рік.

Відповідно до статті 611 ЦК України в разі порушення зобов'язання наступають правові наслідки, встановлені договором, зокрема сплата неустойки.

З матеріалів справи вбачається, що заборгованість зі сплати процентів та пені нарахована ПАТ «Банк «Фінанси та Кредит» за періоди з 02 квітня по 01 лютого 2014 та з 13 лютого 2013 до по 16 січня 2014 року відповідно, тобто поза межами встановленої законом позовної давності.

За таких обставин, суд дійшов висновку про необхідність задоволення вимог позивача в частині звернення стягнення на предмет іпотекив рахунок погашення заборгованості за кредитним договором № « 35»_98-04-МФ-3Н (гривня) від 02.04.2008 в сумі 1 242 954 (один мільйон двісті сорок дві тисячі дев'ятсот п'ятдесят чотири) грн. 30 коп., що включає в себе: суму строкової заборгованості по кредиту у розмірі 225 305,36 грн.; суму простроченої заборгованості по кредиту у розмірі 13 492,52 грн.; суму строкової заборгованості по процентах у розмірі 5 901,25 грн.; суму простроченої заборгованості по процентах у розмірі 144 178,30 грн.; заборгованість по пені за несвоєчасне погашення кредиту, відсотків за користування кредитними коштами в сумі 854076,87 грн. шляхом надання ПАТ «Банк «Фінанси Кредит» в особі філії «Центральне РУ» ПАТ «Банк «Фінанси та Кредит» права продажу від свого імені будь-якій особі - покупцеві предмету іпотеки з початковою ціною реалізації 427048 грн.

Щодо позовних вимог про надання Банку прав на отримання дубліката свідоцтва на право власності на нерухоме майно;витягу з реєстру прав власності;витягу з Державного реєстру прав на предмет іпотеки;права на отримання довідки про склад сім'ї або зареєстрованих осіб уквартирі; права подавати від імені ОСОБА_2 в органи Державної реєстрації прав, нотаріусу документи, необхідні для здійснення державної реєстрації права власності на предмет іпотеки, а також відповідні заяви, документи та отримувати інші документи від іменіОСОБА_2., які пов'язанні з оформленням права власності; права здійснювати будь-які платежі, що стосуються предмету іпотеки, суд виходить з наступного.

Статтею 3 ЦПК України передбачено, що кожна особа має право в порядку, установленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

За змістом статей 11, 15 ЦК України, цивільні права і обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства.

Захист цивільних прав - це передбачені законом способи охорони цивільних прав у разі їх порушення чи реальної небезпеки такого порушення.Під способами захисту суб'єктивних цивільних прав розуміють закріплені законом матеріально-правові заходи примусового характеру, за допомогою яких проводиться поновлення (визнання) порушених (оспорюваних) прав та вплив на правопорушника.

Згідно зі статтею 14 ЦК України, цивільні обов'язки виконуються у межах, установлених договором або актом цивільного законодавства.

Частиною 2 статті 16 ЦК України визначено способи захисту цивільних прав та інтересів, а також визначено, що суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом.

Відповідно до частини першої статті 33 Закону, у разі невиконання або неналежного виконання боржником основного зобов'язання іпотекодержатель вправі задовольнити свої вимоги за основним зобов'язанням шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки.

Враховуючи викладене, суд доходить висновку, що актами цивільного законодавства, іпотечним договором від 02 квітня 2008 року або кредитним договором від 02 квітня 2008 року такі спосіб захисту іпотекодержателем цивільних прав не передбачені, а тому в задоволенні позовних вимог в цій частині слід відмовити.

Вищевказане відповідає висновкам, викладеним в ухвалі Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 25.12.2013 у справі № 6-31065св13.

Відповідно до ст. 39 Закону України «Про іпотеку» у разі задоволення судом позовуу рішенні суду зазначається, зокрема, процедура продажу, встановлена ст. 38 цього Закону.

Відповідно до процедури продажу, визначеної ст. 38 зазначеного Закону, дії щодопродажу предмета іпотеки та укладання договору купівлі-продажу здійснюються іпотекодержателем від свого імені, на підставі іпотечного договору, який містить застереження про задоволення вимог іпотекодержателя, що передбачає право іпотекодержателя на продаж предмета іпотеки, без необхідності отримання для цього будь-якого окремого уповноваження іпотекодавця.

