Ухвала суду № 42048536, 22.12.2014, Апеляційний суд Херсонської області

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ХЕРСОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Номер провадження 22ц - 791/3790/2014 Головуючий в І інстанції: Хоменко В.Г.

Категорія 27 Доповідач: Бугрик В.В.

УХВАЛА

2014 року грудня місяця « 22» дня колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Херсонської області в складі:

Головуючого: Бугрика В.В.

Суддів: Лісової Г.Є., Семиженка Г.В.

за участі секретаря: Яковенка В.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Херсоні апеляційну скаргу прокурора Генічеського району на ухвалу Генічеського районного суду Херсонської області від 19 листопада 2013 року за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про витребування суми боргу за договором позики,-

ВСТАНОВИЛА:

Позивач звернувся до суду з позовом в якому просив стягнути з ОСОБА_2 борг за договором позики.

В судовому засіданні позивач та відповідач подали заяву про укладання між ними мирової угоди, згідно якої: позивач ОСОБА_1 відмовляється від позову та знімає вимоги про стягнення боргу у сумі 10 000 грн. за договором позики від 17.10.2011 року з відповідача ОСОБА_2 за умови, що відповідач в рахунок погашення боргу передає йому право власності на торгівельний кіоск, розташований за адресою: АДРЕСА_1, місто Генічеськ, Херсонської області. Відповідач ОСОБА_2, у рахунок погашення боргу у сумі 10000 грн., відмовляється від права власності на нежиле приміщення - торгівельний кіоск, який розташовано за адресою: АДРЕСА_1, місто Генічеськ, Херсонської області, та передає його у власність ОСОБА_1. Визнати право власності ОСОБА_1 на торгівельний кіоск загальною площею 20,0 кв.м., що розташовано на земельній ділянці площею 0,0020 га. за адресою: АДРЕСА_1, місто Генічеськ, Херсонської області.

Ухвалою суду визначено мирову угоду укладену 19.11.2013 року між ОСОБА_1 та ОСОБА_2, згідно якої позивач ОСОБА_3 відмовляється від позову та знімає вимоги про стягнення боргу у сумі 10 000 грн. за договором позики від 17.10.2011 року з відповідача ОСОБА_2 за умови, що відповідач в рахунок погашення боргу передає йому право власності на торгівельний кіоск, розташований за адресою: АДРЕСА_1, місто Генічеськ Херсонської області. Відповідач ОСОБА_2, у рахунок погашення боргу у сумі 10000 грн., відмовляється від права власності на нежиле приміщення - торгівельний кіоск, який розташовано за адресою: АДРЕСА_1, місто Генічеськ, Херсонської області, та передає його у власність ОСОБА_3 Визнано право власності ОСОБА_3 на торгівельний кіоск загальною площею 20,0 кв.м., що розташований на земельній ділянці площею 0,0020 га. за адресою: АДРЕСА_1, місто Генічеськ, Херсонської області. Провадження по справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про витребування боргу за договором позики закрито.

В апеляційній скарзі прокурор просить скасувати ухвалу суду і справу направити для продовження розгляду до суду першої інстанції, посилаючись на порушення норм процесуального права.

Заслухавши доповідача, перевіривши законність та обґрунтованість ухвали в межах, визначених ст. 303 ЦПК України, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню.

Із матеріалів справи вбачається, що 17 жовтня 2011 року позивач передав в рахунок продажу йому торгового кіоску 10 тисяч гривень, що підтверджено письмовою розпискою. В рахунок забезпечення боргу ОСОБА_2 передав ОСОБА_3 торговий кіоск та документи на нього. У зв'язку з невиконанням умов договору позивач просить стягнути з відповідача на його користь грошові кошти в розмірі 10 000 гривень. Таким чином, спірними є правовідносини позики грошових коштів, що врегульовані параграфом 1 глави 71 ЦК України. Зокрема, ч. 1 ст. 1046 ЦК України передбачено, що за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів. У виниклих між позивачем та відповідачем правовідносинах предметом позики є гроші. За таких обставин, з метою врегулювання спору, що виник з правовідносин позики, сторони вправі укласти між собою мирову угоду, однак така може стосуватися лише прав та обов'язків сторін та предмета спору, тобто суми позики. Мирова угода між ОСОБА_3 та ОСОБА_2 не стосується предмета спору (грошових коштів), а зазначене в угоді майно не є предметом позики. Суд не перевірив чи ця мирова угода не суперечить положенням закону про перехід права власності, та не врахував, що можливість переходу права власності через укладення мирової угоди законом не передбачено, не з'ясував чи відповідають умови мирової угоди вимогами земельного законодавства, оскільки визнавши за позивачем право власності на торгівельний кіоск одночасно надав позивачу безпідставне право користування земельною ділянкою.

Зазначені обставини мають суттєве значення для правильного вирішення спору, тому суд, визнаючи мирову угоду між сторонами, неправильно застосував норми матеріального та процесуального права і дійшов помилкового висновку про її затвердження.

За даних обставин колегія суддів вважає, що при розгляді справи і постановлення ухвали судом першої інстанції були допущені порушення норм матеріального та процесуального права, тому ухвала підлягає скасуванню.

Керуючись ст.ст. 303, 307, 311 - 315 ЦПК України, колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу прокурора Генічеського району Херсонської області задовольнити.

Ухвалу Генічеського районного суду Херсонської області від 19 листопада 2013 року по даній справі скасувати і справу направити для продовження розгляду до Генічеського районного суду Херсонської області.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Головуючий

Судді