Враховуючи викладене, додатково зазначати в рішенні суду про надання іпотекодержателю права підпису договору купівлі-продажу немає підстав та необхідності.

19 грудня 2012 року Банк звертався до ОСОБА_2, ОСОБА_3 з вимогою про виселення в порядку ст. 40 Закону України «Про іпотеку», ст. 109 ЖК України (а.с. 22).

Відповідно до довідки ТОВ «Габрієль» № 359 від 23.05.2012, в квартирі АДРЕСА_2 зареєстровані ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_4, дружина ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_5, донька ОСОБА_9, ІНФОРМАЦІЯ_6 (а.с. 31).

Відповідно до ч. 2 ст. 39 Закону, одночасно з рішенням про звернення стягнення на предмет іпотеки суд за заявою іпотекодержателя виносить рішення про виселення мешканців за наявності підстав, передбачених законом, якщо предметом іпотеки є житловий будинок або житлове приміщення.

Таким чином, відповідачі підлягають виселенню з квартири АДРЕСА_2.

При цьому, позовну вимогу про зняття відповідачів з реєстрації місця проживання суд вважає такою, що не ґрунтується на вимогах закону та не підлягає задоволенню, оскільки в силу положень ст. 7 Закону України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні» судове рішення, яке набрало законної сили, про виселення є достатньою підставою для зняття з реєстрації місця проживання осіб. Крім того, зняття з реєстрації не входить до компетенції суду, а є компетенцією Управління ДМС у Чернігівській області, яке бере участь у справі ва якості третьої особи, а не відповідача.

Також Банк, керуючись ст.34 Закону, звернувся до суду з таким позовом та просив суд ухвалити рішення, яким передати в управління іпотечне майно на період до його реалізації або повного виконання умов кредитного договору.

Статтею 34 Закону передбачено, що після прийняття рішення про звернення стягнення на предмет іпотеки і з метою отримання продукції, плодів та доходів, забезпечення належного господарського використання переданого в іпотеку нерухомого майна згідно із його цільовим призначенням предмет іпотеки на підставі договору між іпотекодавцем та іпотекодержателем або рішенням суду може бути переданий іпотекодержателю або іншій особі в управління на період до його реалізації у порядку встановленому цим Законом. Управління майном здійснюється відповідно до законодавства та умов визначених договором чи рішенням суду.Продукція, плоди і доходи, отримані в результаті управління предметом іпотеки, спрямовуються на задоволення забезпечених іпотекою вимог іпотекодержателя, якщо інше не встановлено договором або рішенням суду.

Виходячи з диспозиції ст.34 Закону, рішення суду про передачу майна в управління повинно містити умови , на яких таке управління має здійснюватися.

Перелік істотних умов міститься в ст.1035 ЦК України.

Судом встановлено, що звертаючись до суду з позовом, позивач не вказав істотні умови, на яких він буде здійснювати управління іпотечним майном.

Крім того, згідно зі ст. 2 Закону України «Про банки і банківську діяльність», банківська діяльність полягає у залученні у вклади грошових коштів фізичних і юридичних осіб та розміщення зазначених коштів від свого імені, на власних умовах та власний ризик, відкриття і ведення банківських рахунків фізичних та юридичних осіб. Управління іпотечним майном, укладення будь-яких договорів та отримання доходів від управління іпотечним майном не відповідає поняттю «банківська діяльність», цілям і направленням діяльності банків.

Враховуючи наведене, суд приходить до висновку, що позов Публічного акціонерного товариства «Банк «Фінанси та Кредит» до ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_9 про звернення стягнення на предмет іпотеки та виселенняє обґрунтованим та підлягає задоволенню, а в решті позовних вимог належить відмовити.

В силу приписів ст. 88 ЦПК України, з відповідачів на користь позивача підлягає стягненню судовий збір по 243,60 грн. з кожного враховуючи задоволення судом двох вимог немайнового характеру, кожна з яких оплачується судовим збором окремо. При визначенні характеру позовних вимог, суд виходить з роз'яснень, наданих у п. 6 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 30 березня 2012 року № 5 «Про судову практику застосування судами законодавства при вирішенні спорів, що виникають із кредитних правовідносин», де зазначено, що вимога заставодержателя про звернення стягнення на предмет застави оплачується судовим збором як вимога немайнового характеру, якщо така вимога пред'явлена після вирішення вимоги про виконання основного зобов'язання (стягнення заборгованості тощо).

Суд не знаходить підстав для стягнення з відповідачів 400 грн. у відшкодування понесених позивачем витрат на проведення незалежної оцінки вартості предмета іпотеки, оскільки суд при визначення його ціни спирався на висновок експерта № 14-14С від 29.09.2014 за результатами проведення судової будівельно-технічної експертизи.

Керуючись статтями 10, 11, 60, 88, 209, 212 - 215, 294 ЦПК України, суд

в и р і ш и в :

позов Публічного акціонерного товариства «Банк «Фінанси та Кредит» до ОСОБА_2, ОСОБА_3, які діють також як законні представники неповнолітньої ОСОБА_9, ОСОБА_9про звернення стягнення на предмет іпотеки та виселення - задовольнити частково.

В рахунок погашення заборгованості за кредитним договором № « 35»_98-04-МФ-3Н (гривня) від 02.04.2008 в сумі 1 242 954 (один мільйон двісті сорок дві тисячі дев'ятсот п'ятдесят чотири) грн. 30 коп., що включає в себе: суму строкової заборгованості по кредиту у розмірі 225 305,36 грн.; суму простроченої заборгованості по кредиту у розмірі 13 492,52 грн.; суму строкової заборгованості по процентах у розмірі 5 901,25 грн.; суму простроченої заборгованості по процентах у розмірі 144 178,30 грн.; заборгованість по пені за несвоєчасне погашення кредиту, відсотків за користування кредитними коштами в сумі 854076,87 грн., укладеним між Відкритим акціонерним товариством«Банк «Фінанси та Кредит»», правонаступником якого є Публічне акціонерне товариство «Банк «Фінанси та Кредит», та ОСОБА_2, звернути стягнення на предмет іпотеки за іпотечним договором від 02.04.2008, укладеним між Відкритим акціонерним товариствомВідкритим акціонерним товариством«Банк «Фінанси та Кредит»», правонаступником якого є Публічне акціонерне товариство «Банк «Фінанси та Кредит», та ОСОБА_2,посвідченим приватним нотаріусом Чернігівського міського нотаріального округу ОСОБА_14 та зареєстрованим в реєстрі за 146, а саме -двокімнатну квартиру, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_2, загальною площею 53,5 кв.м, що підтверджується витягом з реєстру прав власності на нерухоме майно № 6116132, виданим Чернігівським МБТІ 04.01.2005, яка належить іпотекодавцю на праві власності на підставі свідоцтва про право власності на нерухоме майно, виданого виконкомом Чернігівської міської ради 29 грудня 2004 року на підставі рішення виконкому Чернігівської міської ради № 233 від 23.10.2004, шляхом надання Публічному акціонерному товариству «Банк «Фінанси та Кредит» в особі філії «Центральне РУ» Публічного акціонерного товариства «Банк «Фінанси та Кредит» права продажу від свого імені будь-якій особі - покупцеві наступного предмету іпотеки: квартири під номером АДРЕСА_2 за початковою ціною у розмірі 427048 (чотириста двадцять сім тисяч сорок вісім) грн. 00 коп.з наданням Публічному акціонерному товариству «Банк «Фінанси та Кредит» всіх повноважень, необхідних для здійснення купівлі-продажу.

Виселити ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_9 з квартири АДРЕСА_2.

В задоволенні решти позовних вимог - відмовити.

Стягнути з ОСОБА_2, ОСОБА_3 на користь Публічного акціонерного товариства «Банк «Фінанси та Кредит» судовий збір в розмірі по 243 (двісті сорок три) грн. 60 коп.

Рішення може бути оскаржене до апеляційного суду Чернігівської області.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у розгляді справи, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя О.П. Супрун